Що робити з дітьми під час карантину або воєнного стану?
Мільйони шкіл та дитячих садків по всьому світу закрилися через спалах нового коронавірусу та військовий стан. Ці негативні події які оголошені по всій Україні, значно ускладнили життя батькам, адже дітей треба розважати вдома. Одна справа – розважати їх у вихідні. Інша – сім днів на тиждень. Видання TIME пропонує ідеї, як поєднати роботу вдома з піклуванням про дітей.
На сам перед важливо дітям пояснити, що відбувається і чому. Наприклад: «Зараз багато людей у різних країнах захворіли. Аби люди менше хворіли, особливо, аби не хворіли діти – прийняли рішення закрити на деякий час школи і садочки та продовжити навчання вдома. Ми будемо вдома і придумаємо, чим займатися цими днями».
Найголовніше! Аби уникнути хаотичних клопотів та структурувати день, складіть чіткий розпорядок дня для дитини.
Діти звикли дотримуватися певного розкладу в школі та дитсадку, тому візьміть ручку, папір і розпишіть план на час перебування в дома. Мета його полягає в тому, щоб діти були постійно зайняті та навчалися, і вам дозволяючи виконувати інші свої обов'язки, і самі знали, як буде минати їхній день.
Беріть за основу шкільний розпорядок дня, оскільки він для дитини найбільш звичний. Розбийте день на невеликі проміжки часу.Наприклад:
· Підйом. Ранкова прогулянка на свіжому повітрі 7:45-08:00
· Сніданок , самообслуговування 08:00-08:20
· Навчання 08:30-14:00
· Обід, самообслуговування 12:00-12:30
· Ігри, заняття творчістю, руханка 14:00-15:00
· Час для гаджетів, спілкування з друзями через відео чати 16:00-17:00
· Виконання домашніх завдань 17:00-20:30
· Вечеря 18:00-19:00
· Читання 19:30-21:00
· Підготовка до сну, сон ( не менше 10 годин) орієнтовно 21:00-22:00
Чи безпечно гуляти з дитиною в умовах карантину чи воєнного стану?
Перед прогулянкою треба впевнитися , що обрана територія є безпечною, краще порадитися з фахівцями ДСНС. На дитячі майданчиках краще гратися за відсутності інших дітей. Краще гуляти на власній приватній території (якщо ви живете в будинку), в парку або в лісі тоді, коли там небагато відвідувачів та ви впевнені в безпеці. Наприклад, влаштовувати ранкові прогулянки, коли ще більшість людей вдома.
Навчання
Щоб діти не сприймали карантин та дистанційне навчання як позапланові канікули, організуйте їм час для навчання. Підтримуйте зв'язок з учителями.
Фізичні вправи дуже важливі
Психологи рекомендують сім’ям щодня виділяти час на фізичні вправи, використовуючи онлайн-відео, музику чи рухливі ігри. Це додасть бадьорості, енергії і зміцнить імунітет дитини. Батькам також в умовах карантину і роботи вдома вкрай рекомендовано!
Ігри та творчість
Дозволяйте дитині обирати самій заняття та ігри. Цікавтеся, що діти хотіли б сьогодні зробити і які плани мають на тиждень. Важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань.
Що більше дитина грається, то краще вона вчиться гратися. Гра – це завжди і розвиток, і терапія, і адаптація. У цьому батькам допоможуть LEGO, пазли, конструктори, набори для малювання (фарби, олівці, фломастери, розмальовки і скетчбуки), ліпка, орігамі, рукоділля, аплікації, набори для творчості, звичайні домашні роботи по обслуговуванню та веденню господарства
Для малювання також можна знайти кілька непотрібних матеріалів і дозволити дітям їх розфарбувати. Дітям шкільного віку можна запропонувати модні скетчбуки, які зазвичай містять інструкції для малювання в різних техніках. Планувати активності варто з урахуванням інтересів дитини, адже для кожного віку вони свої.
7 активностей для дітей, якими вони можуть займатися самостійно
· малювання долонями
· викладання малюнків нитками
· малювання зубною щіткою
· орігамі
· аплікації
· написати лист своїм друзям
· вивчити 10 нових слів та їх значення
7 активностей для дітей, які можна виконувати разом з батьками
· взяти одне в одного інтерв'ю,
· розібрати гардероб та влаштувати показ мод
· подивитися пізнавальний документальний фільм
· зробити слайм
· пограти в хрестики-нулики
· скласти пазл
· приготувати улюблену страву або десерт
Вирішення головоломок, ребусів, складання пазлів, гра в настільні ігри вимагають сфокусованості та заціквленості. Такі заняття об'єднують усіх членів родини та можуть бути чудовим способом провести час усім разом під час карантину.
Якщо діти ходять на гуртки, займаються спортом, заохочуйте продовжувати тренування вдома. Виділіть для цього окремий час: нехай діти танцюють, співають, відробляють прийоми, вчать нові слова іноземною мовою тощо.
Читання
Після роботи психологи радять батьками читати книги вголос разом з дітьми перед сном. Інтерактивне читання з дітьми дуже корисне для навчання мови та грамотності, розвитку уяви. Батьки повинні заохочувати своїх дітей говорити про сюжет, свої відчуття, обговорювати героїв.
Ваша здатність мотивувати дитину до навчання стане одним з найважливіших аспектів протягом дистанційного навчання, особливо поки ще не зрозуміло, як довго школи можуть залишатися закритими. Використовуйте цей час для того, щоб провести більше часу з дітьми.
Вимушена ізоляція через спалах коронавірусу – неабияке випробування для людей будь-якого віку,що робити, коли все виходить з-під контролю, як розповідати дітям про те, що зараз відбувається у світі та як навчитись бути один з одним 24 години на добу .
Поради психолога(питання-відповідь):
- Що порадити – як поводитись батькам під час карантину або воєнного стану?
- Ми зараз всі переживаємо період адаптації. Коли ми приходимо у якісь нові умови, нам всім необхідний час, аби звикнути. І перші 1,5-2 тижні карантину ми адаптуємось до нових умов. Батьки мають зрозуміти, якщо діти почали поводитись гірше, якщо ми зриваємось, якщо ми відчуваємо, що все виходить з-під контролю – це нормально. Нам треба дати собі час на адаптацію. І найголовніше, щоб батьки нагадували собі – «ми гарні батьки», що б в цей час вдома не відбувалось, який би ґвалт не стояв, треба говорити собі – «я гарний батько/мати, я впораюсь, я дорослий». Насправді, зараз всі намагаються впоратись з панікою, і це неможе не позначуватись на батьківській самооцінці. Це складно, але вона має бути непохитною. Перше, що необхідно прийняти, щонеможливо все тримати під контролем, друге – що ми найкращі батьки для своїх дітей будь-що, третє - домовлятись з дітьми.
- Чим зайняти дітей, коли закриті освітні заклади?
- Нам важливо пам»ятати, що дітей не потрібно увесь час розважати. Те, з чим я стикнулася – батьки кинулись шукати різноманітні освітні заходи, онлайн-навчання. Треба дати дітям можливість усвідомити, як це – бути з батьками так довго. Тому що діти до цього теж не звикли. Треба поспостерігати, що буде проявлятись у стосунках. І треба дати дітям понудьгувати – нехай вони скучать за школою, навчанням, зокрема. Цей карантин можна перетворити на джерело більшої близькості. А близькість – це коли ми заново дивимось на своїх дітей, бачимо їх з інших боків і, може, ми побудуємо нові комфортні кордони для кожного у родині. Час та речі діляться на різні категорії – найважливіші - “моє та спільне”. І якщо розмежувати, де закінчується спільне, а де починається своє для кожного, і не переступати ці межі, це вже нам допомога врегулювати кілька конфліктів у родинах. Але пам’ятаємо, що перші 1,5-2 тижні ми не зважаємо на те, що буде відбуватись. Ми намагаємося бути безоціночними.
Наступне – батькам необхідно приділяти зараз час собі. Ми говоримо про дітей, а я просила б зараз батьків більше піклуватись про себе. Ситуація, в якій ми опинились, вимагає стійкості, а її ніде взяти, окрім самим в собі розвинути. Що означає турбота про себе – це брати хоча б дві хвилина паузи, такого собі детоксу, щоб відновити сили. Брати собі час, щоб не бути в соцмережах. Зробити собі список гарячих телефонів і телефонів людей, яким довіряємо. Приділити час заняттям, які нам приносять радість. Ми дітям не потрібні 24 години на добу, їм треба побути самим, без нас, ми не аніматори в їхньому житті. Треба дати дитині можливість самій організувати себе. Якщо дитина старша за 10 років, то навичка до навчання у нього налаштована, йому можна запропонувати нашу допомогу, але тотальний контроль йому непотрібний. Я вірю, що ми можемо вийти з карантину більш близькими та адаптованими до життя.
Треба розуміти, що на карантині треба вчитись проводити час не тільки з дітьми, а й зі своїми чоловіками, оскільки в цій ситуації якісь конфліктні ситуації доводиться вирішувати екстерном. Треба розуміти, що карантин – не відпустка, це час посиленої роботи. Коли ми працюємо посилено, ми вмикаємо і турботу про партнера посилено.
- Як говорити з дітьми про загрози?
- Ми починаємо говорити з дітьми, коли ми самі спокійні, коли ми маємо відповіді. Ми говоримо, що зараз в усьому світі шукають засіб, вакцину, можливість запобігти вірусу. Час від часу у світі бувають такі захворювання і вже не раз люди знаходили засоби боротьби. Ми робимо кілька разів акцент на тому, що ми у безпеці, що ми невразливі, що карантин – це не покарання і не канікули. Це час, коли ми бережемося і бережемо інших. Треба говорити, чому ми маємо носити маски. Бо одна дитина злякалася, коли побачила маму у масці. Звичайно, треба подавати це в ігровій формі – вдягати маску на дитину, на себе, розмальовувати їх, гратися. Треба разом проговорювати – що ми можемо зробити для того, щоб допомогти всім вберегтись.
- Які ви можете порадити активності для всієї родини?
- Активності мають розподілятись для різних каналів сприйняття – активності для зору, для вух, для вербального каналу, тактильні, рухливі. Візуальні – це можу бути малювання. Краще робити щось нетипове, наприклад робити колажі з рваних журналів чи малювати картинки зубними щітками. Вербальні активності потрібні і для того, щоб запобігти вербальній агресії. У замкненому просторі ми будемо бачити, що діти починають більше одне одного дражнити. Можна, наприклад, плювати через трубочку в мішень, також можна співати. Можна зробити будь-які види домашнього театру.
- Чи треба обмежувати екранний час для дитини?
- Звичайно, чим менше дитина перебуває перед екраном, тим краще. Зараз буде важко обмежити контакт дитини з планшетом. Це означає, що ми маємо це компенсувати якимись активностями з ефектом 3D, тобто об’ємними, реальними. Якщо дитина, наприклад, годину дивиться телевізор чи планшет, то потім вона встає, п’є воду чи робить якусь вправу і потім ліпить з нами з тіста. Тобто екранний час компенсуємо такими 3D-активностями плюс якісь рухливі вправи. Важливо, щоб батьки чи дитина ставили собі будильник на той час, який вона проведе перед екраном. Краще, щоб сама дитина, тоді це буде її відповідальність. І треба питати скільки часу дитині потрібно на гру чи перегляд відео. І домовлятись про штрафи, якщо дитина не виконає умову, яку сама собі і поставила. І після цього якась активність.