Особистісно орієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Це визнання учня головною фігурою всього освітнього процесу.

“Особистісно зорієнтоване виховання – це утвердження людини як найвищої цінності, навколо якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети”, —

вважає І.Д. Бех

Працюючи над розробкою моделей уроків, треба прагнути побудувати їх на оптимальному поєднанні традиційних, перевірених часом принципів дидактики, таких як науковість, відповідність віковим особливостям з інноваційними підходами особистісно орієнтованого навчання. Ознаками цієї технології є, на мою думку, такі:

— учень усвідомлює мету уроку як важливу особисто для себе;

— засвоєння знань відбувається переважно під час активної діяльності учнів;

— учень – особистість з власним досвідом, тому результативність навчання у значній мірі залежить від уміння використовувати індивідуальний досвід дитини, задовільнити потреби кожного учня;

— при застосування активних методів навчання важливою є стадія евокації, тобто актуалізації знань окремого учня, групи, класу в цілому;

— сучасний урок – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті знання при опануванні нового змісту;

— ефективне навчання не може бути нудним;

— на уроках школярі вчаться вчитися, бо не можливо всього навчити, але можна навчитися вчитися. Ось чому прогресивним методом є диференціація з індивідуальними програмами діяльності учнів;

— важливою ознакою є надання школярам свободи вибору варіантів завдань, способів їх виконання, форм звіту за результати роботи;

— діти пам’ятають, що право вибору завжди має врівноважуватися усвідомленою відповідальністю за свій вибір;

— на уроках оцінюють механізм творчості учнів, завдяки якому досягається результат;

— найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси самих учнів.

Позитивне налаштування на урок значною мірою залежить від спланованої мети: “Що, навіщо, як ми будемо вивчати? Де можна використати ці знання?” Спостереження показують, що найбільший інтерес викликає пов’язування матеріалу з очевидними явищами або з таємницями буття.

Застосування активних методів потребує створення атмосфери відповідальної та відвертої взаємодії, використання засобів комунікації, інтерактивних вправ “Обери позицію”, “Карусель”, “Репортер”, “Мікрофон” та ін.

Особливого значення набуває при цьому позитивний зворотний зв’язок, оцінка зусиль, створення ситуації успіху.

Раціональний вибір методів та їх застосування обумовлений конкретною метою. Використання проблемного методу навчання значною мірою сприяє розвитку мислення.

— метод смислового бачення.

В чому причина явищ. Яке його походження?

— метод символічного бачення.

Визначається зв’язок між явищем та його символом (весна – відродження, світло – символ добра).

Розв’язання різноманітних проблем може відбуватись у формі гри, дискусії, дебатів тощо.

Особливе місце в сучасному навчанні має робота в парах або малих групах. У такій діяльності засвоюється досвід співробітництва, спілкування, відповідальності. До речі, дуже важливо, щоб склад груп був динамічний, увесь час змінювався, що позитивно впливає на взаємини та мікроклімат.

Групова робота може бути побудована за принципами парного навчання, взаємного консультування, роботи над проблемним питанням, розподілу ролей тощо.

Зазначимо, що застосування сучасних методів роботи робить процес навчання активним, а мислення учнів – творчим і самостійним.

Таким чином, призначення особистісно орієнтованих технологій полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості дитини її здоров’я та індивідуальні здібності, допомагати в становленні її суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості.

В умовах особистісно-орієнтованого навчання я обов'язково виходжу з інтересів учнів, їхніх зацікавлень. Отже, пріоритетною для навчальних занять буде така схема: цілі учнів – їхні індивідуальні особливості – форми і методи роботи, які забезпечать досягнення поставлених цілей – навчальний матеріал. Плануючи урок, добираю відповідні форми подачі, й опрацювання навчального матеріалу.

Щодо діалогових методів, то особливу увагу надаю діалоговому мовленню, що спричинюється щось повідомити, з'ясувати, спонукати; передбачає зорове сприйняття співрозмовниками одне одного, а також міміки, жестів, інтонації. Отже, діалог – це такий вид діяльності, який забезпечує комунікативне і ситуативно-мотивоване оперування мовним матеріалом. У процесі навчання діалогічної промови використовую мікро діалоги у сполученні з діалогом-зразком, заучування якого сприяє засвоєнню граматичних структур, запам'ятовуванню лексичного матеріалу. Саме з метою формування вмінь і вправи на базі макро діалогу. Комунікативно-ситуативні вправи провожу у вигляді самостійної роботи в парах. Найбільш ефективною вважаю роботу з трьома, коли третя особа виконує функцію контролю, виправляючи помилки згідно з ключами або орієнтуючись на контрольну картку із схемою побудови мікро діалогу. Наприклад, працюючи над темою уроку: «Я, моя сім'я і друзі» даю таке завдання: уявіть, що ви зустрілися з англійськими школярами, відрекомендуйте себе, як вас звати, хто ви, чим ви займаєтесь, розкажіть про свою сім'ю, друзів, їхні інтереси. Скласти і розіграти діалог між вами і англійськими школярами, вживаючи теперішній неозначений час. А також використовую вправи на базі макро діалогу такі як заучування діалогу – зразка, доповнення відсутніх елементів діалогу (учням пропонується придумати початок або кінцівку діалогу), упорядкування діалогових варіантів з урахуванням зміни деяких обставин, що сприяє засвоєнню граматичних структур, запам’ятовуванню лексичного матеріалу, включаючи різноманітні ідіоми і фразеологізми. В результаті виконання таких вправ школярі мають закріплювати вивчені правила спілкування, норми мовленнєвого етикету. Тим самим відкриваю великі можливості для збагачення, уточнення й активізації словникового запасу учнів.

Використання методів навчання у співпраці дає змогу учням набути навички спілкування та співпраці, стимулює роботу в команді. Спілкуючись у групі, учень не тільки вчиться сам. а й вчить інших. Тут панує високий рівень обміну інформацією, є можливість висловитися кожному учневі, створюючи діалогічне мовлення. Такий вид роботи організовую як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Так працюючи над темою «Чому люди різні» на етапі активізації лексичного матеріалу учні працюють в малих групах. На підготовку завдань дається 5 хв. учні кожної групи розглядають фотокартки і заповнюють пропуски в тексті, описуючи характеристики зовнішності й характеру наведених акторів. По завершенні роботи секретарі від кожної групи на картках роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, доповідачі від кожної групи зачитують їхній варіант опису фотографій. Групи порівнюють і доповнюють опис.

А при вивченні теми «Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії» учні працюють в малих групах. На підготовку завдань дається 10 хв. перша група працює над таким завданням: вивчити історію та утворення англійського прапора, прочитати текст і на основі тексту потрібно розфарбувати прапори, на нижчеподаних малюнках, на яких відсутні кольори.

Друга група працює над таким завданням: визначити історію та утворення українського прапора, заповнити пропуски в тексті, встановлюючи подані слова, які підходять за змістом, намалювати та розфарбувати за змістом тексту. По завершенні роботи доповідачі від кожної групи показують їхні прапори і аргументують чому саме такі кольори зображені на їхніх прапорах і що вони символізують, розповідають історію та становлення прапорів тих держав, над якими вони працювали. Після цього групи обговорюють чи погоджуються вони з такими результатами, чи правильно вони визначили становлення прапорів і відобразили їхні кольори.

Як варіант методу роботи в малих групах застосовую метод акваріум при вивченні теми «Зовнішність та характер». Учні об'єднуються у дві групи. Перша група сідає в центр класу і читає вголос таку ситуацію: уявіть, що ви приїхали в Англію, а саме в англійську школу і ви познайомилися з англійськими школярами і вони попросили описати зовнішність та характер свого вчителя і відобразити її на силуеті. Перша група обговорює ситуацію в групі, використовуючи метод дискусії – 3 хв. Після закінчення обговорення група займає свої місця, а клас обговорює: чи погоджуються вони з думкою групи, тобто чи правильно описала група зовнішність та характер вчителя чи достатньо аргументований опис, якщо ні, то зазначають недоліки. Після цього місце в «акваріумі» займає друга група і обговорює таку ситуацію: уявіть, що ви зустрілися з англійськими учнями і вони попросили описати зовнішність та характер вашого друга. Після дискусії клас обговорює чи правильно описали зовнішність та характер учня, чи достатньо аргументований опис, якщо ні, то зазначають недоліки. Таким чином під час роботи в групах учні обмінюються своїми ідеями та аргументами, а головне це спільно одержаний результат.

На уроках також вдало використовую ігрові методи. Вони визначають ставлення учнів до конкретної ситуації чи проблеми, дають змогу набути знання шляхом гри та змогу діяти «як насправді», активізують діяльність учнів. Працюючи над темою «Міський транспорт» використовую рольову гру «Екскурсія по місту». Клас поділяється на пари по партах. Кожен учень лівого варіанта виконує роль гіда, правого роль іноземного туриста. Представники групи іноземних туристів запитують їхніх гідів про види міського транспорту і дорожні правила. Наприклад: Чи є багато шляхів пересування по місту? Які є вони? Можете нам сказати? Які є види міського транспорту у Києві? У Великобританії ми платимо за проїзд кондукторам. А як ви оплачуєте проїзд? Що ви робите якщо ваш автобус не везе вас в правильному напрямку? Розкажіть нам про дорожні правила, щоб уникнути дорожніх аварій? Після цієї рольової гри ставлю запитання «гідам» - Які запитання виникають у вас труднощі? Як ви почувалися в цій ролі? Запитання до туристів: Чи задоволенні ви відповідями ваших гідів?

Під час вивчення тем «Я, моя сім’я і друзі», «Моя школа», «Моє місто», «Погода», «Природа», «Україна», «Улюблене заняття», проводжу гру «Телефон». Опис гри: до нас на урок часто телефонує друг із Лондона. Його цікавить усе: як ми провели канікули, яка в нас погода, визначні місця нашого рідного міста. Він хоче приїхати в Україну й цікавиться визначними місцями нашої країни й столиці. Ми із задоволенням йому допомагаємо написати реферат про визначних людей України, описуючи їх по телефону. Як справжнього британця його часто цікавить наша погода. Ця гра дозволяє оживити діалогічне мовлення. Зі збільшенням лексичного запасу учні ускладнюють свої «телефонні» розмови.

Також використовую на своїх уроках:

• рольові ігри, змістом яких є стосунки між людьми;

• пізнавально – художні дидактичні ігри («Послухай і намалюй», «Намалюй і розкажи» тощо);

• рухливі дидактичні ігри з інтелектуальним навантаженням («Проведи сліпого», «Диктант наввипередки»; гра з м’ячем, що супроводжується виконанням певної мовленнєвої дії; гра – пантоміма, яка ілюструє певні дії людей, тварин);

• ігри-драматизації змісту пісень, віршів, тексту, казки тощо;

• лексичні та граматичні ігри з елементами змагання, побудовані за принципом «снігової грудки» («Хвальки», «Мовленнєвий ланцюжок»);

• ігри-змагання між командами ,окремими учнями, парами, групами;

• ігри-конкурси: на кращого читця, актора, диктора радіо, гіда тощо;

• інтелектуальні автентичні ігри за правилами («Bingo», «I Spy»)

• спокійні інтелектуальні ігри (відгадування кросвордів, ребусів, мовних загадок; вікторини, комп’ютерні ігри тощо).

Так, при вивченні теми «Пори року» на уроці узагальнення та систематизація знань застосовую метод проєкту. Проєкт – самостійно-спланована і реалізована робота, в якій мовленнєве спілкування вплетене в інтелектуально-емоційний контекст іншої діяльності. В основі його лежить дослідження певної проблеми, передбачає великий рівень творчої активності учнів. Урок-проєкт (за тривалістю короткий) у 4 класі складався з мікро проєктів. Перед виконанням проєктів я обговорила з учнями, що потрібно для реалізації проєктів, спільно скласти план роботи, учні опрацювали літературу і запропонували використати загадки, вірші, тексти про пор року, а також листя з дерев, квіти та інший матеріал для виконання проектів. Кожна група обрала певну пору року і вирішила як вона буде представляти її. Розподіли свої обов'язки між собою: хто буде представляти свою пору року, хто буде малювати, хто буде писати та оформляти свій проєкт. Учні першої групи обрали зиму і вони використали текст про зиму, намалювали малюнок до цього тексту, використавши матеріал. Учні другої групи обрали весну і вони використали вірші про весну, намалювали малюнок до цих віршів використавши матеріал. Учні третьої групи обрали літо і вони використали скоромовки. Учні четвертої групи обрали осінь і вони використали загадки про осінь. Намалювали малюнок, використавши матеріал. Кожна група представила свій проєкт і захищала його на англійській мові. Учні інших груп робили записи. По закінченню презентації коментували даний проєкт, що їм сподобалось, а що ні.

Так, на уроці у 7-му класі з теми «Здоров’я то здоровий спосіб життя» учні виготовили проєкт – пам’ятку «Правила здорового способу життя». А група учнів 10-го, 7-го та 9-х класів створили міні-проєкт – відеофрагмент «Яку їжу ми вживаємо». Семикласники, вивчаючи тему «Хвороби», презентували слайдові роботи на тему «Різні види болей», а під час вивчення теми «Рецепти приготування їжі» виконали різноманітні проєкти. Але один з учнів не тільки представив свій буклет – «рецепти моєї бабусі», а ще використавши гру, подарував рецепти усім учням. У 10 – му класі під час вивчення теми «Вибір професії» діти висловлювали свої думки про те, ким вони хочуть стати у майбутньому, створивши фотоколажі та відео-презентації «Моя майбутня професія», які розкривали їхні бажані професії. Під час вивчення у 8 – му класі теми «Музика. Мій улюблений виконавець» група дівчат – шанувальниць творчості Ані Лорак презентували відеофільм «Шлях до слави» (про життєвий та творчий шлях молодої співачки).

Застосування комп’ютерних систем у навчанні вчить учнів самостійно швидко знаходити та опрацьовувати, творчо інтерпретувати великі обсяги інформації. При цьому обробка учнями знайденої в мережі Інтернет та інших джерелах інформації сприяє не лише розширенню загального кругозору, а й розвитку аналітичного мислення, виробленню власних стратегій навчальної діяльності, підвищує рівень сформованості життєвих компетентностей учнів. Важливу роль в організації особистісно-орієнтованого навчання відіграють педагогічні програмні засоби, які сприяють активізації розумової діяльності учнів, сприяють підвищенню зацікавленості англійською мовою.

Використання інтерактивних методів захоплює учнів, пробуджує у них інтерес, вчить самостійно мислити, діяти. Учні стають розкутими, вільними у спілкуванні, вчаться користуватися різними джерелами інформації.

Часто використовую на своїх уроках інтерактивні вправи:

• «Автоперекладач» – учні беруть вивчені за темою слова і диктують рідною мовою в тому порядку, який необхідний вчителеві задля створення того сюрпризного моменту, необхідного на уроці (вгадати за першими буквами перекладу вид роботи, тему уроку, головного героя оповідання, його автора тощо).

• «Асоціативний кущ» – учні спочатку з основних слів, дібраних за темою уроку, складають «логічний ланцюжок», потім до кожного слова в ньому підбирають асоціації.

• «Граматичний пінг-понг» – цей прийом використовую для закріплення граматичного матеріалу, який необхідно довести до автоматизму. Наприклад під час вивчення форм неправильних дієслів. Учні стають у коло або в шеренги, рівні за кількістю, навпроти один одного. Перший за жеребом учень називає початкову форму неправильного дієслова, той, кому він кидає м’яча, називає 2-гу форму, наступний – 3-тю форму.

• «Жаринка» – за допомогою цього інтерактивного прийому повторюю та закріплюю будь – який граматичний або лексичний матеріал, створюючи усну лексичну карту. Для цього прийому вишиковую дітей в коло та кидаю м’яча. М’яч – це «жаринка» і вона дуже пече, тому необхідно якнайшвидше виконати завдання і передати м’яча сусіду. Наприклад, назвати асоціації за темою «Зимові канікули».

• «Зміни групу» – цей прийом спрямований на створення «ситуації успіху» у співпраці та взаєморозумінні. Об’єднавшись у первинні групи, діти обирають собі номери працюють за поставленим завданням. Невдовзі зони змінюють групу за номерами: спочатку міняються перші номери, потім другі. Усе залежить від складності завдання та відведеного часу на цей вид роботи.

Також у своїй роботі часто звертаюсь до методу «Мікрофон». Надаю можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позиці. При вивченні теми «Ми любимо подорожувати» ставлю такі запитання англійською мовою: чи можете ви сказати, що немає таких людей, які надають перевагу іншим розвагам і не люблять подорожувати? Які причини ви можете назвати? Чому люди подорожують? Які види подорожі ви знаєте? Як люди можуть подорожувати? Який транспорт ми можемо використовувати? Які види потягів ви знаєте? Які переваги має подорож автомобілем? Який є найшвидший вид подорожі? Чому люди подорожують літаком? Коли люди подорожують літаком? Коли люди подорожують і чому? І учні по черзі відповідають на запитання, передаючи один одному уявний мікрофон. На уроці учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливішим відкриттям було...» або «Це рішення було прийнято тому, що...».

Також використовую різноманітний дидактичний та роздатковий матеріал на уроках.

У позакласній роботі теж активно застосовую інтерактивні методи. На старшому етапі навчання об'єднала учнів, виходячи з їх інтересів і потреб до краєзнавчого гуртка. Метою засідання краєзнавчого гуртка є розширення загального світогляду учнів, знайомство з культурою.

Географією, історією, побутом країни мови, яка вивчається, через навчання учнів комунікативного спілкування з урахуванням соціокультурного компонента. Оскільки на уроках англійської мови традиційно вивчаються питання, пов'язані з географією країни яка вивчається, то під час позакласної роботи роблю акцент на вивчення сучасного життя та культури народу країни. Заняття відбуваються у різних формах, що значно стимулює пізнавальний інтерес учнів. Це комунікативна майстерня, проектна робота з наступною презентацією та захистом проектів. Заняття перше: Комунікативна майстерня «Літній відпочинок в США». Метою якого є познайомити учнів з особливостями літнього відпочинку у США і на цій основі розвивати комунікативні вмінні! групового спілкування. Заняття друге: Проектна робота «Великобританія. Визначні місця великих міст». Метою якого є розвивати вміння самостійного творчого опрацювання учнями значущого для них проектного завдання іноземною мовою. Працюючи в своїх групах, учні обговорюють свій профіль завдання, спираючись на інформацію, набуту з тексту, а також з інших джерел. Для цього вони користуються періодичними виданнями, книгами, постерами, які вони приносять на заняття за попереднім завданням. В процесі обговорення учні визначають основні положення теми, як слід включити до наступної презентації, обмірковують шляхи їх ілюстрування візуальними невербальними засобами у вигляді роботи, вирішують, як їх найкраще захистити перед аудиторією. В результаті є такі роботи: «Об'єднане Королівство Великобританії: його утворення, географічне положення, політичний устрій, національні символи і свята». Інші «Лондон – столиця Великобританії: його історія, визначні місця, мистецькі галереї і музеї». Після захисту своїх робіт відбувається інтерактивна частина захисту: учні відповідають на запитання аудиторії, які стосуються змісту роботи, додають або спростовують деякі факти, висловлюють оцінку почутого і побаченого.