5 грудня – Міжнародний
день волонтера

5 грудня – Міжнародний день волонтера. Це свято відзначається щорічно з 1985 року, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала урядам відзначати саме цей день, як день добровольця. Згідно статистичних даних, оприлюднених ООН, по всьому світові нараховується близько 140 мільйонів волонтерів, що допомагають на безоплатній основі всім людям, які цього потребують. 

А: 5 грудня – Міжнародний день волонтера. Це свято відзначається щорічно з 1985 року, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала урядам відзначати саме цей день, як день добровольця. Згідно статистичних даних, оприлюднених ООН, по всьому світові нараховується близько 140 мільйонів волонтерів, що допомагають на безоплатній основі всім людям, які цього потребують.


Чи зустрічалися ви коли-небудь з волонтерами?

Ви знали,що їх називають волонтерами?

Б: Волонтер, волонтерство – «імпортні» слова, для багатьох українців незрозумілі і далекі. А чи є наші власні українські відповідники…?

В: В Україні поняття «волонтер» до 90-х-ХХст. не існувало. Людей, що займалися суспільно-корисною справою, називали доброчинцями, благодійниками, альтруїстами, громадськими діячами, меценатами. Серед найбільш відомих українців-благодійників я пригадую князя Володимира, Ярослава Мудрого, гетьмана Петра Сагайдачного, Мазепу;

Отже, волонтерська діяльність з давніх-давен була притаманна українському народу.  Такі слова як доброчинність, добродійство, благодіяння… мають однакове тлумачення: «надавати допомогу, сприяти кому-небудь у чомусь…». 

А: Бачу  ти читаєш  Закон України. Може, підкажеш  нам  хто ж це такий – волонтер?

Б: Якщо говорити мовою закону, то це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та умотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.

А ваша думка яка?

В: Це, передусім, добра, милосердна людина, яка володіє неабиякими комунікативними навичками і приваблює до себе людей. Це людина, яка розуміє проблеми оточуючих, співчуває їм і має бажання безкорисливо допомогти вирішити проблеми інших.

А:  Головне не час – головне душа людини. І помисли, з якими вона виконує ту чи іншу справу. Одним з поширених видів волонтерської роботи у Німеччині є допомога старим людям, безпритульним, інвалідам, мігрантам. Добровольці також прибирають територію, впорядковують подвір’я і вулиці. Організовують доброчинні концерти, просвітницькі бесіди на теми профілактики наркоманії, Сніду, підліткової злочинності.

Б: На мою думку, держава також повинна приділяти увагу волонтерському руху, виділяти кошти на проведення соціальних акцій, реклам. Формування великого руху добровольців є одним із важливих шляхів до продуктивної соціальної роботи в будь-якій державі. І наша країна також є активним представником волонтерських рухів

В:  Думаю, що наша зустріч сьогодні сприяла усвідомленню людей (громадськості) і державних органів у важливості волонтерства. Адже волонтери важливі для кожного суспільства тому, що вони працюють без користі для себе, показуючи цим суспільству, що є в житті речі більш цінніші, ніж отримання слави чи матеріальної нагороди. Охорона навколишнього середовища, культура, розвиток і позитивний імідж країни – є основним напрямком роботи волонтерів. Ось що допомагає суспільству впевнено стояти на ногах, а волонтеру отримати задоволення і безцінний життєвий досвід, набуті професійні знання та навички.

А зараз ми з вами станемо невеличкою частинкою усіх волонтерів світу і прикріпимо свої сердечка в знак нашого позитивного ставлення до цих добровольців та їхньої праці на користь людей та усього світу.(прикріплення готових сердечок)

А: В Україні поняття «волонтер» до 90х-ХХст. не існувало. Людей, що займалися суспільно-корисною справою, називали доброчинцями, благодійниками, альтруїстами, громадськими діячами, меценатами. Серед найбільш відомих українців-благодійників я пригадую князя Володимира, Ярослава Мудрого, гетьмана Петра Сагайдачного, Мазепу;

Отже, волонтерська діяльність з давніх-давен була притаманна українському народу.  Такі слова як доброчинність, добродійство, благодіяння… мають однакове тлумачення: «надавати допомогу, сприяти кому-небудь у чомусь…».

Б:  Якщо говорити мовою закону, то це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та умотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.

Це, передусім, добра, милосердна людина, яка володіє неабиякими комунікативними навичками і приваблює до себе людей. Це людина, яка розуміє проблеми оточуючих, співчуває їм і має бажання безкорисливо допомогти вирішити проблеми інших.

Б:  На мою думку,держава також повинна приділяти увагу волонтерському руху, виділяти кошти на проведення соціальних акцій, реклам. Формування великого руху добровольців є одним із важливих шляхів до продуктивної соціальної роботи в будь-якій державі. І наша країна також є активним представником волонтерських рухів

Обговорення всіма учасниками заходу вкладу своєї сім’ї у допомогу волонтерам та в Перемогу України!