Мирослав Скорик - Мелодія

Миросла́в Миха́йлович Ско́рик (*13 липня 1938, Львів, Україна) — композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006—2010 роках, художній керівник Київської опери (з 2011). Внучатий небіж Соломії Крушельницької. 

Микола Леонтович - Щедрик

Леонто́вич Мико́ла Дми́трович (* 1 (13) грудня 1877, с. Монастирок, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія — † 23 січня 1921, с. Марківка, Гайсинський повіт, Подільська губернія, Українська Соціалістична Радянська Республіка) — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».

Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка англ. «Carol of the Bells». 

Микола Колесса - сюїта "В горах" 

Мико́ла Філаре́тович Коле́сса (6 грудня 1903, Самбір, Львівська область — 8 червня 2006, Львів) — український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи. 

Нестор Нижанківський - Вальс

Не́стор Оста́пович Нижанкі́вський (нар.31 серпня 1893, Бережани, нині Тернопільської області — пом.12 квітня 1940, Лодзь, Польща) — український композитор, піаніст і музичний критик.

Формування композиторської майстерності Нижанківського відбулося на еміграції у Віденській музичній академії (клас Й. Маркса), яку закінчив, здобувши ступінь доктора філософії.

Під час Першої світової війни був призваний до війська, потрапив у полон, звідки повернувся 1918 року. Пізніше Нижанківський навчався у Празькій консерваторії у Вітезслава Новака, яку закінчив у 1926 році написанням фортепіанного тріо мі мінор.

Від 1928 року Нижанківський включився у музичний процес Західної України, посівши посаду викладача Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові.

Композитор був членом музикологічної секції НТШ (Наукового товариства імені Тараса Шевченка), музичним критиком газети «Українські вісті», співорганізатором і першим головою Союзу українських професійних музик (СУПРОМ). 

Василь Барвінський - Думка

Васи́ль Олекса́ндрович Барві́нський (20 лютого 1888, Тернопіль — 9 червня 1963, Львів) — український композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Визначний представник української музичної культури XX століття. Провідний діяч Союзу українських професійних музик.

Перші творчі спроби В. Барвінського належать ще до часів перебування у Львові, але лише під час навчання у Празі в професора Вітезслава Новака він ступив на широкий творчий шлях. Славнозвісний чеський педагог і композитор заохочував спудея вивчати українські народні пісні, сприяв належному спрямуванню його поглядів.

Особливістю творчості митця є нахил до мініатюрного й інструментального жанру, особливо до фортепіанного. Ще навчаючись у Празі, В. Барвінський написав великий твір «Українська рапсодія».

У 1912—1914 роках написав твори: фортепіанний (присвячений пам'яті М. Лисенка) секстет і низка фортепіанних п'єс.

У 1915 році повернувся до Львова; працював на посаді директора і професора Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Не лише вів педагогічну роботу, а й керував хором товариства «Боян», виступав з концертами.

У 1917 році створив «Урочисту кантату» й кантату «Заповіт» на слова Т. Шевченка. У 1929—1930 — написав увертюру до опери «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» («Маруся»).

У 1930-ті роки склав збірку 38 українських народних пісень для фортепіано. Тоді ж виникли фортепіанна збірка колядок і щедрівок, а також популярна збірка з 20 дитячих п'єс. На теми українських пісень написав низку п'єс для скрипки і фортепіано («Пісня», «Гумореска», «Пісня і танок», «Елегія»), а також «Струнний квартет для молоді».

У 1937—1939 роках входив до редколегії часопису «Українська Музика» (Львів). У цьому журналі (а також в іншій періодиці) були надруковані його музичні праці «Огляд історії української музики», «Українська музика», «Нова доба української музики», «Мої спогади про Миколу Лисенка», «Бела Барток у Львові», «Творчість В. Новака», «Українська народна пісня і українські композитори» та інші.

У 1939—1941 та 1944—1948 роках, перебуваючи на посаді директора Львівської консерваторії та голови Львівського відділення Спілки композиторів, написав низку творів переважно вокального жанру. Були задумані ескізи до музичного портрета на основі пісень про О. Довбуша.

1964 року багаторічні зусилля львівських композиторів (особливо А. Кос-Анатольського) досягли мети: В. Барвінський був реабілітований. А, проте, музика композитора в наступні роки все одно майже скрізь була вилучена з концертів (так тривало майже 25 років). 

Микола Лисенко - Елегія

Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко (10 (22) березня 1842, с. Гриньки, нині Глобинський район — 24 жовтня (6 листопада) 1912, Київ, нині Україна) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор К. Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка. 

Євген Станкович - Камерна симфонія №7 - III

Євге́н Фе́дорович Станко́вич (* 19 вересня 1942, Свалява, Закарпатська область) — український композитор, голова Національної спілки композиторів України (з 2005 року), заслужений діяч мистецтв УРСР (1980), народний артист УРСР (1986), Герой України (2008)[1]. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. 

Василь БАРВІНСЬКИЙ Твори для віолончелі з фортепіано

Тарас МЕНЦІНСЬКИЙ, віолончель та Тетяна МІЛОДАН, фортепіано

00:00​  Колискова з Сюїти  (1927)

04:41​  Мелодія   (1926)

06:28​  Варіації  (1918) 

Василь Барвінський (1888-1963) – визначний український композитор, піаніст, громадський діяч. Основоположник жанру камерно-ансамблевої музики в Україні. Написав два тріо, два струнні квартети, фортепіанні квінтет і секстет. Для віолончелі він створив варіації, сонату, сюїту і концерт з оркестром. Варіації присвячені віолончелісту Богдану Бережницькому, разом з яким Барвінський часто виступав у концертах.

Виконання Т.Менцінського та Т.Мілодан записане з концерту у Львівській філармонії 17 червня 2015 року. 

АРКАТА та Олександр Божик: М.Скорик - Карпатська рапсодія

Соло - Олександр Божик 

Концерт "Арката та Олександр Божик", 2 квітня 2014 року

Академічний камерний оркестр "Арката",  диригент та художній керівник, заслужений діяч мистецтв України - Георгій Курков. 

Сергій Борткевич. Романс для віолончелі і ф-но (ор.25 №1)

Сергій Борткевич (1877-1952). Романс для віолончелі та фортепіано (ор.25 №1)

Анна Нужа (віолончель)

Інна Довбня (фортепіано)

Запис від 29.05.2017

Національний будинок органної та камерної музики України