Пішоходи обов’язково мають носити світлоповертальні елементи на одязі

Перелік інфекційних хвороб людини

ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ — одна з частих форм, що виявляється у розвитку змін у морфології і функції тих чи інших органів і тканин, а іноді й у порушенні поведінки організму. І.х., на відміну від неінфекційних, спричиняються живою причиною (вірусами, бактеріями, грибами), характеризуються заразливістю, тенденцією до епідемічного поширення, циклічністю клінічного перебігу і наступним розвитком набутого імунітету. Прояви І.х. різноманітні. За локалізацією збудника в організмі виділяють такі групи І.х.: кишкові, дихальних шляхів (респіраторні), крові, зовнішніх шкірних покривів. Відповідно до міжнародної класифікації хвороб інфекційні і паразитарні хвороби включені до першого класу, розділеного на: кишкові інфекції; туберкульоз; бактеріальні зоонози; інші бактеріальні інфекції; поліомієліт та інші ентеровірусні інфекції ЦНС; вірусні хвороби, що супроводжуються висипанням; вірусні хвороби, які передаються членистоногими; інші вірусні хвороби; рикетсіози та інші хвороби, які передаються членистоногими; сифіліс та інші венеричні хвороби; інші хвороби, спричинені спірохетами; мікози; гельмінтози; інші інфекційні та паразитарні хвороби. Крім того, захворювання, викликані мікробами, входять майже до усіх інших класів хвороб відповідно до локалізації, напр., грип належить до класу респіраторних хвороб. Багато І.х. підлягають обов’язковій реєстрації та негайному оповіщенню регіонального центру гігієни та епідеміології, який оперативно вживає протиепідемічних заходів в епідемічному вогнищі. У діагностиці, встановленні джерела і факторів передачі збудників І.х. вирішальне значення мають мікробіологічні методи дослідження.

Класифікація інфекційних хвороб

Всі інфекційні захворювання можна поділити на певні групи:

• • кишкові: сальмонельоз, холера, дизентерія, паратифи А і В, харчові токсикоінфекції, ешеріхіоз, черевний тиф;

  • інфекції дихальних шляхів: вітряна віспа, ГРВІ, кір, грип, мікоплазмова респіраторна інфекція;

  • трансміссов, або кров'яні інфекції: малярія, чума, поворотний і висипний тиф, ВІЛ- інфекція;

  • інфекційні захворювання зовнішніх покривів: правець, сибірська виразка;

  • інфекції з множинними шляхами передачі: інфекційний мононуклеоз, ентеровірусні інфекції.

Класифікація інфекційних хвороб за природою збудників

Дана класифікація поділяється на:

• • вірусні: кір, грип, парагрип, ВІЛ- інфекція, вірусні гепатити, менінгіт, цитомегаловірусна інфекція;

  • пріонні: фатальна сімейна безсоння, куру, хвороба Крейтцфельда -Якоба;

  • протозойні: крітоспорідіоз, амебіаз, ізоспоріаз, бабезиоз, токсоплазмоз, бластоцістоз, малярія, балантидіаз;

  • бактеріальні: холера, чума, дизентерія, стафілококова і стрептококова інфекції, сальмонельоз, менінгіт;

  • мікози (грибкові інфекції): епідермофітія, аспергільоз, кандидоз, мукормікоз, криптококоз, хромомікоз.

Інфекційні хвороби діляться також на зоонозні і антропонозні:

До перших відносять хвороби тварин: сказ, сибірська виразка, туляремія, ящур, бруцельоз, лептоспіроз, лістеріоз.

До других - хвороби , які передаються від людини людині (кір, тиф, холера, дизентерія, натуральна віспа, черевний тиф, дифтерія).

Іновазонн або паразитарні захворювання викликають паразити (комахи, найпростіші, кліщі).

Карантинні захворювання - ряд найбільш небезпечних інфекцій, які дуже швидко поширюються і мають високий ступінь заразност, а також важкий епідемічний перебіг і великий ризик швидкого летального результату (чума, лихоманки, холера, сибірська виразка, туляремія, малярія).

Лікування інфекційних захворювань

Через загрозу швидкого поширення інфекції, лікування інфекційних захворювань проходить в спеціалізованих стаціонарах. Одна з обов'язкових умов госпіталізації - суворий протиепідемічний режим.

Лікують такі інфекційні хвороби, як правило, антибіотиками, вакциною, імуноглобулінами, бактеріофагами. І це не весь список групи препаратів, які застосовуються при лікування інфекційних хвороб.

Правила профілактики інфекційних хвороб

Правила насправді прості:

• • мийте руки після відвідування туалету, виконання брудної роботи, перед їжею;

  • мийте фрукти і овочі;

  • виводьте в будинку гризунів і тарганів,

  • використовуйте спреї від комах.

Пам’ятка.

Як уникнути отруєнь дикорослими грибами.

Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. В минулому році в Київській області зареєстровано 8 випадків отруєнь грибами – у Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському та Обухівському районах, внаслідок яких потерпіло 14 осіб, у тому числі 5 дітей.

Основні причини отруєнь:

- вживання отруйних грибів;

- неправильне приготування умовно їстівних грибів;

- вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

- вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації ( навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння:

Нудота, блювота, біль в животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності. Слід пам’ятати, що при появі ознак отруєння після вживання дикорослих грибів необхідно негайно звернутись до лікаря або викликати “швидку допомогу”. Одночасно, не чекаючи прибуття медичних працівників, необхідно промивати потерпілому шлунок підсоленою або чистою водою до тих пір, поки промивні води не стануть чистими.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

Застерігаємо!

Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

Не збирайте гриби:

- якщо не впевнені, щознаєте їх – якими б апетитними вони не здавалися;

- поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно-небезпечних зонах;

- невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення “бульба”, оточене оболонкою ( як, наприклад, у блідої поганки і червоного мухомора);

- з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослизлих;

- ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;

- “шампіньйони” та “печериці”, у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

- “Усі їстівні гриби мають приємний смак”.

- “Отруйні гриби мають неприємний смак, а їстівні приємний”.

- “Усі гриби в молодому віці їстівні.

- “Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів”.

Поради по приготуванню:

- Перш за все слід пам’ятати, що свіжі гриби швидко псуються, тому без холодильника зірвані гриби не повинні зберігатись більше 3-х годин.

- Зірвані гриби відразу необхідно переробити, кожний гриб уважно переглянути, почистити , ретельно промити проточною водою, обов’язково двічі відварити у киплячій воді по 20 хвилин і тільки потім готувати страви з грибів. Відвар необхідно вилити.

Виконання цих нескладних правил убереже Вас і Ваші родини від отруєнь грибами.

Ще раз застерігаємо – будьте дуже обачними при збиранні та вживанні дикорослих грибів.

Обережно, бурульки! Замети! Ожеледиця!

Обережно, бурульки !!!

Нестійкі погодні умови – відлига вдень і заморозки вночі та значне нагромадження снігового покриву на покрівлях будинків сприяють активному утворенню бурульок та призводять до сповзання снігу, особливо зі старих будинків з похилим дахом, виступаючих архітектурних частин будівель.

Застерігаємо: йдучи повз будинків у період танення снігу, необхідно обходити ділянки, де звисають бурульки, бути особливо уважним. Проходячи ці місця, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів та бурульок.

По можливості слід триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху вулицями міста. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі, якими огороджені небезпечні місця.

Пам'ятайте, що дотримання цих основних заходів безпеки та порад дозволить вам уникнути трагічних наслідків.

Увага!!! Ожеледиця !!!

Щорічно з приходом зими в місті реєструється сумна статистика травмувань, пов’язаних з ожеледдю.

Протягом небезпечного сезону лікарі надають допомогу сотням громадян, які постраждали на льоду. Саме більше травм мешканці міста отримують від ожеледиці з першим випаданням снігу та з середини лютого до середини березня.

Основні травми – це набиття колін, вивихи плечей, удари голови, пориви зв’язок колін, переломи гомілок, рук, рани обличчя.

Адміністрація школи пропонує Вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей під час ожеледиці.

Рекомендація щодо заходів безпеки перед виходом із будинку:

пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без високих каблуків;

людям похилого віку краще у «слизькі» дні взагалі не виходити з дому. Але як що потреба змусила не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або шипом. Пам’ятайте, що дві третини травм старші 60 років люди одержують при падінні;

прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження – небезпечні для здоров’я.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю:

ходіть, не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступаючи на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті вантажем;

при порушенні рівноваги – швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах;

у момент падіння згрупуйтеся, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі обов’язково перекотіться – від цього удар пом’якшиться;

не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість важких травм;

обходьте металеві кришки люків;

не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю;

щоб уникнути небезпеки, тримайтеся далі від будинків – ближче до середини тротуару. Взимку особливо в містах, дуже велику небезпеку становлять бурульки. Найбільш небезпечні бурульки під час танення льоду та снігу.

Увага!!! Снігові замети, хуртовини!!!

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням або потеплінням.

Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як в місті, так і між населеними пунктами області. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.

З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити рух, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що допоможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, які знаходяться у дорозі, далеко від житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.

Під час руху на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення "розморожування двигуна”, якщо система охолодження залита водою. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів, з цією метою необхідно слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Обережно ожеледиця!!!!

ПАМ’ЯТКА ЩОДО ДОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНАМИ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

З початку року на станціях, розташованих в межах Південно-Західної залізниці, яка забезпечує перевезення пасажирів і вантажів по території 6 областей

України, рухомим складом травмовано 111 громадян, з них 85 смертельно.

Громадяни забувають про те, що залізниця є зоною підвищеної небезпеки.

У наслідок наближення до пристроїв електропостачання, під час проїзду на дахах вагонів («РУХ ЗАЧЕПІНГ») або підйому на дахи електропоїздів, вагонів,

цистерн (для здійснення СЕЛФІ) травмовано 22 громадян, з низ 9 з смертельним наслідком. Загалом це підлітки та юнаки віком від 12 до 19 років.

Невтішна статистика свідчить про те, що підлітки наражають себе на небезпеку для того щоб розмістити екстремальне фото в соціальних мережах,

щоб виділитись серед друзів, не розуміючи що номінальна напруга в контактній мережі складає 27,5 тисяч вольт, а гальмівний шлях поїздів в середньому

становить 600-800 метрів.

Всі випадки травмування сталися внаслідок порушення самими потерпілими «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті», а саме:

• під час ходіння по залізничним коліям та переходу через колії в невстановлених місцях;

• через особисту необережність пасажирів при посадці та висадці в вагони;

• проникнення громадян на об’єкти залізничного транспорті з метою особистої наживи;

• безцільне знаходження на залізничних станціях та перегонах;

• дитячі пустощі, безконтрольність з боку батьків.

Для збереження вашого життя та здоров’я виконуйте основні правила поведінки на залізничному транспорті:

1. Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо).

На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких

встановлені покажчики «Перехід через колії».

1. Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо).

При наближенні поїзда до перону або платформи громадяни повинні стежити за звуковими сигналами, що подаються з локомотива, моторвагонного

рухомого складу та іншого спеціального самохідного рухомого складу, уважно слухати оповіщення, що передаються по гучномовному зв'язку.

1. При наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись

2. у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.

Пішоходам категорично забороняється:

1. Ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п'яти метрів.

2. Переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося

3. менше ніж 400 м.

4. Переходити колію зразу після проходу поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.

5. На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.

6. Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.

7. Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.

8. На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.

9. Підніматися на дахи поїздів, локомотивів та вагонів, а також на конструкції мостів, освітлювальних вишок тощо.

Пам’ятайте: дотримання зазначених вимог вбереже Вас від фатальних випадків при знаходженні

на території станцій, вокзалів та залізничних перегонах.

Літо у розпалі, як зберегти своє життя та здоров'я!

Сонячний, тепловий удар!

Молоде покоління за безпеку дорожнього руху!!!

Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:

• нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;

• по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

• при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;

• зробити вдома запаси питної та технічної води;

• зробити запас продуктів тривалого зберігання;

• додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;

• підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;

• підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

• підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;

• підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);

• особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у небезпечний район;

• при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

• завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

• знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;

• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

• уникати місць скупчення людей;

• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

• посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;

• орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;

• у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;

• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

• спостерігати за ходом бойових дій;

• стояти чи перебігати під обстрілом;

• конфліктувати з озброєними людьми;

• носити армійську форму або камуфльований одяг;

• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

1. перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

2. збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

3. намагатися розряджати і розбирати;

4. виготовляти різні предмети;

5. використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;

6. приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

"Екстрена валізка"

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

• копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;

• кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;

• дублікати ключів від будинку і машини;

• карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;

• засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);

• ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;

• компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);

• багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо);

• ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);

• декілька пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;

• рулон широкого скотчу;

• упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;

• шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м;

• блокнот і олівець;

• нитки та голки;

• аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);

• одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;

• міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);

• засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;

• приналежності для дітей (якщо необхідні);

• посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;

• запас їжі на кілька днів - все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце - крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;

• запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.

10 рослин, які краще обходити стороною

Дикі тварини, кусючі комахи, змії - в лісі небезпеки підстерігають на кожному кроці. І навіть, якщо пікнік або похід запланований не в амазонських джунглях, а в знайомому з дитинства лісі, це ще не привід розслаблятися. Іноді прихована загроза таїться прямо під ногами.

Не все що росте в дикій природі можна чіпати, нюхати і тим більше їсти. Банальний контакт з деякими лісовими та польовими рослинами може обернутися тяжким отруєнням. Кілька ягід або міліграмів соку токсичної рослини, помилково прийнятої за корисну, можуть виявитися смертельною дозою. Ці 10 рослин потрібно не просто вміти відрізняти від інших, але і, щоб уникнути неприємних наслідків, триматися від них подалі.

Амброзія полинолиста

Рослина, що зовні нагадує полин чи коноплю, виробляє отруйний пилок. У період цвітіння, коли концентрація пилку досягає свого піку, амброзія легко може викликати алергію і отруєння. Кількох крупинок пилку цілком достатньо, щоб з'явилося запалення очей, утруднене дихання, сльозоточивість очей, а при особливо великих дозах - кон'юнктивіт.

Борщівник

При контакті з рослиною або, і того гірше, попаданні на шкіру його соку, виникає сильне запалення і опіки, що довго не загоюються. Щоб розвинувся опік, достатньо навіть півтори хвилини контакту. Запалення може супроводжуватися ознобом, запамороченням, свербінням і головним болем.

Берізка польова (в'юнок польовий)

Звичайний польова берізка не такий безнивинний, як може здатися на перший погляд. У рослині міститься смолиста речовина конвальвулін. Це сильна отрута, здатна призвести до печіння в роті й носоглотці, болів у животі, діареї та зневоднення організму.

Болиголов

Рослина підступна тим, що в перший рік виростання утворює листя і корінь, схожі з петрушкою. У такій псевдопетрушці міститься рідкий алкалоїд коніїн. Якщо його покуштувати, почнеться параліч різних відділів центральної нервової системи, підвищиться тиск і порушиться дихання.

Chenopodium album

Зовні Chenopodium album схожий зі їстівної лободою. Однак, на відміну від останньої, відноситься до отруйних рослин. Якщо її випадково сплутати, така помилка буде коштувати сильного нездужання у вигляді нудоти, блювоти, болю в животі, діареї та зневоднення організму.

Чистотіл

Рослина є улюбленим народним засобом у боротьбі з бородавками, мозолями і прищами. Але перед тим як припекти їм щось наступного разу, варто кілька разів подумати, адже чистотіл токсичний. Рослина містить ряд алкалоїдів, що викликають блювоту, кольки, діарею, а при його прийомі всередину у великих дозах - смерть.

Арум плямистий

Рослина містить отруйну речовину ароін. Небезпечно воно тим, що має паралізуючу дію на центральну нервову систему. Контакт зі шкірою не обіцяє нічого хорошого, крім подразнення і опіку. При отруєнні рослиною з'являються головні болі, діарея, пробиває холодні піт. У важкій формі до них додадуться судоми, галюцинації та аритмія.

Водозбір звичайний

Рослина з сімейства Лютикових повсюдно зустрічається на дачних ділянках і в лісі. Але мало хто знає, що вона отруйна. Особливо - її квіти. Отруєння можна розпізнати по запамороченню, поколюванню язику, судомам кінцівок і аритмії. Важке отруєння може закінчитися летальним результатом, викликаним зупинкою дихання.

Белена (Hyoscýamus)

Крилатий вислів «ти що блекоти об'ївся?» Було придумано не випадково. Белена є отруйною рослиною, причому отруйні всі його частини. Одним з основних ознак отруєння є марення і галюцинації. Крім них спостерігається також посилення потовиділення, підвищення температури, тахікардія і світлобоязнь, а у важких випадках - порушення дихання, судоми і втрата свідомості. Можливий навіть летальний результат.

Аконіт

Красива яскрава рослина сімейства лютикових таїть у собі смертельну небезпеку. У корені і в незрілому насінні рослини містяться алкалоїди, переважно аконітін. За отруйним впливом він порівнянний з кураре. Акотін може викликати важке отруєння, що супроводжується запамороченням, потемнінням в очах, судомами кінцівок, аритмією, і навіть летальним результатом, до якого приводить зупинка дихання.

Травматизм та його попередження у дітей

Термін “травма” означає тілесне пошкодження при пораненні. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називаються травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей, на жаль, зустрічаються досить часто і мають багато особливостей.

За місцем виникнення травматизм поділяють на: побутовий, транспортний, спортивний. Також є вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм.

Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти.

Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці, по дорозі до школи, а також у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом. Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.

Спортивний травматизм

Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають у футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. При неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних добровільних товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки.

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці.

Головними причинами вуличного травматизму є недоробки працівників жеків, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари. Тому працівникам жеків, органів міліції, санепідемстанції треба бути особливо вимогливими і дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, застерегтись від можливих трагедій.

Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти тонуть, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища. Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації. Вони відповідають за те, щоб для купання дітей були відведені спеціально огороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки. Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися.

Дорослі зобов’язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі. Найкраще покататися на ковзанах в спецiально обладнаних мiсцях чи майданчиках.

Але якщо вже ви вирішили скористатися місцевою річкою чи озером, потрібно пам’ятати правила поведінки під час занять зимовими розвагами:

- кататися можна тільки, якщо лід на річці міцний;

- у місцях масового перебування людей;

- товщина льоду має складати не менше 15 см, а самі майданчики для забав відгороджені від решти річкової, озерної території яскравими стрічками, за якими перебування людей категорично забороняється.

Санки, лижі, ковзани – найулюбленіші речі в користуванні дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Ні, це зовсім не означає, що не потрібно кататися на санках, ковзанах, подорожувати на лижах. Але давайте пригадаємо, які правила не потрібно порушувати, щоб не завдати шкоди собі та оточуючим.

Ви повинні пам’ятати:

- санки мають бути непошкоджені, з усіма дощечками, щоб під час катання ви не покалічилися;

- кріплення на лижах має бути також цільне, правильно прикріплене на ногах, щоб нога не вислизнула і не було ризику її зламати чи вивихнути;

- ковзани мають бути відповідного розміру, не більші, оскільки це також може привести до травматизму.

Коли вибирається місце для забав, як правило, шукають пагорб чи схил, з якого будуть спускатися на санках чи лижах. Потрібно пам’ятати, що це місце обов’язково повинно бути далеко від дороги. Це піддає смертельному ризику не тільки ваше життя і здоров’я, а й безпеку оточуючих. Взимку дорога слизька і не завжди водій транспортного засобу зможе зупинити його в потрібний момент. Діти повинні пам’ятати, що під час забав та ігор не потрібно виконувати різні трюки. Дуже часто, катаючись, вони люблять похизуватися перед друзями різними способами катання. Тут фантазія спрацьовує дивовижно: це і катання із зав’язаними очима, і повернувшись спиною, і на одній нозі і т.д. Потрібно пам’ятати, що катаючись, учні повинні передбачити, що з закритими очима можна зіштовхнутись із сусідом, деревом; повернувшись спиною, дитина також не буде бачити куди їде, і не зможе керувати санками чи лижами, своєчасно і адекватно зреагувати на небезпеку. Небезпечно прив’язувати санки одні до одних. Саме це є причиною того, що перевернувшись одні санки потягнуть за собою інші. Особливо небезпечно прив’язуватись (чіплятися) на ходу до транспортних засобів.

Основне, що повинні запам’ятати діти, це те, що катання на лижах, санках, ковзанах має стати веселою розвагою, а не нести небезпеку (шкоду) вашому здоров’ю.

ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ

Для боротьби з травматизмом насам­перед треба створити для людини спри­ятливі соціально-економічні та еко­логічні умови та проводити спеціальні профілактичні заходи організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного, медичного, освітнього й морально-етичного характеру. Найлегше піддається регулюванню, керуванню виробничий травматизм. Головними умовами його профілакти­ки є ретельна організація на виробниц­твах заходів з техніки безпеки та суво­рий контроль за їх виконанням усіма працівниками.

Дорожньо-транспортний травма­тизм вимагає великої уваги з боку як держави з її контрольне- регулюючими установами, так і конструкторів ма­шин, а також водіїв та пішоходів. Бла­гоустрій доріг, виготовлення машин підвищеної стійкості та опірності з без­печним кермом, обов'язкове користу­вання прив'язними поясами, суворе додержання правил руху, технічна справність машин, підвищення квалі­фікації водіїв тощо — все це складові профілактики дорожньо-транспортно­го травматизму. Введення лише при­в'язних поясів безпеки в машинах спри­яло значному зменшенню кількості за­гиблих на місці катастрофи.

Побутовий травматизм можна змен­шити шляхом поліпшення житлових умов людей, розвитку сфери комуналь­них послуг, збільшення кількості і до­ступності дошкільних дитячих закладів, підвищення знань з експлуатації побу­тових приладів, зокрема електричних та газових плит, боротьби з пияцтвом та наркоманією та ін.

У профілактиці вуличного травматиз­му головними напрямками є благоуст­рій вулиць (своєчасний ремонт їх пок­риття, посипання тротуарів і доріжок піском в ожеледицю, добре освітлення у вечірній час, організація вуличного руху, справність засобів руху), обладнання майданчиків для дитячих розваг та ігор та забезпечення нагляду за дітьми.

Профілактика спортивного травма­тизму зводиться до удосконалення орган­ізації проведення тренувань та змагань, спортивних знарядь, дотримання дис­ципліни, поліпшення роботи керівників та тренерів спортивних колективів, кон­тролю за додержанням санітарно-гігієнічних норм під час заняття спортом (уникання перевантажень). Нею перед­бачені добре налагоджена робота, ме­дичний контроль за спортсменами та медичний відбір людей для занять тим чи тим видом спорту.

Дитячий травматизм — сфера уваги всіх — держави, міністерств внутрішніх справ, освіти, охорони здоров'я, до­шкільних закладів, школи, спортивних організацій, водіїв усіх видів транспор­ту і , насамперед, сім'ї.

Найважливішими заходами його профілактики є контроль за вчинками дітей з боку дорослих, усунення з поля їх зору небезпечних предметів — ножів, гострих палиць та шпиць, сірників, хімічних речовин, ліків, заборона гра­тись на вулицях та дорогах, купатися без нагляду дорослих і в неперевірених місцях та багато інших. Для профілак­тики травматизму дітей грудного віку треба уникати їх піднімання над собою (над головою) та укладання на стільцях, звідки вони можуть упасти.

У першій лінії боротьби з травма­тизмом роль медичної науки і її пред­ставників полягає в науковому обгрун­туванні ролі соціально-економічних та екологічних факторів у профілактиці та лікуванні травм. Особливу роль тут відіграють наукові рекомендації гігіє­ністів, фізіологів та насамперед ліка­рів—терапевтів, хірургів, травматологів.

Другу ланку боротьби з травматизмом складають спільні зусилля керівників підприємств, установ, організацій, ко­лективів та батьків з лікарями щодо роз­робки і дотримання в цих колективах за­ходів профілактики травм, їх аналізу та конкретних висновків про результати цих заходів, а також удосконалення.

Третя лінія боротьби — головна лі­нія — медична. Проводиться за спри­яння, допомоги органів внутрішніх справ (міліції, ДАЇ, пожежників тощо). Нею передбачені організація першої допомоги тим, хто отримав травму, їх лікування та реабілітація.