Завдання музичного виховання:
- підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно нам неї відгукуватися, розповідати про неї;
- формувати досвід музичних вражень;
- розвивати музичні здібності;
- розвивати мислення і творчу уяву;
- спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності;
- вдосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонації, мелодію, змістове наповнення;
- вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;
- вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;
- формувати здатність створювати музичний образ;
- розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу.
Форми організації музичного виховання:
I. Заняття, як основна форма роботи:
За кількістю учасників:
- індивідуальні;
- групові;
- фронтальні;
За видами діяльності:
- типові;
- домінантні;
- тематичні;
- комплексні;
II. Розваги:
Ляльковий театр;
2. Концерт;
3. Перегляд телепередач;
4. Ігри, забави, естафети;
5. Дні Народження дітей;
6. Свята.
«Використання музичної гри
в життєдіяльності дитини»
Консультація для батьків дітей старших груп
Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.
Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.
Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у педагогів та батьків виникають необмежені можливості у створенні умов для прояву творчих сил дитини, а тому музична гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання( дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико – естетичних ідеалів) і самоствердження(заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.
Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом. Музична гра може бути формою організації навчання, методом набування і закріплення знань, засобом виховання морально – вольових якостей.
Консультація для батьків
«Вплив музики на інтелект дитини»
Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?
Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.
На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього та кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.
Дослідники також відзначають тісний зв'язок лепету з ритмічними рухами. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.
Фізик Гордон Шивд з Каліфорнійського університету і психолог Френк Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.
В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої – робити на комп’ютері, третій – контрольній – групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через пів року в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялась геометричним та фізичним уявленням.
Виявилось, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи.
У дітей, що навчались працювати на комп’ютері, результати були на 28 % кращими від отриманих у контрольній групі.
На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим краще буде результат . Відомо , що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров’я дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин у сім’ї між батьками і дітьми.
Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними й цікавими.
Найперша порада дорослим:
Співайте! Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це , коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.
Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар , який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.
Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.
Давайте дітям можливість слухати музику,
Привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.
Використовуйте різні види сприймання музики на слух:
- Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;
- Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;
- Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.
ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!
Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.
Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.
СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.
ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.
НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.
Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.
Музичне мистецтво у педагогіці є важливим та ефективним засобом виховного впливу на дитину. Ввести маленьких дітей у чарівний світ музики, Виховуючи на її основі добрі почуття, Прищеплюючи моральні якості – це вдячна і разом з тим важлива справа.
Під морально-патріотичним вихованням ми розуміємо процес сприяння морально-патріотичному ставленню людини, формування в неї таких якостей:
Моральних почуттів ( сумління, обов’язку, віри, відповідальності, громадянськості, патріотизму) .
Морального обличчя ( терпіння, милосердя, толерантності ) .
Моральної позиції ( здатності розрізняти добро і зло, виявляти самовідданість, готовність до подолання життєвих випробувань) .
Моральної поведінки (готовності служіння людям і Вітчизні, проявів духовної стійкості, доброї волі) .
Одне з завдань музичної освіти – формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку засобами музики.
Саме в дошкільному віці формуються задатки моральності, розуміння, що таке «добре» і що таке «погано». Мета музичного керівника в дошкільному закладі полягає не лише у вихованні окремих талантів, а саме головне в тому, щоб усі діти полюбили музику і вона стала для них духовною потребою.
Те, що згаяно в дитинстві, ніколи не надолужити в роки юності й тим більше в дорослому віці. Чуйність, сприйнятливість до краси в дитячі роки незрівнянно глибша, ніж у пізніші періоди розвитку особистості. Одним із головних завдань музичного керівника є виховання потреби в прекрасному, яка визначає весь устрій духовного життя дитини, її взаємин у колективі.
Потреба в прекрасному утверджує моральну красу, народжуючи нетерпимість до всього вульгарного, потворного. « Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна вчинити погано» - говорить народна мудрість.
* Виховувати потребу в пізнавальній активності через сприйняття витворів мистецтва.
* Розвивати художні та творчі здібності дітей через ознайомлення з народним фольклором.
* Формувати потріотичне ставлення та відчуття належності до рідної країни, домівки, сім*ї.
Заняття.
Концерти.
Свята і розваги.
Батьківські збори.
Літературно-музичні вечори та чаювання.
Система морально-патріотичного виховання в ЗДО – це взаємодія з педагогами, вузькими спеціалістами, з батьками, з дітьми. Музика легко та природно поєднується з усіма освітніми лініями дошкільної освіти. Завдання музичного керівника полягає в тому, щоб наблизити дітей до процесу світотворення. У результаті цього народжується нове, особисте ставлення дитини до навколишнього світу.
Таким чином, усі види музичної діяльності можуть бути задіяні як засоби патріотичного розвитку, проте основним видом лишається слухання музики.
Чим раніше дитина отримає можливість познайомитись з українською класичною та народною музикою, тим більш успішним стане її загальний та патріотичний розвиток. Маленькі діти мають обмежені уявлення про почуття та переживання людини, які проявляються в реальному житті. Науковці зазначають, що діти дошкільного віку віддають перевагу життєрадісним, маршованим творам та веселим пісням. Далі йдуть патріотичні пісні, пісні героїчного характеру, та лише на третьому місці – ліричні, спокійні твори та пісні. Це значить, що в дітей треба розвивати здатність до співпереживання чужої радості, горя, любові до ближнього. У міру накопичення музичного досвіду в дітей розвивається емоційний відгук на твори. Емоційна чуйність до музики допомагає зрозуміти, пізнати серцем та розумом художні твори.
Цьому сприяють такі види художньої діяльності, як:
· Художнє сприйняття ( співпереживання почуттів, настроїв автора, розуміння його ідей та задумів.
· Художній аналіз ( вербальне пояснення своїх переживань ).
· Художнє виконання ( передання голосом, жестом, на інструментах художнього задуму ).
· Художня творчість ( вираження власних почуттів і думок у процесі інтонування та імпровізації ).
В Україні духовно-моральне виховання традиційно здійснюється на основі релігії, фольклору. Слухаючи народну, духовну музику та твори великих українських композиторів, в основу яких лягла народна пісня. Казка, легенда, малята освоюють безцінний культурний досвід поколінь, усвідомлюють і опановують народну мелодію, хвилювання простих українських людей, оспівування краси рідної природи.
Мета занять із дітьми народною музикою – на лише познайомити їх зі зразками фольклору, а й прищепити любов до ближнього, уміння виразити свої почуття за допомогою голосу, жесту, руху, тобто виховання музичних і творчих навичок.
Для реалізації завдань патріотично-морального виховання дошкільників необхідний комплексний підхід, який здійснюється в дошкільному закладі на заняттях, у грі, на прогулянці, під час свят та розваг. Під час проведення свят доцільно порушувати такі теми: «Любов до матері», «Добро і зло», «Любов до Батьківщини». Малюкам необхідно знати: Батьківщина – це все, що їх оточує, рідні та близькі люди, які піклуються про них, рідна природа, рідна мова, пісні та вірші, музика і танці – усе вчить дитину пишатися надбаннями свого народу й бережно ставитися до них.
Під час організації та проведення в закладі заходів, які присвячені Дню Перемоги, Дню Незалежності, дойільно запрошувати наших відважних воїнів запасу – татусів та дідусів вихованців, а також ветеранів. У святкових літературно-музичних заходах охоче беруть участь і дорослі, і діти.
Послідовна, систематична, добре організована робота з патріотично-морального виховання в ЗДО сприяє естетичному та інтелектуальному розвитку дітей, розвиває творчу та пізнавальну активність, формує усвідомлене ставлення до сприйняття музики, інших видів мистецтва. Це наповнює дітей радістю, відкриває безкрайній світ добра, світла, краси та навчає їх творчо змінювати навколишній світ на благо.