Гора Фудзіяма

Фу́дзі (яп. 富士山, ふじさん, [ɸɯdʑisaɴ], «гора Фудзі») — діючий базальтовий стратовулкан в Японії. Є приватним володінням і знаходиться у власності синтоїстського Великого храму Хонґу Сенґен, в якому зберігається дарча від сьогуна Токуґава Хідетада, що датується 1609 роком. Розташований на кордоні східнояпонських префектур Яманасі та Сідзуока, західніше столиці Токіо. Найвища горакраїни, висотою 3 776 м. Старий Фудзі розпочав свою активність 80 тисяч років тому. Його вибухоподібні виверження призвели до покриття південного регіону Канто вулканічним попелом з високим вмістом базальту і утворення так званого «Кантоського суглинку» (яп. 関東ローム, かんとうローム, канто рому), основи ґрунту плато в районі Токіо-Йокогама. Розмір частинок вулканічного попелу та товщина суглинку збільшуються в напрямку від Токіо до гори Фудзі.

Образ Фудзі часто використовується в японській літературі та образотворчому мистецтві. Цю гору згадують найстаріша поетична антологія «Збірка міріад листків» (759) та найстаріше оповідання «Повість про бамбукоруба» (9 століття). У «Записах крайових звичаїв провінції Хітаті» (721) описано Фудзі, що порівнюється із горою Цукуба. Крім цього, у всіх японських легендах, що пояснюють висоту регіональних вершин, присутні згадки про Фудзі.