40-річчя технікуму.
В кінці 1925 року в Козельці відкрилися двері профшколи. В її розпорядженні були: 50 книг, один мікроскоп, два плуги і троє коней. Такою була навчально-матеріальна база на 1925 рік. Профшкола готувала агрономів. В тому році на навчання сіли 40 чоловік. Більшість з них пізніше стали студентами вищих учбових закладів. В стінах цієї профшколи путівку в життя і науку одержали видатні вчені нашої країни: член-кореспондент Академії Наук УРСР, доктор сільськогосподарських наук, професор П.О.Дмитренко, доктор біологічних наук, професор М.О. Неговський, який працював потім заступником директора Всесоюзного науково - дослідного інституту цукрових буряків.
З 1931 року профшколу перейменували в агротехнікум. Тоді в технікумі на заочному і стаціонарному ветеринарно-зоотехнічних відділеннях навчались понад 780 чоловік. Крім основної спеціальності, випускники одержували додаткові кваліфікації: техніка штучного осіменіння, наладчиків механічного доїння корів та електрострижки овець, лаборантів молочної справи. Серед випускників технікуму аспірант Українського науково-дослідного інституту землеробства М.Щур, кандидат сільськогосподарських наук В.Нагорний.
На час святкування 40-річчя технікуму в 1965 році був побудований новий навчальний корпус, де розміщувалося 19 лекційних аудиторій, 10 навчальних кабінетів і лабораторій, актовий зал на 240 місць, ряд допоміжних приміщень. На будівництво корпусу держава витратила 254 тисячі карбованців. Почалося спорудження чотириповерхового гуртожитку. Обладнання 13 навчальних кабінетів і лабораторій оцінювалося в сумі, що переважала 70 тисяч карбованців. Бібліотека технікуму нараховувала 35000 книг. Навчальна матеріально-технічна база технікуму постійно розширювалася. Влітку, за рахунок канікул студенти та викладачі працювали на розширенні ветеринарної клініки, будівництві гуртожитку і навчального корпусу.
Навчально - виробниче господарство було на той час добре механізоване та рентабельне. За 11 місяців тоді від кожної корови було надоєно по 2996 кілограмів молока, що становило 645,9 цнт на 100 гектарів сільгоспугідь. М′яса на 100 гектарів вироблялось по 120 цнт. Врожай зернових на 1965 рік – майже 18 центнерів з гектара (без кукурудзи).
На протязі багатьох років колектив технікуму мав постійний зв'язок з колгоспам району. Тваринницькі ферми колгоспів були основною навчальною базою технікуму. Тільки за один рік на рахунок навчальної практики піддано ветеринарній обробці 11 тисяч голів тварин. Це була відчутна допомога колгоспам, а учні в свою чергу одержували міцні практичні навики для майбутньої роботи.
Заочне відділення в технікумі відкрилося в 1961 році. На 1965 рік було 364 заочники. В основному це були працівники сільського господарства Чернігівщини. Серед заочників було багато передовиків, керівників колгоспів, бригадирів. За учнівські столи сіли тодішній голова передового колгоспу в нашому районі ім. Жданова І.Мозолевський, бригадир молочнотоварної ферми обласної сільськогосподарської дослідної станції П.Лисенко і ін.
70 % випускників заочного відділення технікуму 1965 року випуску стали студентами-заочниками Української сільськогосподарської Академії та Білоцерківського сільськогосподарського інституту.
Карташов Іван Іванович
Директора технікуму.
Газета «Ленінський шлях»
Від 25 грудня 1965 року.
ІСТОРІЯ ТЕХНІКУМУ
В далекому 1925 році в жовтні місяці Ніжинською інспектурою народної освіти в селищі Козелець Чернігівської області була організована двохрічна сільськогосподарська професійна школа шляхом переведення учнів другого курсу з професійної школи с. Майнівка.
Очолив школу, а пізніше технікум (з 1925 до 1932 року) Таран Сава Митрофанович, який мав агрономічну, а також педагогічну освіту. Нелегка випала йому доля в той складний час створювати навчальний заклад, підбирати кадри та матеріально забезпечувати навчальний процес, але він це зробив. Було організовано навчальне господарство, яке розташовувалося на території Покорщини та мало 50 га землі, в т.ч. 40 га орної, троє коней, два кінські плуги та обладнано два навчальні корпуси з 11 аудиторіями, трьома кабінетами, в т.ч. адміністративними на території Бучковщини (нині територія морфологічного корпусу технікуму). В цей час в школі навчалося 60 учнів, яких готували шість викладачів (путівник, державний архів Чернігівської області). Матеріальне оснащення навчального процесу – 50 підручників та 1 мікроскоп. Спочатку в агропрофшколі готували агрономів, а з 1927 року – молодших зоотехніків. Перший набір на навчання здійснений у 1925 році, а перший випуск агрономів – 1926, перший випуск зоотехніків – 1929.
Із 1931 року школа реорганізована в агрозоотехнікум (ймовірно шляхом переведення в Козелець аграрних технікумів з Ніжина та Чернігова). Збільшується термін навчання учнів та їх кількість. Заняття розпочинаються з 1 жовтня і на протязі одного місяця учні під керівництвом викладачів працюють в навчальному господарстві. Одночасно збільшується штатна чисельність викладачів та працівників технікуму, в т.ч. навчального господарства. Технікум стрімко розвивається, поліпшується матеріальна база навчального процесу. В навчальному господарстві збільшується площа земельних угідь, а на території сучасних ветеринарних клінік технікуму будуються тваринницькі приміщення, виробляється свинина, яловичина, молоко, досить успішно функціонують пасіка, парникове господарство, сад. Можливо тому учнів і працівників технікуму обминув голодомор. Та на жаль не витримали випробувань режиму бувший директор Таран С.М., викладач Савченко С.І. Вони були репресовані та померли в таборах в 1939 та 1943 роках відповідно. Вдалося вижити репресованим викладачам Головяшкіну В.І. та Федотову К.А. Останній повернувся до технікуму після Великої Вітчизняної війни і працював до 1963 року включно.
Окрім навчання учнів в технікумі здійснювалася також:
- підготовка селян на трьохмісячних зимових курсах з вивченням основ сільськогосподарського виробництва;
- кількарічне утримання на повному пансіоні з навчанням, проживанням, харчуванням дітей-сиріт і дітей батраків з наступним вступом їх до технікуму;
- факультет підготовки до вступу до Київського медичного інституту.
Виховні, інші масові заходи, в тому числі виступи художньої самодіяльності проводилися на ганку першого навчального корпусу.
Існування в 1933 році в Козельці зоотехнікуму підтверджується довідником «Історія міст і сіл Української РСР, Чернігівська область. На жаль детальна інформація про діяльність технікуму в 30-і роки відсутня, так як 22 серпня 1941 р. по навчальному закладу виданий наказ № 63 про знищення архівних документів по технікуму до 1939 року. Відомо, що після Тарана С.М. до 1938 р. керували навчальним закладом три або чотири директори (ймовірно Бєлуха, Петренко, Шушаєв).
З 1938 по 1941 рік, а також в 1943 і 1944 роках, а можливо й до 1938 року директором технікуму був Лобода П.Є. В цей період продовжує розвиватися та зміцнюватися навчально-матеріальна база технікуму: побудований клуб біля навчального корпусу №1, в навчальному господарстві – свиноферма, конюшня, баня. Навчальне господарство придбало 2 трактори, сіялку. Значно поповнився книжковий фонд бібліотеки. Житлово-побутові умови учнів задовольнялись п'ятьма одноповерховими приміщеннями, пристосованими під гуртожитки і розташованими в різних місцях Козельця. Варто відмітити, що і до війни, і після навчання в технікумі було частково платним. Викладачів, співробітників та адмінперсоналу в технікумі працювало приблизно 55 осіб, в т.ч. в навчальному господарстві близько 25 осіб, переважно робітників. Учнів могло бути більше 200 чоловік, так як отримували стипендію в розмірі 54-108 крб. в залежності від курсу навчання більше 170 учнів.
Навчання стало чотирьохрічним. На 1-й курс зараховували майже 70 учнів. Безпосередньо перед війною проводилося також навчання за заочною формою. В той час турбувалися і про естетичне виховання. Працював музично-драматичний гурток та інші об’єднання громадян. Навчально-виховний процес здійснювали 12 штатних працівників. Серед них Глухенький Д.І., Охріменко М.С., Плужник , Резник , Мельниченко Г.Ф., Моллер, Макарець та інші.
Мирне життя колективу навчального закладу припинилося 22 червня 1941, коли почалася Велика вітчизняна війна. Багато учнів, викладачів та співробітників були призвані в Червону армію та мужньо і сміливо воювали з німецько-фашистськими загарбниками, зокрема Красильщиков К.М., Брожко М.І., Савченко М.С., Бондар Р.Ю. Восени 1943 року зразу після визволення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників Козелецький сільськогосподарський технікум відновив роботу з підготовки кадрів. Напівзруйнувані навчальні та інші приміщення потребували ремонту, навчально-матеріальна база була фактично знищена та розграбована. Не зважаючи на всі складнощі керівники навчального закладу Лобода П.Є., Овдій (1944), потім Пархоменко Ф.Є. (1944-1945), Терновський Є.В. (1945-1946), Юхно Микола Юхимович (1946-1951) згуртували працівників та учнів на ремонтно-відновлювальні роботи. Повернулися до технікуму частина довоєнного викладацького складу, працівники та учні. Перший повоєнний випуск спеціалістів відбувся в 1945 році. Підготовка учнів проводилося спочатку в пристосованому під навчальне приміщення маєтку Дараганів на території Покорщини, а потім в відремонтованих навчальних корпусах №1 і №2. Опалювалися в той час навчальні корпуси, гуртожитки, їдальня та інші об'єкти торфом, які заготовлювали власними силами працівники технікуму разом з учнями поблизу технікуму вздовж річки Остер. В бібліотеку було зібрано кількасот навчальних посібників та книг у місцевих жителів. Молочне стадо в навчальному господарстві заново створювалося з кількох румунських телиць. В відновленні навчальних кабінетів і лабораторій, організації навчально-виховного процесу значні заслуги належали досвідченим викладачам Шкляр О.А., Федотову К.А., Федотовій О.І., Романенко М.С., Жуку М.П., Слюзко А.М., Журавльовій Н.П. та ін.
Новий поштовх в розширенні навчально-матеріальної бази відбувся з призначенням на посаду директора Короля Дем'яна Михайловича (1951-1961). В 1951 році введена в експлуатацію електростанція технікуму. В 1952 році побудований двохповерховий гуртожиток (в 1970 році він набув статусу житлового будинку для працівників). До 1956 року капітально відремонтовані навчальні корпуси та гуртожитки.
В 1955 і 1956 роках на території сучасних ветеринарних клінік технікуму побудовані тваринницькі приміщення для великої рогатої худоби та свиней. Збільшені земельні площі навчального господарства до 280 га. Навчальне господарство мало високі результати виробничої діяльності: урожайність зернових складала 22 ц/га, картоплі – 152 ц/га, надій за лактацію – 3940 л, за що двічі в 1955 і 1956 роках навчальне господарство технікуму було учасником Всесоюзної виставки досягнень народного господарства в Москві та нагороджене Дипломами і бронзовими медалями. Учасниками виставки були викладачі Король Д.М., Кравченко Д.П., Барвінко П.І., Хорошко Я.М., Носаль І.М. В 1960 році побудовані для викладачів два фінські будинки. Дем'ян Михайлович виношував також ідею будівництва нового навчального корпусу.
Її вдалося втілити в життя директору Карташову Івану Івановичу, який керував навчальним закладом з 1961 по 1984 рік. Спочатку в 1962 році він організував будівництво гуртожитків, двох - на території навчального господарства на 60 чол. кожне, а через рік - поблизу навчального корпусу №1 – гуртожиток на 80 чол. В 1962-1964 роках була створена ветеринарна клініка, яка добудовувалася та піддавалася реконструкції. З цього часу технікум починає готувати ветеринарних фельдшерів. З 1961 року ветеринарія стає основною спеціальністю для навчального закладу. З 1958 по 1963 роки також готували зооветеринарів. З 1965 по 1968 роки в технікумі працювала однорічна школа з підготовки бджолярів.
Навчальний заклад продовжує розбудовуватися: в навчальному господарстві будуються господарські приміщення (котельня, сарай, гараж на 2 бокси з майстернею), реконструюється клуб. А в 1964 році нарешті прийняте рішення будівництва в Козельці нового навчального корпусу на 600 місць, яке після вирішення значних проблем розпочате в 1965 та закінчене за 8 місяців. В рік 40-річчя технікуму один з перших випускників технікуму професор Неговський М.О. урочисто перерізав червону стрічку та повідомив про відкриття нового навчального корпусу. В 1967 році до головного корпусу добудовано спортивний зал, бібліотеку, аудиторії. В цьому ж році побудований жіночий, в 1970 році – чоловічий гуртожитки, в 1971 році – 24-х квартирний будинок для працівників технікуму, в 1972 році – клуб-їдальня. Паралельно будувалися господарські споруди: насосна станція, напірний колектор, гаражі тощо. Частину будівельних робіт здійснювали учні під керівництвом викладачів. Одночасно проводилося озеленення території головного корпусу. Посаджено дерев та кущів більше 100 видів з Тростянецького дендропарку, Ботанічного саду, розсадників м. Києва та лісництв. Велика заслуга в цьому належить Шкаберді В.В., Коломійченко Г.П. та ін. викладачам, а також студентам активістам Голованю О.Т., Примаку М.І., Головачу М.А. Студентське містечко стало місцем не тільки для навчання, а й місцем для відпочинку учнів, викладачів, працівників технікуму та місцевих жителів. Тому цей період вважається другим народженням навчального закладу.
На інший щабель підняте навчання та виховання учнів, організованим стало їхнє дозвілля з можливістю занять в спортивних секціях, предметних гуртках та гуртках науково-технічної творчості, художній самодіяльності. Кабінети та лабораторії укомплектовуються необхідними предметами, матеріалами, меблями, технічними засобами навчання. Якісну підготовку учнів здійснюють досвідчені педагоги: Коломійченко С.І., Зубець П.І., Клименко Григорій Онисимович.,( працював заступником директора ). Також викладачем працювала його дружина Клименко Н.О. Гуляницький П.В., Дещенко М.П., Тарасенко П.В., Тарасенко В.Й., Судак П.І., Нечваль В.М., Клименко Н.О., Рябець О.К., Самко Є.М., Корнійченко П.П., Пилипенко В.Ю., Марченко Р.В., Нацик А.Т., Брехунець О.С., Романенко В.А., Шевченко І.М., Волосок М.С., Волосок Г.Г., База Л.П., Рогоза В.І., Стрілець Л.В., Дмитренко Л.С., Шкляр О.А., Орловський Б.Ф., Орловська Г.В., завідуюча бібліотекою Петренко С.Г. та ін. В той час навчається в технікумі понад 520 учнів. Викладачів, співробітників та працівників навчального господарства працює більше 120 чоловік. Навчальне господарство забезпечується достатньою кількістю необхідної сільськогосподарської та іншої техніки. Зокрема, навчально-виробнича ветеринарна клініка мала в своєму розпорядженні автомобіль – ветеринарну амбулаторію, автомашину ДУК, 2 дезинфекційні установки ЛСД. Студенти технікуму оволодівають робітничими професіями: техніка штучного осіменіння, лаборанта молочної справи, нормовщика сільськогосподарських робіт та ін. Були організовані та успішно діяли курси підвищення кваліфікації ветеринарних фельдшерів. Навчальне господарство функціонує до 1981 року.
Козелецький технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету є правонаступником Козелецького зооветеринарного технікуму.
Продовжив справу своїх попередників Соболь Михайло Олексійович, який керував технікумом з 1984 по 2003 рік. В цей час здійснювалася підготовка студентів з спеціальностей: ветеринарія, зооветеринарія та товарознавство. Продовжує поповнюватися матеріальна база технікуму. Оснащується лабораторія комп'ютеризації. Здійснений великий обсяг робіт з газифікації всіх навчальних корпусів. Створені комплекси навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін. Талановиті педагоги, такі як Пономаренко П.Т., Сердюк Л.С., Михайличенко Т.М., Болотненко А.І. Щуревський А.В., Соболь Т.В., Головань О.Т., Примак М.І., Кашпур Є.Д., Максимацька В.З., Флуєрар Н.І., Флуєрар М.М., Пушкар Г.І., Віктор Г.В., Петрова Н.М., Омельченко В.П., Федотов В.В., Олійник В.А., Вихор І.В. вміло передають свої знання молоді. З 2003 по 2016 рік керував навчальним закладом Колесниченко Юрій Миколайович. Разом з ним працюють нові педагоги, які прийшли на зміну старшого покоління: Судак В.П., Мачача Ю.П., Піскова В.М., Філіпченко О.А., Залужна Т.С., Баринова О.А. та ін. В 2006 році технікум став структурним підрозділом Білоцерківського національного аграрного університету, здобувши підтримку, допомогу, стабільність та можливість здобуття ступеневої освіти для студентів. На той час контингент налічував 300 студентів. До послуг 27 облаштованих та відремонтованих кабінетів і лабораторій, два актових зали, один читальний зал, 5 музеїв, в т.ч. новостворений музей історії технікуму, два спортивні зали, гуртожиток, їдальня та інші приміщення. Здійснювали та забезпечували навчальний процес 86 штатних працівників, високопрофесійних та відданих своїй справі людей. В господарстві навчально-виробничої клініки ветеринарної медицини утримувалося близько 50 голів дослідних тварин. В робочому стані знаходилася автомобільна і сільськогосподарська техніка в кількості дев'яти одиниць та пристосування до неї. Оброблялося близько 30 га сільськогосподарських угідь. Завданням колективу технікуму було максимальне використання та розвиток матеріально-технічної бази навчального закладу для якісної підготовки конкурентоздатних фахівців для аграрного сектору економіки України та підтвердження свого рейтингу. Адже технікуму є чим пишатися, в нього давня та багата подіями історія, державне визнання (Грамота Верховної ради УРСР) та його випускники: П.О.Дмитренко, Бойко А.А., В.Є.Щуревський, М.О.Неговський, І.Д.Третьяков, У.О.Притуп, О.Ф.Петренко, Є.Ф.Томін, (Генеральний директор треста радгоспів «Димерськнй» Евгеній Фролович Томін) В.Б.Ромаскевич, В.Д.Кульбако та багато інших серед більш ніж 11 тисяч його вихованців. І саме головне в технікуму є майбутнє.
Ю.М.Колесниченко, директор технікуму
(Згідно паспорту за 1953 рік)
Із документів у музеї коледжу є :
1. ПОЛОЖЕННЯ про навчально-дослідні господарства при технікумах, середніх і однорічних сільськогосподарських навчальних закладах системи міністерства сільського господарства Української РСР (Видання Київ 1954 р).
2. В даному Положенні йдеться про реєстрацію навчально-дослідного господарства при Козелецькому зоотехнікумі. Для здійснення своєї діяльності навчально-дослідне господарство має земельні угіддя, житлові і господарські будівлі, робочу та продуктивну худобу, сільськогосподарські машини,знаряддя, транспорт і інші засобі виробництва.
Витяг з наказу.
Наказ №375
ПО МІНІСТЕРСТВУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРСР
М.Київ 19 червня 1054 року.
Про затвердження Положення для навчально-дослідних господарств при технікумах, середніх та однорічних сільськогогосподарських школах.Міністрество сільського господарства УРСР.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Міністреством сільського господарства Української РСР
1. Загальні положення
1. Навчально – дослідне господарство при технікумі, середній та однорічній сільськогосподарській школі організовується для проведення з учнями виробничого навчання та дослідної роботи.
2. Навчально – дослідне господарство при Козелецькому зоотехнічному технікуму. На підставі широкого застосування у виробництві досягнень агробіологічної мічурінської науки і досвіду передовиків сільського господарства повинно бути зразковим господарством, з високою культурою землеробства, праці, економіки і організації виробництва і забезпечення високих сталих урожаїв усіх сільськогосподарських культур, високої продуктивності тваринництва, служити прикладом правильного ведення господарства для оточуючих колгоспів і радгоспів.
3. Навчально – дослідне господарство підпорядковується безпосередньо директору Козелецького зоотехнічного технікуму.
ІІ. Засоби навчально – дослідного господарства.
Засоби навчально-дослідного господарства.
Навчально-дослідне господарство має уставний фонд в сумі:
а) основних коштів 728,0 тис. крб.
б) оборотних коштів 281,0 тис. крб.
ІІІ. Землекористування навчально – дослідного господарства
Землекористування навчально-дослідного господарства складає 129,7 гектарів
Начальник Головного управління підготовки кадрів.
І. Котов.
Головний бухгалтер В.Дальська.
(Оригінал Положення знаходиться в музеї історії коледжу)
ІСТОРІЯ КОЛЕДЖУ В ДАТАХ
1925 рік – заснована Козелецька сільськогосподарська профшкола.
Перший набір здійснений в 1925 році.
Перший випуск – в 1926 році.
Перший директор,точніше завідувач агропрофшколи Таран Сава Митрофанович
У 1931 році профшкола набуває статусу агрозоотехнікуму.
1938 – зоошкола (зоотехшкола)
1939 – зоотехнікум
З 1927 року стали готувати молодших зоотехніків, перший випуск яких здійснений в 1929 році
Крім основної спеціальності, випускники одержували додаткові кваліфікації: техніка штучного осіменіння, наладчиків механічного доїння корів та електрострижки овець, лаборантів молочної справи.
З 1938 по 1941 рік керує технікумом Лобода П.Є.
Липень 1949 року директор зооветтехнікуму
Юхно Микола Юхимович.
ПОЛОЖЕННЯ про навчально-дослідні господарства при технікумах, середніх і однорічних сільськогосподарських навчальних закладах системи міністерства сільського господарства Української РСР (Видання Київ 1954 р). В даному Положенні йдеться про реєстрацію навчально-дослідного господарства при Козелецькому зоотехнікумі. Для здійснення своєї діяльності навчально-дослідне господарство має земельні угіддя, житлові і господарські будівлі, робочу та продуктивну худобу, сільськогосподарські машини,знаряддя, транспорт і інші засобі виробництва.
Навчально-дослідне господарство підпорядковується безпосередньо директору Козелецького зоотехнічного технікуму.
З 1958 по 1963 роки також готували зооветеринарів.
Окрім навчання учнів в технікумі здійснювалася також:
- підготовка селян на трьохмісячних зимових курсах з вивченням основ сільськогосподарського виробництва;
- кількарічне утримання на повному пансіоні з навчанням, проживанням, харчуванням дітей-сиріт і дітей батраків з наступним вступом їх до технікуму;
- факультет підготовки до вступу до Київського медичного інституту.
В 1950 році школа реорганізована в агрозоотехнікум
Із 17.02.1951 по 1961 року року директор зооветтехнікуму
Король Дем'ян Михайлович.
В 1951 році введена в експлуатацію електростанція технікуму
Згідно паспорту Козелецького зоотехнічного технікуму за 1955 рік контингент учнів з дня організації технікуму із 1929 року по 1955 рік – 1190 чол.
Заочне відділення в технікумі відкрилося в 1961 році. На 1965 рік було 364 заочники.
В 1962-1964 роках була створена ветеринарна клініка, яка добудовувалася та піддавалася реконструкції. З цього часу технікум починає готувати ветеринарних фельдшерів. З 1961 року ветеринарія стає основною спеціальністю для навчального закладу. З 1965 по 1968 роки в технікумі працювала однорічна школа з підготовки бджолярів.
Із 1961 – по 1984 Карташов Іван Іванович
Із 1984 – по 2003 рік Соболь Михайло Олексійович
Відповідно до рішення Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти і науки України про наслідки ліцензування від 11.10. 2005р., протокол №57 технікум віднесений до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, має право на здійснення освітньої діяльності, пов'язаної з наданням вищої освіти за вимогами освітньо-кваліфікаційного рівня молодших спеціалістів з таких спеціальностей: 5.11010101 «Ветеринарна медицина» - 125 осіб.
Студенти отримують кваліфікацію: фельдшер ветеринарної медицини.
В цей час здійснювалася підготовка студентів з спеціальностей: ветеринарія, зооветеринарія та товарознавство
Згідно з Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства від 29.09.1992р. №103 «Про перейменування технікумів» Козелецький зооветеринарний технікум перейменовано в Козелецький технікум ветеринарної медицини. Із 2003 року по 2016 Колесниченко Юрій Миколайович.
Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 25.04.2006р. № 210 Козелецький технікум ветеринарної медицини реорганізований у відокремлений структурний підрозділ Білоцерківського державного аграрного університету з окремими правами юридичної особи.
В період із 2016 і по цей час станом на 2025 рік Редька Алла Іванівна.