Аудіо-підтримка

Музичні методи в навчальному середовищі

Здатність музики зцілювати була визнана з давніх часів і завжди використовувалася людьми в різних культурах відповідно до їхнього розуміння та традицій. Проте наукові докази благотворного впливу музики на здоров’я, фізичне, емоційне та когнітивне благополуччя людини можна знайти в основному з другої половини 20 століття. Загальновідомо, що музика є універсальним інструментом, який може впливати на почуття, ставлення та поведінку.

Сьогодні музика є невід’ємною частиною нашого життя та повсякденного досвіду. Слід визнати, що в нашому соціальному середовищі ми не можемо навіть навмисно уникнути музики. Ми відчуваємо присутність музики в будь-яких ситуаціях, наприклад, коли чуємо фонову музику в магазині чи кафе, музичний мотив або мелодію як сигнал смартфона, наспівуючи випадкову мелодію під час перегляду реклами по телебаченню. У багатьох ситуаціях ми свідомо додаємо музику до нашого повсякденного життя, наприклад, ми вибираємо та слухаємо певні музичні твори щодня, займаючись, безроздільно або паралельно, нашими повсякденними справами, ми вибираємо музику для прослуховування під час навчання, ми відвідуємо концерти та музичні вистави. Таким чином, музика, навмисно чи ненавмисно, впливає на наш емоційний стан, рівень стресу, самопочуття, мотивацію, здатність до навчання.

Важливо відзначити, що вплив музики не завжди є однозначно корисним. Вибір деструктивної музики також може погіршити наше емоційне благополуччя, підвищити рівень стресу або навіть поставити під загрозу наше фізичне та психічне здоров’я в довгостроковій перспективі.

Вплив музики тісно пов’язаний з рисами особистості та попереднім музичним досвідом людини, відповідністю обраної музики та діяльності, пов’язаної з музикою, загальним і поточним потребам людини, відповідністю музики певному середовищу та ситуації. Таким чином, інтеграція музичних методів у навчальне середовище надає вчителю широкий спектр можливостей щодо задоволення фізичних, емоційних, когнітивних або соціальних потреб учнів.

У 1950-х роках були закладені основи музикотерапії як професійної сфери. За даними Американської асоціації музичної терапії, музична терапія визначається як клінічне та засноване на доказах використання музичних втручань для досягнення індивідуальних цілей з терапевтичною метою атестованим фахівцем, який пройшов затверджену програму музичної терапії. Таким чином, у багатьох країнах музичних терапевтів класифікують як практикуючих лікарів, тобто медичних працівників, які лікують людей у випадках фізичних або психічних захворювань.

У свою чергу, викладачі схильні епізодично використовувати музику та музичні методи у своїй професійній діяльності, коли це не пов’язано з музикою як предметом. У навчальному середовищі музика слугує способом, яким вчителі в межах своєї компетенції можуть сприяти ситуаційному та довгостроковому благополуччю учнів, співпрацювати з учнями в досягненні різноманітних цілей виховання та підтримувати їх у подоланні важких життєвих ситуацій. та/або їх наслідки.

Також важливо розрізняти музику як предметну область і використання музичних методів під час навчання, оскільки цілі дуже різні. Цілі музики як предметної області в першу чергу орієнтовані на ознайомлення учнів з різними стилями музики, заохочення емоційного відгуку, мотивації до музичного заняття та розвитку специфічних музичних навичок. Навпаки, використання музичних методів у навчальному середовищі більш широко орієнтоване на потреби учнів у благополуччі, а цілі використання музики не зосереджені на навчанні музиці чи музикуванню.

Підсумовуючи, музику в класі можна використовувати для наступних цілей:

- знизити рівень стресу і тривожності;

- забезпечити фізичне та емоційне благополуччя;

- забезпечити тайм-аут між/після навчальних завдань;

- розвивати уяву;

- заохочувати до дискусії щодо особисто значущих питань, тощо.

Для аудиторних занять підходять як методи з активним залученням учнів до музичної діяльності, наприклад, співу, гри на музичних інструментах або перкусії, написання текстів пісень, так і методи, засновані на прослуховуванні музики.

Мабуть, найдоступніші музичні методи в навчальному середовищі – це ті, які інтегрують прослуховування музики. Залежно від їхніх цілей, аудіювання може використовуватися разом з іншими мистецькими видами діяльності, такими як самовираження у образотворчому мистецтві або імпровізація танцю/руху. Особливою групою методів є музична релаксація, яка може включати як спеціальні завдання, орієнтовані на уяву, так і вільне відчуття заспокійливої дії музики.

Спів також дуже корисний для практики в класі, оскільки він може об’єднати учнів і зміцнити їх почуття приналежності до певної групи. Спів знайомих пісень може допомогти пригадати приємні спогади. Пісні також можуть допомогти подумати про травматичний досвід, примиритися з почуттями та розвинути навички вирішення проблем. Дослідження показують, що прослуховування, наспівування або спів знайомих пісень може посилити відчуття безпеки та підвищити впевненість у собі у дітей, які пережили травму. Учні також можуть переписати текст знайомої пісні, щоб краще висловити своє ставлення та почуття.

У свою чергу, музично-ритмічні вправи з використанням перкусії або, якщо доступні, простих музичних інструментів зарядять учнів енергією та зміцнять їхнє відчуття згуртованості.

У рамках будь-якого із згаданих методів учні можуть поділитися своїми емоціями та думками, викликаними музичною діяльністю. Учитель повинен знати, що участь у такій діяльності може бути дуже глибоким і особистим досвідом для учня, тому висловлення почуттів іноді може бути складним завданням. Таким чином, роль викладача полягає в тому, щоб підтримувати добровільність у дискусіях, а також бути в курсі атмосфери в класі та емоційного стану учнів.

При впровадженні музичних методів на заняттях вчителям важливо оцінити власні здібності та навички, а також свою психологічну готовність до роботи з цим видом діяльності, оскільки використання музики на уроці багато в чому пов’язане з власними навичками вчителя, ставленням до музики та його або її попередній досвід, пов'язаний з музикою. Однак важливо зазначити, що музична діяльність не вимагає від учителя навичок гри на музичному інструменті чи співу. Найважливішою передумовою є позитивне ставлення до музики як потенційного джерела благополуччя.

При відпрацюванні музичних методів на уроці важливо оцінювати заплановану діяльність з точки зору готовності як учня, так і вчителя. Якщо діти не мають попереднього досвіду музичних занять поза уроками музики, можливо, необхідно почати з дуже маленьких і коротких занять. У свою чергу, вчитель повинен мати чітку та досяжну мету музичної діяльності, уміння передбачати різні сценарії реалізації та бути гнучким у адаптації своїх дій до них.

Використовуючи записану музику, рекомендується звернути увагу на якість звуку та технічне оснащення, оскільки це важлива частина загального враження, яке можна отримати від музичного твору.

Заходи, описані нижче, містять пропозиції та ідеї щодо інтеграції музичних методів у щоденне шкільне життя учнів. Водночас слід нагадати, що вчителям необхідно адаптувати запропоновані ідеї до потреб своїх учнів як щодо вибору музики, так і щодо виконання заходів.

Музичний метод "Новий текст для пісні"

Мета: заохотити до вираження власних емоцій й важливих думок через музику для зниження рівня тривожности.

Ресурси: запис пісні та, якщо є, караоке-версія пісні, оригінал текстів пісень на папері або на смарт-пристрої.

Інструкції:

Підготовка: Учні домовляються про тему та пісню, для якої мають створити нові тексти пісні, знайти оригінальні тексти пісень і, якщо необхідно, роздрукувати їх. Теми можуть бути пов'язані з повсякденним життям, шкільним життям чи суспільно-політичними подіями. Важливо, що пісня є знайомою більшості учнів і викликає позитивні асоціації. Бажано вибрати пісню, де в основному вимовляються слова (наприклад, у стилі реп) або де є проста мелодія, щоб усі учні, незалежно від своїх музичних здібностей, могли продуктивно займатися.

Хід проведення: Учні погоджуються щодо правил (наприклад, не використовувати лайливих слів у текстах).

Учні діляться на декілька підгруп, кожна група пише новий текст до одного куплету або всієї пісні.

Учні разом складають текст пісні, записують його на папері чи на смарт-пристрої, перевіряють, як ритм тексту відповідає ритму музики та нарешті представляють свою версію іншим, зачитавши новий текст або виконавши пісню в новій версії.

Роль учителя в основному полягає в тому, щоб заохотити учнів; надати їм змогу працювати самостійно але, якщо необхідно, то допомогти їм втілити свої ідеї в текст пісні і включити їх у ритміку структури пісні.

Рефлексія – важлива частина завдання, яку можна виконати через обговорення після діяльності або короткий письмовий відгук. Якщо це стосується учнів, діяльність може призвести до публічного виступу у шкільних заходах.

Час на виконання завдання: 30-40 хвилин.

Метод прослуховування музичних творів (1)

Мета: урівноваження й стабілізація психічних станів дітей шкільного віку, які мають яскраво виражений характер збудження.

Ресурси: запис музикальної композиції, різнокольорові олівці або фломастери, чистий аркуш паперу формату А4.

Інструкція:

Учитель пропонує учням зручно сісти, прослухати музикальну композицію й намалювати, які емоції вона викликає.

Приклади музикальних композицій:

"Колискова" (автор музики: Яків Степовий - відомий український композитор і педагог ХХ століття).
"До Елізи" (автор музики: Л. ван Бетховен - відомий німецький композитор і піаніст ХІХ століття).

Метод прослуховування музичних творів (2)

Мета: урівноваження й стабілізація психічних станів дітей шкільного віку, які мають яскраво виражений характер пригніченості.

Інструкція:

Приклади музикальних композицій:

"Волинка" - І. С. Бах (видатний німецький органіст, скрипаль та один із найвидатніших композиторів світу).
"Турецький марш" - В. А. Моцарт (відомий австрійський композитор XVIII століття).