Для Вас, батьки

Серіал для батьків "Безпека дітей в Інтернеті"


Кібербулінг – що це та як це зупинити?


МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ВАШОЇ ДИТИНИ 

Як захиститися від кібербулінгу 

Як захиститися від кібербулінгу.pdf

Допоможіть вашому підлітку безпечно орієнтуватися в Instagram

Посібник для батьків



НЕБЕЗПЕКА КІБЕРЧЕЛЕНДЖІВ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ


        З розвитком інформаційно-комунікативних технологій наше життя стало значно зручнішим, а процеси формування, пошуку та обміну інформацією швидкими. Соціальні інтернет-додатки в наших гаджетах надають можливість легко отримувати послуги та розважатися, знайомитися з іншими та знаходити необхідних людей, працювати та навчатися тощо. Поряд з перевагами, слід констатувати появу тенденцій розширення ризиків і загроз впливу на соціально-психологічну безпеку та становлення особистості з боку віртуального інформаційного простору.

        У соціальних мережах та платформах з`являється все більше небезпечних челенджів, а їх анонімність, безкарність, масштабність і швидкість лише сприяють розповсюдженню через величезну аудиторію в Інтернеті.

        У даному контексті, ми можемо розглядати такі челенджі як прояв буліциду, тобто загибель внаслідок кібербулінгу - інформаційного терору, що передбачає систематичні жорстокі дії з боку булера з метою нашкодити, порушити права жертви на безпечне здоров’я і життя, обмежити свободу волевиявлення тощо, використовуючи інформаційно-комунікативні засоби.

       Чому саме підлітки?

Шкільний вік - це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок й потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання бажаного: якщо виконаєш челендж краще, яскравіше, крутіше інших, збереш більше переглядів, надихнеш аудиторію повторити, то тебе визнають. Однак, несформована психіка, соціальні невдачі, бажання втекти від реальних проблем, пандемічна ізоляція у сукупності з ненасильницьким постійним нав’язуванням популярних вірусних челенджів, знижує критичність підлітка до обраного ним тренду, і призводить до відповідних наслідків.

Як захистити?

Інформація надана дивізіоном НПА кіберпсихології та психологічної практики у цифровому середовищі, авторка Катерина Гордієнко

https://www.facebook.com/groups/infopsyfuture/?ref=share


Чого не можна робити:

- будити дитину в останню мить перед виходом до школи, виправдовуючи це великою любов’ю до знань;

- годувати дитину перед школою і після неї бутербродами;

- вимагати від дитини лише відмінних і добрих результатів у школі, якщо вона до них не готова;

- відразу після шкільних уроків виконувати домашні завдання;

- позбавляти дітей ігор на свіжому повітрі через погані оцінки;

- примушувати дитину спати вдень після уроків або навпаки позбавляти її цього права;

- кричати на дитину, зокрема під час виконання домашніх завдань;

- примушувати дитину багато разів переписувати в зошит із чернетки;

- не робити оздоровчих пауз під час виконання домашніх завдань;

- чекати тата і маму, щоб розпочати виконувати уроки;

- сидіти біля телевізора або за комп’ютером більше 40 – 45 хвилин на день;

- дивитися перед сном фільми жахів і грати в галасливі ігри;

- сварити дитину перед сном;

- не проявляти рухову активність у вільний від уроків час;

- не вибачати дитині помилки і невдачі.

Поради батькам       

 Батькам необхідно навчитися правильно використовувати у виховному процесі заохочення і покарання. Зазвичай вони рідко хвалять дитину за гарну поведінку, часто неправильно і непослідовно реагують на погану поведінку. Занадто багато уваги приділяється проступкам дітей, не розуміючи, що часом негативна поведінка викликана пошуком уваги батьків. Приділяючи такій поведінці багато уваги, батьки закріплюють її в дитині. Тому буває правильніше, якщо це дозволяють обставини, ігнорувати погану поведінку і звертати увагу на позитивні дії дитини, висловлюючи їй схвалення.

У виховному процесі необхідно підтримувати баланс заохочень і покарань (перші бажано застосовувати частіше, ніж другі). Необхідно відзначити, що досить важкі і легкі покарання недоцільні. Дуже важлива частота покарань. На постійні покарання дитина відповідає агресією чи навіть асоціальною поведінкою.

Дитині краще прищепити узгоджені правила поведінки, ніж багато неузгоджених. Важливо не тільки заохочувати хорошу поведінку дитини і гальмувати погане, а й формувати внутрішній механізм контролю своєї поведінки. Для цього потрібно створити у підлітка особистісну систему життєвих цінностей. Тоді він буде вести себе правильно, незалежно від схвалень і заохочень з боку батьків та інших людей.