Оцінювання



СХВАЛЕНО

педагогічною радою комунального закладу «Новокрасненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Миколаївської області»

Протокол № ___ від ____________

Голова педагогічної ради _____________________/В.А.П’ятківський /

(підпис)ініціали, прізвище

М.П.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом по комунальному закладу «Новокрасненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Миколаївської області»

Наказ № ____від _________________

Директор_________________ /В.А.П’ятківський /

(підпис)ініціали, прізвище

М.П.

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

комунального закладу «Новокрасненська загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Миколаївської області»

Розроблено відповідно до вимог Закону України

«Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145 – VІІІ (ст.41.

Система забезпечення якості освіти).

ЗМІСТ

1.Вступ 03

2.Правила для учасників освітнього процесу 04

3.Критерії оцінювання діяльності учнів і педагогів 06

4.Антибулінгова программа 20

5.Управління освітнім процессом 24

6.Порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи 26

7.Стратегія реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти 29

7.1. Стандарти і критерії оцінювання основних напрямків

внутрішньої системи забезпечення освіти закладу 32

7.2. Циклограма контрольно-оцінювальної діяльності 36

1.Вступ

Забезпечення якості освіти в Новокрасненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів грунтується на основних нормативно-правових документах які регулюютьосвітнюдіяль-ність:

Конституція України;

Закон України «Про освіту»

Закон України «Про загальну середню освіту»;

Закон України «Про охорону дитинства»

Закон України «Про авторське право і суміжні права»

Закон України «Про захист персональних даних»

Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Конвенція ООН про права дитини

Статут школи, затверджений рішенням ІХ сесії Арбузинської селищної ради VIIIскликання (протокол 6 від 29 серпня 2018 року)

Методичні рекомендації щодо організації роботи сайту закладу освіти (підготовлені ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та ГО «Центр кращого Інтернету»)

Внутрішнє забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти охоплює всі проце-дури, які здійснює школа щодо безперервного вдосконалення якості освітнього процесу, в якому якість освітніх програм, якість навчання і викладання, якість результатів навчання, навчальні можливості і ресурсне забезпечення відповідають затвердженим стандартам, потребам учнів, а також вимогам органів, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Головною метою документу є визначення загальної структури системи забезпечення якості освіти в школі, розроблення процедур вивчення і оцінювання якості та супровід їх функціонування для підготовки випускників, які можуть володіти ключовими компетен-тностями і є конкурентоспроможними при вступі до закладів вищої освіти, відповідаль-них, вихованих на основних життєвих цінностях.

Основні принципи внутрішнього забезпечення якості освіти і якості освітньої діяль-

ності в школі:

§ дитиноцентризм-головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.

§ автономність – забезпечення якості здійснюється шляхом самостійного, незалежного і відповідального прийняття рішень стосовно добору процедур, методів, засобів, інструмен-тів для визначення стану та поліпшення якості освітньої діяльності та якості освіти,які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної серед-ньої освіти.

§ цілісність системи управління якістю - усі компоненти діяльності закладу освіти вза-ємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними

§ адекватність – забезпечення якості освіти враховує потреби та очікування учнів, бать-ків та суспільства;

§ академічна доброчесність – забезпечення якості ґрунтується на засадах чесності, справедливості, відповідальності усіх учасників освітнього процесу;

§ вимірюваність – забезпечення якості ґрунтується на кваліметричній основі, здійсне-нні моніторингових процедур;

§ відкритість – забезпечення якості супроводжується висвітленням інформації щодо процесів та результатів;

§ відповідальність – школа несе первинну відповідальність за якість освіти, що нею надається.

§ постійне вдосконалення

§ гнучкість і адаптивність

Основні процедури внутрішнього забезпечення якостіосвітньоїдіяльності та якості освіти в школі:

ü розроблення освітньої програми, яка грунтується на запитах дітей і батьків;

ü самооцінювання якості освітньої діяльності, яке проводиться один раз на рік;

ü підготовка та проведення моніторингових досліджень для визначення тенденцій і динаміки складових освітнього процесу в школі;

ü підготовка та проведення опитувань серед учасників освітнього процесу для визначення якості надання освітніх послуг та виявлення можливих проблем;

ü рейтингове оцінювання результатів діяльності вчителів для стимулювання, мотива-ції та оцінювання їхньої педагогічної діяльності;

ü визначення рівня педагогічної майстерності вчителів;

ü спостереження різних аспектів освітнього процесу та освітнього середовища.

Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі розроблена у відповідності до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти,затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від09.01.2019№ 17.

Самооцінювання рівня освітньої діяності грунтується на методиці, розробленій і за-твердженій Державною службою якості освіти.

2.Правила для учасників освітнього процесу.

Правила базуються на чинному законодавстві України:

- Конвенція про права дитини;

- Конституція України;

- Закон України «Про освіту»;

- Закон України «Про загальну середню освіту»;

- Законом України «Про загальноосвітній навчальний заклад»;

- Закон України «»Про охорону дитинства»;

- Положення про загальноосвітній навчальний заклад та іншими нормативно – пра-вовими актами чинного законодавства України.

1.А.Правила поведінки здобувачів освіти

1. «Ми у безпеці»

1.1. Реально оцінюй небезпечні ситуації, задля запобігання травматизму.

1.2. Знай і дотримуйся правил техніки безпеки як під час уроків, так і після їх закінчення.

1.3. Пам'ятай про правила поводження з виявленими підозрілими предметами.

1.4. Ознайомся з місцем розміщення та правилами користування планами евакуації.

1.5. Закінчення заняття після дзвоника, тому під час перерви переходь з одного навчаль-ного кабінету до іншого спокійно, без метушні та галасу.

1.6. Особливо уважним будь під час руху сходами. При пересуванні слід триматися право-го боку

1.7. Бережи майно школи, акуратно стався як до свого, так і до чужого майна, дотримуйся чистоти і порядку на території школи.

1.8. Дотримуйся правил дорожнього руху та поведінки в транспорті, громадських місцях.

1.9. Школа – територія, на якій не місце будь-яким видам зброї, в т. ч. ножам, вибуховим, вогненебезпечним речовинам, алкогольним напоям, цигаркам, наркотикам, токсичним ре-човинам.

1.10. Цькування, бійки, залякування, лихослів’я та знущання над людиною є неприпусти-мими формами поведінки у школі та за її межами.

1.11. Ти можеш звернутися до свого класного керівника, чергового вчителя за допомо-гою, якщо проти тебе здійснюються протиправні дії.

2. «Ми ввічливі»

2.1. Поважай та цінуй себе, оточуючих та навколишнє середовище.

2.2. Вітайся з персоналом, вчителями та іншими дорослими.

2.3. Шкільна спільнота ставляться один до одного ввічливо, толерантно, справедливо та з повагою

2.4. Поважай цінності своєї школи

2.5. Час перерви — особистий час кожного, тому ти можеш його проводити за власним розсудом, але так щоб не заважати іншим.

2.6. Висловлюй свої погляди, не зачіпаючи гідності і почуттів інших людей

2.7. Проявляй повагу до старших, піклуйся про молодших

3. «Ми – старанні і наполегливі у навчанні»

3.1. Неси відповідальність за підготовку до уроків та пунктуальність, приходь за 15 хв. до початку занять за розкладом.

3.2. Ходи в чистому, випрасуваному одязі ділового стилю та чистому взутті,з охайною за-чіскою.

3.3. Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.

3.4. Пам’ятай про зміну сезонів, верхній одяг залишай в роздягальні.

3.5. На урочисті загальношкільні заходи приходь у святковій формі.

3.6. Телефон на уроці використовуй лише для навчання, за вказівкою вчителя.

3.7. Йти зі школи та її території можна лише з дозволу вчителів або медичної сестри (по-передньо узгодивши з батьками).

3.8. У разі пропуску занять пред'явикласному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів представдовідку з медичної установи.

3.9. Досягай стабільно високих результатів у навчанні, працюючи самостійно та в команді

4. Прикінцеві положення:

4.1. За порушення цих Правил та Статуту школи учні притягуються до відповідальності, до них можуть бути вжиті такі стягнення:

– усне зауваження;

– запис зауваження в щоденник;

– винесення догани, включно із занесенням іі в особову справу учня;

– виклик учня самого або з батьками на засідання Ради профілактики або малої педаго-гічної ради;

– відшкодування завданої учнем матеріальної шкоди його батьками.

4.2. Ці Правила розповсюджуються на всіх учнів школи і є обов’язковими для виконання на всій території школи, а також під час усіх заходів, що проводяться школою.

1.Б.Правила для вчителів

1. Виконуй Статут закладу освіти, правила і режим внутрішнього трудового розпорядку, умови контракту чи трудового договору.

2. Настановленням та особистим прикладом виховуй повагу до принципів загальнолюд-ської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, працелюбності, стриманості, доброти та інших доброчинностей).

3. Поважай та розвивай традиції школи.

4. Дотримуйся педагогічної етики, моралі, поважай права учнів.

5. Ти маєш пам’ятати, що по-старому вже не буде. Тому, бери новий освітній продукт в руки і адаптуй його під себе.

6. Пильність і бажання вчитися – запорука майбутнього успіху вчителя в НУШ.

7. Соціальні мережі – трансляція твого життя, не забувай,що ти приклад для насліду-вання.

1.В.Правила для батьків

1. Вiдповiдальнiсть за здобуття дiтьми повної загальної середньої освiти в першу чергу покладається на вас. Тому, у разi вiдсутностi дитини у школi ви повиннi дiяти за наступ-ним алгоритмом (ст. 15 Iнструкцiї з облiку дiтей i пiдлiткiв шкiльного вiку, затвердженої Постановою вiд 12 квiтня 2000 р № 646):

1.1. Якщо дитина захворiла. Телефонувати класному керiвнику i повiдомити про хворобу дитини до початку навчальних занять, бо вiдповiдно до Iнструкцiї ведення класного жур-налу, у роздiлi "Облiк вiдвiдування (пропускiв занять)" класний керiвник щодня вiдмiчає кiлькiсть урокiв, пропущених кожним учнем i вказує причину вiдсутностi. Коли дитина одужає, надати до школи медичну довiдку.

1.2. Якщо передбачається пропуск заняття за сiмейними обставинами (до 3-х днiв) надати письмове пояснення на iм'я класного керівника, або директора школи у перший день вiд-сутностi дитини.

1.3. Якщо передбачається лiкування дитини в санаторiї, заздалегiдь надати заяву на iм'я директора школи i копiю документа, який є пiдставою для вiдсутностi дитини (путiвка, довiдка лiкаря тощо).

2. Станьте партнером для вчителя.

3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.

4. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмі-єш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

5. Свої розбіжності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без дитини, пам’ятайте – все що ви говорите дома, вона говорить в школі.

6. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками.

7. Якщо ви хочете поговорити про дитину, домовтесь з вчителем заздалегідь, щоб не від-волікати від освітнього процесу.

3.Критерії оцінювання діяльності учнів і педагогів

Нормативно-правові акти, що регулюють оцінювання у системі загальної середньої осві-ти:

§ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.04.2011 № 329);

§ Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початко-вої школи (додаток до наказу МОН від 19.08.2016 № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222»). (стосуються 3-4 класів);

§ Методичні рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого кла-су (наказ МОН від 20.08.2018 № 924). У 2019/2020 навчальному році ці методичні реко-мендації є чинними для 1–2-х класів Нової української школи;

§ Методичні рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу (наказ МОН від 27.08.2019 № 1154).

§ Положення про атестацію педагогічних працівників ЗНЗ із змінами 2013 року (наказ МОН України від 08.08.2013 № 1135)

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльнос-ті, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь здобу-вачів освіти.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень самого учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів нав-чання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлю-вати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до чи-тання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та куль-турного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мова-ми, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, ово-лодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залеж-ностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням мате-матичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близько-му середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є ос-новою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного приро-докористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використа-ння природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою ци-фрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного викорис-тання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхід-ними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отри-мання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визна-чення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самос-тійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедли-вості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рів-них прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставле-ння до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового спо-собу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готов-ність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовністьдо засвоєння ново-го матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний мате-ріал;

• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

• діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в про-цесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усу-нення;

• стимулююче-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

•виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосо-вувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

· характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

· якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

· сформованість предметних умінь і навичок;

· рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівню-вати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

· самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

v повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

v глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

v гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандарт-них ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

v системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

v міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних си-туаціях.

У 1-2-3-х класах використовується лише формувальне оцінювання; у 4-11 класах - формувальне і бальне у тісному взаємозв'язку.

Особливості формувального оцінювання:

• націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

• не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;

• широко використовує описове оцінювання;

• застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

• забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

• визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

Вчитель, з метою впровадження формувального оцінювання, використовує такі переду-мови:

• ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проектів;

• спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді;

• заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;

• пропонує чіткі критерії оцінювання;

•формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно;

• розвиває критичне мислення учнів.

У формувальному оцінюванні переважає оцінювання описове, яке спрямовується на індивідуальний прогрес учня. Тому вивчення впровадження формувального оцінювання в систему оцінювання навчальних досягнень учнів проходить у процесі спостереження за проведенням навчальних занять. Під час спостереження за проведенням навчального заня-ття звертається увага на такі аспекти роботи вчителя:

v відзначає динаміку успішності учня;

v визначає, що потребує виправлення або покращення у роботі учня;

v вказує на напрями виправлення помилок та подальшої роботи учня;

v заохочує учнів до роботи в парах та кооперативної (групової) роботи.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (3-4 класи)

Рівні навчальних досягнень

Ба-ли

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учні володіють знаннями у формі окремих фактів, елементарних уявлень


2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії


3

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

II. Середній

4

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію


5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять


6

Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

III. Достатній

7

Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії


8

Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями


9

Учні добре оперують вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)

IV. Високий

10

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами


11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях


12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів базової та старшої школи

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення


2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення


3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію


5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило


6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають осново-положні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії


8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності


9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення


11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми


12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, се-местрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в ово-лодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріп-лення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування ро-боти вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вив-чення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної ак-тивності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами орі-єнтоване:

· на учня й передбачає вимірювання його індивідуального прогресу

· на освітні стандарти та здійснюється в межах освітніх програм відповідно до адаптацій чи модифікацій, індивідуальної програми розвитку (ІПР), у тому числі якщо учень не працює на рівні освітнього стандарту й модифікованих програм.

Комплексне оцінювання учнів з особливими потребами включає первинне (виявлення наявних знань); формувальне (формування компетентностей через пізнання); підсумкове (узагальнення рівня сформованих компетентностей, вироблених знань, умінь, навичок).

Мета комплексного оцінювання:

· визначити особливості динаміки розвитку учня з особливими освітніми потребами;

· надати йому ефективну підтримку;

· усунути перешкоди для його соціальної і навчальної активності тощо.

Отримана під час різних типів оцінювання інформація дає змогу педагогам уточнити й доповнити психолого-педагогічну оцінку розвитку дітей з особливими освітніми потре-бами, визначити цілі індивідуальної програми розвитку (ІПР), навчати їх на рівні класу й вчасно надавати підтримку, за потреби залучати спеціальних фахівців тощо.

Первинне оцінювання

В умовах інклюзивного навчання первинне оцінювання здійснюють, аби отримати ін-формацію про цілі навчання на початку вивчення програмової теми, розділу тощо. Це оці-нювання іноді ототожнюють з поточним. Утім істотна відмінність у тому, що навчальні досягнення учнів не мають кількісного вираження у цифрах чи балах.

Первинне оцінювання дає вчителю уявлення про освітню ситуацію учня й допомагає спланувати подальші педагогічні кроки — виважені, поступові, без «перестрибування».

Первинне, або розпізнавальне оцінювання використовують, коли слід визначити:

· стартовий рівень успішності — попередньо проаналізувати рівень навченості з пред-мета, рівень сформованості компетентностей. Спостереження, запитання до вивчених тем, розділів чи до нової теми, передтестування дають змогу вчителю з’ясувати, на якому етапі опанування нового матеріалу в учня можуть виникнути труднощі, і спланувати кроки, аби їх уникнути;

· рівень сформованості знань, умінь, навичок за темою, за певний проміжок часу. Учи-тель спостерігає за учнем чи пропонує йому перед тестуванням наприкінці вивчення теми чи розділу виконати завдання, аби отримати попередню інформацію про рівень засвоєння матеріалу.

Первинне оцінювання потрібне також, якщо:

· учні мають різні рівні чи умови підготовки;

· учитель має забезпечити послідовність у засвоєнні змісту навчального матеріалу чи спланувати викладання й навчання відповідно до можливостей і потреб учнів, зважаючи на «зону найближчого розвитку» (за Львом Виготським); хоче з’ясувати — для ефективного навчання учня з особливими освітніми потребами йому достатньо застосувати принцип універсальності у навчанні (множинні способи) чи слід адаптувати, модифікувати нав-чальну програму.

Під час первинного оцінювання часто застосовують усні методи. Педагоги, які їх оби-рають, мають можливість поєднувати оцінювання мовних і мовленнєвих навичок з когні-тивними та навпаки. Наприклад, коли учні озвучують певну інформацію, учитель визначає, наскільки вони зрозуміли її зміст.

Усні методи оцінювання — бесіду, коментування — успішно застосовують під час вивчення предметів, що спрямовані на розвиток усного викладу. Педагог, який формулює запитання й швидко оцінює відповіді учнів, досягає позитивного ефекту як під час фрон-тального, так й індивідуального опитування. Тож переваги методів усного оцінювання такі:

· широке спілкування між учителем і учнем, між учнем і однокласниками;

· розвиток умінь і навичок усного висловлювання учнів;

· миттєвий зворотний зв’язок;

· усунення помилок чи нерозуміння певної теми;

·гнучкість через комбінування типів запитань і рівнів складності відповідно до відповідей.

Недоліки в застосуванні усного методу оцінювання:

· вплив емоцій на результат;

· неповний зворотний зв’язок;

· коливання рівня складності;

· більша витрата часу на усне опитування тощо.

Формувальне оцінювання — це не спосіб контролю, що здебільшого є похвалою для одних і покаранням для других. Таке оцінювання педагоги проектують і реалізовують під час освітнього процесу за допомогою різних способів і технік.

Формувальне оцінювання відрізняється від традиційного поточного, оскільки дає учи-телю змогу:

· збирати й узагальнювати інформацію про учнів;

· отримувати від учнів зворотний зв’язок і завдяки цьому поліпшувати процес навчання й пізнання;

· оцінювати індивідуальні досягнення учня, не порівнюючи їх з досягненнями інших тощо.

Підсумкове оцінювання

Під час підсумкового оцінювання учителі визначають, чи відповідають отримані резу-льтати навчання учнів вимогам стандарту чи результатам, передбаченим ІПР. Для цього вони проводять різні контрольно-перевірочні роботи: тестування, диктанти, твори, проекти тощо. Завдання для таких робіт розробляють на основі змісту освітнього стандарту й освітніх програм, та ІПР.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів з ООП, учитель має дотримуватися кількох ви-мог.

Стимулювальний підхід — оцінювання має грунтуватись на позитивному принципі, тобто передусім слід враховувати досягнення учня, позитивну динаміку розвитку, а не його невдачі. Стимулом для учня має бути передусім не кількісна оцінка, а якісна — емоції вчителя, його оцінні судження й висловлювання, педагогічна техніка й невербальні засоби оцінювання.

Об’єктивність — перевіряти та оцінювати необхідно результати діяльності дитини відповідно до визначених для неї навчальних програм і критеріїв оцінювання, викладених у цих програмах. На оцінку не може впливати суб’єктивне ставлення до учня педагога чи інших учасників освітнього процесу.

Систематичність — контроль навчальних досягнень має бути постійним; його слід поєднувати з викладанням і закріпленням матеріалу.

Відкритість у поєднанні з конфіденційністю — слід повідомляти учневі його оцінку, обгрунтовувати її; залучати учня до аналізу та оцінювання власної діяльності, тим самим розвивати критичність мислення і самооцінку. Проте навчальні досягнення учня та його труднощі не мають бути об’єктом обговорення з іншими учнями класу та їхніми батьками.

Повага до особистості учня — оцінка не має принижувати учня чи викликати в нього негативні емоції, а навпаки — стимулювати до поліпшення своїх результатів, успіхів, викликати позитивні почуття. Учитель, оцінюючи досягнення учня, не має наголошувати на його особливостях, насміхатись з нього чи дорікати.

Оцінювання результатів — оцінювати слід знання, уміння та дії дитини, а не її особистість. Учитель має оцінювати навчальні досягнення учня кількісно чи якісно, обгрунтовувати виставлені бали, власні судження. Учень має зрозуміти, за що він одержує саме таку оцінку, яких результатів він досягнув, яких зусиль ще має докласти для їх поліпшення (якщо оцінка несхвальна).

Індивідуальний підхід — в умовах інклюзивного закладу це одна з надважливих вимог, яка передбачає урахування особливостей дитини, її досвіду, специфічних особливостей і труднощів; впливу психофізичного порушення на засвоєння знань і вмінь, ставлення до навчання.

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими потребами

Рівень навчальних досягнень

Бал

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів


1

Учень знає учителя. Виділяє (називає) об'єкт вивчення та деякі його елементи. Розуміє звернене до нього мовлення, орієнтується в просторі. Потребує посиленої допомоги вчителя, асистента учителя.

І - Елементарний ( (низький)

2

Учень розрізняє об'єкт вивчення, має нечіткі уявлення про нього, виділяє його несуттєві елементи. Виявляє здатність елементарно висловлювати думку з певною допомогою вчителя


3

Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу. 3 допомогою вчителя, асистента учителя виконує елементарні завдання, доручення, прохання. Контролює свою поведінку.


4

Учень з допомогою вчителя, асистента учителя фрагментарно відтворює основний навчальний матеріал, виконує за зразком певну операцію, дію. виправляє помилки

ІІ - Початковий (нижче середнього)

5

Учень фрагментарно відтворює навчальний матеріал. Правильно виконує завдання за допомогою вчителя, асистента учителя, здатен з помилками й неточностями дати визначення понять, за зразком, контролює власні дії, потребуючи стимулювання з боку вчителя, асистента учителя


6

Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний вірно виконувати завдання за зразком, списати. За допо- могою навідних питань вчителя, асистента учителя може переказати , дати коротку відповідь на питання , але недостатньо осмислену, застосовує знання в дрбре знайомих ситуаціях. Частково контролює власні дії

ІІІ- середній

7

Учень правильно відтворює навчальний матеріал, але його відповідь неповна, знання недостатньо осмислені. Застосовує під керівництвом вчителя знання в знайомих ситуаціях. Контролює власні дії за інструкцією


8

Учень розуміє навчальний матеріал, дає правильну відповідь. Застосовує знання в знайомих умовах (встановлює найсуттєвіші звʼязки і залежність між явищами). Контролює власні дії за інструкцією. Робить висновки з допомогою вчителя, асистента учителя.


9

Учень розуміє навчальний матеріал, дає правильну, повну відповідь за змістом, здатний виконувати завдання (списати, прочитати у швидкому темпі без помилок, розвʼязати задачу відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дитини), робити правильні висновки за допомогою вчителя. Застосовує знання у стандартних ситуаціях. Уміє контролювати себе.

IV-достатній

10

Учень володіє вивченим навчальним матеріалом, уміє узагальнювати інформацію під керівництвом учителя, асистента учителя контролювати власну діяльність, виправляти помилки. Правильно і самостійно виконує завдання за зразком


11

Учень має достатні знання в межах навчальної програми, застосовує їх у стандартних умовах. Контролю власну діяльність, виправляє помилки. Знаходить необхідну інформацію в підручнику і користується нею. Самостійно здійснює основні види навчальної діяльності


12

Учень має міцні знання в межах вимог навчальної програми, використовуй їх у стандартних та аналогічних ситуаціях. Уміє знаходити потрібну інформацію в підручниках, користуватися іншими доступними джерелами інформації. Здатний самостійно здійснювати всі види навчальної діяльності

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педаго-гічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника зай-маній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти (Міністерство освіти і науки України).

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексноїоцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єк-тивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний (теоретичний аспект) рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії




Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загаль-ним вимогам, що висуваються до вчителя. Має гли-бокі знання зі свого предмета

Відповідає вимо-гам, що висувають-ся до вчителя пер-шої кваліфікаційної категорії. Має гли-бокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміж-них дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваютьсядо вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за спеціа-льною і методич-ною літературою; працює за готови-ми методиками й програмами нав-чання; використо-вує прогресивні ідеї минулого і су-часності; уміє са--мостійно розроб-ляти методику викладання

Володіє методика-ми аналізу навча-льно-методичної роботи з предмета; варіює готові, роз-роблені іншими ме-тодики й програми; використовує про-грами й методики, спрямовані на роз-виток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науководослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

3. Уміння аналізувати свою діяльність

Бачить свої недолі-ки, прогалини і прорахунки в ро-боті, але при цьому не завжди здатний встановити причи-ни їхньої появи. Здатний домагати-ся змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегуляр-ний характер і по-ширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допу-щені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необ-хідність система-тичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні тех-нології навчання й виховання; володіє набором варіатив-них методик і педа-гогічних техноло-гій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструва-ти на практиці ви-сокий рівень воло-діння методиками; володіє однією із сучасних техноло-гій розвиваючого навчання; творчо користується техно-логіями й програ-мами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня

Орієнтується в су-часних психолого-педагогічних кон-цепціях навчання, але рідко застосо-вує їх у своїй прак-тичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психо-лого-педагогічних концепціях навча-ння й виховання, використовує їх як основу у своїй пра-ктичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне ріше-ння

Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя (практичний аспект)




Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами індивідуалізації навчання

Враховує у стосун-ках з учнями інди-відуальні особли-вості їхнього роз-витку, здійснює ди-ференційований підхід з урахува-нням темпів роз-витку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає мето-ди діагностики рів-ня інтелектуаль-ного й особистіс-ного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засоба-ми діагностики і ко-рекції індивідуаль-них особливостей учнів під час реалі-зації диференційо-ваного підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізич-них здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє за-хопити учнів своїм предметом, керува-ти колективною ро-ботою, варіювати різноманітні мето-ди й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального пред-мета і висока пізна-вальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовни-ми знаннями, з не-достатньо сформо-ваними навичками учіння

Забезпечує успішне формування систе-ми знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матері-ал, активізувати уч-нів, збудивши в них інтерес до особис-тостей самого пред-мета; уміло варіює форми і методи на-вчання. Міцні, ґрун-товні знання учнів поєднуються з високою пізнава-льною активністю і сформованими на-вичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок

Прагне до фор-мування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації нав-чальної праці (са-моконтроль у нав-чанні, раціональне планування навча-льної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єди-них вимог щодо усногоі іписемно-го мовлення: офо-рмлення письмо-вих робіт учнів у зоштах, щоденни-ках (грамотність, акуратність, каліграфія)

Професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень).Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформ-лення письмових робіт учнів у зоши-тах, щоденниках (грамотність, акура-тність, каліграфія

4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої ін-телектуальні можливос-ті чи близькі до цього; добре сприймають, за-своюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання те-орії й навички розв'язу-вання практичних зав-дань, здатні включитися в самостійний пізнаваль-ний пошук

ІІІ.Рівень комунікативної культури




Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайо-мих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціати-ву в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організа-ції громадських заходів; здатний прийняти самос-тійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім пере-конанням, а не з примусу. Наполег-ливий у діяльнос-ті, яка його прива-блює

Відчуває потребу в ко-мунікативній і органі-заторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почуваєть-ся в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його по-требу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й ана-лізує ситуації ра-зом з учнями і за-лишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську пози-цію учня, його ре-альну соціальну поведінку й вчин-ки, світогляд і ста-влення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів пере-конливого впливу й пе-редбачає їх можливе використання в спілку-ванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користу-ватися поєднанням методів навчання й ви-ховання, що дає змогу досягти хороших резу-льтатів при оптималь-ному докладанні розумо-вих, вольових та емоцій-них зусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптив-ним стилем поведі-нки, педагогічного спілкування; нама-гається створити навколо себе доброзичливу обстановку спів-праці з колегами

Намагається ви-брати стосовно кожного з колег такий спосіб по-ведінки, де най-краще поєднуєть-ся індивідальний підхід з утвердже-нням колективіст-ських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

4. Готовність до співпраці з батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спря-мованої на створе-ння умов, сприят-ливих для розвит-ку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставле-ння до оволодіння знаннями педаго-гіки й психології

Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогіч-ним тактом, а деякі його порушення не позначаються нега-тивно на стосунках з учнями

Стосунки з дітьми в основному будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

Стосунки з дітьми будує виключно на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логіч-но висловлювати думки в усній, пи-сьмовій та графіч-ній формі. Має ба-гатий словниковий запас, добру дик-цію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо фор-мує моральні уяв-лення, поняття уч-нів, виховує почу-ття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвит-ку талантів, розу-мових і фізичних здібностей, загаль-ної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компе-тентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом не-залежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключ-но за його ініціативою.

4.Антибулінгова програма

Нормативно-правові документи з питань запобігання, протидії домашньому на-сильству та булінгу:

- Постанова КМ України в «Про затвердження порядку взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та на-сильству за ознакою статі» від 22.08.2018. №658

- Наказ МОН України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»

- Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»

- Лист МОН України від29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закла-дах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу»

- Закон України від 18.12.2019 року№ 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

- Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здо-ров`я України від 19.08.2014 №564/836/945/577 «Про затвердження Порядку роз-гляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення»

- Лист Міністерства освіти і науки України від 28.10.2014 № 1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»

Розроблення антибулінгової програми сталовимогою сьогодення, тому що нині тема агресії та насильства в суспільстві відчутна особливо гостро, і часто майдан-чиком для прояву жорстокості по відношенню один до одного є саме школа. Діти є найчутливішою групою, яка дуже добре відображає зміни, що відбуваються в су-часному соціумі. Коли «раптом» виявляється, що нове покоління, менш людяне й більш жорстоке, то ми, дорослі, мусимо чесно відповісти собі на запитання — що ми повинні були б, могли б і досі не зробили, щоб діти не ставали такими? Оскіль-ки школа має вагомий вплив на дитину впродовж 12 років, а також те, що значна частина психічних дефіцитів виникає саме в стінах школи, сподіваємося, дана про-грама стає основним орієнтиром проведення вагомої результативної профілактич-ної роботи з теми боулінгу в освітньому середовищі.

План заходів

Назва заходу

Термін виконання

Виконавці

Цільова аудиторія вчителі





1.

Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах

Листопад, грудень

Психолог, класні керівники

3.

Засідання методичного об’єднання класних керівників на тему «Протидія булінгу в учнівському колективі».

Січень

Керівники МО

4.

Ділова гра «План дій щодо забезпечення запобігання насильству в закладі освіти»

Лютий

Адміністрація

5.

Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу»

Березень

Психолог

6.

Тренінг з елементами методики кола «Розвиток умінь безконфліктного спілкування. Роль педагога в процесі миробудування»

Квітень

Психолог

7.

Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькування, булінгу.

Упродовж семестру

Вчителі

Цільова аудиторія учні





1.

Діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах: - Спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти; - опитування (анкетування) учасників освітнього процесу; - психологічні діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів; - соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах; - визначення рівня тривоги та депресії учнів.

Упродовж семестру

Вчителі

2.

Складання порад «Як допомогти дітям упоратись з булінгом», «Стоп! Тут мій кордон або правила безпечної поведінки», «Профілактика булінгу в учнівському колективі»

Упродовж семестру

Вчителі, психолог, учнівське врядування


Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків

Упродовж семестру

Класні керівники 1-4 класів


Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять

Упродовж семестру

Класні керівники 1-11 класів


Для учнів 1-4 класів: - проведення превентив-них занять «Корисні навички» щодо розвитку навичок безконфліктного спілкування , спря-мованих на розвиток самоповаги, вміння вза-ємодіяти з оточуючими; - «Гостре словечко коле сердечко» заняття щодо запобігання фор-муванню девіантної поведінки; - заняття(бесіди, ігри, тренінгові вправи диспути тощо) щодо формування толерантного ставлення до людей з особливими потребами, дітей-пере-селенців тощо. Профілактики проявів ксено-фобії серед учнів «Ми – різні, але ми рівні!»

Упродовж семестру

Класні керівники

3.

Старт програми «Не смійся з мене» або про-грама тренінгових занять «Стоп - Булінг» (для учнів 5-9 класів)

січень

Класні керівники

4.

Старт програми профілактики конфліктів та правопорушень серед учнівської молоді «Бу-дуємо майбутнє разом» (для учнів 10-11 кла-сів)

січень

Класні керівники

5.

Диспути, години спілкування, ситуативні ігри тощо «А чи готовий ти робити сьогодні зміни навколо себе», «Де брати любов до тих, хто тебе принижує або ігнорує?», «З чого почати боротьбу з булінгом у школах», «Стережіться, бо що посієш те й пожнеш. Про стосунки.»

1-11 класи Упродовж семестру

Класні керівники


Тренінгові заняття: - «Як відстояти себе» (4 клас); - «У єдності – наша сила» (5 клас) - «Спілкування з однолітками» (6 клас) - «Безпека спілкування у мережі Інтернет» (7 клас) - «Як протистояти тиску однолітків» (8 клас) - «Підліткові компанії» (9-11 класи)

Упродовж семестру

Психолог, класні керівники

6

Проведення тижня з протидії булінгу та на-сильства «Зупинимо булінгу разом!»: - пере-гляд дитячих презентацій «Проблема булінгу очима підлітка», «Як подолати булінг, на дум-ку дітей»; - Перегляд мультфільмів з коменту-ванням: мультфільм «Жив собі чорний кіт»; мультфільм «Про пташок», мультфільм «Вірте у любов, вірте у Різдво»; мультфільм «Курка, яка несла всяку всячину». - Перегляд мульт-фільмів з коментуванням, щодо кібербулінгу: «Мобільні – це класно», «Історія двох пар», «Ти також заблукав у цьому світі, як і я?», « Залежність від соціальних медіа», 3D-анімація «Приклеєний», 3D-анімація «Смартфоно-зале-жність», «Технології та родина». - Перегляд відео «Безпечна школа – НікВуйчич». – виго-товлення лепбуків учнями початкової школи «Справжній друг»

березень

Всі учасники освітнього процесу

7.

Оприлюднити на офіційному веб-сайті, дошці оголошень: - телефон довіри; - правила пове-дінки здобувачів освіти; - план заходів освіти, спрямованих на запобігання та протидію бу-лінгу; - процедури подання учасниками освіт-нього процесу заяв про випадки булінгу в зак-ладі освіти; - порядок редагування на доведені випадки булінгу у школі та відповідальність осіб, причетних до булінгу.

До 01.02.2020

Соціально-психологічна служба

8.

Створити комісію з розгляду випадків булінгу та оформити журнал реєстрації рішень комісії, які зберігаються у паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів комісії

До 01.01.2020

Адміністрація

9

Залучати громадські, батьківські, молодіжні організації представників служб у справах дітей та ювенальної поліції

Упродовж семестру

Соціально-психологічна служба

10

Надавання дітям індивідуальних та групових консультацій за запитом батьків.

Упродовж семестру

Соціально-психологічна служба

11

Брати участь у онлайн курсі «Протидія та попередження булінгу в закладах освіти» за посиланням

Під час роботи курсу

Соціально-психологічна служба

12

Години відвертого спілкування за участю представників дитячої поліції «Не допускай булінгу над собою. Допоможи другу»

За домовленістю

Класні керівники 1-11 класів

13

Складання та розповсюдження серед учнів 2-11 класів листівок на тему: «Не стань жертвою булінг»

Постійно

Учнівське самоврядування

Цільова аудиторія батьки





Діагностика рівня обізнаності батьків щодо булінгу




Анкетування батьків «Насильство щодо дітей: погляд батьків»

Упродовж семестр

Класні керівники


Проводити інформаційно-просвітницькі захо-ди щодо протидії булінгу в освітньому сере-довищі - Чому діти цькують дітей і що з цим робити. - Як виявити жертву цькування в школі. Як навчити дитину протидіяти. Алго-ритм для батьків. - Stop-булінг. Три проблеми батьків, які впливають на дитячу . - Коли вашу дитину цькують (посібник для батьків) - Булінг, абошкільнецькування: налякатиполіцією не вдасться, що ж робити? -

Упродовж семестру

Соціально-психоло-гічна служба


Тематичні батьківські збори. «Протидія цьку-ванню в учнівському колективі»; «Булінг від А до Я»; «Виховання дітей у сімї без фізичного покарання: данина моді чи наріжний камінь родинної педагогіки»

Упродовж семестру

Класні керівники 1-11 класів


Поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини

Упродовж семестру

Соціально-психоло-гічна служба


Тренінг «Як навчити дітей безпеці Інтернету»

За запитом

Соціально-психоло-гічна служба


Тренінгове заняття для батьків «Інструменти для аналіз конфліктів. Вироблення навичок безконфліктного спілкування»

Березень-квітень

Соціально-психоло-гічна служба

5.Управління освітнім процесом

Управлінські процеси у закладі освіти – це:

- наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;

- формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

- ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;

- організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;

- формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

· принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніхвпливів на здобувача освіти; їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка заключається у всебіч-ному розвитку , вихованні і соціалізації особистості, що здатна до життя в сучасному сус-пільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і на-вчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відпо-відальності, трудової діяльності та громадянської активності;

· принцип відповідності Державним стандартам загальноїсередньої освіти;

· принцип розвитку, що випливає з необхідності вдосконаленняякості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

· принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення

якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• функціонування системи формування компетентностей учнів;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу школи;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

• моніторинг якості освіти.

4. Завдання моніторингу якості освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі;

• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

•створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

•прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі.

Моніторинг в закладі здійснюють:

• директор школи та його заступник з навчально-виховної роботи;

• органи, що здійснюють управління у сфері освіти міста, області, держави;

• органи самоврядування, які створюються педагогічнимипрацівниками, учнями та бать-ками, в межах делегованих повноважень;

• громадськість (в межах законних повноважень).

Основними формами моніторингу є:

• проведення контрольних робіт;

• участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;

• перевірка документації;

• опитування, анкетування;

• відвідування уроків, заходів.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;

• систематичність;

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі;

• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Результати моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітич-но-інформаційних матеріалах;

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

• дані моніторингу використовуються для обговорення на засіданнях методичних (твор-чих) об'єднань вчителів, нарадах при директорі, засіданнях педагогічної ради, методичної ради, ради школи.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рі-вень педагогічного персоналу;

• контингент здобувачів освіти;

• психолого-соціологічний моніторинг;

• результати навчання учнів;

• педагогічна діяльність;

• управлінські процеси;

• освітнє середовище;

• медичний моніторинг;

• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

• оцінка іміджу закладу.

Система та механізми забезпечення академічної доброчесностірозроблена у Кодексі ака-демічної доброчесностікомунального закладу «Новокрасненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинсько селищної радиМиколаївської області» затвердженого на засі-данні педагогічної ради школи, протокол №2 від12 листолада 2020 року

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності директора шко-ли і заступників з НВР

Формою контролю за діяльністю директора школи та її заступників з навчально-вихов-ної роботи є атестація.

Ефективність управлінської діяльності директора і заступників під час атестації визначається за критеріями:

1) саморозвиток та самовдосконалення керівної особи у сфері управлінської діяльності;

2)стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку школи, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5)забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6) поширення позитивної інформації про заклад;

7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10) позитивна оцінка компетентності керівної особи з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівної особи визначаються закритеріями:

1) цілеспрямованість та саморозвиток;

2) компетентність;

3) динамічність та самокритичність;

4) управлінська етика;

5) прогностичність та аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Інформаційна система для ефективного управління закладом

Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність необмеженого доступу до ме-режі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні закладом відіграє офіційний сайт закладу та facebook-сторінка. Оперативному внутрішньому спілкуванню сприяє створення груп у вайбері.

6.Порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи.

6.1.Підвищення кваліфікації є безперервним процесомПедагогічні працівники забезпечу-ють власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

§ навчання за програмою підвищення кваліфікації;

§ стажування;

§ участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах ;

§ вдосконалення професійного розвитку через самоосвіту, участь в онлайнкурсах, кон-ференціях.

6.2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом їх участі у семінарах, пра-ктикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо здійснюється відповідно до річного плану підвищення кваліфікації школи та не потребує визнання його педагогічною радою.

6.3.Школа забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників згідно з планом підвищення кваліфікації навчального закладу на певний рік, що формується, затверджує-ться і виконується відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800.

6.4. Педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації опорного закладу на відповідний рік згідно Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800.

6.5. План підвищення кваліфікації навчального закладу на 2021рік (Протокол №2 засі-дання педагогічної ради комунального закладу «Новокрасненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Миколаївської області» від 12 листолада 2020 року)

:

з/п

Прізвище, ім’я, по батькові педагогіч ного працівника

Тема(напрям,

найменування)

Субєкт підвищеннякваліфікації

Обсяг

(тривалість)

Вид

Форма(форми)

Строки

Вартість

та джерела фінансування

1.

Пятківський

Василь

Андрійович

Учителі пред-мета «Захист України», ке-рівники гурт-ків військово-патріотичного напряму

МОІППО

1-тижневі

курс

очна денна

2021-02-08

—2021-02-11

безкоштовно

2.

Ворона Аліна

Олександрів-на

учителі української мови і літератури

МОІППО

1тижневі

курс

очна денна

2021-02-01—2021-02-04

безкоштовно

3

Ворона Аліна

Олександрів-на

педагоги- організатори

МОІППО

1-тижневі

курс

очна денна

2021-03-29

—2021-04-01

безкоштовно

4

Агаркова Надія Вікторівна

Учителі української мови і літератури

МОІППО

1-тижневі

курс

дистанцій-на

2021-01-18

—2021-01-21

безкоштовно

5

Агаркова Надія Вікторівна

Контекстне вивчення тво-рів на уроках укранїської та зарубіжнної літератури

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-01-26—2021-01-26

безкоштовно

6

Агаркова Надія Вікторівна

Учителі української мови і літератури

МОІППО

1-тижн.

курс

очна денна

2021-11-08—2021-11-11

безкоштовно

7

Ворона

Сергій Валерійович

Учителі англійської мови

МОІППО

1-тижне

курс

очна денна

2021-03-01—2021-03-04

безкоштовно

8

Малімонов Дмитро Григорович

Учителі історії (спеціалісти, друга катего-рія)

МОІППО

1-тижн

курс

очна денна

2021-04-05—2021-04-08

безкоштовно

9

Малімонов Дмитро Григорович

Еволюція осві-ти в загально-історичному вимірі

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-06-16—2021-06-16

безкоштовно

10

Святовець Надія Сергіївна

Учителі інтег-рованого курсу "Мистецтво"

МОІППО

1-тижн

курс

очна денна

2021-09-06—2021-09-09

безкоштовно

11

Святовець Надія Сергіївна

Керівники гурт-ків художньо-ес-тетичного на-пряму (декора-тивно-прикладне мистецтво)

МОІППО

1-тижневі

курс

очна денна

2021-04-26

—2021-04-29

безкоштовно

12

Левченко Наталія Миколаївна

Учителі математики

МОІППО

1-тижневі

курс

очна денна

2021-03-09—2021-03-12

безкоштовно

13

Юдкін

Роман Олексійович

Методика ви-користання фі-зичних задач у освітньому процесі

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-04-16—2021-04-16

безкоштовно

14

Фортуна Вікторія Петрівна

Учителі основ здоров'я

МОІППО

1-тижневі

курс

очна денна

2021-05-11—2021-05-14

безкоштовно

15

Фортуна Вікторія Петрівна

Учителі географії

МОІППО

1-тижневі

курс

очна денна

2021-10-04—2021-10-07

безкоштовно

16

Агарков Андрій Леонідович

Учителі фізич-ної культури, керівники гурт-ків спортивно-го напряму

МОІППО

1-тижневі

курс

очна вечірня

2021-05-31

—2021-06-03

безкоштовно

17

Гриценко Галина Миколаївна

Учителі тру-дового навча-ння (обслуго-вуючі види праці)

МОІППО

1-тижневі

курс

очна денна

2021-11-01

—2021-11-04

безкоштовно

18

Зубар

Інна Василівна

Феномен креативності та чинники її розвитку в молодших школярів

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-05-20

—2021-05-20

безкоштовно

19

Пятківська Тетяна Василівна

Лайфхаки в тренінговій діяльності вчителя

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-06-14—2021-06-14

безкоштовно

20

Трубка

Алла Михайлівна

Мнемотехніка та інфографіка – сучасний ін-струмент запа-м'ятовування

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-03-19

—2021-03-19

безкоштовно

21

Трубка

Алла Михайлівна

Лексика у про-фесійному спі-лкуванні педа-гогічного пра-цівника

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-04-16

—2021-04-16

безкоштовно

22

Трубка

Алла Михайлівна

Феномен кре-ативності та чинники її ро-звитку в моло-дших школя-рів

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-05-20

—2021-05-20

безкоштовно

23

Гриценко Тетяна Іванівна

Феномен кре-ативності та чинники її ро-звитку в моло-дших школя-рів

МОІППО

1 день

модуль

очна денна

2021-05-20

—2021-05-20

безкоштовно

6.6. Окремі види діяльності педагогічних працівників, зазначені (участь у програмах ака-демічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти, а також участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах то-що), що провадилася поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти, можуть бути визнані як підвищення кваліфікації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників

6.7.Керівництвом школи здійснюється аналіз професійного розвитку педагогічних працівників. Аналіз підвищення кваліфікації, атестації та сертифікації здійснюється через вивчення документації.

6.8..Для мотивування педагогічних працівників школа використовує механізм позачерго-вої атестації.

7.Стратегія реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Новокрасненська загальноосвтня школа І-ІІІ ступенів згідно з його Статутом – заклад за-гальної середньої освіти , що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, задовольняє потреби учнів початкової, основної і старшої школи в освіті в рамках державного мінімуму та здійснює різнобічну підготовку учнівської молоді до життя.

Основні стратегічні завдання діяльності школи:

ü Оволодіння учнями ключовими компетентностями, необхідними для життя.

ü Підготовка випускників до вступу у заклади вищої освіти.

ü Наскрізний процес виховання учнів.

Розвиток школи неможливий без вдосконалення матеріальної технічного забезпечення та створення комфортного освітнього середовища. Необхідно створювати мотивуюче до навчання та функціональне середовище у навчальних приміщеннях та на території шко-ли.Керівництво школи планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання. Систематично вивчається стан матеріально – технічної бази, планується її розвиток. Керівництво школи звертається з відповідними клопо-таннями до засновника щодо поліпшення матеріально – технічної бази. Наявність навчаль-ного обладнання, технічних засобів навчання, система опалення та водопостачання, харчу-вання, стану приміщень безпосереднім чином впливає на якість освітньої діяльності.

З метою вдосконалення матеріально – технічного забезпечення готуються запити що-до матеріально – технічного забезпечення до засновника.

В приміщеннях та на території забезпечено безпечні і комфортні умови для навчання та праці. В школі створеноя комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму та інших аспектів за-безпечення безпеки і комфорту освітнього процесу. Усі приміщення обладнані у відповід-ності до вимог законодавства і освітньої програми. Школа має необхідні навчальні приміщення – навчальні класи, навчальні кабінети, підсобні приміщення, які забезпечують виконання освітньої програми. Навчальні класи забезпечуються інтерактивними засобами навчання та необхідним навчальним обладнанням. Здійснюється регулярний моніторинг за станом засобів навчання і обладнання. Класні керівники та заступник директора з адміністративно-господарської роботи звітують про використання засобів навчання і обладнання.

В школі учасники освітнього процесу знають та дотримуються вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, знають та дотримуються правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Працівники школи проходять навчання та інструктажі з цих питань. Систематично проводяться бесіди у учнями. З метою запобігання та від-повідного реагування на надзвичайні ситуації в школі проводяться щорічно тиждень безпеки життєдіяльності та день цивільного захисту. Оцінка стану безпечного функціо-нування школи та заходів, які проводяться для запобігання та реагування на надзви-чайні ситуації, дається на засіданнях педагогічної ради та в наказах директора.Праців-ники школи обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку чи раптового погіршення стану здоров’я учасників освітнього процесу і вживають необхідних заходів у подібних ситуаціях. Педагогічні працівники та керівництво школи у разі нещасного випадку діють у встановленому законодавством порядку.

Важливою складовою якості освітньої діяльності школи є організація роботи харчоблоку, який складається з кухонних приміщень та залу приймання їжі. В школі створені умови для харчування учнів і працівників. Організація харчування сприяє фор-муванню культури здорового харчування в учнів. Шляхом опитування вивчається думка учасників освітнього процесу про рівень задоволеності умовами харчування в школі. У ході спостережень керівництво школи моніторить санітарно-гігієнічний стан приміщення їдальні. Керівництвом школи вивчається забезпеченість їдальні необхідним обладнанням. Здійснюється моніторинг тижневого меню та якості приготованої їжі, наявності серти-фікатів якості та строків використання продуктів.

Важливою складовою освітніх ресурсів школи є інформаційні ресурси. Використання інформаційних ресурсів можливе завдяки доступу до мережі Інтернет. В школі створені умови для безпечного використання мережі Інтернет. Формуються навички безпечного користування мережею учнями.Учні в освітньому процесі інформуються щодо без-печного використання мережі та загроз, пов’язаних з використанням. У процесі викла-дання навчальних предметів відбувається розвиток умінь учнів знаходити необхідну ін-формацію та безпечного користування мережею.

В школі здійснюються заходи, які сприяють облаштуванню та обладнанню навчальних приміщень з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування.. Приміщення і територія школи адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу.

Освітнє середовище школи мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентнос-тями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. Під час освітнього процесу здійснюється формування навичок здорового способу життя та екологічно до-цільної поведінки учнів. Обладнання і засоби навчання сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Дизайн навчальних приміщень школи максимально фун-кціональний та мотивуючий до навчання. Для цього проводяться регулярні спостереже-ння, аналіз та приймаються управлінські рішення. Питання функціональності дизайну розглядаються на засіданнях різних рівнів.

На сучасному етапі бібліотека є інформаційним центром, а не тількивиконує функцію як сховище для зберігання підручників. Оцінювання діяльності бібліотеки здійснюється через спостереження керівництвом школи. Ресурси бібліотеки використовуються для фор-мування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів.

Керівництво школи сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпе-чує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників. Шляхом опитування серед учасників освітнього процесу вивчається рівень задоволеності загальним психологічним кліматом в ліцеї і діями керівництва щодо формування відно-син довіри та конструктивної співпраці між ними. Забезпечується доступ учасників ос-вітнього процесу до спілкування з керівництвом. Вчасно розглядаються звернення учас-ників освітнього процесу та вживаються відповідні заходи реагування.

У школі оприлюднюється інформація про власну діяльність на сайті школи та у спі-льноті Фейсбук. Забезпечується змістовне наповнення та вчасне оновлення інформацій-них ресурсів, які висвітлюють діяльність школи.

Керівництво школи постійно працює над раціональним добором педагогічних праців-ників.завдяки чому школа повністю укомплектована необхідними працівниками. Значна більшість педагогічних працівників працюють за фахом. Кваліфікаційний склад педа-гогічних працівників постійно підвищує свій фаховий рівень, бо він повинен відповідати освітній програмі школи. Керівництвом школи здійснюється щорічний аналіз квалі-фікаційного складу педагогічних працівників, на основі якого приймаються управлінські рішення та вибудовується стратегія розвитку школи.

Керівництво школи постійно мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної діяльності. З цією метою можуть застосовуються заходи матеріального та морального заохочення.Керівництво школи сприяє вдосконаленню та зростанню професійної майстерності педагогічних пра-цівників. Для цього створюються умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації. Через опитування вивчається думка педагогічних працівників щодо сприяння керівництва школи їхньому професійному розвиткові.

В школі створюються умови для реалізації прав учасників освітнього процесу. Серед учасників освітнього процесу проводиться опитування щодо реалізації їх прав у школі.Управлінські рішення в школі приймаються з урахуванням пропозицій учасників освіт-нього процесу. Серед учасників освітнього процесу проводяться опитування щодо враху-вання їхніх пропозицій під час прийняття управлінських рішень.Керівництво школи створює умови для розвитку громадського самоврядування серед батьків і учнів. Нада-ється необхідна допомога в організації роботи органів громадського самоврядування школи.Керівництво школи підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освіт-нього процесу.

Режим роботи школи та розклад занять враховують вікові особливості учнів, відпо-відають їх освітнім потребам. Режим роботи школи затверджується наказом директора перед початком кожного навчального року. Він враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності школи. У розкладі навчальних занять забезпечується роз-поділ навчального навантаження з урахуванням вікових особливостей учнів. Розклад нав-чальних занять відповідає освітній програмі школи.

Стратегія реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти розроблена з метою вивчення та оцінки якості освітньої діяльності і отримання інформації про реальний стан справ за кількома десятками параметрів, кожен з яких розкриває роботу закладу глибше. Така інформація допоможе проаналізувати сильні і слабкі сторони роботи школи, підкаже можливі шляхи підвищення якості освітньої діяльності, пройти цими шляхами — і отримати якісний результат.

Стратегія виокремлює основні напрямки, які підлягають оцінюванню; стандарти і критерії, за якими здійснюється само оцінювання діяльності.

Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі можна використовувати такі методи збору інформації та інструменти:

- опитування (анкетування учасників освітнього процесу (педагогів,

учнів, батьків), інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування), фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського само-врядування, педагогами);

- вивчення документації (річний план роботи, протоколи засідань, педагогічної ради, класні журнали тощо;

- моніторинги (навчальних досягнень здобувачів освіти, педагогічноїдіяльності (спо-стереження за проведенням навчальних занять, за освітнім середовищем), санітарно-гігіє-нічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових май-данчиків, робота їдальні , вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

- аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність(система оцінювання навчальних досягнень учнів, підсумкове оцінювання учнів, фінансування закладу освіти, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо);

-інші інструменти, не заперечені законодавством.

В ході реалізації Стратегії можна використовувати різні підходи до самооцінювання: кількісний, описовий і комбінований, тобто поєднання кількісного й описового. За необ-хідності рівень освітньої діяльності, визначений описово, легко трансформується у кількісну оцінку.

Отримані результати вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності є складовою звіту керівника перед громадськістю; може бути розглянутий на засіданні педагогічної ради. Щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу освіти

7.1. Стандарти і критерії оцінювання основних напрямків внутрішньої системи забезпечення освіти закладу.

№ п/п

Стандарт

Основні напрямки, які підлягають оцінюванню

Орієнтовні критерії для самооцінювання

Розділ І. Освітнє середовище закладу





1.1.

Забезпечення безпечних та комфортних умов для навчання та праці

- Дотримання санітарних вимог та нормативних актів;

- безпека життєдіяльності;

- спеціальне навчальне обладнання; - бібліотека;

- здоров’язбережувальна компетентність школи;

- наявність і безпечність інтернету.

· Приміщення, територія школи облаштовані та обладнані з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування, санітарно-гігієнічних вимог; забезпечена фізична доступність архітектурних елементів будівлі та території. · Учасники освітнього процесу знають вимоги охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій та дотримуються цих вимог і правил. · Педагогічні працівники обізнані з правилами реагування у разі, якщо учасник освітнього процесу травмується та/або в нього раптово погіршиться самопочуття, і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях. · Дизайн освітнього середовища функціональний та адаптивний, що дає змогу максимально ефективно використовувати приміщення й територію закладу в освітньому процесі. · Заклад освіти забезпечений обладнаними навчальними та допоміжними приміщеннями, кабінетами, лабораторіями та засобами навчання, зокрема підручниками, дидактичними матеріалами, обладнанням, для реалізації освітньої програми. · Бібліотека функціонує як інформаційний центр закладу освіти. · У закладі освіти створені умови для здорового харчування учнів. · Освітнє середовище закладу мотивує учнів оволодівати ключовими компетентностями та спонукає їх вести здоровий та екологічний спосіб життя. · У закладі створені умови для безпечного використання інтернету, формування інформаційно-цифрових компетентностей, зокрема навичок безпечної поведінки та кібербезпеки.

1.2.

Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

- Комфортне психологічне середовище;

- міжособистісна взаємодія учасників освітнього процесу;

- протидія боулінгу;

- правила поведінки;

- партнерство і повага;

- психологічний супровід.

· Заклад освіти веде активну політику щодо профілактики насильства — має антибулінгову програму, кодекс безпечної школи тощо. Політику щодо профілактики насильства приймають усі учасники освітнього процесу. Вони ознайомлені з відповідною програмою чи кодексом. · У закладі освіти розроблені чіткі й зрозумілі всім учасникам освітнього процесу правила поведінки, що базуються на взаємній повазі. · Керівництво закладу, педагогічні працівники володіють методиками раннього визначення ознак фізичного і психологічного насильства, зокрема такого, як булінг і мобінг, та знають, як реагувати на їх прояви. За потреби заклад освіти звертається по допомогу до поліції, соціальної служби тощо. · У закладі освіти учні можуть отримати психологічні консультації та психосоціальну підтримку. · У закладі освіти налагоджена робота з батьками із запобігання насильству щодо дітей, булінгу, кібербулінгу тощо, а також робота з подолання цих проблем.

1.3.

Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

- Інклюзивні цінності;

- адаптація;

- взаємодія з ІРЦ;

- взаємодія з батьками.

·Заклад освіти забезпечує рівний доступ до навчання усім дітям. ·Заклад освіти культивує повагу до прав людини та протидіє будь-яким проявам дискримінації. ·У закладі розроблені та втілюються підходи для комфортної адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, а також власні підходи до комфортної адаптації нових працівників. ·У закладі достатня кількість працівників для надання необхідної підтримки учням з особливими освітніми потребами. ·Заклад піклується про те, аби учні з особливими освітніми потребами були забезпечені необхідними корекційно-розвитковими послугами. ·Педагогічні працівники впроваджують методики і технології для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. ·У педагогічному колективі сформована культура співпраці, педагоги дотримуються командного підходу щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами. ·Заклад співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром і залучає його фахівців для розроблення індивідуальних програм розвитку та психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами в освітньому процесі. ·Заклад освіти підтримує зв’язок з родинами учнів з особливими освітніми потребами, залучає їх до команди фахівців з розроблення індивідуальних програм розвитку та надає іншу необхідну підтримку під час навчання.

Розділ ІІ. Система оцінювання здобувачів освіти





2.1.

Заклад використовує систему оцінювання як інструмент спостереження за навчальним поступом учня та індикатор вдосконалення якості освіти

- обізнаність з критеріями оцінювання;

- підходи до оцінювання;

- динаміка показників

· У закладі освіти оприлюднені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів і курсів робочого навчального плану, розроблені відповідно до нормативних документів, освітньої програми закладу освіти та на основі компетентнісного підходу. · У закладі освіти аналізують результати та динаміку навчальних досягнень учнів, на основі яких готують аналітичні документи та приймають рішення про підвищення якості освітнього процесу, мотивації навчальної діяльності учнів.

2.2.

У закладі освіти відкрита, прозора і зрозуміла для учнів система оцінювання

- Обґрунтування;

- дотримання академічної.доброчесності.;

- формувальне оцінювання

· Учні отримують вичерпну інформацію щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень і розуміють їх. · Під час оцінювання навчальних досягнень учнів учителі дотримуються принципів академічної доброчесності, і, відповідно, заохочують учнів дотримуватися її. · У закладі використовують формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів, спрямоване відстежувати індивідуальний прогрес кожного учня.

2.3.

Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання

– відстежування прогресу;

- вплив на активність життєвої позиції;

- сприяння формуванню ціннісних орієнтирів та чіткої громадянської позиції.

· Учні задоволені освітнім процесом і тим, як їхні досягнення оцінюють у закладі освіти. · Заклад освіти розвиває в учнів почуття відповідальності за результати власної освітньої діяльності; учні здатні оцінити свої можливості й ставити цілі особистісного розвитку. · Учні виявляють громадянську активність та ініціативу, беруть участь у житті класу, закладу освіти, місцевої громади, суспільства загалом. · Отже, оцінювати результати навчання у закладі освіти слід за трьома стандартами: навчальний поступ учня як індикатор якості освіти, прозорість системи оцінювання навчальних досягнень та особистісна відповідальність учнів за результати навчання.

Розділ ІІІ. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу





3.1.

Педагогічні працівники спрямовують свою діяльність на оволодіння учнями ключовими компетентностями через використання сучасних технологій в освітньому процесі

- Зорієнтованість на формування ключових компетентностей;

- враховування індивідуальної освітньої траєкторії кожного учня;

- наскрізний процес виховання.

Педагогічні працівники:

· застосовують компетентнісний підхід у викладанні та використовують різні форми і методи проведення навчальних занять, які спрямовані на творчий розвиток учнів, їх самостійну та аналітичну роботу;

· розробляють індивідуальні освітні траєкторії учнів;

· забезпечують наскрізний процес виховання, який формує загальнолюдські цінності, сприяє розвитку патріотизму.

3.2.

Педагогічні працівники закладу планують свою роботу та прогнозують результати своєї діяльності

- раціональний розподіл навчального матеріалу;

- критерії оцінювання;

- об'єктивність оцінювання;

- зовнішні і внутрішні моніторинги.

·Педагоги розробляють навчально-тематичні програми, календарно-тематичні плани з предметів і курсів, зміст яких відповідає Державним стандартам загальної середньої освіти та враховує умови й специфіку роботи закладу освіти. ·Педагоги використовують наявні, а також розробляють і оприлюднюють нові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, що відповідають нормативним документам і компетентнісному підходу, а також інформують учнів про ці критерії. ·Результати зовнішніх моніторингів, державної підсумкової атестації корелюють з підсумковим оцінюванням навчальних досягнень учнів з предмету (курсу).

3.3.

Забезпечення підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників

- Напрями професійного зростання;

- система мотивації педагогів;

-участь у дослідницько-експерименталь-ній роботі ;

- створення власних освітніх продуктів;

- використання ІКТ;

- обізнаність з нормативно-правовими актами в галузі освіти;

- володіння державною мовою.

Педагогічні працівники: ·підвищують свою кваліфікацію, проходять чергову атестацію, сертифікацію; ·дотримуються у професійному зростанні стратегії, специфіки роботи та освітньої програми закладу освіти; ·беруть участь у дослідницько-експериментальній роботі, в освітніх проектах, робочих групах, залучаються до роботи як освітні експерти; ·мають оприлюднені публікації та розробки, створюють власний освітній продукт, беруть участь в обміні досвідом; ·використовують інформаційно-комунікативні технології в освітньому процесі; ·обізнані з вимогами нормативно-правових актів у галузі освіти та дотримуються їх; ·використовують виключно державну мову під час навчальних занять та в позаурочний час, а також послуговуються науковою і педагогічною термінологією українською мовою.

3.3.

Діяльність педагогічних працівників грунтується на партнерстві між учнями, вчителями і батьками

- конструктивні комунікації;

- постійний діалог з батьками;

- всебічна підтримка педагога;

- співпраця педагогів, командна робо-та.

В освітній діяльності педагогічні працівники: · надають всебічну підтримку учням та застосовують індивідуальний підхід у роботі з ними; · взаємодіють з батьками щодо питань удосконалення освітньої діяльності, забезпечують постійний зворотний зв’язок; · співпрацюють з колегами, обговорюють з ними проблеми та реалізовують спільні проекти;

3.4.

Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти відбувається на засадах академічної доброчесності

- дотримання академічної доброчесност;

-, стимулювання учнів до дотримання ак.доброч.

В освітній діяльності педагогічні працівники: · організовують свою роботу на засадах академічної доброчесності, спонукають учнів дотримуватися цих норм в освітній діяльності.

Розділ ІV. Управлінські процеси у закладі





4.1.

Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

- наявність і якість локальних документів ( положень, програми розвитку, концепцій тощо), спрямованих на удосконалення діяльності закладу.

· У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності · У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми · У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти · Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання

4.2.

Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

- Рівень психологічного комфорту;

- прозорість діяльності

· Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру · Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність

4.3.

Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

- Текучість кадрів;

- система заохочення;

-організація підвищення кваліфікації учителів.

· Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми · Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності · Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників

4.4.

Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

- Врахування потенціалу всіх учасників освітнього процесу при прийнятті рішень;

- громадське самоврядування;

- мобільність режиму роботи школи

· У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу · Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу · Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування · Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади · Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам · У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти

4.5.

Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

- Впровадження політики академічної доброчесності;

- антикорупційні заходи

· Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності · Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

7.2. Циклограма контрольно-оцінювальної діяльності в системі забезпечення якості освіти Новокрасненської ЗОШ І-ІІІ ступенів


КОДЕКС АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ



2020

Затверджено

на засіданні педагогічної ради школи

«___»____________ ______ року

Кодекс академічної доброчесності

комунального закладу «Новокрасненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Арбузинської селищної ради

Миколаївської області»


2020

Кодекс — внутрішньо цілісний складний (має структурний розподіл на частини, розділи тощо) нормативно-правовий акт, який є результатом кодифікації і забезпечує правове регулювання певної сфери суспільних відносин, об'єднуючи норми певної галузі (підгалузі) права.

Кодекс про академічну доброчесність комунального закладу «Новокрас-ненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Миколаївської області»(далі - Кодекс) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками та здобувачами освіти.

Цей Кодекс розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу спра-ву», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту освіт-нього закладу, Правил внутрішнього розпорядку, Колективного договору та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України та норма-тивних (локальних) актів школи.

Мета Кодексу полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу (освітній, науковій, виховній), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запо-бігання порушенню академічної доброчесності.

Норми цього Кодексу закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах – освітній (навчальній), науковій та виховній (мораль-но-психологічний клімат у колективі).

У своїй діяльності заклад дотримується принципу меритократії, що озна-чає оцінювання учнів винятково на підставі їх знань і вмінь, а педагогічних працівників – на основі їх професійної компетентності, результатів роботи, внеску у розвиток закладу, що є підставою для їх подальшого матеріального, морального та кар’єрного стимулювання.Адміністрація закладу зобов’язуєть-ся вживати заходів щодо запобігання та виявлення академічного плагіату в ро-ботах педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Колектив учнів та педагогічних працівників комунального закладу «Ново-красненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинсько селищної ради Миколаївської області», усвідомлюючи свою відповідальність за реалізацію місії закладу в галузі навчання та виховання, вважаючи своїм обов'язком фор-мування системи демократичних відносин між учнями та педпрацівниками, приймає цей Кодекс академічної доброчесності (далі Кодекс) і зобов'язується наслідувати йому.

Дія Кодексу поширюється на всіх учасників освітнього процесу (педаго-гічних працівників, здобувачів освіти та їх батьків чи осіб, які їх заміняють) та співробітників школи

І.Загальні положення

1.1. Кодекс академічної доброчесності комунального закладу «Новокраснен-ська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Мико-лаївської області» встановлює загальні моральні принципи та правила етичної поведінки осіб, які працюють і навчаються в закладі, якими вони повинні керу-ватися у свої діяльності.

1.2.Школа прагне створити середовище, яке сприяє навчанню і роботі, праг-ненню до істини, обміну знаннями, впровадженню інновацій, інтелектуально-му розвитку учнів і педпрацівників, підтриманню особливої загальної куль-тури взаємовідносин. Кожен член шкільної громади, дотримуючись норм цьо-го Кодексу, робить неоціненний внесок у розвиток школи зміцнення її іміджу і ділової репутації.

1.3.Кодекс є переліком настанов та цінностей, дотримання яких представни-ками шкільного колективу комунального закладу «Новокрасненська загаль-ноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Миколаївської об-ласті» є необхідним як на території школи, так і поза ним.

1.4.Загальними моральними принципами, якими мають керуватися члени шкі-льної громади, є:

Принцип законності .У своїй діяльності члени шкільного колективу ма-ють суворо дотримуватись законодавства, а також стимулювати до цього ін-ших.

Принцип чесності та порядності. У навчальній діяльності, у науково-ме-тодичних дослідженнях, у практичній роботі, тощо, представники шкільного колектива зобовязані діяти чесно, бути відвертими і порядними.

Принцип соціальної справедливості. У взаємовідносинах між членами шкільного колективу важливим є забезпечення свободи,справедливості, неу-переджене ставлення один до одного,розвитку особистості та її активної учас-ті у житті держави та закладу, а також повага до гідності кожної особи, нетер-пимості щодо аморальної та неетичної поведінки правильне й об'єктивне оці-нювання результатів навчальної, дослідницької та трудової діяльності.

Принцип науковості.Педагогічні працівники зобов’язані об’єктивно вис-вітлювати наукові факти, поняття, теорії; ознайомлювати шкільну спільноту з новими досягненнями, науковими методами, пояснювати значення теорії для практики; розкривати наукові причинно-наслідкові зв’язки явищ, що вивчаю-ться; викладати навчальний матеріал з позицій останніх досягнень науки й тех-ніки; забезпечувати тісний зв’язок із сьогоденням.

Принцип взаємної довіри.Атмосфера довіри заохочує вільний обмін іде-ями та інформацією в шкільному середовищі, сприяє співпраці та вільному об-міну нових ідей.

Принцип компетентності і професіалізму.Учні і вчителі школи зобов'я-зані підтримувати найвищий рівень компетентності в роботі та навчанні, під-вищувати свій освітній та науковий рівень як форми здійснення принципу «ос-віта впродовж всього життя».

Принцип відповідальності. Учні та вчителі закладу мають брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності, виконувати взяті на себе зобо-в'язання і бути прикладом для інших.

Принцип партнерства і взаємодопомоги. З метою підвищення якості навчальних і дослідницьких результатів представники шкільної громадиорі-єнтуються на партнерську взаємодію.

Принцип взаємоповаги. Повага в шкільному середовищі має бути взаєм-ною, виявлятися як до інших, так і до себе. Варто поважати й цінувати різно-манітні, а іноді й протилежні думки та ідеї.

Принцип прозорості. Щоб уникнути зловживань посадовим особам, ви-борними чи призначеними представниками шкільної громади, необхідно,щоб усі процедури, які стосуються освітньої, господарської та фінансової діяльнос-ті, були прозорими і нескладними.

1.5.Дотримання зазначених вище принципів має бути справою доброчесності всіх без винятку членів шкільної громади.

1.6.Територія закладу є вільною від політичних уподобань, симпатій та погля-дів, що виявляються в любій формі.Заклад у своїй діяльності керується прин-ципом незалежності здобуття загальної середньої освіти від впливу політич-них партій, громадських і релігійних організацій. Створення та діяльність по-літичних партій, суспільно-політичних рухів, релігійних об’єднань та воєні-зованих формувань у закладі не допускається.

1.7.Адміністрація закладу гарантує дотримання в стінах закладу освіти ст. 36 Конституції України. Належність особи до будь-якої політичної партії, грома-дської, релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в навчально-виховному процесі. Педагогічні пра-цівники та інші співробітники закладу є вільними у своїх політичних і перед-виборчих симпатіях. Жодний адміністративний тиск з приводу політичних пе-реконань, а також характеру волевиявлення членів шкільної спільноти через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії є неприпусти-мим.

1.8.Правила Кодексу доброчесності однакові для всіх посад і терміну роботи..

1.9.Кодекс публікується на офіційному сайті комунального закладу «Ново-расненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Миколаївської області».

2.Політика академічної доброчесності

2.1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визна-чених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Кожен учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності.

2.2.Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку мо-же здійснювати директор школи або особа за його дорученням

2.3. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педа-гогічними та науковими працівниками передбачає:

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, твер-джень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

· надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогіч-ну, творчу) діяльність;

· контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

· об’єктивне оцінювання результатів навчання.

2.4. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передба-чає:

·самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумко-вого контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми по-требами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

·посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, твер-джень, відомостей;

·дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

·надання достовірної інформації про результати власної навчальної (науко-вої, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформа-ції.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

ü академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюд-нених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

ü самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

ü фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в ос-вітньому процесі або наукових дослідженнях;

ü фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що сто-суються освітнього процесу чи наукових досліджень;

ü списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх дже-рел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінюва-ння результатів навчання;

ü обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами об-ману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

ü хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отри-мання неправомірної переваги в освітньому процесі;

ü необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки ре-зультатів навчання здобувачів освіти;

ü надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання резу-льтатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

Також порушеннями академічної доброчесності є такі форми обману, як:

· надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учнямпід час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річно-го), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;

· використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допо-міжних матеріалів та/або технічних засобів;

· проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;

· необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.

· зловживання впливом - пропозиція, обіцянка або надання неправомірної ви-годи особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за нада-ння такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповно-важеною на виконання функцій держави.

3.Забезпеченняакадемічної доброчесності учасниками освітнього

процесу

Академічна доброчесність забезпечується:

3.1.Усіма співробітниками та учасниками освітнього процесу школи шляхом:

3.1.1.Уникнення провокування дій, пов’язаних з корупційними правопоруше-ннями.

3.1.2.Дотримання норм Конституції України.

3.1.3.Дотримання Статуту школи та Правил внутрішнього розпорядку.

3.1.4.Дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти та зага-льної середньої освіти.

3.1.5.Збереження, поліпшення та раціонального використання навчально – ма-теріальної бази школи.

3.1.6.Культури зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу.

3.1.7.Дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні перего-ворів, у тому числі телефонних, які мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації школи зага-лом.

3.1.8. Надання достовірної інформації.

3.1.9. Негайного повідомлення адміністрації закладу у разі отримання для ви-конання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять за-грозу правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, дер-жавним або суспільним інтересам.

.

3.2.Педагогічними працівниками шляхом:

3.2.1.Якісного, вчасного та результативного виконання своїх функціональ-них обов’язків.

3.2.2.Дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики.

3.2.3.Обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення.

3.2.4.Незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадсь-ких і релігійних організацій.

3.2.5.Підвищення своєї кваліфікації шляхом саморозвитку і самовдоскона-лення, а також вчасного проходження відповідно до вимог законодавства кур-сової підготовки.

3.2.6.Дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використа-ння відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт, тощо.

3.2.7.Надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній профе-сійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти.

3.2.8. Об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здо-бувачів освіти.

3.2.9. Здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здо-бувачами загальної середньої освіти.

3.2.10.Інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

3.2.11.Нерозголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян.

3.3.Здобувачами загальної середньої освіти шляхом:

3.3.1. Поваги до педагогічних працівників.

3.3.2. Поваги до честі і гідності інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізня-ються від власних переконань.

3.3.3.Присутності на всіх навчальних заняттях, окрім випадків, викликаних по-важними причинами.

3.3.4.Самостійного виконання навчальних завдань, завдань поточного та під-сумкового контролю результатів навчання.

3.3.5.Подання на оцінювання лише самостійно виконаної роботи, що не є за-позиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами.

3.3.6.Використанням у навчальній або дослідницькій діяльності лише переві-рених і достовірних джерел інформації та грамотного посилання на них.

3.3.7.Неприпустимості пропонування хабара за отримання будь-яких переваг у навчальній або дослідницькій діяльності, у тому числі з метою зміни отри-маної академічної оцінки.

3.4.Батьками здобувачів загальної середньої освіти або особами, які їх за-міняють, шляхом:

3.4.1.Виховання у дітей поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів однокласників, учнів інших класів, педагогів та інших людей.

3.4.2. Виховання відповідального ставлення до власного фізичного та психіч-ного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля, формування навичок здорового способу життя.

3.4.3. Формування у дитини культури життя у взаєморозумінні, мирі та злаго-ді, а також таких загальнолюдських цінностей, як справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство.

3.4.4. Виховання поваги до державної мови та державних символів України, усвідомлення необхідності дотримуватися Конституції та законів України, Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку.

3.4.5. Сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягнення дити-ною передбачених нею результатів навчання, самостійного виконання нею на-вчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

3.5. Неприйнятним для всіх учасників освітнього процесу є:

3.5.1.Навмисне перешкоджання навчальній чи трудовій діяльності членів шкі-льного колективу.

3.5.2.Участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; під-робка та використання документів.

3.5.3.Перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами.

3.5.4.Використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів.

3.5.5.Вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління у тому числі і електронних сигарет, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсич-ного сп’яніння.

3.5.6.Пронесення зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.

4.Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності

4.1.При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Кодексом під розпис-ку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу,до підпи-сання трудового договору.

4.2.Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.

4.3. Заступник директора школи, який відповідає за методичну роботу:

· забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та ін-дивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок для публікацій на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;

· використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на анти-плагіат.

4.4.Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримують-ся етики та академічної доброчесності, умов даного Кодексу, проводять роз’я-снювальну роботу з учнями щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформле-ння цитування, посилання на джерела інформації, списування, тощо).

5.Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

5.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнійКодекс закладу освіти.

Порушення

академічної доброчесності

Суб’єкти

порушення

Обставинита умови порушення

академічної доброчесності

Наслідки і форма відповідальності

Орган / посадова особа, який прий-має рішення про

призначення виду відповідальності

Списування

Здобувачі освіти

- самостійні роботи;

- контрольні роботи;

- контрольні зрізи знань;

- річне оцінювання

(для екстернів)

- моніторинги якості знань

Повторне письмове про-ходження оцінювання Термін-1тиждень або-пов-торне проходження відпо-відного освітнього компо-нента освітньої програми

Учителі-предметники



-екзамен (ДПА);

- річне оцінювання

( для екстернів)

Повторне проходження оцінювання за графіком проведення ДПА у закладі

Незарахування результа-тів

Екзаменаційна комісія



-І етап( шкільний) Всеукраїнських уч-нівських олімпіад, конкурсів;

Робота учасника анулює-ться, не оцінюється.У разі повторних випадків спи-сування учасник не допу-скається до участі в інших олімпіадах,конкурсах

Оргкомітет, журі

Необ’єктивне

оцінювання результатів навчання здобувачів

Педагогічні працівники

Свідоме завищення або заниження оцін-ки результатів нав-чання

-усні відповіді;

-домашні роботи;

-контрольні роботи;

-лабораторні та пра-ктичні роботи;

-ДПА;

-тематичне оцінюва-ння;

- моніторинги;

-олімпіадні та конку-рсні роботи

Педагогічному працівни-ку рекомендується опра-цювати критерії оцінюва-ння знань. Факти система-тичних порушень врахо-вуються при встановле-нні кваліфікаційної кате-горії , присвоєнні педаго-гічних звань

Адміністрація закладу, атестацій-

ні комісії усіх рівнів

Обман:

Фальсифікація

Педагогічні працівники

як автори

Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогіч-ними працівниками:

-методичні рекомен-дації;

-навчальний посіб-ник;

-навчально-методич-ний посібник

-наочний посібник;

-практичний посіб-ник;

-навчальний наоч-ний посібник;

-збірка;

-методична збірка

-методичний вісник;

-стаття;

-методична розробка

У випадку встановлення порушень такого порядку:

А) спотворене представ-лення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, викорис-тання Інтернету без по-силань, фальсифікація на-укових досліджень, не-правдива інформація про власну освітню діяль-ністьє підставою для від-мови в присвоєнні або по-збавлені раніше присвоє-ного педагогічного зва-ння, кваліфікаційної кате-горії

Б) в разі встановлення в атестаційний період фак-тів списування здобува-чами під час контроль-них зрізів знань, фальси-фікації результатів влас-ної педагогічної діяльно-стіпозбавлення педаго-гічного працівника І,ІІ кваліфікаційної категорії

Педагогічна та методична ради

школи, атестаційна комісія (школи, міська)

6. Комісія з питань академічної доброчесності

6.1.Комісіяз питань академічної доброчесності та етики– незалежний орган для розгляду питань, пов’язаних із порушенням Кодексу та моніторингу щодо взаєм-ного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Кодексу.

6.2. Комісія наділяється правом одержувати і розглядати заяви щодо порушення цього Кодексу та надавати пропозиції адміністрації закладу щодо накладання від-повідних санкцій.

6.3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законодавством в сфері освіти таизагальної середньої освіти, нормативно-правовими актами Мі-ністерства освіти і науки України, Статутом та Правилами внутрішнього розпо-рядку закладу, чинним законодавством та цим Кодексом.

6.4.Склад Комісії затверджується наказом директора закладу за поданням педаго-гічної ради. Строк повноважень Комісії становить 1 рік.

6.5.До складу Комісії за посадами входять: заступник директора з навчально-ви-ховної роботи, керівники шкільних методичних комісій, члени батьківської гро-мадськості таучнівського самоврядування.

6.6.Будь-який працівник чи здобувач освіти закладу може звернутися до Комісії із заявою про порушення норм цього Кодексу внесення пропозицій або допов-нень.

6.7.Комісія зі свого складу обирає Голову, заступника та секретаря. Голова Комі-сії веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо. За відсутності Голови його обов’язки виконує заступник.Повноваження відносно ведення протоколу за-сідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо здійс-нює секретар.

6.8.Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути чергові, що проводяться у строки, визначені планом роботи, та позачергові, що скликаються при необхідності вирішення оперативних та нагальних пи-тань.

6.9.Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийня-тим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комі-сії.

6.10.Засідання Комісії оформлюється протоколом, який підписує Голова та секре-тар.

6.11.Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на конференції колективу.

6.12.Будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього Кодексу чи підготовки про можливість такого порушення, повинен звернутися до Голови або секретаря Комісії з письмовою заявою на ім’я її го-лови. У заяві обов’язково зазначаються особисті дані заявника (П.І.Б., контактні дані: адреса, телефон, посада, клас, особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

6.13. На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розгля-дається питання щодо порушення Кодексу академічної доброчесності.

6.14.За результатами проведених засідань Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм цього Кодексу. Зазна-чені висновки носять рекомендаційний характер, подаються директору закладу для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

6.15. Повноваження Комісії:

v одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цьо-го Кодексу та готувати відповідні висновки;

v залучати до своєї роботи експертів з тієї чи іншої галузі, а також викорис-товувати технічні і програмні засоби для достовірного встановлення фактів пору-шення норм академічної доброчесності за поданою заявою;

v проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики педагогічних працівників та здобувачів ос-віти;

v ініціювати, проводити та підтримувати дослідження з академічної доброчес-ності;

v готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принци-пів академічної доброчесності в закладі;

v надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів більш ефек-тивного дотримання норм цього Кодексу.

7. Заключні положення

7.1.Кодекскомунального закладу «Новокрасненська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів Арбузинської селищної ради Миколаївської області»погоджує-ться з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності, ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і вводиться в дію наказом директора школи.

7.2.Учасники освітнього процесу мають знати Кодекс про академічну добро-чесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправда-нням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до текстуКо-дексу через власний офіційний сайт.

7.3.Зміни та доповнення до Кодексу можуть бути внесені будь-яким учасни--ком освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи та вводяться в дію наказом.

7.4.Прийняття принципів і норм Кодексу засвідчується підписами членів пе-дагогічного колективу. Здобувачі освіти ознайомлюються в обов’язковому по-рядку.