Пам'ятка для батьків

Дорогі батьки!

Ми не вибираємо час, у який випало жити. Але в наших силах допомогти собі і дітям не тільки пережити важкий час, зберігши психічне здоров'я, але і змінивши запитання “За що?” питанням”Для чого?”, вийти з важких ситуацій з досвідом подолання.

Як і для дітей молодшого дошкільного віку, для підлітка дуже важлива ваша реакція на різні ситуації. Якщо батьки поводяться спокійно, наскільки це буде можливо, співчувають без докору, підтримують, і на етапі відновлення допомагають собі і підліткові бачити позитив навіть у найважчій ситуації, підлітки також відчувають себе більш захищеними. Копіюючи як батьківські стилі поведінки, так і значущих для них дорослих, вони на практиці тренуються, виробляючи свої власні сили поведінки і реагування.

Але іноді самі батьки відчувають себе напружено. У стресовій ситуації для дитини дуже важлива реакція батьків. Чим спокійніше і впевненіше поводяться батьки, тим більш захищеними почуваються діти. Важливо піклуватися не лише про дитину. Вам варто подбати й про себе, оскільки ви можете бути головним джерелом допомоги та підтримки для дитини.

Для батьків

Якщо стрес пережили і ви, і він був сильним, після пережитого можуть спостерігатися повторні хвилювання: “картинки” наяву, спотворене, або точне повторне переживання того, що сталося в нічних снах, постійні спогади про те, що трапилося, підвищена збудливість з яскравими спалахами гніву, або навпаки, емоційне заціпеніння, коли нічого в житті не радує і ви живете на “автоматі”.

Може турбувати почуття вини, не зникати відчуття пригніченості і тривоги, ніби подія не пройшла і може в будь — який момент повернутися. Дуже часто спостерігається витіснення — прагнення уникати думок, розмов, почуттів, що можуть викликати переживання про травму; іноді цілі пласти події випадають з пам'яті. Буває й навпаки: безперервні “по колу” думки про травму — модель поведінки, яка відтворює травматичну подію. Також можуть спостерігатися порушення сну і складності з концентрацією уваги на чому — небудь.

Все це — симптоми стресових реакцій, і їх виникнення абсолютно нормальне в ненормальних обставинах. Однак, якщо вони не проходять протягом місяця — двох, потрібно звернутися до професійних психологів.

Про підлітків.

Підлітки на відміну від дітей вже мають деякі особисті способи боротьби зі стресом. Але не завжди ці способи ефективні для ситуації, і не тільки в силу гормонального дозрівання організму, але і в силу того, що з батьками їм важко розмовляти, не склався контакт, або батьки хочуть дуже сильно контролювати свою дитину.

Психологічні особливості переживання стресу підлітками мають деякі моменти, які зумовлені фізіологічними змінами — гормональною перебудовою організму. Віковою нормою для підлітка є виражений емоційний рівень реагування на труднощі життя, “запекла боротьба” за свою самостійність і незалежність від батьків. Підліток хоче більш чітко усвідомлювати своє місце в суспільстві, формується розуміння свого призначення в житті.

Однак у підлітка ще не сформований індивідуальний стиль подолання впливів екстремальних ситуацій, підліток шукає соціальну підтримку і в той же час демонструє агресію. Переважною реакцією на негативні ситуації є реакція протесту, в той же час підліток намагається зробити конструктивний висновок з минулих поразок. На стрес підліток може відповідати протестною реакцією: бажанням всьому світові довести свою винятковість і силу, і разом з цим перевірити на міцність своє оточення, щоб відчути себе в безпеці і повернути довіру до світу. Так, в силу свого віку підлітки перебувають на умовній межі переходу від дитинства до зрілості, коли вектор поведінки може бути легко змінений як у бік адаптивної, так і дезадаптивної поведінки. І вже цей вибір призведе до стійкої стратегії поведінки. Тому старші школярі вимагають в силу своїх вікових особливостей своєчасної підтримки (слова “я знаю, ти з цим справишся, і я допоможу тобі, якщо дозволиш” або “я розумію, що не хочеш кричати, просто ти дуже засмучений”), яка допоможе проявитися соціально адаптивним формам поведінки. Дитяча психіка має велику здатність до самовідновлення і, в більшості випадків підліток може впоратися з наслідками травми за допомогою підтримки близьких людей. Якщо ж така підтримка не буде надана, можлива поява загострення асоціальної поведінки, поява девіантних форм поведінки, посилення депресивних станів, розвиток залежностей (комп'ютерної, алкогольної) і т. п.

Тому дуже важливо спостерігати за дітьми, щоб виявити можливі прояви травматичного стресу.

Середній шкільний вік (11 — 14 років):

Уникання всього, що нагадує про подію

Нічні кошмари, порушення сну і апетиту

“Картинки” травматичної ситуації наяву

Небезпечні для життя інсценування

Бунт вдома (в школі)

Часті травмування

Постійне повернення до пережитих подій

Збудливість, бійки, сплески лютого гніву

Втрата інтересу до спілкування з однолітками, замикання в собі

Зниження успішності в школі, відмова виконувати домашні обов'язки

Бажання до помсти

Втрата відчуттів (“нічого не відчуваю”) і самоізоляція/емоційна глухота

Уникнення контактів з людьми, у тому числі рідними

Перебільшена пильність (навантажені вище ватерлінії)

Підвищена турбота про членів сім'ї

Плаксивість, поведінка молодша від справжнього віку

Почуття безпорадності, провини і сорому і спроба віддалитися від цих почуттів.

Підлітки (14 — 18 років):

Розлади сну й апетиту

Іпохондрія

Розлад місячного циклу у дівчат

Збудження або зниження рівня енергії, апатія

Втрата інтересу до протилежної статі

Безвідповідальна або ризикована поведінка, хуліганська поведінка, перехід до асоціальної групи або, навпаки, різке зниження бунтарства проти батьківського контролю

Пригнічений настрій, розумове та фізичне виснаження

Зниження концентрації уваги, здатності зосередитися, погіршення пам'яті

Прояви почуття безпорадності і непотрібності, аж до суїцидальних спроб

Відстороненість, уникнення емоційної і тілесної інтимності: анорексія і булімія.

У дітей будь — якого віку при стресі можуть спостерігатися психосоматичні/фізіологічні симптоми (висипи, розлади кишечника, астма, дебют цукрового діабету, діатез, болі в животі, головні болі, заїкання, енурез, енкопрез, нервові тіки, скрип зубів)

Все це — неусвідомлені, пригнічені прояви тривоги. Іноді хворобами підлітки можуть реагувати на кризу. Буває, що батьки не хочуть і не можуть побачити у кволості дитини потреби підлітка повідомити про самотність, спосіб отримати батьківську любов і захист, а також спосіб внутрішнього захисту від травматичної ситуації.

Шановні батьки!

Кілька простих речей, які можуть допомогти Вам впоратися зі стресом і його наслідками:

- Коли вам важко заснути, зробіть кілька простих процедур. Намагайтеся, і це дійсно важливо, завжди лягати спати в певний час. Уникайте напруженої діяльності протягом декількох годин до того, як лягати спати. Уникайте алкоголю, тютюну, і кофеїну (хоча кава і допомагає заснути, але це не завжди корисно), оскільки вони шкодять вашій здатності спати. Не дивіться телебачення, новини, краще почитайте заспокійливу книгу, випийте склянку теплого молока (якщо у вас немає протипоказань), займіться заспокійливим хобі, повільно прогуляйтеся.

- Звертайте увагу на харчування. Зрозуміло, що не завжди є можливість повноцінно харчуватися, але в той самий час, іноді все ж можна. Намагайтеся їсти більше простої їжі: сезонних овочів, води, а не майонезів і борошняних страв.

- Обов'язково робіть зарядку, розтяжки (потягушки), ще краще — разом із дитиною.

- Ходіть пішки там, де це можливо.

- Щодня може бути корисно запитати себе: а що я зробив (зробила) для себе? Тільки для себе. Піклуватися про себе дуже важливо.

Адже для того, щоб дбати про інших, потрібні сили!

Короткі релаксаційні вправи для вас і ваших дітей — підлітків, які стануть у пригоді при сильних емоційних реакціях (тривога, паніка, вибух агресії, постійна злість)

Дихання:

виконувати по квадрату: на рахунок 1, 2, 3, 4 повільно вдихніть, при цьому живіт випинається вперед, м'язи живота розслаблені, а грудна клітка нерухома. На наступні чотири рахунки (1, 2, 3, 4) затримайте дихання і плавно видихніть на рахунок (1, 2, 3, 4, 5, 6), під час якого підтягніть м'язи живота до хребта. Перед наступним вдихом знову пауза на два — чотири рахунки. Слід пам'ятати, що дихати потрібно тільки носом і плавно (так, ніби перед вашим носом на відстані 10 — 15 см висить пушинка, і вона не повинна коливатися). Вже через 3 — 5 хвилин такого дихання ви помітите, що ваш стан став значно спокійнішим і врівноваженим.

Для самозаспокоєння перед сном дихати за схемою: рахунок 1, 2, 3, 4 — вдих носом. 1,2 пауза, 1,2,3,4,5,6,7,8 — повільний видих ротом. При безсонні дихати в такому режимі по 3-4 хвилини щодня 6-8 разів на день.

М'язова релаксація:

Стисніть ваші руки в кулаки настільки сильно, наскільки можливо (10-15 секунд). Затримайте ваш подих. Видихніть і одночасно з цим розтисніть ваші руки. Видихайте на таку ж кількість рахунків. Відчуйте, як пальці налилися теплом і обважніли. Повторіть цю вправу три рази.

Регулярна практика допоможе використати цей ресурс у кризовій ситуації.

Успіхів, і побільше приємних моментів у житті!