День гендерної рівності

Список винаходів і відкриттів, здійснених жінками

Астрономія та астрофізика

• Гарвардська схема класифікація зір — перша схема класифікації зірок за їх температурою була створена американською астрономкою Енні Джамп Кеннон.
• Пульсар — нейтронні зорі, що швидко обертаються, були відкриті британською жінкою-астрофізиком Джоселін Белл Бернелл в 1967 році.
• Проблема обертання галактик — великий набір доказів існування темної матерії був відкритий американською жінкою-астрономом на ім'я Вера Рубін в 1970-их, після спостереження за кривими обертання галактик.
• Світність — американська жінка-астроном Генрієтта Свон Лівітт на початку 20 сторіччя відкрила взаємозв'язок між світністю та періодами змінних зір Цефеїд.
• Радіоастрономія — австралійська жінка-астроном Рубі Пейн-Скотт була першопроходцем у радіофізиці та радіоастрономії, а також першою жінкою-радіоастрономом. Вона відкрила сонячні радіосплески типів I та III.
• Хімічний склад зорь — американська жінка-астроном Сесілія Пейн-Гапошкіна в 1925 році в своїй дисертації довела, що зорі складаються переважно із водню та гелію, і таким чином водень є найпоширенішим елементом у Всесвіті. Дисертація була проаналізована Генрі Норрісом Расселлом, після чого він відмовив Пейн-Гапошкіну від висновку що Сонце складається переважно із водню і таким чином сильно відрізняється від Землі, що суперечило популярній тоді теорії. Трохи згодом вона сама визнала цей висновок «шкідливим». Але через чотири роки Расселл прийшов до того самого висновку іншим способом, про що зробив публікацію в 1929 році. Він визнав роботу Пейн-Гапошкіної та її відкриття в своїй публікації, однак це відкриття часто приписують лише йому одному.
• Новий спіральний рукав Чумацького Шляху — був відкритий американською жінкою-радіоастрономом та астрофізиком Наомі Макклур-Гріффітс^[en] в 2004 році.

Фізика

• Радіація — французька науковиця польського походження Марія Склодовська-Кюрі відома завдяки відкриттю та дослідженню радіації, за що вона отримала Нобелівську преміюя з фізики в 1903 році. Пізніше вона також отримала Нобелівську премію з хімії, і таким чином залишається єдиною людиною, яка має дві нобелівські премії з різних галузей наук. Дослідження радіації продовжила американський фізик Фенні Гейтс^[en] разом із Ернестом Резерфордом. Вони зібрали докази того, що радіація не є результатом простих хімічних або фізичних процесів. Зокрема, Гейтс показала що радіація не може бути усунута теплом чи іонізацією та що радіоактивні матеріали відрізняються від фосфоресцентних матеріалів, як кількісно, так і якісно.
• Радон — канадська жінка-фізик Герріет Брукс^[en] разом із Ернестом Резерфордом в 1901 році відкрили хімічний елемент радон, знайшовши свідчення того, що випромінювання зі сполук торію скоріш за все є газом. Це було продовженням роботи П'єра Кюрі та Марії Склодовської-Кюрі, які помітили що газ виділений радієм залишається радіоактивним протягом місяця.
• Кінетична енергія — французька фізик та математик Емілі дю Шатле у 18 сторіччі переклала з латині на французьку роботу Ісаака Ньютона під назвою «Principia Mathematica». Вона проводила фізичні експерименти, популяризуючи роботи Ляйбніца. Вона показала, що кінетична енергія тіла пропорційна його масі і квадрату його швидкості, та встановила закон збереження енергії в замкнутій системі.
• Важкі елементи в космічному випромінюванні — ще будучи студенткою американка Філліс Фраєр^[en] в 1948 році знайшла докази існування в космічному випромінюванні елементів важчих за гелій.
• Бета-частинки є електронами — американська науковиця-фізик Гертруда Шарфф Ґольдхабер^[en] разом із її чоловіком Морісом Гольдхабер довели що бета-частинки є ідентичними до електронів.
• T-кварк — команда науковці з лабораторії Фермілаб^[ru] під керівництвом канадсько-американської жінки-фізика Мелісси Франклін^[en] знайшли одні з перших доказів існування t-кварків.
• Оболонкова модель ядра — німецька іммігрантка до США Марія Гепперт-Маєр, яка навчалась в Університеті Джонса Гопкінса під час Великої депресії, продовжувала навчання навіть попри те що жоден університет не хотів її приймати, і стала науковицею у сфері хімічної фізики. Її найбільш відомим внеском в сучасну фізику було відкриття оболонкової моделі ядра атома, за що вона отримала Нобелівську премію з фізикив 1963 році.
• Повільне світло^[en] — дансько-американська науковиця Лене Хау^[ru] очолювала команду дослідників в Гарвардському університеті, яка в 1999 році за допомогою конденсації Бозе—Ейнштейна сповільнила промінь світла до приблизно 17 м/с, а в 2001 році змогла зупинити його повністю.
• Астат — австрійська науковиця-фізик Берта Карлік відкрила що хімічний елемент астат є продуктом процесу натурального розпаду.
• Теорема Бора—ван Льовен — нідерландська науковиця Хендріка Йоганна ван Льовен^[en] в своїй дисертації в 1919 році пояснила чому магнетизм є по суті ефектом квантової механіки. Оскільки Нільс Бор прийшов до того ж висновку за декілька років до того, зараз це відкриття називається «Теорема Бора—ван Льовен».
• Францій — в 1939 році французька науковиця Марґеріт Перей, учениця Марії Склодовської-Кюрі, відкрила хімічний елемент францій за допомогою очищення лантану, що містив актиній. Перей помітила що очищений актиній випромінює радіацію. Після подальших досліджень їй вдалось ізолювати новий елемент, який вона назвала на честь своєї батьківщини.
• Поділ ядра — австрійсько-шведська науковиця Ліза Майтнер разом із Отто Ганом та Отто Робертом Фрішем очолювали маленьку групу дослідників, які відкрили поділ ядра урану після того як він поглинув додатковий нейтрон. Результати відкриття були опубліковані на початку 1939 року.
• Структура Чумацького Шляху — команда під керівництвом американської науковиці Хайді Джо Ньюберг^[en] помітила що галактика Чумацький Шлях захоплює зірки із менших галактик та що вона є більшою та більш хвилястою, ніж вважалось до цього.
• Підсилення чирпованих імпульсів — канадська науковиця Донна Стрікленд в 2018 році отримала Нобелівську премію з фізики за відкриття підсилення чирпованих імпульсів, технології яка проклядає шлях до створення найкоротших та найбільш інтенсивних лазерних імпульсів які колись створювало людство.

Хімія

• Кевлар — міцне параарамідне^[ru] синтетичне волокно створене американською жінкою-хіміком польського походження Стефані Кволек в 1965 році, під час її роботи в компанії DuPont.
• Полоній та Радій — Марія Склодовська-Кюрі відкрила хімічні елементи полоній та радій шляхом глибокого дослідження їх сполук.
• Реній — перехідний метал з атомним номером 75 був вперше ізольований німецькою науковицею на ім'я Іда Ноддак та її чоловіком. Існування цього елементу було передбачене ще Дмитром Менделєєвим. Іду Ноддак три рази номінували на Нобелівську премію з хімії, хоча вона так і не отримала нагороду.
• Сіборгій — американська науковиця Керол Алонсо^[en] була однією з тих, хто відкрив хімічний елемент Сіборгій.
• Скотчґард — брудовідштовхувальний та водовідштовхувальний матеріал, винайдений Петсі Шерман та Семюелем Смітом під час їх роботи в компанії 3M.
• Плівка Ленгмюра—Блоджет — американські науковці Кетрін Берр Блоджетт та Ірвінг Ленгмюр під час роботи в компанії General Electric винайшли технологію виготовлення плівки шляхом занурення субстрату в розчин для нанесення моношару молекул на цей субстрат. На цей винахід повпливали раніші роботи німецької науковиці на ім'я Агнес Покельс.
• Фожазит (або Цеоліт Y) — молекулярне сито, що використовується для каталізатора фракційної дистиляції в переробці нафти. Винайдений американською науковицею Едіт Фланіген під час роботи в компанії Union Carbide. Фланіген також була співвинахідницею синтетичного смарагда, а в 1992 році стала першою жінкою яка отримала Медаль Перкіна.
• Синтетичні радіоактивні елементи — Ірен Жоліо-Кюрі, дочка Марії Склодовської-Кюрі та П'єра Кюрі, разом із своїм чоловіком Фредеріком Жоліо-Кюрі в 1935 році отримала Нобелівську премію з хімії за синтез нових радіоактивних елементів які можна було застосовувати в медицині.
• Структура бензену — планарна структура бензену, циклічного ароматичного вуглеводня, була розкрита британсько-ірландською науковицею Кетлін Лонсдейл^[ru] за допомогою рентгеноструктурного аналізу. Структура цієї хімічної речовини була загадкою протягом багатьох років. Кетлін Лонсдейл та Марджорі Стівенсон були першими жінками прийнятими до Лондонського королівського товариства.
• Структура Вітаміну B12 — структура цієї речовини була досліджена британською жінкою-біохіміком Дороті Кроуфут Годжкін методом рентгеноструктурного аналізу. Вона отримала Нобелівську премію з хімії за її дослідження Вітаміну B12 та деяких інших складних молекул.
• Електронний мікроскоп — британська науковиця Пратібха Гай^[en] винайшла новий вид електронного мікроскопу, який уможливив візуалізацію хімічних реакцій на атомарному рівні. Пратібха Гай вирішила не патентувати свій винахід, на який вона витратила 20 років, для пришвидшення розвитку науки.
• Фотокаталіз — американська науковиця Діпіка Куруп в 2015 році винайшла фотокаталітичний композитний матеріал, який видаляє 100 % фекальних коліформних бактерій із забрудненої води.
• Хімія поверхні — німкеня Агнес Покельс заснувала нову галузь науки, хімію поверхонь, роблячи дослідження прямо в себе на кухні після отримання відмови у навчанні через її стать. Вона винайшла інструмент для вимірювання поверхневого натягу та опублікувала декілька робіт.
• Мас-спектрометрія — американська науковиця Сібіл Рок^[en] розробила математичні методи для аналізу результатів мас-спектрометрії та створила багато методів змішаного аналізу.

Геологія

• Суб'ядро — данська жінка-сейсмолог Інге Леманн в 1936 році відкрила існування внутрішньої частини ядра Землі.

Екологія

• Парниковий ефект — американська науковиця Юніс Н'ютон Фут^[en] була першою хто встановив зв'язок між концентрацією діоксиду вуглецю в атмосфері та кліматичними змінами. Вона зробила це відкриття в 1856 році. Вона відкрила нагріваючі властивості діоксиду вуглецю та парниковий ефект. Вона надіслала результати своєї роботи на щорічну конференцію Американської асоціації сприяння розвитку науки, але лише через те що вона жінка і тому не могла бути членом асоціації, її доклад представив Джозеф Генрі.
• Сонячне опалення будинку — угорсько-американська винахідниця Марія Телкеш з Массачусетського технологічного інституту та американська архітекторка Елеонор Реймонд в 1947 році створили Dover Sun House, перший будинок який використовував сонячну енергію.

Побут

• Паперові пакети із квадратним дном — в 1868 році американка Маргарет Кнайт^[en] винайшла машину, яка складувала та склеювала пакети із коричневого паперу так щоб в них було квадратне дно. Такі пакети знайомі сучасним відвідувачам крамниць. Крім цього винаходу, вона отримала 87 патентів США, які включають плоскогубці для видалення кришок, машину для нумерації, віконну раму, а також варіанти ротаційних двигунів.
• Посудомийна машина — в 1887 році американка Джозефіна Кокрейн разом із механіком Джорджем Баттерсом сконструювала першу комерційно успішну посудомийну машину.
• Покращена прасувальна дошка — в 1892 році афроамериканка Сара Бун^[en] отримала патент на вдосконалення прасувальної дошки, яке покращило прасування рукавів сорочок.
• Централізоване опалення — в 1919 році Еліс Паркер винайшла систему центрального опалення, яка працювала на газі. Хоч і система саме за її дизайном так і не була побудована, вона була першою до кого прийшла думка використовувати природний газ для опалення будівель, що послугувало відправною точкою для майбутніх систем централізованого опалення.
• Канцелярський коректор^[ru] — американка Бетт Грем^[ru] винайшла одну з перших форм канцелярського коректора в 1956 році.

Транспортні засоби

• Склоочисник — американській винахідниці Мері Андерсон^[ru] приписують винахід першого функціонального склоочисника в 1903 році. Два інших винахідника, Роберт Дуґлас та Джон Апджон, також запатентували пристрої для очищення скла в тому ж році.
• Опалення автомобіля — американська жінка-інженер Маргарет Вілкокс в 19-му сторіччі винайшла перший обігрівач для автомобіля, який направляв гаряче повітря від двигуна до ніг водія, не даючи їм змерзнути.
• Глушник для літаків — американська винахідниця Ельдорадо Джонс винайшла глушник для літака в 1919 році, а також вважається винахідником легкої праски та маленької прасувальної дошки для подорожей.
• Підводний телескоп — запатентований Сарою Метер в 1845 році, підводний телескоп дозволив човнах, які йдуть в море, досліджувати глибини океану. Телескоп представляв собою лампу всередині скляного шару, який занурювався у воду. Пристрій також дозволив оглядати корпус та інші деталі іншого човна, людиною, що знаходиться на палубі. В 1864 році Сара Метер вдосконалила свій винахід, який дозволив виявляти підводні човни конфедератів.

Інформатика

• Текстова комп'ютерна програма — протягом девятимісячного періоду в 1842—1843 британська жінка-математик Ада Лавлейс переклала роботу італійського математика Луїджі Федеріко Менабреа. Ця робота описувала аналітичну машину. Переклад містив записку, яка деталізувала метод підрахунку чисел Бернуллі за допомогою аналітичної машини. Ця записка вважається деякими істориками першою у світі текстовою комп'ютерною програмою.
• Компілятор текстових програм — американська науковиця в галузі комп'ютерних наук Ґрейс Гоппер в 1952 році створила перший компілятор, який працював для мови програмування A-0. Вона також доклала зусиль для популяризації ідеї машино-незалежних мов програмування, що мало результатом створення COBOL, однієї з перших високорівневих мов програмування.
• Текстові мови програмування — дев'ять текстових мов програмування були винайдені жінками: британка Кетлін Бут^[en] створила ARC-асемблер в 1950 році; українка Катерина Ющенко створила Адресну мову програмування в 1955 році; Ґрейс Гоппер разом з іншими членами CODASYL створили COBOL в 1955 році; Джин Саммет^[en] створила FORMAC в 1962 році; Сінтія Соломон^[en] разом із своєю командою створили мову програмування Logo в 1967 році; Барбара Лісков створила мову CLU в 1974 році; Адель Голдберг, Даяна Меррі та четверо інших членів команди із компанії Xerox PARC створили мову Smalltalk в 1980 році; британка Софі Вілсон створила BBC BASIC^[ru] в 1981 році; французька науковиця Крістін Паулін-Морінг разом із вісьмома іншими членами команди створили Coq в 1991 році.

Математика

Цей розділ потребує доповнення.

• Вейвлети Добеші — бельгійська жінка-математик Інгрід Добеші запропонувала вейвлети Добеші і брала участь у створені вейвлетів Коена-Добеші-Фуву, що є важливими інструментами стиснення растрових зображень.
• Чи можна почути форму барабана?^[ru] — в 1966 році математик Марк Кац запропонував питання чи можна визначити форму барабана за звуком, що він створює (тобто чи ріманів многовид визначається спектром його Оператора Лапласа—Бельтрамі^[ru]). В 1992 році Керолін Гордон^[en] разом з двома іншими співавторами побудувала пару областей в Евклідовому просторі, що мають різні форми, але однакові власні значення, чим вони довели що відповідь на це питання є негативною.
• Теорема Коші—Ковалевської — головна місцева теорема існування та унікальності для диференціального рівняння з частинними похідними, що пов'язана із задачами Коші з початковим значенням. Особливий випадок був доведений в 1942 році французьким математиком Оґюстеном-Луї Коші, а повністю теорема була доведена 1875 році білоруською жінкою-математиком Софією Ковалевською.

Безпровідні технології

• Пристрій радіокерування торпедами — австрійсько-американська голівудська акторка Геді Ламар разом із композитором Джорджем Антейлом розробили систему радіокерування для торпед військ союзників, які використовували розширення спектра та псевдовипадкове перестроювання робочої частоти для уникнення засобів радіоборотьби військ Осі. Хоч Військово-морські сили США не застосовували цю технологію до 1960-их, зараз принципи її роботи закладені в сучасні технології Wi-Fi, Bluetooth та CDMA.

Їжа

• Шоколадне печиво — винайдене американською шеф-кухаркою Рут Вейкфілд в 1938 році.
• Підпірка для піцци^[en] — запатентована в 1985 році американкою Кармелою Віталє. Ця підпірка не дозволяє верхній стінці коробки для піцци провалитися всередину.

Біологія

• Структура ДНК^[en] — британська жінка-молекулярний біолог Розалінд Франклін зробила внесок у розкриття структури дезоксирибонуклеїнової кислоти в 1951 році. Вона застосувала рентгеноструктурний аналіз для вивчення біологічних матеріалів та зробила декілька рентгенівський радіографій ДНК.
• Цикл Корі — американська жінка-біохімік чеського походження Герті Тереза Корі разом із своїм чоловіком Карлом Фердинандом Корі відкрили цикли Корі, метаболічні цикли, в яких глюкоза перетворюється на лактат внаслідок анаеробного катаболізму в скелетних м'язах, лактат транспортується кров'ю до печінки, де з нього знову синтезується глюкоза, що переноситься назад у м'язи. Вони отримали за це відкриття Нобелівську премію з фізіології та медицини в 1947 році.
• Радіоімунний аналіз — американська жінка-біофізик Розалін Сасмен Ялоу розробила метод радіоімунного аналізу, в якому використовуються радіоактивно мічені молекули в в ступінчастому формуванні імунних комплексів. Цей метод використовується для точного вимірювання рівнів речовин, таких як гормони, які знаходяться в тілі в малих концентраціях.
• Транспозони — американська науковиця-цитогенетик Барбара Мак-Клінток відкрила траснспозони - ділянки ДНК , що здатні до пересування всередині генома. Транспозони складають велику частку еукаріотних клітин (44% в геномі людини та 90% в геномі кукурудзи) та відіграють важливу роль у функціонуванні та еволюціонуванні генома.
• Фактор росту нервів — італійська жінка-нейробіолог Рита Леві-Монтальчині разом із Стенлі Коеном відкрили фактор росту нервів - нейротрофний фактор^[en] та нейропептид що відіграє провідну роль в регуляції росту, підтримки, розповсюдження та виживання деяких нейронів. За це відкриття вони отримали Нобелівську премію з медицини та фізіології в 1986 році.
• Сегментні гени^[en] — німецька жінка-біолог Крістіана Нюсляйн-Фольгард разом із Еріком Вішаусом першими описали сегментні гени, що беруть участь в Сегментації^[en] ембріогенезу дрозофіли=^[ru]. Ця робота мала фундаментальне значення для розуміння генетичного контролю та ембріонного розвитку.
• Теломераза — австралійсько-американська науковиця Елізабет Блекберн, американська науковиця Керол Грейдер і американський науковець Джек Шостак відкрили ензим теломеразу, з якого складаються теломери - структури, які знаходяться на кінцях хромосом і які захищають решту молекули ДНК від пошкоджень.
• Grid-нейрон — норвезька жінка-нейрофізіолог Мей-Бритт Мозер зі своїм чоловіком Едвардом Мозером та декількома їхніми студентами відкрили grid-нейрони, які беруть участь в роботі системи позиціонуванню і навігації, в мозку.

Психологія

• Індикатор типів Маєрс-Бріггс — американка Катаріна Кук Бріґґз^[en] та її дочка Ізабел Брігз Маєрс винайшли психологічний тест, в якому учасникі відповідать на інтроспективні самоаналізуючі запитання. Результатом може бути один із 16 типів, який показує психологічні уподобання учасника.