Історична довідка

Доля Болехова унікальна. Упродовж століть він залишався містечком, яке не втратило свій шарм та затишок.

Перша письмова згадка про місто датується 1371 роком. З давніх часів Болехів асоціювався в жителів краю із сіллю (яка там видобувалася) та хвойним лісом (який ріс довкола міста).

Головним атрибутом міста, що перейшов крізь віки став герб міста. В сучасному вигляді герб міста являє собою бойовий щит коричневого кольору прикрашений стилізованим яскраво-зеленим дубовим листям, що утворює у верхній частині корону, з обох боків корони зображені голуби – символи небесного заступництва. У верхніх двох частинах на блакитному тлі зображено елементи старовинного герба власників міста Гедзінських, а в нижній на жовтому фоні зображено сучасні символи міста – хвойне дерево і три гірки солі – уособлення деревообробки та солеваріння.

1603 року місту було надано Магдебурзьке право. Це право звільняло мешканців міста «від всякої влади, юрисдикції і зверхності воєвод, старостів, возних й інших урядників королівства польського». Це право надавалось місту, яке мало замок, ратушу, ринок, де проживало багато ремісників, проводились щорічні багатоденні ярмарки, дозволяло місту звільнитися з-під юрисдикції королівського та панського суду і перейти під юрисдикцію магістратського суду. Перехід на «німецьке» право передбачав швидкий розвиток міста, торгівлі та ремесел.

Добрі й талановиті люди живуть у Болехові та його околицях. Вони горді з того, що саме в Болехові провела своє творче життя Наталія Кобринська, що саме в наше місто навідувалися до друзів Іван Франко, Ольга Кобилянська, жили й творили тут Теофіл Горникевич, Фелікс Щасний-Сельський, Зенон Володимир Петеш , Ярослав Лесів та інші відомі люди нашого краю.

Історія Болехова невіддільна від імені Романа Скворія – бібліотекаря, краєзнавця, публіциста, відомого на Прикарпатті дослідника історії нашого краю. Він вивчав і досліджував історію Болехова, його околиць, по крупинці збирав цінні експонати. Поштовхом до збиральницької роботи стала підготовка до 40-річчя від дня смерті Наталії Кобринської. Саме завдяки його старанням у приміщенні бібліотеки у 1959 році відкрито літературно-меморіальний куток Н. Кобринської, а згодом при бібліотеці у 1967 році почав діяти краєзнавчий музей. На честь Романа Скворія на стіні бібліотеки встановлено пам’ятну дошку. На ній напис: «Роман Скворій. Відомий науковець, громадський діяч, етнограф, засновник краєзнавчого музею».

Факти поширення культури серед українського населення при панській Польщі:

- у 1923 році бібліотека читальні «Просвіти», організована ще у 1910 році, мала лише 423 книги, а через 12 років у 3-х читальнях було близько 800 книг;

- в листопаді 1939 року у місті запрацювали дві семирічні та чотири початкові школи, а з вересня 1940 року – клуб, кінотеатр, бібліотека.

Є підстави вважати, що ця бібліотека стала попередницею Болехівської центральної міської бібліотеки.

З роками фонд бібліотеки збільшувався і болехівчани з цікавістю знайомилися з творами українських та зарубіжних письменників.

Роль бібліотеки сьогодні набуває особливої ваги – вона є не лише скарбницею національної культурної спадщини, а й дієвим інформаційним центром регіону, центром знань, освіти, дозвілля. В бібліотеці відкрито сучасний Інтернет-центр, створено вільний доступ до всесвітньої мережі. Для тих користувачів, котрі ніколи не проміняють живе спілкування з книгою на віртуальний світ, бібліотека пропонує літературу класиків та сучасних авторів, зустрічі з молодими поетами нашого краю, нові та традиційні форми і методи роботи.

Любов до рідного краю, до людей є турботою про те, щоб він був багатшим, красивішим, культурнішим. Для цього треба знати свою історію, культуру, природу. Саме тому одним із пріоритетних напрямків роботи бібліотек Болехівщини є краєзнавча робота. У бібліотеках організовано міні-музей, музейні кутки, історико-краєзнавчі кутки. При бібліотеках працюють клуби за інтересами «Берегиня», які також сприяють пізнанню, збереженню й популяризації народних традицій та обрядів. Кожна із бібліотек з 2012 року працює над створенням довідково-краєзнавчого портфоліо «Пізнаємо Болехівщину». Бібліотеки постійно проводять різноманітні культурно-просвітницькі акції з відзначення знаменних і пам’ятних дат, презентації книг, зустрічі з творчими людьми краю, фольклорні свята.

Бібліотеки Болехівської ЦМБ ЦБС у 2012 році стали переможцями Міжнародного конкурсу-програми «Бібліоміст», внаслідок чого користувачі центральної міської бібліотеки, міської бібліотеки для дітей , сільських бібліотек Тисова та Міжріччя мають можливість безкоштовно користуватись Інтернет-ресурсами.

Ми завжди раді користувачам , працюємо для них та заради них!