Департаментом кіберполіції Національної поліції України підтримується волонтерський проект інтернет – платформа «BRAMA», яка об’єднує ряд проектів, реалізованих у синергії Кіберполіції України та волонтерів. Основною метою проекту є протидія кремлівській пропаганді та фейковим або проросійським ресурсам у мережі Інтернет, а також підвищення рівня цифрової безпеки громадян. З метою популяризації даного проекту серед мешканців Сумщини і можливого залучення до нього всіх охочих, прошу Вас розглянути можливість та здійснити розміщення інформації про цей проект на сайтах та сторінках соціальних мереж підпорядкованих Вам підрозділів, установ та організацій.
Очистимо наш інфопростір разом! Долучайся до проекту BRAMA - це синергія громадян, приватного та державного секторів у протидії дезінформації та незаконному контенту в інформаційному просторі.
Для того щоб стати частиною нашої команди переходь за QR кодом, або за посиланням нижче.
Бажаєте безпечно використовувати онлайн-світ в освіті, роботі, розвагах, повсякденному житті?
Приєднуйся проєкт «Кібер Брама» який допоможе дізнатись, як безпечно користуватись мережею, попереджати та протидіяти злочинним діям в Інтернеті та не стати жертвою ворожої пропаганди. За допомогою порталу Ви навчитесь безпечно використовувати сучасні цифрові технології, соціальні мережі, онлайн-платформи та застосунки, а також дізнаєтесь про наявні ризики в кіберпросторі.
Детальніше за посиланням: https://stopfraud.gov.ua/
У разі надходження пропозицій щодо залучення дитини до диверсійної діяльності або отриманні підозрілих повідомлень в соціальних мережах та месенджерах ( особливо в ТЕЛЕГРАМ-каналах) варто негайно надати інформацію поліції:
за телефонними номерами екстрених служб 102, 112
️або заповнити форму зворотного зв'язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua
РЕСУРСИ, ЩО ДОПОМАГАЮТЬ ПРОТИДІЯТИ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ
Кібер- та загрози із вербування можуть виявляти різні державні та недержавні організації, які спеціалізуються на безпеці та протидії інформаційним і фізичним загрозам. У цьому контексті варто згадати про деякі ресурси, за допомогою яких кожен може допомогти у блокуванні телеграм- та ютюб-каналів, фейсбук-груп, інстапрофілів, які поширюють дезінформацію та через які вчиняють протиправну діяльність, шахрайство.
Канал щодня інформує про блокування різних акаунтів у соцмережах. Також у ньому є інформація, як вберегтися від певних методів шахрайства, захистити себе та свою сторінку в соціальній мережі.
Сьогодні все частіше суспільство стикається з проблемою поширення російської пропаганди серед дітей, їх вербування та залучення до диверсійної діяльності, Вразливою категорією були і залишаються неповнолітні, зокрема під час перебування у соціальних мережах. Тож з метою профілактики потрапляння підлітків у ситуації вербування російськими спецслужбами та залучення їх до протиправної діяльності на території України пропонуємо вам кейс корисних матеріалів для практичного користування.
Стрімкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій безпосередньо впливає на забезпечення та дотримання прав людини. Цифрове середовище створює унікальні можливості для реалізації права на освіту, участі в управлінні державними справами, свободу вираження поглядів та доступу до інформації. Водночас, окрім можливостей, розвиток технологій супроводжується й ризиками дотримання прав людини.
Вразливими до ризиків, що несуть інформаційні та комунікаційні технології, також є діти. Адже, перебуваючи в онлайн, не всі вони знають про правила безпеки в Інтернеті, а також про загрози та реальність їх наслідків у мережі. Тому діти можуть опинитись у ситуації кібербулінгу.
Кібербулінг — це знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюють за допомогою різних гаджетів (зокрема телефонів), з використанням інтернету, будь-яких електронних (цифрових) технологій.
За даними дослідження, проведеного дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2018 році, серед 10–17-річних українців кожен п’ятий підліток визнає себе жертвою онлайн-знущань.
Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.
Кібербулінг - це один із різновидів булінгу (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.
Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.
Кібербулінг являється формою психологічного насильства
Типи кібербулінгу:
перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
наклеп - поширення неправдивої, принизливої інформації;
самозванство - використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
публічне розголошення особистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
ошуканство - виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
відчуження (острокізм, ізоляція) - онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
кіберпереслідування - приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.
♦ систематичність (повторюваність) діяння;
♦ наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
♦ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Якщо висловлювання, поширення картинок тощо в мережі Інтернет щодо певної особи сприймається нею як жарт, не мають систематичного характеру та не викликають негативних емоційних реакцій, такі дії не вважаються кібербулінгом.
ЮНІСЕФ:
Кожна соціальна платформа пропонує різні інструменти (див. нижче), які дозволяють вам обмежити тих, хто може коментувати або переглядати ваші публікації чи хто може автоматично ставати вашим другом, а також повідомляти про випадки булінгу. Багато з них передбачають прості кроки для того, щоб заблокувати користувача, припинити отримувати сповіщень від нього/неї або поскаржитися на кібербулінг. Ми радимо вивчити ці інструменти.
Соціальні мережі також надають освітні інструменти та рекомендації дітям, батькам та вчителям, щоб дізнатися про ризики та способи залишатися в безпеці в Інтернеті.
Окрім того, важливу роль у захисту від кібербулінгу можете зіграти ви. Подумайте, де у вашій громаді трапляється кібербулінг, та про способи, якими ви можете допомогти постраждалим: голосніше про це говорити, закликати кривдників припинити кібербулінг, звертатися до дорослих, яким ви довіряєте, або підвищувати обізнаність про цю проблему. Навіть простий акт доброти може змінити дуже багато.
Якщо ви переживаєте за свою безпеку або за щось, що трапилося з вами в Інтернеті, терміново поговоріть з дорослим, якому ви довіряєте. Або зверніться за підтримкою на гарячу лінію допомоги дітям та молоді. На таку лінію можна зателефонувати безкоштовно та поговорити, не називаючи свого імені.
Інтернет-компанії все частіше звертають увагу на проблему кібербулінгу.
Багато з них запроваджують способи вирішення цієї проблеми та краще захищають своїх користувачів за допомогою нових інструментів, порад та можливостей повідомляти про порушення їхніх прав в Інтернеті.
Але очевидно, що потрібно робити ще більше. Багато молодих людей щодня зазнають кібербулінгу. Деякі стикаються з крайніми формами насильства в Інтернеті. Деякі в результаті цього скоїли самогубство.
Технологічні компанії несуть відповідальність за захист своїх користувачів, особливо дітей та молоді.
Притягувати їх до відповідальності, коли вони не дотримуються цих обов’язків – наше спільне завдання.
ЮНІСЕФ:
Більшість шкіл ставляться до булінгу серйозно і вживатимуть заходів проти цього. Якщо ви зазнаєте кібербулінгу з боку інших учнів, повідомте про це в своїй школі.
Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи булінг та кібербулінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.
Закони, що забороняють булінг, особливо кібербулінг, є відносно новими і поки що прийняті не в усіх країнах. Ось чому багато країн для протидії кібербулінгу використовують інші відповідні закони, наприклад, законодавство проти домагань.
У країнах, які мають спеціальні закони проти кібербулінгу, поведінка в Інтернеті, яка навмисно викликає серйозні емоційні негаразди, розглядається як злочинна діяльність. У деяких із цих країн жертви кібербулінгу можуть шукати захисту, забороняти спілкування із визначеною особою та вимагати обмеження використання кривдником електронних пристроїв, за допомогою яких він/вона скоює кібербулінг. Таке обмеження може бути тимчасовим чи постійним.
Однак важливо пам’ятати, що покарання – це не завжди найефективніший спосіб змінити поведінку кривдників. Часто краще зосередитись на подоланні шкоди та налагодженні відносин.