Вони назавжди у наших серцях…
Безверхній Антон Вікторович
Позивний «Пітбуль»
1994 року народження, випускник 2011 року.
4 липня 2018 року вступив на військову службу за контрактом, солдат, гранатометник 2-ї штурмової роти 46-го батальйону ОБСпП «Донбас-Україна» 54-ї бригади. З 19 грудня 2018-го воював у районі міста Попасна, зазнав контузії. Після лікування повернувся на передову. Був активістом ГО «Вірне серце».
14 травня 2019 року загинув у бою від кулі снайпера у шию на спостережному посту поблизу села Новозванівка Попаснянського району на Луганщині.
17 травня 2019-го похований на Алеї Слави харківського міського кладовища №18.
Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Поєдинцев Дмитро Олександрович
Позивний «Адвокат»
1993 року народження, випускник 2010 року.
У 2015 році командир взводу лейтенант Дмитро Поєдинцев у складі добровольчого батальйону особливого призначення «Харків-1» брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях під час проведення Антитерористичної операції на сході України (АТО).
У 2022 році з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну він, не вагаючись, пішов служити до територіальної оборони Харкова.
Дмитро загинув 25 березня 2022 року, захищаючи Харків у складі батальйону ТРО «Харків-1», неподалік населеного пункту Мала Рогань.
Він був взірцем хоробрості, мужності й стійкості. Для нього відданість обов'язку, честь та гідність вартували надзвичайно дорого. Дмитро завжди приходив на допомогу, понад усе любив рідну землю.
Філоненко Сергій Сергійович
Позивний «Філ»
1993 року народження, випускник 2011 року.
Сергій перебував за кордоном, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Він повернувся, щоб захищати рідну землю. Вступив до спецпідрозділу «Кракен», пройшов курс молодого бійця і став на захист Батьківщини.
Загинув 05 травня 2022 року, отримавши смертельне поранення, під час операції по звільненню селища Руська Лозова.
10 травня 2022-го похований на Алеї Слави харківського міського кладовища № 18.
Сергій назавжди залишиться в нашій пам’яті добрим, чуйним, сраведливим. Він завжди готовий був допомогти і словом, і справою.
Він був справжнім патріотом, який до останнього подиху захищав рідну землю і віддав своє життя за наше щасливе майбутнє.
Сінельников Олександр Михайлович
Позивний «Сокіл»
1998 року народження, випускник 2016 року.
Старший сержант Олександр Сінельников воював у складі 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Був розвідником, збивав російські літаки, брав участь в обороні м. Охтирка та м. Бахмут, у контрнаступі на Харківщині та попри поранення продовжував воювати.
Загинув 30 листопада 2022 року поблизу міста Соледар на Донеччині. Поховали захисника на Алеї Слави харківського міського кладовища № 18.
22 лютого 2024 року у харківському ліцеї № 38 відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Сінельникову Олександру Михайловичу.
Крамаренко Владислав Вадимович
Позивний «Крам»
1996 року народження, випускник 2013 року.
Старший лейтенант Владислав Крамаренко після закінчення Академії Національної гвардії України служив у Маріуполі, був командиром підрозділу, брав участь в АТО/ООС. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів обороняв Маріуполь. Під час боїв був важко поранений. Два тижні перебував на «Азовсталі».
Владислав загинув 31 березня 2022 року, коли російські військові збили ракетою гвинтокрил, на якому українські оборонці евакуювали поранених побратимів. Рідні шукали тіло Владислава майже півтора року, його повернули під час обміну в липні 2023-го. Його дорога додому зайняла 576 днів.
Поховали героя 28 жовтня 2023 року на Алеї Слави харківського міського кладовища № 18.
Офіцер нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
