Історична довідка

Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. Поняття «соборність» з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Вона не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності.

Ідея соборності стала загальнонаціональною мрією, невід’ємною частиною всіх українських визвольних програм. Величезні жертви, віддані на вівтар волі та незалежності, навчили українських патріотів всюди, куди б не закинула їх доля, бачити в своїх мріях і боротися за єдину соборну, вільну та незалежну Україну.

У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях, які входили до складу Австро-Угорської імперії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

У грудні 1918 року лідери двох новоутворених держав у місті Фастові підписали договір про злуку обох українських держав в одну державну одиницю. Цей договір був урочисто проголошений у м. Києві на Софійській площі 22 січня 1919 року як злука УНР і ЗУНР. Той день увійшов в історію як День Соборності України.

Проте втримати незалежність та єдність України за того періоду не судилось: тяжке економічне та військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Через кілька місяців після того, як було проголошено про утворення єдиної Української Народної Республіки, більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупувала Польща, а Закарпаття – Чехословаччина. Ідея соборності постійно жила у мріях українців.

Історична правда полягає в тому, що більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави лише у 1939-1945 роках сталінським режимом. Двадцять п’ять років тому вдалося відродити історичну правду про Акт Злуки 1919 р. і сотні тисяч українців 21 січня 1990 року стали з синьо-жовтими прапорами у живий ланцюг від Харкова до Львова та Івано-Франківська, аби маніфестувати духовну єдність мешканців «сходу» і «заходу» України як запоруку існування єдиної, соборної України. У розмаї жовто-синіх знамен творився переддень незалежності, а вже незабаром Україна стала вільною державою. Український народ реалізував свою багатовікову мрію жити в соборній державі, проголосивши Акт незалежності України 24 серпня 1991 р. з 1999 року День проголошення соборності України став державним святом незалежної України.