Норововірусна інфекція

Норовірусна інфекція — це високозаразне гостре кишкове захворювання

(«шлунковий грип»), що викликається норовірусом і проявляється раптовим

блюванням, діареєю та симптомами гастроентериту. Вона вражає людей будь-

якого віку, особливо поширена взимку, і передається через брудні руки,

заражену їжу або контакт із хворим. Специфічного лікування немає, основна

терапія спрямована на запобігання зневодненню.

Основні характеристики та симптоми:

 Висока заразність (контагіозність): для інфікування достатньо дуже малої

кількості вірусних частинок, що викликає масштабні спалахи.

 Симптоми: раптовий початок, сильне блювання, діарея, спазми в животі, іноді

невисока температура, головний біль та біль у мязах.

 Інкубаційний період: зазвичай симптоми зявляються через 10 до 72 годин

після контакту з вірусом.

 Стійкість: вірус дуже стійкий до багатьох дезінфікуючих засобів, але чутливий

до хлорвмісних препаратів.

Шляхи передачі

Контактно-побутовий: через брудні руки, посуд, поверхні, забруднені

фекаліями або блювотинням хворого.

Харчовий: вживання немитих овочів,фруктів або продуктів,що не пройшли

термічну обробку.

Повітряно-крапельний: при вдиханні частинок вірусу, які утворюються при

блюванні.

Профілактика та лікування

Профілактика норовірусної інфекції елементарна та доступна для усіх.

Насамперед – ретельно дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки з

милом перед приготуванням і вживанням їжі, після відвідування туалету, після

повернення з вулиці. Слід ретельно мити фрукти і овочі, вживати термічно

оброблені продукти харчування. Вживати гарантовано безпечну воду і напої.

При купанні в басейнах і водоймах уникати попадання води в рот. При догляді

за хворим проводити вологу обробку всіх поверхонь, з якими контактував

хворий як мінімум раз на день з додаванням хлорвмісних дезінфікуючих

засобів. Посуд, яким користувався хворий, необхідно кип’ятити, речі,

забруднені блювотними масами, необхідно відразу дезінфікувати та попрати.

Дотримуючись цих правил, можна попередити подальше розповсюдження

інфекції та повторне зараження людей.

Неухильне дотримання правил особистої гігієни – це головний захист від

кишкових захворювань. Особливо це стосується дітей, цих елементарних

правил необхідно навчати з раннього віку.

Кременчуцьке районне управління Головного управління

Держпродспоживслужби звертається до батьків і закликає, що при перших

ознаках кишкової інфекції чи отруєння необхідно звертатися за медичною

допомогою для своєчасного лікування. Також своєчасне звернення до

медичного закладу сприяє швидкій реєстрації спалахів та відповідного

реагування всіх служб, які проводять нагляд за організованими дитячими

колективами та забезпечують епідемічне розслідування, для вжиття необхідних

протиепідемічних заходів щодо недопущення подальшого поширення

висококонтагіозних інфекційних хвороб.

Здоров’я дітей — наш спільний пріоритет!

Заступник начальника Андрій ПЕРВИЙ

Інформацію щодо профілактики гострих кишкових інфекцій в закладах освіти.

Профілактика харчових отруєнь та попередження розповсюдження гострих

кишкових інфекцій, зокрема в організованих дитячих колективах, забезпечення

дітей безпечним та якісним харчуванням є одним із важливих питань роботи

закладу освіти в умовах воєнного стану і одним з пріоритетів роботи

Держпродспоживслужби.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) — одні з найпоширеніших інфекційних

захворювань, які можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей.

ГКІ займають друге місце по поширеності після ГРВІ. У загальній структурі

ГКІ на дітей припадає 60-65% усіх захворювань. Це зумовлено анатомо-

фізіологічними особливостями органів травлення та недосконалістю захисних

механізмів і санітарногігієнічних навичок у дітей. Хвороба призводить до

порушення харчування, зниження імунітету, розвитку дисбактеріозу, вторинної

ферментативної недостатності.

ГКІ виникають внаслідок вживання заражених продуктів або води, які

проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. При

цьому наявність збудників та процес їх розмноження в продуктах харчування

не впливає на смакові якості продукту.

Найчастіше факторами передачі кишкової інфекції стають готові страви,

молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готують “з запасом”, або

зберігають без дотримання відповідного температурного режиму, що

призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань.

Ризик розповсюдження кишкових інфекцій значно зростає під час

відключень електропостачання.

Відсутність електропостачання створює серйозні ризики для безпечності

харчування дітей, зокрема:

– порушення температурних режимів зберігання продуктів;

– швидке псування м’яса, риби, молочних продуктів;

– відтавання заморожених запасів і необхідність їх списання;

– недотримання технології приготування гарячих страв;

– ризики перехресного забруднення через відсутність гарячої води,

вентиляції та миття інвентарю.

При відключенні електроенергії холодильник та морозильні камери

необхідно тримати закритими, щоб запобігти потраплянню теплого повітря,

адже в такому випадку продукти залишаються безпечними до 4 годин у

холодильнику, 48 годин у повній морозилці, 24 години у напівпорожній

морозильній камері.

При зберіганні харчових продуктів у холодильнику слід дотримуватися

товарного сусідства: відокремлювати сиру їжу від готової, зберігати продукти у

закритій тарі, при відповідній температурі.

Розморожені, охолоджені харчові продукти заморожувати повторно

заборонено!

Завчасне приготування готових страв заборонено!

Не рекомендується здійснювати закупку харчових продуктів, що швидко

псуються, про запас (слід робити запас лише тих харчових продуктів, які не

потребують спеціальних температурних умов зберігання або найменше

втрачають якість без холодильника).

Обов’язкові заходи для закладів освіти:

– постійний температурний контроль і ведення журналів;

– чіткі інструкції для персоналу на випадок знеструмлення;

– план дій при тривалих відключеннях;

– своєчасне списання небезпечних продуктів;

– гарантована наявність гарячої води (режим миття посуду, дотримання

правил особистої гігієни).

Безпечне харчування, дотримання санітарних вимог і профілактика

харчових отруєнь — обов’язок кожного закладу освіти!

Здоров’я дітей — наш спільний пріоритет!

Кременчуцьке районне управління Головного управління

Держпродспоживслужби в Полтавській області рекомендує в закладах освіти

провести серед працівників харчоблоку та помічників вихователів навчання, а

серед вихованців та школярів лекції, диктанти, конкурс малюнків на тему:

«Профілактика гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь».

Начальник Володимир БАРЧУК

Ртутний термометр розбився: чіткий алгоритм дій.

Розбитий ртутний термометр - ситуація неприємна, але не катастрофічна,

якщо діяти спокійно та за чітким планом. Головна небезпека полягає не в самому

металі, а у випарах ртуті, які є токсичними для дихальних шляхів і нервової

системи.

Покрокова інструкція, як безпечно очистити приміщення.

1. Термінові заходи (перші 5 хвилин):

- виведіть усіх із кімнати, особливо дітей, вагітних жінок та домашніх

тварин;

- відкрийте вікно для інтенсивного провітрювання, але уникайте протягу,

щоб кульки ртуті не розкотилися по приміщенню;

- ізолюйте кімнату (щільно зачиніть двері до інших приміщень, щоб пари

не поширювалися);

- захистіть себе (надягніть гумові рукавички, бахіли, або поліетиленові

пакети на ноги та вологу марлеву пов’язку на обличчя.

2. Чого категорично НЕ МОЖНА робити:

- не використовуйте пилосос (він нагріває ртуть, прискорює випаровування

і розпилює її мікрочастинки), після цього пилосос доведеться утилізувати;

- не використовуйте віник (він розбиває кульки на дрібний ртутний пил);

- не змивайте ртуть в унітаз або раковину (вона осяде в трубах і роками

отруюватиме повітря);

- не періть одяг, який контактував із ртуттю (його слід утилізувати).

3. Алгоритм збору ртуті (демеркуризація):

- підготуйте скляну банку з водою або розчином марганцівки та щільною

кришкою (туди складатиметься ртуть і всі використані матеріали).

Покроково:

- великі кульки - зберіть двома аркушами цупкого паперу або картону,

з’єднуючи їх у більші та обережно перекладіть у банку;

- дрібні кульки зберіть за допомогою скотчу, пластиру, вологого ватного

диска, пензлика, спринцівки або шприца без голки;

- перевірте щілини - посвітліть ліхтариком під кутом: ртуть добре блищить

і стає помітною;

- фінальний етап - усі серветки, папір, скотч, рукавички помістіть у ту ж

банку та щільно закрийте її.

4. Хімічна обробка поверхні:

- після механічного збору поверхню потрібно обробити розчином, який

нейтралізує залишки ртуті: ( мильно-содовий розчин: 40 г мила + 50 г соди на 1

літр води, хлорний розчин: будь-який побутовий засіб із хлором (наприклад,

«Білизна»);

- обробіть місце розливу, залиште розчин на кілька годин, після чого

змийте чистою водою.

5. Що робити після прибирання:

- промийте рот і горло слабким розчином марганцівки, почистіть зуби;

- пийте багато рідини (вода, чай, соки), ртуть виводиться через нирки.

Утилізація:

- зателефонуйте до ДСНС (101) або в екологічну службу, щоб дізнатися,

куди здати банку з ртуттю;

- ні в якому разі не викидайте її у звичайне сміття;

- провітрюйте приміщення (тримайте вікно відчиненим щонайменше

протягом наступних 24 годин).

Пам’ятайте: правильні дії в перші хвилини - запорука безпеки для вас і

ваших близьких!

Начальник Володимир БАРЧУК

Нові правила організвції харчування в ЗЗСО

Інформуємо, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17

грудня 2025 р. № 1677 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів

України від 24 березня 2021 р. № 305», якою внесені зміни до Норм харчування

у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку та Порядку

організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та

відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24

березня 2021 р. № 305, з питання забезпечення харчування здобувачів

освіти/дітей у закладах освіти умовах відсутності електропостачання.

В умовах погодинних відключень або відсутності електропостачання

виникають ситуації, коли заклади освіти не можуть забезпечити здобувачів

освіти повноцінним гарячим харчуванням та дотримання норм споживання

основних груп харчових продуктів. Це обумовило необхідність внесення змін

до норм та Порядку організації харчування здобувачів освіти у закладах освіти.

Зміни до Норм харчування:

- пункт 20 доповнено положенням про те, що у разі відсутності

електропостачання, що унеможливлює забезпечення здобувачів освіти/дітей

повноцінним гарячим харчуванням, норми споживання основних груп харчових

продуктів для здобувачів освіти/дітей і меню, як виняток, можуть не

дотримуватися у повному обсязі;

- пункт 21 доповнено положенням про те, що за неможливості забезпечити

здобувачів освіти/дітей (понад 4 години з моменту попереднього прийому їжі)

повноцінним гарячим харчуванням, у зв’язку з відсутністю електропостачання,

дозволяється замінити гаряче харчування готовими харчовими продуктами

(охолодженими стравами, напоями та кулінарними виробами, у тому числі

промислового виробництва) і стравами, напоями та кулінарними виробами з

асортименту буфету, з урахуванням вимог додатків 9 і 10 до Санітарного

регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом

МОЗ 25 вересня 2020 р. № 2205, або рекомендованого переліку та норм

споживання харчових продуктів здобувачами освіти/дітьми, педагогічним та

іншим персоналом закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та

відпочинку у разі їх перебування на об’єктах фонду захисних споруд

цивільного захисту згідно з додатком 16 до Норм харчування;

- пункт 22 доповнено новим абзацом про те, що створений запас води та

харчових продуктів, зокрема тривалого зберігання, на випадок настання

надзвичайної ситуації, може використовуватися для забезпечення харчування

здобувачів освіти/дітей у разі відсутності електропостачання та резервних

автономних джерел живлення необхідної потужності, що унеможливлює

забезпечення здобувачів освіти/дітей повноцінним гарячим харчуванням. Зміни

до Порядку організації харчування:

- пункт 18 доповнено положенням про те, що для організації харчування, в

разі відсутності електропостачання та резервних автономних джерел живлення

необхідної потужності, що унеможливлює забезпечення здобувачів освіти/дітей

повноцінним гарячим харчуванням, може здійснюватися забезпечення напоями,

стравами, кулінарними виробами, готовими до споживання харчовими

продуктами, у тому числі тривалого зберігання; стравами, напоями та

кулінарними виробами з асортименту буфету; готовими продуктами

промислового виробництва відповідно до рекомендованого переліку та норм

споживання харчових продуктів, встановлених додатком 16 до Норм

харчування. Звертаємо увагу, що визначений засновником (засновниками) або

уповноваженими ним (ними) органами склад наборів, перелік продуктів і страв

з рекомендованого переліку, режим споживання та інші питання організації

харчування у захисних спорудах не потребують погодження з територіальним

органом Держпродспоживслужби.

Крім того, звертаємо увагу, що постановою КМУ від 24 березня 2021 р. №

305 вже врегульоване питання щодо списання продуктів харчування у разі

виникнення ситуації, що унеможливлює завершення технологічного процесу

приготування та реалізації готових страв відповідним закладом самостійно або

реалізацію готових страв оператором ринку харчових продуктів (аутсорсинг та

кейтеринг) у зв’язку з відсутністю електропостачання (пункт 24 Порядку

організації харчування).

Начальник Володимир БАРЧУК

Щодо медичного обслуговування в закладах освіти.

Медичне обслуговування в закладах освіти — важлива частина

забезпечення прав на безпечні та нешкідливі умови навчання, праці для всіх

учасників освітнього процесу.

Інформуємо, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 3

вересня 2025 р. № 1080 «Про затвердження переліку обов’язкових заходів з

охорони здоров’я вихованців закладів дошкільної освіти та вимог до медичного

осередку, ізолятора та медичного кабінету закладу дошкільної освіти», якою

затверджено вимоги до медичного обслуговування в закладах дошкільної освіти:

1) перелік обов’язкових заходів з охорони здоров’я вихованців закладів

дошкільної освіти;

2) вимоги до медичного осередку, ізолятора та медичного кабінету закладу

дошкільної освіти.

Також, питання медичного забезпечення в закладах дошкільної освіти

регулюється наступними документами:

- Законом України «Про дошкільну освіту» від 6 червня 2024 року № 3788-

IX (стаття 19);

- Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів,

затвердженим наказом МОЗ України від 24.03.2016 № 234 (розділ XI).

Вимоги до медичного обслуговування в закладах загальної середньої

освіти визначені наступними документами:

- Законом України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020

року № 463-IX (стаття 21);

- Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 31, якою

затверджено Порядок здійснення медичного обслуговування учнів закладів

загальної середньої освіти;

- Наказом МОЗ України від 06.04.2021 № 637, яким затверджено

Примірний перелік медичних виробів, лікарських засобів та інших матеріалів,

які повинні бути у складі медичної укладки для надання медичної допомоги у

медичному пункті закладу освіти.

- Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти,

затвердженим наказом МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 (розділ VII).

Начальник Кременчуцького

районного управління Володимир БАРЧУК

Рекомендації як забезпечити якісне та безпечне харчування у закладах освіти під час військового стану

Внаслідок терористичних російських ракетних обстрілів енергосистеми

України зазнають чималі пошкодження, що може спричинити довготривалу

відсутність електроенергії або віялові відключення систем електропостачання.

Наразі актуальним постає питання зберігання харчових продуктів та

продовольчої сировини вдома, в організованих дитячих колективах, на

харчопереробних підприємствах, у закладах громадського харчування,

підприємствах гуртової та роздрібної продовольчої торгівлі.

Профілактика харчових отруєнь, зокрема в організованих дитячих

колективах, та забезпечення дітей безпечним та якісним харчуванням є одним із

важливих питань роботи закладу освіти в умовах воєнного стану та одним з

пріоритетів роботи Держпродспоживслужби.

З врахуванням рекомендацій МОЗ та з метою недопущення ускладнень

епідемічної ситуації в країні, пов’язаної з споживанням харчових продуктів, які

можуть бути небезпечними внаслідок порушення температурних умов їх

зберігання, пропонуємо суб’єктам господарювання, що здійснюють зберігання

та/або реалізацію харчових продуктів (що потребують дотримання

температурного режиму), завчасно підготуватися до відключення

електроенергії та дотримуватись правил щодо безпечного зберігання таких

харчових продуктів, а саме:

- у холодильнику повинна дотримуватись температура +4°С або нижче, у

морозильній камері – не вище - 4°С (холодильники слід забезпечити

термометрами для контролю температурного режиму зберігання);

- при відключенні електроенергії дверцята холодильника та морозильної

камери необхідно тримати закритими, щоб запобігти потраплянню теплого

повітря, адже в такому випадку продукти залишаються безпечними до 4 год. у

холодильнику, 48 год. у повній морозилці, 24 год. у напівпорожній морозильній

камері;

- у разі відключення електроенергії понад 4 год. у холодильник необхідно

помістити контейнери із замороженою водою, що допоможе утримати холод (за

можливості необхідно придбати сухий або блоковий лід, який потрібно

зберігати в морозильній камері для подальшого використання в холодильнику);

-харчові продукти, які швидко псуються, можна зберігати у

термоконтейнері (термопакетах) з холодоелементами;

- не потрібно пробувати на смак їжу, яка зберігалась без дотримання

відповідних температурних умов, з метою перевірки її якості та безпечності

(якщо виникли сумніви щодо безпечності їжі, зокрема незвичний запах, колір,

консистенція, текстура), краще її не споживати;

- не підлягають подальшій реалізації продукти, що швидко псуються, якщо

вони зберігалися в холодильнику при температурі вище 15 °C протягом 4 год.

або більше (наприклад, м’ясо, птиця, морепродукти, молоко);

- розморожені харчові продукти заморожувати повторно заборонено;

- рекомендовано готувати страви у невеликій кількості, щоб їх спожити у

день приготування і не залишати в холодильнику на наступний день;

- заборонено залишати на наступний день заправлені салати, а також не

рекомендовано вживати без належного температурного режиму зберігання,

заливні страви, супи-пюре, супи молочні, соуси, млинці з м’ясом, сиром

кисломолочним, січені вироби з м’яса, птиці, риби, картопляне пюре, відварені

макаронні вироби; охолоджені страви, які зберігались при дотриманні

відповідних температурних умов, слід споживати лише після повторної

термічної обробки (кип’ятіння, смаження на плиті, в духовій шафі);

- не рекомендується здійснювати закупку харчових продуктів, що швидко

псуються, про запас (слід робити запас лише тих харчових продуктів, які не

потребують спеціальних температурних умов зберігання (крупи, консерви

тощо) або найменше втрачають якість без холодильника).

Нагадуємо, що у технологічній документації на страви та вироби

обов’язково враховуються вимоги Порядку організації харчування у закладах

освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України №305, та встановлено МОЗ вимоги

щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.

Завідувач виробництва/кухар несе відповідальність за зберігання та

використання денного запасу продуктів, повноту закладки продуктів і вихід

страв, якість і своєчасне приготування їжі, дотримання технології

виготовлення, відбір та зберігання добової проби страв, додержання правил

особистої гігієни, санітарний стан приміщень харчоблоку.

У бракеражному журналі готових страв, виготовлених закладом освіти

самостійно та/або оператором ринку харчових продуктів, який надає послуги з

харчування безпосередньо в їдальні (харчоблоці) такого закладу (аутсорсинг),

зокрема, зазначається дата; назва готової страви; вихід готової страви; час

закінчення технологічного процесу приготування страви; термін придатності,

який зазначається датою “вжити до”; готова страва доброякісна/недоброякісна;

до видачі дозволено/не дозволено з проставленням підпису відповідальної

особи; примітка (у разі заміни).

У разі встановлення недоброякісності харчових продуктів та/або готових

страв, виявлення нестачі або надлишку харчового продукту та/або готової

страви, складається акт бракеражу у трьох примірниках.

Наголошуємо, що при увімкненні сигналу «Повітряна тривога» необхідно

діяти відповідно до алгоритму дій населення для вжиття заходів захисту.

Першочергово необхідно закрити вікна, вимкнути усі електричні прилади,

загасити печі, вимкнути світло та виконати заходи, передбачені на цей випадок

Планом дій та Інструкцією шкільного закладу, та діяти за вказівками

керівництва.

Начальник Кременчуцького

районного управління Володимир БАРЧУК

Кабінет Міністрів України удосконалив норми організації харчування у

закладах освіти з урахуванням умов воєнного стану. Ухвалено постанову №

1280 від 8 жовтня 2025 року. Документом внесено зміни до постанови від 24

березня 2021 р. № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації

харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та

відпочинку». Прийняті зміни спрямовані на вдосконалення організації

харчування дітей у закладах освіти та оздоровлення, зокрема з урахуванням

особливостей функціонування під час дії правового режиму воєнного стану.

Зокрема, документ передбачає:

- оновлення норм споживання основних груп харчових продуктів

відповідно до фізіологічних потреб дітей;

- уточнення вимог до складання примірного чотиритижневого сезонного

меню;

- розширення переліку продуктів, які можуть включатися до раціону,

зокрема овочів, злакових, зернових і бобових;

- надання можливості включати перші страви до обідів;

- конкретизацію положень щодо харчування дітей з лактозною

недостатністю.

Одним із ключових нововведень є визначення порядку організації

харчування дітей, педагогічних і технічних працівників під час перебування в

укриттях цивільного захисту. Засновники закладів освіти та дитячих закладів

оздоровлення і відпочинку зможуть забезпечувати потребу в харчуванні у

захисних спорудах шляхом створення запасів води та харчових продуктів,

зокрема тривалого зберігання, розрахованих щонайменше на 48 годин

безперервного перебування. Також передбачено можливість заміни гарячого

харчування готовими охолодженими продуктами або стравами з асортименту

буфетів, якщо приготування їжі є тимчасово неможливим.

Крім того, державні та комунальні заклади загальної середньої освіти

(незалежно від наявності пільгових категорій учні початкових класів)

забезпечуватимуться безоплатним одноразовим харчуванням (сніданком або

обідом).

Документом також удосконалено вимоги до матеріально-технічного

оснащення харчоблоків, передбачено можливість списання продуктів,

непридатних до використання внаслідок обставин воєнного стану (повітряні

тривоги, відсутність електропостачання тощо), та деталізовано механізм

організації харчування в умовах надзвичайних ситуацій.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 2025 р. No 1280

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України

від 24 березня 2021 р. No 305

1. У нормах харчування у закладах освіти та дитячих закладах

оздоровлення та відпочинку, затверджених зазначеною постановою:

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

“1. Енергетична та поживна цінність їжі (вміст макро- і

мікронутрієнтів) у закладах дошкільної освіти, дошкільних підрозділах

інших юридичних осіб публічного чи приватного права, фізичних осіб —

підприємців, які провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти,

закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять

освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої

освіти (далі — заклади освіти), дитячих закладах оздоровлення та

відпочинку, повинна відповідати загальним віковим потребам здобувачів

освіти/дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових

речовинах та енергії, визначеними МОЗ.”;

2) у пункті 10:

в абзаці другому слова “для конкретного прийому їжі” замінити

словами “протягом тижня”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Примірне чотиритижневе сезонне меню під час організації в закладах

одно-, дво-, три-, чотири- або п’ятиразового харчування складається згідно

з нормами споживання основних груп харчових продуктів, що встановлені

додатками 1—2, 5—6, 9 і 91

, та їх комбінації залежно від обраної кратності харчування.”;

3) у пункті 11:

після слова “бобові” доповнити словом “, овочі”, а слова “злакових,

бобових” замінити словами “злакових, зернових, бобових, овочів”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“До раціону обідів можуть включатися перші страви.”;

4) у пункті 12:

слова “пропонується молоко безлактозне або рослинні напої” замінити

словами “пропонуються рослинні напої, до яких додано вітаміни та

мінеральні речовини”;

2)доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Здобувачам освіти/дітям з лактазною недостатністю

(непереносимістю лактози) (відповідно до медичної довідки, виданої

лікарем загальної практики — сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, в

якій зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із

встановленим діагнозом) для харчування пропонуються безлактозні

молочні продукти.”;

5) пункт 14 викласти в такій редакції:

“14. Згідно з нормами споживання основних груп харчових продуктів,

що встановлені згідно з додатками 1—8, 11 і 14—16, також забезпечуються

харчуванням діти, які перебувають у закладах сфери соціального захисту.”;

6) пункт 17 виключити;

7) доповнити норми пунктами 20—22 такого змісту:

“20. У період дії правового режиму воєнного стану у закладах освіти,

що працюють за очною і змішаною формами здобуття освіти, дитячих

закладах оздоровлення та відпочинку, закладах сфери соціального захисту

у випадках настання ситуації, внаслідок якої виникає потреба у перебуванні

на об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту (далі — захисні

споруди) протягом періоду, що унеможливлює дотримання встановленого

інтервалу між прийомами їжі, норми споживання основних груп харчових

продуктів для здобувачів освіти/дітей і меню, як виняток, можуть

не дотримуватися у повному обсязі на період перебування у захисних

спорудах.

21. У разі коли тимчасово (понад 4 години з моменту попереднього

прийому їжі) неможливо забезпечити здобувачів освіти/дітей повноцінним

гарячим харчуванням під час їх перебування в захисних спорудах, не

обладнаних для споживання гарячої їжі, дозволяється замінити гаряче

харчування готовими харчовими продуктами (охолодженими стравами,

напоями та кулінарними виробами, у тому числі промислового

виробництва) і стравами, напоями та кулінарними виробами з асортименту

буфету, з урахуванням вимог додатків 9 і 10 до Санітарного регламенту для

закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ 25 вересня

2020 р. No 2205, або рекомендованого переліку та норм споживання

харчових продуктів здобувачами освіти/дітьми, педагогічним та іншим

персоналом закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку у

разі їх перебування на об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту

згідно з додатком 16.

22. Засновник (засновники) закладів освіти, дитячих закладів

оздоровлення та відпочинку, закладів сфери соціального захисту може

забезпечувати потребу в харчуванні здобувачів освіти/дітей, педагогічного

та іншого персоналу в захисних спорудах охолодженими стравами, напоями

та кулінарними виробами шляхом створення запасу води та харчових

продуктів, у тому числі тривалого зберігання, на випадок настання

надзвичайної ситуації з розрахунку забезпечення не менше ніж протягом

48 годин безперервного перебування здобувачів освіти/дітей, педагогічного

та іншого персоналу в захисних спорудах.”;

8) у додатках до норм:

у позиції “Овочі” додатків 5 та 9 у підграфах “від 11 до 14 років” та “від

14 до 18 років” графи “Маса нетто порцій харчових продуктів для

приготування готових страв та виробів або маса нетто порції готового

виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи”

цифри “100” замінити цифрами “120”;

у додатку 91 у позиції “Овочі” у підграфах “від 11 до 14 років” та “від 14 до

18 років” графи “Маса нетто порцій харчових продуктів для приготування

готових страв та виробів або маса нетто порції готового виробу/страви

(у разі зазначення) для відповідної вікової групи” цифри “100” замінити

цифрами “120”;

у позиції “Злакові, зернові та бобові” у графі “Кількість порцій для

відповідної вікової групи на тиждень” цифру і слово “4 порції” замінити

цифрою і словом “5 порцій”;

у позиції “Картопля”:

у графі “Частота включення” слова “один раз на тиждень” замінити

словами “два рази на тиждень”;

у графі “Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень”

цифру і слово “1 порція” замінити цифрою і словом “2 порції”;

доповнити норми додатком 16 такого змісту:

“Додаток 16

до норм

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ТА НОРМИ

споживання харчових продуктів здобувачами освіти/дітьми, педагогічним та

іншим персоналом закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку

у разі їх перебування на об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту

Найменування напою або продукту

Кількість

на добу для дітей віком

1—4 років 4—6 років 6—11 років 11—14 років 14—18 років/

дорослих

1. Вода у герметично закритих великих

бутлях та/або пляшках різної ємності

0,8—1,2 літра 0,8—1,2 літра 1,0—1,5 літра 1,5—2 літри 1,5—2 літри

2. Пастеризований або стерилізований

100% фруктовий сік не менше 120 мілілітрів не менше 180 мілілітрів не менше 200 мілілітрів

не менше 200 мілілітрів не менше 200 мілілітрів

3. Пастеризоване, ультрапастеризоване

молоко (із строком зберігання, що

позначається словами “мінімальний

термін придатності харчового продукту”не менше 200 мілілітрів не менше 300 мілілітрів не менше

400 мілілітрів не менше 400 мілілітрів не менше 400 мілілітрів

4. Галетне печиво та хлібці із вмістом

натрію менше 0,12 грама або

еквівалентної кількість солі на

100 грамів готового продукту, та/або із

вмістом цукрів менше 10 грамів на

100 грамів готового продукту (крім

продуктів (у тому числі снеків), які

містять природні цукри (вміст таких не менше 30 грамів не менше50 грамів

не менше

50 грамів

не менше

100 грамів

не менше

100 грамів

5

Найменування напою або продукту

Кількість

на добу для дітей віком

1—4 років 4—6 років 6—11 років 11—14 років 14—18 років/

дорослих

цукрів не обмежується) і не містять

доданих цукрів та/або підсолоджувачів),

не містять синтетичних барвників та

ароматизаторів (крім ваніліну,

етилваніліну та ванільного екстракту),

підсолоджувачів, підсилювачів смаку та

аромату, консервантів

5. Готові до вживання м’ясні, рибні та

комбіновані м’ясо-овочеві консерви,

консервована каша з м’ясом з обмеженим

вмістом солі (рекомендовано не більше

0,4 грама натрію або еквівалентної

кількості солі на 100 грамів готового

продукту)

не менше

100 грамів

не менше

150 грамів

не менше

200 грамів

не менше

300 грамів

не менше

300 грамів

6. Консервовані овочі з обмеженим

вмістом солі (рекомендовано не більше

0,4 грама натрію або еквівалентної

кількості солі на 100 грамів готового

продукту)

не менше

100 грамів

не менше

150 грамів

не менше

200 грамів

не менше

200 грамів

не менше

200 грамів

7. Консервовані бобові (горошок,

квасоля, кукурудза) з обмеженим

вмістом солі (рекомендовано не більше

0,4 грама натрію або еквівалентної

кількості солі на 100 грамів готового

продукту)

не менше

100 грамів

не менше

150 грамів

не менше

200 грамів

не менше

200 грамів

не менше

200 грамів

6

Найменування напою або продукту

Кількість

на добу для дітей віком

1—4 років 4—6 років 6—11 років 11—14 років 14—18 років/

дорослих

8. Консервовані фрукти із вмістом цукрів

менше 10 грамів на 100 грамів готового

продукту (крім продуктів, які містять

природні цукри (вміст таких цукрів не

обмежується) і не містять доданих цукрів

та/або підсолоджувачів), не містять

синтетичних барвників та ароматизаторів

(крім ваніліну, етилваніліну та ванільного

екстракту), підсолоджувачів,

підсилювачів смаку та аромату,

консервантів

не менше

100 грамів

не менше

150 грамів

не менше

200 грамів

не менше

200 грамів

не менше

200 грамів

9. Суп ліофілізований або сублімований 1 порція 1 порція 1 порція 1 порція 1 порція

10. Білкові або фруктові батончики із

вмістом цукрів менше 10 грамів на

100 грамів готового продукту (крім

продуктів, які містять природні цукри

(вміст таких цукрів не обмежується) і не

містять доданих цукрів та/або

підсолоджувачів), не містять синтетичних

барвників та ароматизаторів (крім

ваніліну, етилваніліну та ванільного

екстракту), підсолоджувачів,

підсилювачів смаку та аромату,

консервантів

1 штука 1 штука 2 штуки 2 штуки 2 штуки

7

Найменування напою або продукту

Кількість

на добу для дітей віком

1—4 років 4—6 років 6—11 років 11—14 років 14—18 років/

дорослих

11. Сухі пластівці або гранола із вмістом

цукрів менше 10 грамів на 100 грамів

готового продукту (крім продуктів, які

містять природні цукри (вміст таких

цукрів не обмежується) і не містять

доданих цукрів та/або підсолоджувачів),

не містять синтетичних барвників та

ароматизаторів (крім ваніліну,

етилваніліну та ванільного екстракту),

підсолоджувачів, підсилювачів смаку та

аромату, консервантів

не менше

30 грамів

не менше

50 грамів

не менше

100 грамів

не менше

100 грамів

12. Сушені фрукти у порційних

упаковках (без доданих цукрів)

не менше

30 грамів

не менше

30 грамів

не менше

50 грамів

не менше

50 грамів

не менше

50 грамів

13. Горіхи та насіння у порційних

упаковках (без доданих цукрів та без

додавання солі)

не менше

30 грамів

не менше

50 грамів

не менше

50 грамів

не менше

50 грамів

14. Мед або джем порційний не менше

10 грамів

не менше

10 грамів

не менше

15 грамів

не менше

20 грамів

не менше

25 грамів

15. Чай пакетований одна порція одна порція дві порції дві порції дві порції”;

8

текст додатків 1, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 91 після слова “пастеризовані”

доповнити словами “або стерилізовані”.

2. У Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих

закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженому зазначеною

постановою:

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

“1. Цей Порядок визначає принципи планування та механізм

організації харчування здобувачів освіти/дітей у закладах дошкільної

освіти, дошкільних підрозділах інших юридичних осіб публічного чи

приватного права, фізичних осіб — підприємців, які провадять освітню

діяльність у сфері дошкільної освіти, закладах загальної середньої освіти та

інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні

(рівнях) повної загальної середньої освіти (далі — заклади освіти), дитячих

закладах оздоровлення та відпочинку з метою створення безпечного,

здорового освітнього середовища та безпечних умов для оздоровлення та

відпочинку.”;

2) абзац десятий пункту 4 викласти в такій редакції:

“У державних та комунальних закладах загальної середньої освіти

незалежно від наявності пільгової категорії, навчальної зміни (у разі

організації в закладі освіти змінного навчання), визначеної кратності

харчування учні початкових класів забезпечуються безоплатним

одноразовим харчуванням (сніданок або обід).”;

3) в абзаці першому пункту 5 слова “закладі освіти” замінити словами

“державних та комунальних закладах освіти”;

4) перше речення абзацу другого пункту 8 викласти в такій редакції:

“Вартість харчування в державних та комунальних закладах дошкільної

освіти переглядається і встановлюється засновником (засновниками) таких

закладів щороку відповідно до норм харчування з урахуванням режиму

(кратності) харчування.”;

5) пункт 14 доповнити підпунктом 8

1

такого змісту:

“8

1

) списання харчових продуктів та/або готових страв, непридатних до

використання/вживання, зокрема внаслідок впливу обставин воєнного стану

(неможливість завершення технологічного процесу приготування страв

та/або реалізації готових страв у зв’язку з оголошенням повітряної тривоги,

відсутністю електропостачання тощо);”;

6) у пункті 151

:

у підпункті 1 слова “первинної обробки сировини, зони теплової

обробки та основного приготування, зони видачі готових страв, миття

столового посуду та кухонного інвентарю” замінити словами

“заготівельною зоною, зоною основного приготування страв, зоною

видавання готових страв, зоною роздаткової лінії в обідньому залі, зоною

9

миття та зберігання столового і кухонного посуду та інвентарю, службово-

побутовою зоною”;

у підпункті 2:

в абзаці першому слова “і упакування готової гарячої їжі” замінити

словами “та пакування готової їжі”;

перше речення абзацу другого викласти в такій редакції: “При цьому

харчоблок отримувача готової гарячої їжі повинен бути оснащений зоною

приймання готової гарячої їжі, зоною недовготривалого зберігання та

видавання використаних термобоксів, зоною видавання готових страв,

зоною лінії роздачі в обідньому залі, зоною миття та зберігання столового

посуду та службово-побутовою зоною.”;

у підпункті 3:

абзац другий викласти в такій редакції:

“Харчоблок отримувача готової охолодженої їжі повинен бути

оснащений зоною приймання та зберігання охолодженої продукції, зоною

недовготривалого зберігання та видавання використаних термобоксів,

зоною для розігрівання готової продукції, що оснащена пароконвекційною

піччю, зоною видавання готових страв, зоною лінії роздачі в обідньому залі,

зоною миття та зберігання столового посуду та службово-побутовою

зоною.”;

у другому реченні абзацу третього слово “видача” замінити словом

“видавання”;

7) у пункті 16:

в абзаці сьомому слова і цифри “з 12 години 00 хвилин” замінити

словами і цифрами “з 11 години 30 хвилин”;

абзац восьмий викласти в такій редакції:

“За заявою одного з батьків або інших законних представників

здобувачам загальної середньої освіти може надаватися можливість

споживання другого гарячого харчування (обіди або сніданки відповідно) за

кошти батьків або за рахунок коштів місцевого бюджету в разі прийняття

засновником (засновниками) відповідного рішення або за рахунок інших

джерел, не заборонених законодавством.”;

8) пункт 18 доповнити абзацом такого змісту:

“Для організації харчування під час перебування на об’єктах фонду

захисних споруд цивільного захисту (далі — захисні споруди) може

здійснюватися добове забезпечення: напоями, стравами, кулінарними

виробами, готовими до споживання харчовими продуктами, у тому числі

тривалого зберігання; стравами, напоями та кулінарними виробами з

асортименту буфету; готовими продуктами промислового виробництва

відповідно до рекомендованого переліку та норм споживання харчових

продуктів здобувачами освіти/дітьми, педагогічним та іншим персоналом

10

закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку у разі їх

перебування в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту згідно з

додатком 16 (далі — рекомендований перелік). Визначений засновником

(засновниками) склад наборів, перелік продуктів і страв з рекомендованого

переліку, режим споживання та інші питання організації харчування у

захисних спорудах не потребують погодження з територіальним органом

Держпродспоживслужби.”.”;

9) підпункт 3 пункту 19 викласти в такій редакції:

“3) за погодженням із засновником (засновниками) відповідного

закладу визначає режим та спосіб організації харчування з урахуванням

наявної матеріально-технічної бази; вимог санітарного законодавства та

законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових

продуктів; типу закладу освіти, дитячого закладу оздоровлення та

відпочинку; типу організації освітньої діяльності закладу дошкільної освіти;

особливостей організації освітнього та оздоровчого процесів; тривалості

перебування здобувачів освіти/дітей у закладі освіти, дитячому закладі

оздоровлення та відпочинку; віку здобувачів освіти/дітей; наявності груп

подовженого дня, чергових груп та груп вихідного дня, пансіону тощо, а

також пропозицій органів самоврядування закладу освіти (у разі

наявності);”;

10) пункт 24 доповнити абзацом такого змісту:

“У разі виникнення ситуації, що унеможливлює завершення

технологічного процесу приготування та реалізації готових страв

відповідним закладом самостійно або реалізацію готових страв оператором

ринку харчових продуктів (аутсорсинг та кейтеринг) у зв’язку з

обставинами воєнного стану (оголошення повітряної тривоги, відсутність

електропостачання тощо), бракеражна комісія приймає рішення щодо

можливості подальшого використання харчових продуктів та/або реалізації

готових страв та складає відповідний акт про списання продуктів

харчування.”;

11) у пункті 47:

абзац перший після слова “пастеризованих” доповнити словами “або

стерилізованих”;

абзац другий після слова “пастеризованого” доповнити словами “або

стерилізованого”;

12) абзац другий пункту 50 після слова “Пастеризований” доповнити

словами “або стерилізований”;

13) доповнити Порядок розділом такого змісту:

“Організація харчування в об’єктах фонду

захисних споруд цивільного захисту

11

55. Цей розділ визначає принципи планування, спосіб організації

харчування у закладах освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

з метою створення безпечних умов освітнього процесу для здобувачів

освіти/дітей, педагогічного та іншого персоналу закладу в захисних

спорудах.

56. Засновник (засновники) разом з керівниками закладів освіти,

дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за погодженням з

відповідними обласними держадміністраціями (військовими

адміністраціями) приймають рішення про організацію харчування

здобувачів освіти/дітей, педагогічного та іншого персоналу закладу в

захисних спорудах з урахуванням оцінки рівня ризику безпеки в системі

освіти для закладів освіти.

Забезпечення харчуванням педагогічного та іншого персоналу закладу

освіти в захисних спорудах може здійснюватися за рахунок власних коштів

зазначених осіб або за рахунок коштів місцевого бюджету в разі прийняття

засновником (засновниками) відповідного рішення або за рахунок інших

джерел, не заборонених законодавством.

57. Засновник (засновники), керівники закладів освіти, закладів

оздоровлення та відпочинку для харчування усіх здобувачів освіти/дітей,

педагогічного та іншого персоналу закладу облаштовують за можливості у

захисних спорудах приміщення (зони) за такими способами організації

харчування:

буфетна зона, що забезпечує можливість споживання у захисних

спорудах обмеженого асортименту готових страв, напоїв і кулінарних

виробів або харчових продуктів з рекомендованого переліку;

отримання готової гарячої їжі, що забезпечує приймання готової

гарячої їжі у захисних спорудах з харчоблоку опорної чи базової кухні;

отримання готової охолодженої їжі, що забезпечує приймання готової

охолодженої їжі у захисних спорудах з фабрики-кухні.

58. Спосіб організації харчування у захисних спорудах “буфетна зона”

за можливості передбачає наявність у таких спорудах приміщень (зон) для:

видавання, що за можливості облаштовується вітриною з функцією

охолодження;

миття рук (у разі неможливості обладнати захисну споруду такою

зоною, допускається облаштування місця із спиртовмісними

дезинфікуючими (антисептичними) засобами для рук (стійки, станції,

настінні диспенсери тощо);

зберігання харчових продуктів;

зберігання відходів;

зберігання води.

59. Спосіб організації харчування у захисних спорудах “отримання

12

готової гарячої їжі” за можливості передбачає наявність у таких спорудах

приміщень (зон) для:

миття рук (у разі неможливості обладнати захисну споруду такою

зоною допускається облаштування місця із спиртовмісними

дезінфікуючими (антисептичними) засобами для рук (стійки, станції,

настінні диспенсери тощо);

недовготривалого зберігання та видавання використаних термобоксів;

видавання, яка облаштовується мобільними мармітами для перших та

других страв;

споживання їжі (у разі неможливості обладнати захисну споруду

приміщенням (зоною) для споживання їжі допускається облаштування

меблями-трансформерами, меблями подвійного функціонального

призначення для споживання їжі);

зберігання харчових продуктів;

зберігання відходів в охолодженому стані;

зберігання води.

Приміщення (зони) у захисних спорудах за можливості

облаштовуються системою зворотного осмосу та забезпечуються запасом

одноразового посуду, придатного для споживання напоїв, перших та других

страв, кулінарних виробів, та термобоксами.

60. Спосіб організації харчування у захисних спорудах “отримання

готової охолодженої їжі” за можливості передбачає наявність приміщень

(зон) та обладнання з урахуванням способу організації харчування у

захисних спорудах “отримання готової гарячої їжі” та додатково таких

приміщень (зон) для:

приймання та зберігання охолодженої продукції в холодильних шафах;

розігрівання готової продукції з використанням пароконвекційної печі

(облаштовуються відповідною системою витяжної вентиляції).

61. Під час організації харчування в наявних приміщеннях захисних

споруд дозволяється об’єднувати приміщення різного функціонального

призначення, їх зони, дообладнувати захисні споруди меблями подвійного

функціонального призначення та іншим обладнанням, необхідним для

забезпечення потреб у харчуванні всіх здобувачів освіти/дітей,

педагогічного та іншого персоналу закладу, які перебувають у захисних

спорудах.

Під час організації харчування в новозбудованих захисних спорудах

закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку обов’язково

передбачається наявність у них таких приміщень (зон) для:

миття рук;

13

видавання (облаштовується мобільними мармітами для перших та

других страв);

зберігання харчових продуктів;

недовготривалого зберігання та видавання використаних термобоксів;

споживання їжі (може обладнуватися меблями подвійного

функціонального призначення);

зберігання води;

зберігання, миття посуду (за умови використання неодноразового

посуду чи пакування);

буфету;

зберігання відходів (в охолодженому стані).

Приміщення (зони) в новозбудованих захисних спорудах закладів

освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку облаштовуються

системою зворотного осмосу, пом’якшення води та системою витяжної

вентиляції тощо.

62. За рішенням засновника (засновників), керівників закладів освіти,

дитячих закладів оздоровлення та відпочинку у захисній споруді може

облаштовуватися харчоблок за технологічною моделлю організації

харчування базова кухня або опорна кухня з урахуванням вимог,

передбачених пунктом 151 цього Порядку. Такий харчоблок у закладі може

бути як основним, так і дублюючим.

Для забезпечення роботи дублюючого харчоблоку захисні споруди

повинні бути забезпечені всіма комунікаціями під кожен вид теплового,

холодильного та посудомийного обладнання для можливості переміщення

відповідного обладнання з основного харчоблоку на випадок настання

ситуації, внаслідок якої виникає потреба тривалого перебування у захисних

спорудах.

Також дозволяється часткове розміщення в захисних спорудах окремих

приміщень (зон) основних харчоблоків таких закладів, обідньої зали,

облаштування їх вантажними ліфтами, шахтами, підйомниками.

За необхідності для забезпечення роботи дублюючого харчоблоку

можуть передбачатися додаткові штатні одиниці.

63. Режим і кратність харчування під час перебування у захисних

спорудах визначається засновником (засновниками), керівниками закладів

освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку залежно від віку

контингенту, складності безпекової ситуації, наявних можливостей, умов,

інших чинників з урахуванням рекомендації щодо мінімального

чотиригодинного інтервалу між прийомами їжі всіма здобувачами

освіти/дітей, педагогічним та іншим персоналом закладу, які перебувають у

захисних спорудах.

14

Допускається можливість забезпечення негарячого харчування

готовими охолодженими продуктами і стравами, напоями та кулінарними

виробами, у тому числі промислового виробництва. У будь-якому випадку

рішення щодо режиму і кратності харчування приймається відповідно до

вимог щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих

процедур, що відповідають принципам системи управління безпечністю

харчових продуктів.

64. Засновник (засновники), керівники закладів освіти, дитячих

закладів оздоровлення та відпочинку для планування та організації

харчування можуть використовувати: напої, страви, кулінарні вироби,

готові до споживання харчові продукти, у тому числі тривалого зберігання;

страви, напої та кулінарні вироби з асортименту буфету; готові продукти

промислового виробництва відповідно до рекомендованого переліку або на

підставі такого переліку визначати інший перелік необхідних харчових

продуктів, у тому числі тривалого зберігання, обсяг харчових продуктів та

порядок їх закупівлі, зберігання, обліку, безоплатної видачі, списання,

утилізації.

65. У разі вибору способу організації харчування у захисних спорудах,

що включає приготування, видавання та споживання готової їжі (як гарячої,

так і охолодженої, у тому числі продукції з асортименту буфету), керівники

закладів, оператори ринку харчових продуктів у рамках провадження своєї

діяльності можуть доповнювати меню і щоденні меню-розклади новими,

зручними для споживання у захисних спорудах стравами, напоями та

кулінарними виробами, перекусами, технологічні картки на які

розробляються і погоджуються у визначеному законодавством порядку.

Порядок і періодичність споживання таких страв, напоїв та кулінарних

виробів формується з урахуванням режиму, кратності і способів організації

харчування у захисних спорудах і погоджується засновником

(засновниками) закладу.

66. За виконання вимог законодавства про безпечність дотримання

окремих показників якості харчування під час перебування в захисних

спорудах на всіх стадіях їх виробництва та обігу харчових продуктів

відповідають оператори ринку харчових продуктів у рамках провадження

своєї діяльності. Зазначені оператори забезпечують також дотримання

гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на

потужностях, розташованих у захисних спорудах у закладах освіти, дитячих

закладах оздоровлення та відпочинку.”;

14) текст Порядку після слів “засновник (засновники)”, “Засновник

(засновники)” у всіх відмінках доповнити словами “або уповноважені ним

(ними) органи” у відповідному відмінку.

     Внаслідок терористичних російських ракетних обстрілів енергосистеми України зазнають чималі пошкодження, що може спричинити довготривалу відсутність електроенергії або віялові відключення систем електропостачання. Наразі актуальним постає питання зберігання харчових продуктів та продовольчої сировини вдома, в організованих дитячих колективах, на харчопереробних підприємствах, у закладах громадського харчування, підприємствах гуртової та роздрібної продовольчої торгівлі.

Профілактика харчових отруєнь, зокрема в організованих дитячих колективах, та забезпечення дітей безпечним та якісним харчуванням є одним із важливих питань роботи закладу освіти в умовах воєнного стану та одним з пріоритетів роботи Держпродспоживслужби.

З врахуванням рекомендацій МОЗ та з метою недопущення ускладнень епідемічної ситуації в країні, пов’язаної з споживанням харчових продуктів, які можуть бути небезпечними внаслідок порушення температурних умов їх зберігання, пропонуємо суб’єктам господарювання, що здійснюють зберігання та/або реалізацію харчових продуктів (що потребують дотримання температурного режиму), завчасно підготуватися до відключення електроенергії та дотримуватись правил щодо безпечного зберігання таких харчових продуктів, а саме:

- у холодильнику повинна дотримуватись температура +4°С або нижче, у морозильній камері – не вище - 4°С (холодильники слід забезпечити термометрами для контролю температурного режиму зберігання);

- при відключенні електроенергії дверцята холодильника та морозильної камери необхідно тримати закритими, щоб запобігти потраплянню теплого повітря, адже в такому випадку продукти залишаються безпечними до 4 год. у холодильнику, 48 год. у повній морозилці, 24 год. у напівпорожній морозильній камері;

- у разі відключення електроенергії понад 4 год. у холодильник необхідно помістити контейнери із замороженою водою, що допоможе утримати холод (за можливості необхідно придбати сухий або блоковий лід, який потрібно зберігати в морозильній камері для подальшого використання в холодильнику);

-харчові продукти, які швидко псуються, можна зберігати у термоконтейнері (термопакетах) з холодоелементами;

- не потрібно пробувати на смак їжу, яка зберігалась без дотримання відповідних температурних умов, з метою перевірки її якості та безпечності (якщо виникли сумніви щодо безпечності їжі, зокрема незвичний запах, колір, консистенція, текстура), краще її не споживати;

- не підлягають подальшій реалізації продукти, що швидко псуються, якщо вони зберігалися в холодильнику при температурі вище 15 °C протягом 4 год. або більше (наприклад, м’ясо, птиця, морепродукти, молоко);

- розморожені харчові продукти заморожувати повторно заборонено;

- рекомендовано готувати страви у невеликій кількості, щоб їх спожити у день приготування і не залишати в холодильнику на наступний день;

- заборонено залишати на наступний день заправлені салати, а також не рекомендовано вживати без належного температурного режиму зберігання, заливні страви, супи-пюре, супи молочні, соуси, млинці з м’ясом, сиром кисломолочним, січені вироби з м’яса, птиці, риби, картопляне пюре, відварені макаронні вироби; охолоджені страви, які зберігались при дотриманні відповідних температурних умов, слід споживати лише після повторної термічної обробки (кип’ятіння, смаження на плиті, в духовій шафі);

- не рекомендується здійснювати закупку харчових продуктів, що швидко псуються, про запас (слід робити запас лише тих харчових продуктів, які не потребують спеціальних температурних умов зберігання (крупи, консерви тощо) або найменше втрачають якість без холодильника).

Нагадуємо, що у технологічній документації на страви та вироби обов’язково враховуються вимоги Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №305, та встановлено МОЗ вимоги щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.

Завідувач виробництва/кухар несе відповідальність за зберігання та використання денного запасу продуктів, повноту закладки продуктів і вихід страв, якість і своєчасне приготування їжі, дотримання технології виготовлення, відбір та зберігання добової проби страв, додержання правил особистої гігієни, санітарний стан приміщень харчоблоку.

У бракеражному журналі готових страв, виготовлених закладом освіти самостійно та/або оператором ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування безпосередньо в їдальні (харчоблоці) такого закладу (аутсорсинг), зокрема, зазначається дата; назва готової страви; вихід готової страви; час закінчення технологічного процесу приготування страви; термін придатності, який зазначається датою “вжити до”; готова страва доброякісна/недоброякісна; до видачі дозволено/не дозволено з проставленням підпису відповідальної особи; примітка (у разі заміни).

У разі встановлення недоброякісності харчових продуктів та/або готових страв, виявлення нестачі або надлишку харчового продукту та/або готової страви, складається акт бракеражу у трьох примірниках.

Наголошуємо, що при увімкненні сигналу «Повітряна тривога» необхідно діяти відповідно до алгоритму дій населення для вжиття заходів захисту. Першочергово необхідно закрити вікна, вимкнути усі електричні прилади, загасити печі, вимкнути світло та виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій та Інструкцією шкільного закладу, та діяти за вказівками керівництва.

                        «Веселка в тарілці»: вітаміни для школярів

Вітаміни є важливою частиною здорового харчування, насамперед, для дітей. Тож люблячі батьки час до часу ставлять собі питання – чи достатньо вітамінів отримує дитина з харчуванням? Чи, можливо, слід придбати аптечні вітаміни, щоб забезпечити повний спектр необхідних речовин для організму, що росте? Які вітаміни і в якій кількості потрібні дітям залежно від віку? Відповіді на ці питання спробуємо знайти у цій статті. 

«З’їж веселку!» – кольорова дієта для дітей шкільного віку

Педіатри сходяться на думці, що здоровій дитині, які нормально розвивається і росте, прийом додаткових полівітамінів загалом не потрібен. Здорове і збалансоване харчування є найкращим джерелом усіх поживних речовин.

Для цього рекомендують дотримуватися так званої «райдужної дієти» – коли харчування дитини має складатися з різнокольорових фруктів та овочів, щоб забезпечити надходження необхідних поживних речовин, вітамінів, мінералів.

«З’їж веселку!» – закликають фахівці зі здорового харчування. Тож дитина повинна щодня отримувати одну-дві порції фруктів і одну-три порції овочів. Одна порція – це приблизно 80-100 грамів.

Приклади порцій:

• один фрукт/овоч середнього розміру (наприклад, яблуко, банан, помідор або середня морква);

• два мандарини або пів грейпфрута;

• пів склянки ягід;

• пів склянки нарізаних свіжих або приготованих овочів/фруктів;

• одна склянка свіжого листового салату або інших листових овочів (якщо вони пройшли термічну обробку, то 1 порція – це пів склянки).

Що має їсти дитина, щоб залишатися здоровою

Харчування дітей, зокрема, шкільного віку, повинно забезпечити надходження багатьох різних важливих для росту і розвитку речовин, до прикладу:

• Кальцій

Як відомо, кальцій є основним будівельним матеріалом кісток і зубів. Що більше кісткової тканини ваша дитина «будує» зараз, то більший запас вона матиме, коли в наступні роки почнеться втрата кісткової маси.

Продукти, які містять кальцій: молочні продукти, риба (наприклад, лосось) і темно-зелені листові овочі (капуста, листова зелень).

• Клітковина

Клітковина не є вітаміном або мінералом, але продукти з високим вмістом клітковини також містять багато важливих поживних речовин, таких як вітамін Е, вітамін С, кальцій, магній і калій. Клітковина – це компоненти їжі, які не перетравлюються ферментами шлунку, натомість, клітковину чудово переробляють корисні бактерії і мікроорганізми в нашому кишківнику.

Рекомендації щодо клітковини грунтуються на кількості споживаних калорій: необхідно вживати приблизно 14 грамів клітковини з кожних 1000 калорій. Хоча діти їдять менше, ніж дорослі, їхній організм потребує стільки ж клітковини, скільки й організм дорослої людини.

Продукти, які містять клітковину: ягоди, капуста, вівсянка

Чудовим джерелом клітковини є практично будь-які види бобових, особливо темно-синя або червона квасоля, боби або нут. Крім того, квасоля має високий вміст білка та таких поживних речовин, як вітамін А та калій, що робить її чудовою їжею для вегетаріанських чи веганських сімей.

Клітковини немає в м’ясі, яйцях, у молочних продуктах.

• Вітаміни групи В

Вітаміни групи В важливі для процесів обміну речовин (метаболізму), енергії, здорового серця та нервової системи.

Про те, як допомогти дитині справитися із стресом, читайте у нашій статті

Одним з найважливіших вітамінів групи В є В12.

Продукти, які містять вітамін В12: переважно продукти тваринного походження (м’ясо, птиця, риба та яйця). Більшість дітей зазвичай отримують достатню кількість B12 зі звичайної дієти, але діти-вегетаріанці чи вегани можуть вживати збагачені продукти з високим вмістом B12. Тож, купуючи продукти, вивчайте етикетки на вміст ціанокобаламіну – активної форми вітаміну B12.

• Вітамін D

Він активно взаємодіє з кальцієм – для побудови міцних кісток. Також достатня кількість вітаміну D – захист від інфекційних та хронічних захворювань.

Продукти, які містять вітамін D: риба (особливо лосось, скумбрія, сардини), яйця (вітамін D здебільшого міститься в жовтку) і збагачене молоко.

Вегетаріанським та веганським сім’ям слід забезпечити наявність в раціоні збагачених продуктів (каші, молоко) з високим вмістом вітаміну D для дітей, якщо надходження вітаміну з інших продуктів становить менше 400 МО (міжнародних одиниць).

• Вітамін Е

Він потрібен для зміцнення імунної системи організму, а також допомагає підтримувати здоров’я серцево-судинної та нервової системи.

Продукти, які містять вітамін Е: рослинні олії, горіхи та насіння (особливо мигдаль, лісові горіхи, насіння соняшника).

• Залізо

Залізо допомагає червоним клітинам крові (еритроцитам) переносити кисень по всьому тілу, а також потрібне для роботи м’язів, імунної системи, функціонування низки ферментів.

Продукти, які містять залізо: продукти тваринного походження (м’ясо, печінка) містить залізо у гемовій формі, продукти рослинного походження (горіхи, бобові, гречка, чорнослив та курага, листова зелень) – у негемовій формі.

Що мають знати батьки про харчування школяра?

Діти шкільного віку швидко розвиваються та навчання дає неабияке розумове та фізичне навантаження. Тому здорове збалансоване харчування дуже важливе.

Огляд досліджень про вплив дефіциту цинку, йоду, заліза та фолієвої кислоти на когнітивний розвиток дітей шкільного віку показав, що харчування впливає на здатність дітей мислити. Наприклад, дефіцит заліза і цинку пов’язаний з порушенням нейропсихологічних функцій, затримкою росту і розвитку, гіршою імунною відповіддю і підвищеною вразливістю до інфекційних захворювань.

Корисні жири також важливі для розвитку дитини. До них належать мононенасичені жири з рослинних олій, таких як оливкова олія, кукурудзяна, рапсова, а також авокадо, горіхи та насіння. І поліненасичені жири, включаючи Омега-3 та Омега-6 жирні кислоти, які містяться в жирній рибі, такій як лосось, оселедець, скумбрія, сардини, або в соняшниковій, кукурудзяній, соєвій, лляній олії та волоських горіхах, які не піддалися тепловій обробці.

Знаючи це, включіть в раціон перелічені продукти, звісно, зважаючи на харчові вподобання вашого школяра.

Як має виглядати тарілка здорового харчування?

Тарілка здорового харчування – це умовне позначення того, що має вмістити в себе щоденний раціон. І у школяра, вона має такий самий вигляд, як і у дорослої людини. А саме:

• Обов’язково в раціоні мають бути цільнозернові продукти: пшениця, рис, гречка, макарони з твердих сортів пшениці, булгур тощо.

• Свіжі овочі та фрукти.

• Молочні продукти як джерело кальцію.

• Білки як рослинного, так і тваринного походження: нежирні м’ясо, риба, птиця, горіхи та насіння. Білок будує, підтримує та відновлює тканини тіла. Це особливо важливо для росту дітей.

Діти шкільного віку повинні мати три повноцінних прийоми їжі.

Перекуси

Школярі дуже фізично активні. У них високі потреби в енергії, тому і їжа має бути енергетично цінною. 2-3 перекуси між основними прийомами їжі в цьому віці – цілком нормально.

Перекус має бути також збалансованим за правилами здорової тарілки та містити корисні поживні речовини: клітковину, білки, корисні жири, вітаміни та мінерали. Тому просто солодощі або, навіть, фрукти не задовольнять потреби дитини.

Яку їжу обмежити у шкільному віці або зовсім уникати

Дітям шкільного віку варто уникати вживання газованих напоїв та соків з додаванням цукру. Натомість краще пити воду або пастеризоване молоко.

Не бажано вживати фаст-фуд, адже є здорова альтернатива. Взяти із собою пакетик бейбі моркви, сухофруктів та різних горіхів. У пригоді буде і сандвіч з цільнозернового хліба з сиром, запеченим м’ясом та овочами

Якщо дитина постійно хоче солодкого, про що це говорить?

Якщо дитина хоче їсти більше солодкого – це може говорити про те, що вона переживає стрес та велике розумове навантаження. А мозок потребує більше глюкози. В цьому випадку зверніть увагу, чи достатньо складних вуглеводів їсть школяр, адже їх нестачу організм буде добирати солодощами.

Здорові діти – велике щастя джля батьків. А правильне та збалансоване харчування – це і є один з ключів до гарного самопочуття. Беріть до уваги поради експерта та втілюйте їх у життя. Це просто.

Влітку збільшується ризик харчових отруєнь через те, що спека сприяє розмноженню бактерій у харчових продуктах. Щоб уникнути отруєння, важливо дотримуватись правил гігієни та безпечного зберігання продуктів, зокрема, мити руки, ретельно обробляти овочі та фрукти, зберігати продукти в холодильнику при відповідній температурі. 

Причини харчових отруєнь влітку:

• Спека:
  Сприятливі умови для розмноження бактерій, що викликають харчові отруєння. 

• Неналежне зберігання продуктів:
  М'ясо, риба, молочні продукти та готові страви швидко псуються в спеку, якщо їх не зберігати в холодильнику. 

• Недостатня термічна обробка:
  Недосмажене м'ясо, риба, недостатньо проварені яйця можуть містити бактерії. 

• Неякісна вода:
  Вживання води з невідомих джерел може призвести до отруєння. 

Симптоми харчових отруєнь:

• Нудота, блювота, діарея.

• Біль у животі, судоми.

• Підвищена температура, лихоманка.

• Загальна слабкість, головний біль. 

• 
  

Профілактика харчових отруєнь:

• Ретельно мийте руки:
  Перед приготуванням їжі, перед вживанням їжі, після відвідування туалету. 

• Мийте овочі та фрукти:
  Ретельно мийте їх проточною водою, а якщо є можливість, обдавайте окропом. 

• Зберігайте продукти правильно:
  Тримайте швидкопсувні продукти в холодильнику, дотримуйтесь температурних режимів. 

• Захищайте продукти від комах:
  Накривайте їжу, не залишайте її на відкритому повітрі. 

• Не вживайте підозрілі продукти:
  Звертайте увагу на запах, колір, консистенцію. 

• Не купуйте продукти на стихійних ринках:
  Обирайте перевірені місця торгівлі, де дотримуються санітарних норм. 

• Вживайте очищену воду:
  Питна вода повинна бути кип'яченою або фільтрованою. 

Перша допомога при харчовому отруєнні:

• Зверніться до лікаря:
  При тяжких симптомах або якщо симптоми не зникають, зверніться до лікаря. 

• Відпочинок:
  Забезпечте хворому спокій та достатньо відпочинку. 

• Пити багато рідини:
  Пийте воду, чай, розчини для регідратації, щоб уникнути зневоднення. 

• Дієта:
  Дотримуйтеся щадної дієти, уникайте жирної, смаженої, гострої їжі, молочних продуктів. 

Дотримання цих простих правил допоможе уникнути неприємних наслідків та насолодитися літом у повній мірі.