Найбільшою радістю й безмежним щастям для кожної сім'ї с діти. Вони — саме та постійна турбота, заради якої ми живемо та працюємо. Діти с нащадками і продовжувачами нашого роду — хай йому не буде переводу, а отже, вони — майбутнє країни, потенціал її розвитку. Один маловідомий автор колись сказав: «Діти — це частина суспільства, яку найбільше фотографують і найменше слухають». Ми вже звикли, що на вулицях та дорогах, поблизу шкіл висить знак «Обережно — діти!», що зазвичай стосується водіїв. Але жорстокі реалії сьогодення показують, що такі щити мають стояти це лише вздовж вулиць та доріг, а всюди, де на дітей чатує небезпека. Щоправда, напис міг би бути трохи іншим — «Бережіть дітей!», адже останніми роками зріс травматизм зі смертельними наслідками в побуті, на відпочинку, за межами школи взагалі. Частішають самогубства. Крім цього, діти гинуть унаслідок нещасних випадків, пожеж, отруєнь, ураження електричним струмом, випадкових падінь, під час лікування.
Дитячий травматизм відносно травматизму дорослого населення становить 22 % й останніми роками тенденції до його зниження не передбачається.
Запобігання дитячому травматизму — одна з найактуальніших проблем сучасності. Саме ми, дорослі, повинні створити безпечні умови для життєдіяльності наших дітей, сформувати в них навички безпечної поведінки та вміння передбачати наслідки небезпечних розваг.
З-поміж усіх видів травматизму дорожньо-транспортний посідає одне з перших місць. У зв'язку з цим профілактиці дорожньо-транспортного травматизму надається особливого значення.
Одним із головних завдань профілактики дорожньо-транспортного травматизму в дітей є виховання в них організованості й дисциплінованості на дорозі. З цією мстою в середніх загальноосвітніх навчальних закладах України було створено дружини юних інспекторів дорожнього руху, головною метою діяльності яких с формування в учнів дорожньої моралі та культури поведінки на дорозі. А дотримання правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах, урешті-решт, мас стати для дітей повсякденною звичкою.
Ми, дорослі, повинні усвідомлювати важливість цієї справи — роботи з дітьми. Ми маємо зробити все можливе для того, щоб надзвичайних ситуацій у житті кожного з нас було якомога менше, а якщо вони все-таки виникли, то наслідки від них були б мінімальними. Щоб ми бачили своїх дітей лите усміхненими та щасливими. Ми повниш пам’ятати, що в кожній пролитій крапельці дитячої крові — провина дорослих, бо це саме ми не пояснили, не простежили, не зупинили.
Комплекс бесід (занять) із запобігання дитячому травматизму має на меті дати школярам знання, уміння, переконання, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров’я, надання першої допомоги потерпілим. Учні повинні бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи запобігання їм, навчатися берегти своє здоров'я.
Бесіди (заняття) мають практичну спрямованість, ураховують сприймання дітьми навчального матеріалу в різних формах (ділова гра, ситуаційні завдання, круглий стіл тощо). Для проведення окремих занять доцільно залучати представників медичних установ, ДАІ, закладів пожежної охорони тощо.
Запис про проведення бесід (занять) робиться в класному журналі та щоденниках учнів.
У посібнику розміщені бесіди з безпеки життєдіяльності в загальноосвітньому навчальному завладі (відповідно до тематики бесід з попередження дитячого травматизму).