Історія

Токіо виник в XII столітті як рибальське село Едо. Вперше столицею він став в 1590 році – поки ще сьогунату. У 1869 році сюди з Кіото переїхав імператорський двір, і місто отримало своє нинішнє ім’я, що означає в перекладі «східна столиця».

Ще у XVIII столітті Едо / Токіо став одним з найбільших міст світу. Сьогодні у власне Токіо проживають більше 13 мільйонів чоловік. А в Токійській агломерації – 35,2 мільйона. Багато це чи мало? В незрівнянно більшою за площею азіатській частині Російської Федерації проживають 31 млн осіб …

Формально Токіо як місто припинив існування в 1943 році і його перестали відображати на картах. Офіційно під Токіо маються на увазі 62 адміністративні одиниці, що входять в Токійський столичний округ. Причому вхідні в нього 23 спеціальних району, які й складали Токіо до 1943 року, нині за статусом прирівняні до окремим містам, які мають свого мера і свій міська рада.

Показник виключної прозорості повітря в Токіо – якщо з нього можна побачити розташовану в 100 кілометрах від нього священну гору Фудзіяма – національний символ Японії. Але таке трапляється дуже рідко. Фудзіяма, взагалі-то, що не гора, але вулкан, хоч і числиться в слабо активних. Його останнє виверження відбулося в 1707 році. Тоді Едо накрило хмарою вулканічного попелу.