Меморандум співпраці учасників освітнього процесу

МЕМОРАНДУМ СПІВПРАЦІ МІЖ УСІМА УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ПЕДАГОГАМИ, УЧНЯМИ ТА БАТЬКАМИ

Криворізька гімназія №79 Криворізької міської ради

Кривий Ріг - 2024

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПЛІДНА СПІВПРАЦЯ МІЖ УСІМА УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ТАКИХ ТВЕРДЖЕННЯХ:

«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства»

Стаття 1 Загальної декларації прав людини

 «Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод»

Частина 2 статті 26 Загальної декларації прав людини

 «Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки»

Принцип 7 Декларації прав дитини, ухваленої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року

 «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору»

 Закон України “Про освіту”

 МИ, ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА УЧНІ, ВИХОДИМО З ТОГО, ЩО:

    Головним принципом співпраці всіх учасників освітнього процесу є принцип дитиноцентризму, тобто орієнтація на потреби учня.

Освітній процес ґрунтується на співпраці педагогів, батьків та учнів. Саме взаємодія в межах трикутника “учень-учитель-батьки” створює простір для сучасної ефективної освіти.       

    В основу співпраці між усіма учасниками освітнього процесу покладені принципи педагогіки партнерства як складника концепції “Нова українська школа” (НУШ):

• повага до особистості;

•  доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принцип соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

•  взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на принципах рівноправності, толерантності, академічної доброчесності, неприпустимості булінгу та психологічного насильства.

• співпраця відбувається на засадах обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін.

• дії та поведінка всіх учасників освітнього процесу в шкільному просторі та поза ним ґрунтуються на повазі до прав людини, прав дитини та дотриманні чинного законодавства

РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ

 МИ, ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА УЧНІ, ВИХОДИМО З ТОГО, ЩО: ШКОЛА ЯК СПІЛЬНОТА ТА ОСЕРЕДОК МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ МОЖЕ СТВОРИТИ ВЛАСНІ ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ, ЩО НЕ СУПЕРЕЧАТЬ ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ. ВОНИ МАЮТЬ БУТИ ПУБЛІЧНИМИ, ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИМИ, ЗРОЗУМІЛИМИ І ПРИЙНЯТНИМИ ДЛЯ ВСІХ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ШКОЛІ. ПРАВИЛА МАЮТЬ ҐРУНТУВАТИСЬ НА ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЯХ, ПРИНЦИПАХ ДЕМОКРАТІЇ ТА ПРОЗОРОСТІ В УХВАЛЕННІ РІШЕНЬ, РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ВСІХ ПОСЛУГ, ПОВАГИ ДО РІЗНОМАНІТНОСТІ КУЛЬТУР.

1.1  РОБОТА ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ЗАКЛАДІ

               Школа є осередком місцевої громади, мета існування якого – освіта і всебічний розвиток учнів, а також осередком спілкування і співпраці для місцевої громади мікрорайону Карачуни. Низка засадничих рішень у житті Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №79 (далі КГ №79) зокрема правила і регламенти, які не суперечать чинному законодавству, ухвалюється на засадах громадського самоврядування.

       Ключові питання взаємодії між учасниками освітнього процесу в школі вирішуються на Загальних батьківських зборах. У разі потреби на Загальних батьківських зборах для вирішення поточних питань життя школи може бути обирана Координаційна рада, сформована з представників усіх учасників освітнього процесу. Координаційна рада збирається один раз на місяць. Адміністрація школи надає приміщення для роботи органів батьківського та учнівського самоврядування, на основі ст. 28 та ст.70 Закону України “Про освіту”. Зокрема, у статті 28 ідеться: “Громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти”

    Запорука плідної роботи громадського самоврядування в школі – максимальна залученість усіх членів спільноти та ефективна комунікація між ними. Канали комунікації в школі є доступними і зручними для всіх. Члени шкільної спільноти, які не мають можливості користуватися шкільним сайтом (sies.qooqle.com/site/karacunino79)та/або сторінками в соцмережах (facebook спільнота КГ №79), забезпечені такими формами комунікації і зворотного зв’язку як дошка оголошень на першому поверсі КГ №79 «До уваги батьків», «Скринька довіри»  куди можна кидати записки з пропозиціями, тощо.

       Інструментом оцінки ефективності громадського самоврядування в КГ №79 є процедура самооцінки, яка проводиться за рішенням органів шкільного самоврядування. Самооцінка проходить у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи громадського самоврядування з урахуванням результатів опитування.

         1.2            ЕТИЧНИЙ КОДЕКС УСІХ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту» учень – це особа, яка навчається і виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів, зарахування до яких, як правило, здійснюється з 6 років.

    Статус учнів як учасників освітнього процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов’язки визначаються Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно – правовими актами чинного законодавства України.

   Відповідно до ст. 53 Закону України «Про освіту» учні як здобувачі освіти мають право на:

-     навчання упродовж життя та академічну мобільність;

-     індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

-     якісні освітні послуги;

-     справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

-     відзначення успіхів у своїй діяльності;

-     свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;

-     безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

-     повагу людської гідності;

-     захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

-     доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;

-     інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.

Учні як здобувачі освіти зобов’язані:

 1. Приходити в школу за 15-20 хвилин до початку занять, охайними, одягнутими, відповідно до вимог ділового стилю, зайняти своє робоче місце, підготувати все необхідне навчальне приладдя.

2. Забороняється приносити на територію закладу з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, тютюнові вироби, наркотики тощо.

3. Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

4. Забороняється без дозволу педагогів (за узгодженням із батьками) йти зі школи та її території в урочний час.

5. У разі пропуску занять учень зобов’язаний пред’явити класному керівнику довідку або заяву від батьків (осіб, що їх заміняють) про причину відсутності на заняттях, яка подається завчасно на ім’я директора закладу.

6. Забороняється фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки.

7. Не дозволяється жувати гумку, користуватися мобільним телефоном на уроках.

8. Учень зобов’язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.

9. Учень повинен належним чином вести щоденник, пред’являти його на першу вимогу вчителя.

Правила поведінки учнів на перервах.

Час перерви - особистий час кожного учня. Він може його проводити на власний розсуд, проте не повинен заважати іншим, порушувати правила безпеки життєдіяльності

Під час перерви учень зобов’язаний:

- підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;

- вийти з класу, якщо попросить учитель;

- підкорятися вимогам чергового учня чи учителя;

- забороняється бігати по сходах, поблизу вікон і в інших місцях, непристосованих для

   ігор; 

- забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну

   силу;

- категорично забороняється самовільно відчиняти вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна;

- на перервах школярі можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, дирекції школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

Правила поведінки школярів у їдальні:

1. Учні приходять в їдальню після закінчення уроку у визначений час.

2.  Під час обіду в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно.

3. Школярі повинні шанобливо ставитись до працівників їдальні.

4. Розмовляти під час обіду слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.

5. Дбайливо ставитись до майна шкільної їдальні.

6. Забороняється приходити в їдальню у верхньому одязі.

7. Забороняється виносити їжу з їдальні.

Правила поводження батьків або осіб, що їх замінюють, під час освітнього процесу

1. Систематично тримати зв’язок з класоводом чи класним керівником дитини.

2. Регулярно відвідувати  батьківські збори. У разі відсутності, домовитися з класоводом/класним керівником про індивідуальну зустріч.

3. Систематично реагувати на зауваження чи пропозиції класовода/класного керівника, 

4. Брати активну участь у житті школи.

5.  Батьки або особи, які їх замінюють, що супроводжують або зустрічають своїх дітей, до будівлі школи не заходять і чекають дітей на подвір’ї школи. В окремих випадках (негода тощо) проходять до вестибюля (не далі поста чергового або в межах його поля зору).

6. У разі відсутності дитини на заняттях заздалегідь повідомити класовода/класного керівника й написати відповідну заяву, в якій вказати причину відсутності.

7. Не дозволяється проходити до закладу з габаритними сумками, колясками, валізами та свійськими тваринами.

Права й обов'язки педагогічних працівників

Згідно з п. 1 статті 55 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:

• захист професійної честі, гідності;

• вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

• індивідуальну педагогічну діяльність;

• участь у громадському самоврядуванні;

• користування подовженою оплачуваною відпусткою;

• підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку;

Відповідно до п. 1 статті 56 закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов'язані:

• постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

• забезпечувати умови для засвоєння учнями на рівні обов'язкових вимог до змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку здібностей учнів,;

• настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі - правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбності, поміркованості, інших доброчинностей;

• виховувати в дітей та молоді повагу до батьків, жінок, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного й соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни;

• готувати учнів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

• додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність учня,;

• захищати молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

     У cтатті 28 закону України «Про загальну середню освіту» зазначено, що права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України [254к/96-ВР], законом України «Про освіту», Кодексом законів про працю України [322-08], цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

           1.3 ПРИНЦИПИ ФІНАНСУВАННЯ ТА СПІВФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДУ

     Фінансова діяльність шкільної спільноти ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості та прозорості. Співучасть батьків у фінансових витратах школи є добровільною та може бути спрямована, переважно, на цільові проєкти, що слугують покращенню освітнього процесу та розвитку школи як осередку місцевої громади і знайшли підтримку більшості класної або шкільної спільноти.

1.3.1 ФІНАНСУВАННЯ КОШТОМ ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТІВ

ü  Усі члени шкільної спільноти мають вільний доступ до інформації про кошторис і фінансовий звіт школи. Окрім інформації про надходження й використання всіх отриманих коштів, адміністрація школи надає інформацію про запити на фінансування до засновників школи, місцевої влади, спонсорів тощо, а також відповіді на них.

ü  Інформація про всі матеріальні цінності, отримані школою від батьків чи благодійних організацій, має бути опублікована на сайті школи. Керівництво закладу освіти обліковує їх відповідно до законодавства та зобов’язується використовувати їх лише в інтересах школи.

ü  Адміністрація школи бере на себе зобов’язання подавати всю фінансову інформацію (або інформацію про всі кошти, які отримує школа з різних джерел) вчасно, достовірно і доступно для розуміння будь-якому учаснику освітнього процесу. Питання щодо кошторису та фінансового звіту вирішуються через звернення до адміністрації школи або районного відділу освіти.

ü  Раз на рік (на першому засіданні загальношкільної баьківської ради, серпень/ вересень) директор публічно звітує про виконання річного плану школи та презентує план розвитку школи на наступний, а також пов’язані з цим планом очікувані фінансові потреби.

1.3.2 ДОДАТКОВЕ СПІВФІНАНСУВАННЯ СИЛАМИ БАТЬКІВ

       Основною метою додаткового співфінансування силами батьків є цільові проєкти, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проєкт оголошується адміністрацією школи, вчителем, батьками або учнями. Проєкт виноситься на розгляд спільноти (класу або школи) і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен з членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проект, і також самостійно визначає розмір власної фінансової участі. Обов’язковою умовою такого співфінансування є оприлюднення переліку потреб та їхньої вартості.

ü  Можливе співфінансування силами батьків здійснюється за принципами:

- добровільності: ніхто не може нікого примусити здавати гроші на будь-що;

- конфіденційності: без згоди людини ніхто не має права публічно оголошувати, узяла вона участь у співфінансуванні чи ні;

- прозорої та регулярної звітності.

ü  Співфінансування школи силами батьків є частиною кошторису школи і відображається в звіті у графі “Надходження”. Гроші приймаються в безготівковій формі та надходять на спецрахунок школи. Якщо батьки вирішили передати школі будь-які матеріальні цінності, останні мають бути взяті на облік за актом приймання-передачі з визначенням їхньої балансової вартості.

ü  Батьки мають можливість контролювати та перевіряти реальні потреби школи в їхньому співфінансуванні. Наявність або відсутність грошей на рахунку школи або засновника можна перевірити через відкриті реєстри та/ або відповідний запит на отримання публічної інформації до засновника школи. Перевірити адекватність тендерних закупівель можна через сайт ProZorro. Пересвідчитись, чи дійсно існує потреба у співфінансуванні силами батьків певних речей (мийних засобів, фарби тощо), батьки можуть, ініціювавши інвентаризаційну перевірку і створивши відповідну комісію, що перевірить фактичну наявність або відсутність речей, на закупівлю яких пропонується співфінансування.

 РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 МИ, ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА УЧНІ, ВИХОДИМО З ТОГО, ЩО: ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС МАЄ БУТИ СПРЯМОВАНИЙ НА ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК І ПОДАЛЬШУ УСПІШНУ САМОРЕАЛІЗАЦІЮ УЧНЯ В ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ – ЯК ОСОБИСТОСТІ, ГРОМАДЯНИНА Й ФАХІВЦЯ.

 2.1 Організація освітнього процесу в межах навчальної діяльності

      Організація освітнього процесу ґрунтується, перш за все, на академічній свободі вчителя, праві вільного вибору ним форм, методів та засобів навчання і праві вчителя на педагогічну ініціативу. Адміністрація школи, батьківська та учнівська спільноти мають усебічно сприяти реалізації цих прав вчителя.

Водночас батьки та учні (старшокласники) можуть бути ініціаторами та/або брати участь у низці питань організації освітнього процесу, зокрема:

ü  у межах Типового робочого плану колективно обирати предмети варіативного складника освітньої програми з урахуванням думки педагогічного колективу закладу та профорієнтаційних перспектив;

ü   подавати загальношкільні, класні або індивідуальні заявки на освітні, соціальні й культурні гранти;

ü   залучати батьків до організації майстер-класів та лекцій про різні спеціальності, а також екскурсій на виробництва, в офіси тощо; шукати можливості для отримання якомога ширшої інформації про сучасні професії та соціальні компетентності.

  2.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПОЗА МЕЖАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

      Позаурочна діяльність закладу спрямована на:

   • всебічний розвиток учнів, зокрема їхнього емоційного інтелекту, комунікаційних навичок, ініціативності та творчості;

     • виявлення і розвиток талантів;

     • налагодження та укріплення партнерських зв’язків між членами спільноти: батьками, педагогами та дітьми;

     • пропагування навчання упродовж життя, ознайомлення з сучасними напрямками розвитку ринку праці.

       Усім учням надана можливість спробувати себе в творчих видах діяльності та взяти участь у відповідних конкурсах, виставах, змаганнях тощо: критеріями участі в творчих конкурсах є не наявність відповідних навичок, а виключно бажання учня. Форма і зміст таких заходів обираються та плануються спільно з учнями; пріоритетом у виборі форм позаурочної творчої активності є побажання учнів.

      У позаурочний час учні за бажанням можуть брати участь у шкільних олімпіадах з навчальних предметів; відповідний учитель надає допомогу в підготовці. Успішна участь в олімпіадах не є обов’язком учнів; будь-який результат на олімпіаді або відмова від участі не можуть бути причиною засудження чи покарання з боку вчителя або адміністрації школи.

     Запорукою добровільної участі в позаурочній діяльності є її відкрита програма та попереднє оголошення загальношкільних учнівських заходів, що обговорюється та пропонується заздалегідь на кожен семестр. Такий порядок дає можливість охочим заздалегідь визначитись, у яких видах позаурочної діяльності вони б хотіли взяти участь. Учні та батьки можуть вносити свої пропозиції на наступний рік і брати участь у складанні програми заходів.

      Механізмом перевірки ефективності позаурочної діяльності в школі може бути опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.

 РОЗДІЛ 3. БЕЗПЕКА В ШКОЛІ

 МИ, ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА УЧНІ, ВИХОДИМО З ТОГО, ЩО: ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЕЛЕМЕНТОМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ Є ЗАДОВІЛЬНЕННЯ ДЛЯ ВСІХ ЙОГО УЧАСНИКІВ НА НАЛЕЖНОМУ РІВНІ ОСНОВНИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ (ЗОКРЕМА ФІЗІОЛОГІЧНИХ, СОЦІАЛЬНИХ ТА ПОТРЕБ У БЕЗПЕЦІ – ФІЗИЧНІЙ І ПСИХОЛОГІЧНІЙ).

        3.1. СПРИЯТЛИВЕ ФІЗИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

        Серед основних фізичних потреб усіх учасників освітнього процесу в шкільному середовищі є такі:

• Вільний доступ до свіжого повітря. Школа забезпечує наявність свіжого повітря в класах під час занять, регулярне провітрювання класів під час перерви та можливість прогулянок дітей на шкільному подвір’ї під час перерв;

• Вільний доступ до питної води. Фонтанчики є завжди доступними всім учасникам освітнього процесу в школі;

• Вільний доступ до туалета. Шкільні туалети відповідають потребам людини в повазі до її гідності та сучасним гігієнічним нормам. Туалети облаштовані згідно санітарно-гігієнічних норм, забезпечені теплою водою та милом для миття рук; туалетний папір забезпечується кожним класом (за згодою).

•  Доступна якісна їжа. У школі організовано гаряче харчування. Одним з критеріїв організації роботи шкільної їдальні є надання збалансованого харчування. Осучаснено інтер’єр їдальні,в наявності необхідний посуд та столові приладдя .

• Надається домедична допомога в разі потреби.

3.2 БЕЗПЕЧНЕ ТА КОМФОРТНЕ ПСИХОСОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

     Усі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу в школі та в освітньому просторі, ставляться один до одного з повагою. Психологічне насильство та булінг є неприпустимими в стосунках між усіма учасниками освітнього процесу. Правила школи та регламенти взаємодії учасників освітнього процесу передбачають комфортне психологічне середовище для всіх і кожного.

      У школі організовується психологічна та соціальнопедагогічна підтримка для учнів. Психологічна служба в школі забезпечена організаційними можливостями для ефективної роботи. Виділено окремий кабінет для роботи практичного психолога. У школі також є скринька для анонімних звернень до психолога та працює «Психологічна вітальня», до якої можуть звертатися учасники освітнього процесу кожну останню п’ятницю місяця.

      Під час перебування в школі вчителі та учні мають простір і час для відпочинку та психологічного розвантаження. Разом з простором для відпочинку педагогів (вчительською кімнатою) в школі створюється простір для психологічного розвантаження та відпочинку учнів.

      Інструментом вимірювання рівня психологічного комфорту в школі є анкетування всіх учасників освітнього процесу.

     Проблеми з порушенням правил спілкування та взаємоповаги в школі вирішуються на рівні адміністрації школи. Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися Координаційною радою або Радою профілактики школи, засновником закладу освіти (органом управління у сфері освіти, який діє від імені засновника). Шкільна процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена.