Екологічна культура школярів from pc8kab17ppt

Екологічне виховання та формування ключових компетентностей екологічної думки в учнів – важливе завдання сучасної школи. Щоб успішно охороняти наші ліси та водойми, землю та повітря відзабруднення, а тваринний і рослинний світ відзникнення, треба знати природу, глибоко розуміти їїзакони та цінність. Мало тільки милуватися красивимсходом сонця чи чарівною квіткою, треба ще вмітибачити серцем, відчувати, тобто отримувати відспілкування з природою заряд високих почуттів,благородства, духовної щедрості. А такому спілкуванню, звичайно, допомагає знання природи.

Та одних тільки знань теж недостатньо, щобзахистити наше природне оточення від руйнівногонатиску екологічно несвідомих людей. Потрібні дії. Важливо виховати особистість, здатну бачити, відчувати і передбачати стан довкілля, вміти зберегти і відновити його, розуміти місце людини в ньому, адже одним із пріоритетів державної політики в розвитку освіти є подолання прірви між освітою та життям, компетентнісне ставлення особистості до життя.

Формування екологічних компетентностей має бути безперервним процесом, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Проте її центральною ланкою є школа, оскільки саме з шкільних років формування особистості відбувається найінтенсивніше, тому екологічна освіта є творчим процесом, безпосередньо пов’язаним з розвитком, самоутвердженням і самовираженням особистості.

Проблема взаємозв’язку людини з природоюне нова, вона мала місце завжди. Але заразекологічна проблема взаємодії людини й природи,а також впливу людського суспільства на навколишнє середовище загострилася. Планету можеврятувати діяльність людей на основі глибокогорозуміння законів природи, усвідомлення того, щолюдина – частина природи. Це значить, що еколого-моральна проблема виростає у проблему відвертання стихійного впливу людей на природу. Такавзаємодія можлива за наявності в кожній людинідостатнього рівня еколого-моральної культури,екологічної та моральної свідомості.

В умовах сучасної екологічної ситуації важливаекологізація всієї системи освіти та вихованняпідростаючого покоління. Актуальним є створенняцілісної системи екологічної освіти, забезпеченняїї безперервності, в результаті чого кожна людинабудь-якого віку матиме можливість одержуватинеобхідні їй екологічні знання. Вихованнябережного, уважного ставлення до навколишньогосередовища, формування навичок, спрямованихна покращення і охорону довкілля, повинні статиневід’ємною частиною загальної системи навчаннята виховання.Розвиток екологічної культури дітей шкільного віку здійснюється з метою формування основнихекологічних понять у процесі вивчення навчальнихдисциплін і в позакласній роботі, а також відповідального ставлення підростаючого покоління донавколишнього середовища та здоров’я людини.Взаємодія природи і людини дуже складна. Безперебудови нашої свідомості й ставлення доприроди життя людини на Землі може загинутинабагато раніше, ніж ми передбачаємо. От чомукожній людині треба бережно ставитись до природи, щоб уникнути катастрофи на Землі.

Сучасне суспільство – це суспільство новітніххімічних технологій. Ми зустрічаємо нові матеріали,які є продуктами хімічного виробництва, вдома йна вулиці, під час відпочинку й під час роботи.Знайомство кожної людини з цим чудовим світомрозпочинається в школі. І розпочинається воно науроках хімії.

Хімія є однією з основних природничих наук, зякою пов’язаний процес формування єдинихцілісних знань. Жодна з наук не відкрила передлюдством таких широких перспектив та не зробилабільше, ніж хімія; її роль у перетворенні природи,у створенні нових матеріалів і джерел енергії, атакож у побуті важко переоцінити. Саме воназабезпечила достаток найнеобхідніших речей тапредметів комфорту, що поліпшили здоров’ялюдей та їхній добробут, зробила їх щасливими.

Хімія виступає як сполучна ланка неживого з живим,її називають наукою-чарівницею: у руках розумних,знаючих, добрих людей вона приносить користь, ав руках нездар стає небезпечною.Тому одним із завдань шкільного курсу хімії єформування специфічних навичок поведінки зречовинами, умінь грамотно застосовувати знанняз хімії в спілкуванні з природою, показатигуманістичну спрямованість хімії, її зростаючу рольу розв’язанні глобальних проблем людства, в томучислі й захисті довкілля від забруднення промисловими і побутовими відходами, виховуватиекологічну культуру учнів. Зв’язок хімії з життямпотрібно розуміти широко, це не лише ознайомлення з продуктами хімічного виробництва, але йзнання найважливіших хімічних процесів, котрівідбуваються в живих організмах, що спостерігається в побуті, природі, використання нових засобівнавчання, через які розкриваються сучаснідосягнення хімії та хімічних виробництв.

Часто доводиться чути, що саме хімія винна впогіршенні екологічної ситуації, але всі чомусь забувають, що на сучасному етапі розвитку наука ітехніка озброїла людину потужними засобамивпливу на природу. З їх допомогою людствозалучило до процесу матеріального виробництвавсі оболонки нашої планети та вийшло за її межі –в космос. І зараз постає питання: “Чи можназберегти для нащадків усі існуючі на Землі формиживого в усьому їх різноманітті й первісній дивині.

І що в цьому плані здатна зробити хімія?” А воназдатна зробити багато чого..Шкільною програмою з хімії передбачено, щопрограмовий матеріал має чітко вираженеекологічне спрямування. Екологічна складовахімічної освіти у програмі представлена біосферними колообігами Оксигену, Нітрогену, вуглекислого газу, води та такими наслідками впливудіяльності людини на середовище, як парниковийефект, кислотні дощі, руйнування озонового шару,тощо. Належна увага приділяється впливу хімічнихчинників на здоров’я людини, пояснюється згубнадія алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління.Вивчення хімії спрямоване також на формування життєвої і соціальної компетентностей учнів,зокрема їх екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та навиробництві . Таким чином, шкільний курсхімії має всі можливості для формування екологічної культури учня. Хімія несе основне навантаженняв розкритті таких проблем, як забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами,радіаційне забруднення середовища, порушенняозонового шару, смоги, кислотні дощі та парниковий ефект.

Хімія як одна з навчальних дисциплін дає змогузасобами свого предмета здійснювати екологічнуосвіту і виховання учнів безпосередньо у процесінавчання. При цьому екологічна освіта повинна:

– спиратися на хімічні знання учнів, розкриватиїх екологічну сутність, що дасть змогу учням умайбутньому усвідомлено брати участь в охоронідовкілля;

– сприяти розумінню ролі хімічних факторів, яківпливають на природу, в тому числі і на людину;

– давати змогу виробляти певну позицію, щозумовлює екологічно грамотну поведінку учня

Аналізуючи шкільну програму з хімії, бачимо,що екологічні питання проходять через всі темикурсу. Наприклад, у 7 класі з перших уроків розглядається питання ролі хімії в природі і житті людини,користі та шкоди, у зв’язку з чим звертається увагана необхідність здобуття мінімуму хімічних знань,які допоможуть жити в гармонії з природою, томущо хімія відіграла дуже важливу роль у життілюдства. Добування металів, виготовлення надміцних сплавів, синтетичних матеріалів, пластичнихмас, надпровідників, миючих засобів, гуми, ліків,парфумерних засобів, мінеральних добрив,кормових добавок, засобів захисту рослин тощотакож не обійшлися без втручання хімії.

Хіміяжиттєво необхідна світу, людському суспільству,вона стала частиною нашого життя, нашого сьогодення і майбутнього, і від уже зроблених страшнихпомилок врятувати теж може лише вона – хімія.Лише хімічні речовини, матеріали і процесиможуть найефективніше сформувати екологічноздорове техногенне середовище, що не властивежодній з інших наук. При вивченні різних темшкільного курсу хімії постійно звертаємо увагу наприродоохоронний аспект, пропонуємо учнямзадачі екологічної тематики, написання творів,підготовку повідомлень про охорону повітря відзабруднення, охорону природних водойм, шкідливий вплив радіоактивного випромінювання наживі організми, роль озонового шару длязбереження життя на Землі та його руйнування,про нітрати та проблему вмісту їх у продуктаххарчування, про парниковий ефект, про охоронудовкілля під час переробки і використаннявуглеводневої сировини.

Важливим аспектом у процесі вивчення хімії євміння застосовувати одержані знання длябезпечного поводження і використання речовинта матеріалів у побуті, на виробництві, в сільськомугосподарстві, в повсякденному житті, попередженняявищ, які спричиняють шкоду довкіллю і здоров’юлюдини. Так, наприклад, у темі “Неметалічні елементи та їх сполуки” (10 кл.), говорячи про раціональне використання добрив та проблему охоронидовкілля, наводимо досвід СТОВ “Дружба-Нова” звикористання новітніх технологій точного землеробства. На основі аерофотознімків або космічнихзнімків поля розподіляються на зони за біомасою, з яких відбираються зразки для визначення вмістута запасів мінеральних форм азоту, в результатічого встановлюються норми нітратних добрив дляпідживлення та створюються аплікаційні картизавдання для диференційованого внесеннямінеральних добрив. Внаслідок диференційованого внесення нітратних добрив на мінералізації поживних решток відбувається не лише раціональний розподіл азоту в межах поля, а і зменшення кількості внесених добрив від 5 до 25%, чимзменшується тиск на навколишнє середовище та мінімізується їх вимивання і попадання в підґрунтовіводи.Застосування локально-стрічкового внесеннядобрив дозволяє вносити фосфорно-калійнідобрива з осені, що є ефективнішим за веснянерядкове припосівне внесення і дає можливістьзменшити норми фосфорно-калійних добрив до50% порівняно з внесенням врозкид. Крімекономічного ефекту, важливий також екологічнийаспект, що в підсумку сприяє зменшенню антропогенного навантаження на довкілля.

При вивченні теми “Природні джерела вуглеводнів та їх переробка” (11 кл.) велику увагузвертаємо на охорону довкілля від забруднень припереробці вуглеводневої сировини та використанніпродуктів переробки.

Пропоную діловіігри, підготовку екологічних проектів. Важливу увагуприділяємо навчальним дискусіям з проблемдовкілля, виконанню творчих екологічних завдань,тощо.

Ділові ігри сприяють підвищенню інтересу допоставлених питань, кращому засвоєнню інформації, є важливим методичним прийомом, щодозволяє успішно вирішувати завдання природо-охоронної освіти і виховання. Збуджуючи розумовуактивність, вони дають учням ґрунтовні знання,набуті в результаті особистого досвіду; різноманітність думок з проблеми навчає сперечатися,відстоювати власну точку зору. Кожен повиненвідчувати свою причетність до того, що відбуваєтьсянавколо нього, бути спроможним приймати рішення, діяти, виконуючи свій обов’язок перед природою.

Метод екологічних проектів дає можливістьформувати в учнів творчий підхід до пізнанняприроди, оцінки екологічної ситуації, виявляти,аналізувати та оцінювати вплив антропогеннихфакторів на навколишнє середовище, прогнозувати зміни, пропонувати своє вирішенняекологічних проблем, сприяє вихованню екологічної свідомості учнів, формує природоохороннукомпетентність.

В умовах екологізації хімічної освіти зростає роль розрахункових і творчих завдань з екологічним змістом. Використання на уроках хімії таких завдань спрямоване на вивчення багатства рідного краю, сприяє розумінню сутності екологічних проблем та гуманітарному вихованню. Вивчення будь-якого предмета в школі повинне бути організоване таким чином, щоб учням було цікаво на уроках, щоб вони прагнули одержувати нові знання. Із цією метою можна використовувати в навчальному процесі нетрадиційні завдання – інтегровані, пізнавальні задачі. Вирішення задач формує певний стиль мислення й розвиває інтелектуальні вміння дітей. Саме розв’язування таких завдань – це активний пізнавальний процес. Інтегровані завдання сприяють формуванню пізнавальних мотивів (ставлять учнів перед необхідністю творчого використання наявних у них знань і здобуття нових).

У таких завданнях інтеграція знань здійснюється за рахунок комплексного використання матеріалу з різних галузей (медицини, біології, екології, історії) та активного пошуку нової інформації. Завдання інтеграції – не лише озброєння учнів цілісною сукупністю знань про навколишній світ, а й виховання адекватного і грамотного ставлення до дійсності, розвиток умінь самостійно вирішувати проблеми, що виникають, і науково пояснювати, які явища відбуваються.

При використанні пізнавальних завдань у деяких випадках навчання здійснюється через опору на вже наявні знання й життєвий досвід. На початковому етапі інтегровані завдання використовуються з метою залучення уваги й стимулювання цікавості або розвитку допитливості. У цей період завдання мають переважно ілюстративний характер. На наступних етапах навчання використовуються інтегровані пізнавальні завдання проблемного характеру.

Приклади завдань для розвитку екологічного мислення

Задача 1

На складі продірявилася стеля, і вночі через дощ у залишену відкритою бочку з олією набралася дощова вода. Що треба зробити, щоб відновити олію й не сплачувати збитків.

Задача 2

Повітря в лісі багате на кисень і фітонциди. Гектар лісу за рік очищує 18 млн м³ повітря, а за годину поглинає стільки вуглекислого газу, скільки видихає 200 осіб. Фітонциди берези і тополі вбивають бактерії через 20 хв., сосни і дуба – через 15 хв. Як люди використовують ці властивості? Обчисліть об’єм повітря, що залишилося неочищеним (за рік), якщо внаслідок вирубки було знищено 50 гектарів лісу.

Задача 3

Порівняйте кількість молекул, які входять до складу 1 г води і 1 г кисню.

Задача 4

Для збереження деревини від гниття використовують цинк хлорид. Обчисліть кількість речовини (моль), якщо відомо, що число молекул сполуки дорівнює 12,04•10²³.

Задача 5

Визначте молекулярну формулу речовини, що входить до складу скелета найпростіших морських тварин аконтарій, якщо масові частки елементів у ній складають: Стронцію – 47,83%, Сульфуру – 17,39%, Оксигену – 34,78%.

Задача 6

Для того щоб тісто було пухким, використовують СО₂, що утворюється внаслідок взаємодії питної соди з оцтом. Визначте масу 9%-го розчину столового оцту, який необхідно взяти для повної нейтралізації однієї чайної ложки (5 г) соди.

Задача 7

Звичайна дощова крапля масою 500 мг під час падіння з висоти 1 км поглинає речовини з 16 л повітря. У результаті 1 л дощової води містить 100 мг домішок. Розрахуйте масову частку домішок у дощовій воді.

Задача 8

Нагромадження вуглекислого газу в атмосфері призводить до парникового ефекту. Який об’єм СО₂ потрапляє в атмосферу при спалюванні 100 шт поліетиленових пакетів масою 100 г?

Використання ігор на уроках хімії

В екологічній освіті пріоритетними методами вважають методи ігрового активного навчання. Ділові ігри сприяють підвищенню інтересу до поставлених питань, кращому засвоєнню інформації, є важливим методичним прийомом, що дозволяє успішно вирішувати завдання природоохоронної освіти і виховання. Збуджуючи розумову активність, вони дають змогу учням ґрунтовні знання, набуті в результаті особистого досвіду; різноманітність думок з проблеми навчає сперечатися, відстоювати власну точку зору. Кожен повинен відчувати свою причетність до того, що відбувається навколо нього, бути спроможним приймати рішення, діяти, виконуючи свій обов’язок перед природою.

Приклади ігор, які модна використовувати на уроках хімії

Гра 1. «Екологічна експертиза» (навчання аналізу текстів)

У класі формують групи по п’ять – шість учнів. Кожна група одержує однаковий за змістом текст про екологічний стан конкретної місцевості й аналізує його тільки в рамках зазначеного для неї напрямку: 1-ша група – грунт; 2-га група – повітря й стан атмосфери; 3-тя група – вода; 4-та група – стан флори; 5-та група – стан фауни. Потім кожна група зачитує частину тексту, яка відбиває конкретний напрямок.

Завдання: учасники гри мають визначити характер підприємства, розташованого в певній місцевості, технологічну схему виробництва, потоки шкідливих викидів і представити проект екологічно безпечного виробництва.

Гра 2. «Знайди помилку»

Команди (по чотири – п’ять учнів) одержують схему виробництва. У схемі є помилки (технологічні, хімічні, порушення техніки безпеки), через які завдано збиток навколишньому природному середовищу або здоров’ю людини. За відведений час команди мають знайти ці помилки, указати шляхи їх усунення й способи ліквідації наслідків забруднення із числа тих, які наведено в завданні. Виграє команда, яка швидше за всіх упоралась із завданням.

Хімія – наука експериментальна, тому важливимє екологічне виховання в процесі шкільного хімічного експерименту. В процесі вивчення хімії цеможна реалізувати шляхом знаходження способівпереробки відходів шкільного хімічногоексперименту і включення етапу переробки якрівноправного і невід’ємного компоненту у всі безвинятку шкільні досліди. Так, ще в практичнійроботі №1 “Правила техніки безпеки під час роботив хімічному кабінеті. Прийоми поводження злабораторним штативом і нагрівними приладами”даємо додаткову інформацію про необхідністьутилізації всіх відходів після хімічних дослідів. Підкреслюємо, що при вивченні хімії обов’язковим компонентом кожної практичної роботи, демонстраційного або лабораторного досліду буде знищення, знезараження або використання речовин, що утворюються в процесі хімічних перетворень. Таким чином, уже на цій стадіїнавчання учні розуміють, що виключення потрапляння речовин у зовнішнє середовище є правиломбезпеки, причому правилом глобального масштабу. Інформуємо школярів про деякі способиліквідації речовин, з якими вони зустрінуться вмайбутньому.

Всі практичні роботи у 7–11 класах, а такожлабораторні досліди і демонстрації повинні бутиекологічно чистими, що важливо усвідомити учням. Кабінет хімії уже не може розглядатися лише місце навчання. . Це “місце дії”, своєрідне “хімічне виробництво”, що “викидає” шкідливі відходи і потребує реалізації природоохоронних вимог при виконанні експерименту. Ідея захисту середовищапри виконанні хімічного експерименту в школіповинна пронизувати всі види цього експериментув усіх класах, для всіх учнів. Лише такий підхіддозволяє сформувати екологічно грамотне мислення, виробляє у школярів певний “рефлексекологічної чистоти”.

Значення хімії у вирішенні екологічних проблем надзвичайно велике: вдосконалення апаратури, яка запобігає забрудненню повітря та води, розробка нових процесів одержання речовин, яка передбачає зменшення відходів, створення екологічно безпечних видів палива, засобів захисту рослин, опріснення води, вирішення проблем, пов’язаних з радіоактивними відходами.

Під час проведення уроків з органічної хімії в 10 – 11 класах, увагу учнів можна зосередити на вирішенні таких завдань, як:

1. Назвіть властивості поліетилену, які зумовили його застосування як матеріалу для виготовлення, і охарактеризуйте ці властивості з екологічної сторони.

2. Виберіть найраціональніший спосіб утилізації відходів полімерів, сприятливі для навколишнього середовища.

3. Назвіть властивості оцтової кислоти, та її застосування. Як її виробництво та застосування впливають на середовище. 4. Поясніть, чому в міру проростання насіння в ньому зменшується частка жирів і зростає вміст вищих карбонових кислот. Як цей факт впливає на екосистему

. У 10 – 11 класах при вивчені курсу ″ Органічна хімія ″ учні знайомляться з хімічними проблемами екології, значенням хімії у вирішенні екологічних проблем. Основна увага зосереджується на тих явищах, які викликають серйозну стурбованість за стан довкілля. До таких явищ можна віднести глобальне потепління клімату, визначення озонового шару, накопичення в ґрунті пестицидів, забруднення великих територій високомолекулярними сполуками, виснаження природних ресурсів планети.

На уроках органічної хімії в сучасній школі важливим завданням є формування екологічної культури учнів задля розуміння ними екологічних проблем в навколишньому середовищі, розвивати в них якості дбайливого відношення до екосистем та прививати екологічну відомість.

Дослідження вчених-психологів стверджують, що екологічна освіта і виховання невіддільні, екологічна освіта сьогодні є прикладом здійснення психолого-педагогічного принципу єдності освіти й виховання, в результаті чого формується особистість школяра, його світогляд. У розв’язанні цих проблем пріоритет належить формам позакласної роботи, позаурочної та позашкільної екологічної освіти й виховання , оскільки позакласна діяльність має більше переваг порівняно з навчанням у класі, адже вона не обмежена академічними годинами. Водночас вона більшою мірою пов’язана з місцевими екологічними умовами, що мають життєво важливе значення для громади, членами якої є самі школярі

На уроках доцільно використовувати такі методи якігри, підготовку екологічних проектів. Важливу увагуприділяю навчальним дискусіям з проблемдовкілля, виконанню творчих екологічних завдань,тощо.

Віриться, що учні,які перейнялися екологічними проблемами, вмайбутньому будуть грамотно поводитися у побуті,у природі та виробництві. Сформовані екологічнікомпетенції та набуті в школі знання допоможутьбережно ставитися до природи та жити в гармоніїз нею.

Взаємодія природи і людини дуже складна. Безперебудови нашої свідомості й ставлення доприроди життя людини на Землі може загинутинабагато раніше, ніж ми передбачаємо. От чомукожній людині треба бережно ставитись до природи, щоб уникнути катастрофи на Землі.

Питання екологічного виховання в нас найчастіше покладається на школу. Вважаємо, що вирішення питання екологічного виховання вимагає якіснихзмін у всіх ланках системи освіти і виховання молоді.І це перш за все стосується особистості вчителя, адже від його загальної, в тім числіі екологічної культури, залежить виховання підростаючого покоління і його ставлення до природи.

Природа не має меж, повітря не знає кордонів,тому екологічні проблеми – це проблеми всьоголюдства. Охорона природи – це важлива загально-державна і загальнонародна справа, охоронаприроди – це обов’язок кожної людини.Чи можна дивитися в майбутнє з оптимізмом?Так, і тільки так. Звичайно, це непросто, адже оптимізм у бідних і багатих людей різний. Можливостів усіх різні, але шляхи вирішення екологічнихпроблем треба шукати усім. Потрібно не лишевірити, що людина знайде рішення, як зберегтиприроду, як жити у злагоді з нею і суспільством,але й особистим прикладом, особистою ініціативоюдоводити свою небайдужість до неї, своє палкебажання зберегти і примножити її багатства длямайбутніх поколінь .

Література

1. Буринська Н. Екологічна складова у змісті шкільної хімічної освіти / Н. Буринська // Біологія і хімія в школі. – 1998. – № 1. – С. 18–20.

2. Пустовіт Г. Європейський досвід неформальної екологічної освіти / Г. Пустовіт // Біологія і хімія в школі. – 2000. – № 2. – С. 28–31.

3. Фурсов В. М. Екологічна криза і людина: хто винен? / В. М. Фурсов // Країна знань. – 2011. – № 4