Буду я природі вірним другом. Л.Костенко «Перекинута шпаківня»

• За що ж можна любити весну? (Відповіді дітей. Використати виставку малюнків).

• За те, що сонечко блищить, і природа оживає. Гаї розвиваються, садки зацвітають.

• За те, що небо уже голубе і чисте.

• За те, що увечері у гаю тьохкає соловейко.

• За те, що кує зозуля на високій березі.

• За те, що гуде бджілка над квітами.

• За те, що мигтять білі метелики понад молодою травичкою.

• А чи відразу до нас приходить весна? (Ні, весна приходить поступово. У березні природа пробуджується від зимового сну, а у квітні – одягає зелене вбрання,  а у травні - квітує).

• Які птахи прилітають до нас весною? (Граки, шпаки, жайворонки, ластівки, лелеки, солов’ї, зозулі, журавлі, гуси, качки).

• • От і загадка про це:

    • Перший я приніс весну,

    • Пробудив усе від сну.

    • Заспівав я під вікном,

  • Звуть усі мене … (шпаком

• А зараз ми переглянемо кінофільм «Весна. Приліт птахів», і ви повинні дати відповідь на такі питання:

• З яких країв прилітають до нас весною шпаки? Чому їх називають провісниками весни?

• Запрошую вас, любі діти, на черговий урок читання – своєрідну мандрівку сторінками рідної природи.

• Сьогодні працюємо під девізом: «Буду я природі вірним другом!»

ІV Вивчення нового матеріалу

Опрацювання вірша Л.Костенко «Перекинута шпаківня».

1. Розвиток зв’язного мовлення.

-    Розгляньте малюнок шпака.

-    Хто може описати зовнішність птаха?

(Шпак – невеликий перелітній співочий птах з коротким    хвостом, прямим дзьобом і великими крилами).

• Чому його називають другом лісу?

• Як називаються дерев’яні будиночки, в яких живуть шпаки? Звідки вони з’являються на деревах?

2. Фізкультхвилинка «Школярики - молодці».

         Школярики – молодці

         Роблять всі шпаківні.

         Пилочками чики-чики,

         Молотками туки-туки.

         Чик-тук-туки, чик-тук-туки,

         В нас до праці здібні руки.

3. Робота над заголовком.

- Прочитайте назву вірша. Чому шпаківня може бути  перекинута?

4. Виразне читання вірша вчителем

- Яка біда трапилася зі шпаченятами?

5. Робота над подоланням регресій. Словникова робота

На дошці записані слова та словосполучення, важкі для розуміння і вимови:

а) Чорногривий, борсаються, шпаченята, півторадні, безпорадні.

б) Вітер чорногривий – сильний вітер;

денцем догори – дном угору;

порушили вітри – зруйнували вітри.

6. Мовчазне читання вірша

7. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

• Чому пташенята такі безпорадні?

• Хто перекинув шпаківню?

• Чому поетеса вітер назвала «чорногривим»?

• Хто не міг зарадити біді?

• Прочитайте прохання шпаченят. Які почуття виникають у вас після цих слів?

• Хто був причиною такої біди?

• Які слова передають щире співчуття поетеси птахам?

8. Виразне читання вірша учнями.

• Читаючи, передайте голосом жаль і співчуття, страх пташенят і обурення за погану роботу.

V Закріплення вивченого матеріалу

1. Хвилинка – цікавинка. Гра «Знавці природи»

- Що цікавого прочитали про птахів?

(Робота виконувалася за рівнями)

І рівень Знайти завдання з логічним навантаженням, яке можна використати на інших уроках.

Наприклад:

Летіли шпаки. Вирішили відпочити. Бачать – дерева. Сіли на них – по одному шпаку на дерево, й одному шпакові не вистачило дерева. Тоді шпаки сіли по двоє на кожне дерево, й одне зосталося вільним, скільки ж було всього шпаків і скільки дерев?

ІІ рівень Знайти інші вірші про шпаків.

Наприклад:

Прилетіли шпаки,

дорогі співаки,

прилетіли весну зустрічати,

У шпаківнях нових

скоро будуть у них

жовтороті малі шпаченята.

Грицько Бойко

ІІІ рівень Знайти додаткову інформацію про родину шпакових

Шпаки оселяються в парках і садах, особливо охоче поблизу лісових річок, а також у населених пунктах у шпаківнях.

Зимують на півдні України (Кримська, Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька обл.).

Крім чорних з металічним фіолетовим або зеленуватим блиском шпаків, на території України мешкають рожеві шпаки. На голові у них «чубчик» із зачесаних назад пір’їн. Це гніздовий птах степової зони.

2. Робота в групах. Розв’язування ситуацій морального змісту

- Як ви вчините, коли…

1 група. На вулиці всихає деревце?

2 група. Дівчинка зірвала всі розквітлі кульбабки і сплела вінок.

3 група. Тітонька продає проліски.

(Діти висловлюють свої думки, доводять їх. Обираються найбільш вдалі способи розв’язання ситуацій).

VІ Підсумок уроку

• Чому вчить нас вірш Ліни Костенко?

• Коли на уроці ви раділи, хвилювалися?

• Чи виникало у вас почуття обурення? Коли саме?

Пам’ятайте: де б ви не були – у лісі чи полі, у гаю чи парку, - не ображайте нікого, не лякайте, гілочок не ламайте, пташок не чіпайте, а навпаки, йдіть в природу з добром.

За всю турботу і щиру ласку

Природа віддячить тобі не раз.

Тож не поруш чарівну казку,

Нехай усіх вона радує нас.

VІІ Домашнє завдання (диференційоване)

1 група  Навчитись виразно читати вірш.

2 група  Навчитись виразно читати вірш, намалювати малюнок.

3 група Навчитись виразно читати вірш, скласти свої запитання до тексту.