Добрий день,дорогі учні!  На уроки української мови та літератури ви зможете заходити за посиланням:

https://meet.google.com/oym-iafy-qsb

Моя електронна адреса:   gorbunovaukr@gmail.com


09 травня

 Тема:Прислівник як частина мови 

Мета: пригадати відоме та поглибити знання учнів про прислівник як частину мови; формувати вміння відрізняти прислівники від інших частин мови, визначати їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати навички доречного використання прислівників у мовленні; розвивати пам’ять, увагу, аналітичне мислення, мовлення; виховувати любов до природи, до мови, до слова

Евристична бесіда.

 - Що ви пам’ятаєте про прислівник? (частина мови)

 - Яка це частина мови самостійна чи службова? (самостійна)

 - Яка  найголовніша ознака прислівника? (Незмінність.)

 - Яким членом речення виступає найчастіше ця частина мови?  

   (Обставиною.)

  Із наведених слів визначити прислівники: сьогодні, ввечері, тисяча, перший,

 працювати, наполегливо,  там , сусід, напоказ, спросоння, зопалу, гарний,  

 спересердя, поки, іноді, вечір, тривога, день, чи, завжди, інколи, ледве-ледве,

Перегляньте відеоурок,зробіть записи у зошиті:https://www.youtube.com/watch?v=k6keLfjjamk 

Домашнє завдання:

Повторити правила правопису прислівників.

02 травня

  Тема: Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, формувати вміння розпізнавати дієприслівники в тексті, визначати їх граматичні ознаки та синтаксичну роль; розвивати  соціально-комунікативну компетентність учнів,  логічне мислення,   пізнавальну активність і творчі здібності;  виховувати любов до рідних, бажання бути успішним.

- Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про дієприслівник як особливу форму дієслова, навчитеся розпізнавати дієприслівники в тексті, визначати їх граматичні ознаки та синтаксичну роль, складати речення з дієприслівниками.

    Після вивчення всіх тем з розділу «Дієприслівник» ви зможете оцінювати свої знання та вміння за  таблицею.

Я знаю про дієприслівник

                            Я вмію

1.Загальне значення

1. Знаходити дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні.

2.Морфологічні ознаки

2. Відрізняти дієприслівник від дієприкметника.

3.Синтаксичну роль

3. Визначати граматичні ознаки дієприслівника.

 

4. Писати правильно не з дієприслівником.

 

5. Вживати розділові знаки при дієприслівниках і дієприслівникових зворотах.

 

6.Правильно інтонувати речення з дієприслівниковими зворотами.

 

7.Конструювати прості речення з дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами, заміняти їх складними реченнями.

 

8. Складати монологи й діалоги, використовуючи дієприслівники.

IV. Сприйняття й  засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Спостереження над мовним матеріалом.

   Прочитайте подані речення,  визначте присудки. Укажіть слова, що означають головну дію або стан. Основну чи  додаткову дію або стан  означають виділені слова?  Свою думку обґрунтуйте.

Сашко чекав маму й радів довгоочікуваній зустрічі.

Сашко чекав маму, радіючи  довгоочікуваній зустрічі.

Я дивлюся на неню й відчуваю   впевненість у власних силах.

Дивлячись на неню,  я відчуваю впевненість у власних силах.


Розповідь учня про дієприслівник, спираючись на таблицю

Діє + прислівник

поєднує ознаки

дієслова

прислівника

вид доконаний або недоконаний говорячи, посміхнувшись

незмінний мріючи, перевіривши…

перехідність/ неперехідність

гріючи (кого? що?), гріючись

 

виконує роль обставини

Василь говорив (як?) поспішаючи

час теперішній або минулий (лише два часи) розповідаючи, розповівши

 

може мати залежні слова (іменник. займенник, прислівник) граючи (як?) віртуозно (на чому?) на скрипці


Домашнє завдання:

Прочитайте речення, вкажіть у кожному основну та додаткову дію. Якими членами речення та частинами мови вони виражені? Висновки узагальніть.

    1. Сонце заходить, цілуючи гай. (М.Вороний) 2. Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих шапках.(М.Збанацький) 3. Загартувавшись у росах, неначе гострий плуг, зоря врізається між досвітком і ранком і, приоравши ніч, кладе на виднокруг окраєць сонця в рушничку серпанку.(Д.Ткач)


25 квітня

Тема:  Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки при дієприкметниковому звороті

Мета:

 формувати предметні компетентності: ознайомити з поняттям «дієприкметниковий зворот», навчити правильно знаходити у реченні дієприкметниковий зворот; ставити розділові знаки та складати речення з дієприкметниковими зворотами; формувати вміння користуватися цими правилами на практиці;


На уроці з’ясуємо такі поняття:

Означуване слово при дієприкметнику;

Залежні від дієприкметника слова;

Дієприкметниковий зворот і одиничний дієприкметник;

Відокремлення дієприкметникового звороту на письмі комами.

  Ми не лише вивчатимемо нову тему, а й одночасно будемо говорити про найбільший скарб для всього живого на землі.

Які асоціації у вас виникають зі словом вода.  (життя, здоров’я, цілюща, смачна, джерело, Миргород….)

Які прислів’я про воду ви знаєте?

Під лежачий камінь вода не тече.

Треба потрудиться, щоб з криниці водиці напиться

Робота з теоретичним матеріалом.

Тестова робота:

1.Інфінітив                       а.заквітчано

2.особова форма              б.заквітчаний

3. дієприкметник             в.заквітчати

4.безособова форма         г.заквітчаємо      

                                                                  

2. Дієприкметник є в усіх словах  рядка:

а. зніяковілий, змужнілий, існуючий,

б. упорядкований, виконувана, в*ялий,

в. дрібнесенький, здрібнілий, подрібнений.

 

3.Дієприкметники виділено в усіх словосполученнях, окрім:

 а.засмаглі діти    б. розв*язувані задачі      в. радісне хлоп*я

4. Від обох дієслів можна утворити дієприкметники за допомогою різних суфіксів (-т-,-ен-) у рядку:

        а. замкнути, знайти     б.зсунути, колоти    в.стрінути, посунути

5. Прочитайте речення ( кожна цифра позначає наступне слово). Дієприкметник позначено цифрою: а-1, б-2, в-3, г-4, д-5.

  Проліски (1) схожі на (2) мерехтливі намистинки,(3) розгублені чиєюсь (4) невинною рукою між вузеньких листочків (5) боязкої травиці.

 

6. Прочитайте речення ( кожна цифра позначає наступне слово). Дієприкметник позначено цифрою: а-1, б-2, в-3, г-4, д-5.

На галявину вискакує з гущини сарна і, (1) зачарована (2) чудовим концертом зупиняється, (3) витяга цікаву мордочку до (4) кривавої смуги обрію і (5) слуха.

7.    Усі дієприкметники є активними у рядку:

а. сяючий, обтяжений, прокипілий,      б.поораний, палаючий, задубілий

в. здрібнілий, лежачий, темніючий,      г. посріблений, вимитий, зблідлий.

8. Дієприкметник виступає у ролі присудка у реченні:

 

а. Омиті росами квіти розтулюють повіки.

б. Душа, переповнена щастям, часто буває німа.

в Внизу виднілись затоплені молочним туманом пагорби.

г. З уявленням про красу тісно пов*язана гармонія.

9. Дієприкметниковий зворот входить до складу речення:

а. Я зачарований красою карпатських краєвидів.

б. Холодить розпашілі обличчя гірська прохолода.

в. На полонині пахло охолодженою за ніч прохолодою.

г. Залиті сонцем лани стояли в імлистій прохолоді

10. Немає пунктуаційної помилки в реченні:

а. Перед очима ще жили картини навіяні піснею.

б. Співа трава ніким ще не зім*ята, і вабить таємницями.

в. Степ у цю пору весь, залитий сонцем і огорнутий думами.

г. Обабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.

Домашнє завдання:

1.Порвторити все про дієприкметник.

2.Виконати тестову роботу


18 квітня

Тема:   ДІЄСЛОВО, ЙОГО ФОРМИ. ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ

Мета: повторити вивчене про форми дієслова та правопис особових закінчень; удосконалювати загальнопізнавальні вміння визначати дієслівні форми, аналізувати висловлювання щодо ролі в них діє­слівних форм; розвивати творчі вміння доцільно викорис­товувати форми дієслова в текстах; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати бережливе ставлення до культурних надбань українців.

 

 

 

Переписати текст, підкреслити форми дієслова (по одному слову). «Орфографічна пастка»

 

Спроби зібрати найцінніше з океану слів української мови робилися здавна. З-поміж усіх словників вирізняється «Словник української мови» за редакцією Б. Грінченка. Словник було видано на початку ХХ століття. Він містить близько 70 тисяч слів. Це найвидатніше досягнення українського словникарства, найповніша на свій час видрукувана мовна скарбниця нашого народу. Створивши неперевершене диво, Грінченко зробив вагомий внесок у розвиток рідної мови (За І.Вихованцем).

 

 

Назвати у кожному рядку зайве слово «Третє зайве»

Письменний – той, хто вміє писати і читати.

Грамотний – той, хто без помилок пише і говорить

 


 

Смієт..ся, розумієт..ся, зосереджуєш…ся, підбадьоруєш…ся, шепоч…мо, шука…єш, чист…мо, лет…мо, вел…ш, вч…ите, говор…ш, визволя..те, город…ш, мовч…мо, стереж…ш, брин…ш, пита…мо, сол…ш, відобраз…ш, кол..ш,  пол…ть, сипл…ть.

 

«Не тільки сама істина дає впевненість, але й пошук її» (Б.Паскаль)

Домашнє завдання:

1) Скласти речення (складну синтаксичну конструкцію), у якому була б використана неозначена форма дієслова та безособові форми на –но, -то (за бажанням).

2) Повторити вивчене про дієслово.



11  квітня


Тема уроку: Числівник. Складні випадки узгодження числівника.з іменником.Відмінювання числівників.

Мета уроку:

Кожна сучасна  людина не обходиться без складання ділових документів із наявністю числівників.  Індивідуальна мовна культура – це своєрідна візитна картка особи незалежно від її віку, фаху, посади. Навряд чи матиме належний авторитет і вплив той, хто не вміє правильно висловити свою думку, хто неспроможний дібрати лексичні вирази відповідно до конкретної ситуації.

 Отже, щоб мовлення наше було не лише багатим, а й правильним, сьогодні на уроці повторимо загальне значення числівника, його розряди і будову , його поєднання з іменником , також особливості відмінювання. узагальнимо  знання про вживання числівників в  житті.

З поданих слів випишіть числівники. Визначте їх розряд за значенням.

Сто, дюжина, півтора, десяток, двічі, перший, по-третє, пара, двоє, чверть, сорок другий, одна десята, третина, двійка, триповерховий, утричі, двадцятип’ятилітній, тринадцятий, подвоїти, утроє, восьмеро, кільканадцять, по-перше, шістдесят вісім.

Переходимо до наступного етапу виконання завдань на позначення часу.                     

З усіх утрат утрата часу найтяжча.

 

Г. Сковорода.

Для вживання правильних форм часу слід запам’ятати, що години в українській мові – жіночого роду, і для позначення часу слід використовувати порядкові числівники, які відповідають на питання «Котра?»

Зауважте! Правильне запитання українською мовою звучить: «Котра година?», «О котрій годині?».

Хвилини та секунди позначаються кількісними числівниками, що відповідають на питання «Скільки?» Тож говоримо «двадцять хвилин», «п’ять секунд».

Якщо потрібно сказати точний час (без хвилин), слід використовувати прийменники О чи ОБ: о третій годині, об одинадцятій годині.

Для позначення половини використовуємо прийменник НА: пів на десяту, о пів на сьому.

Викладач: 

Пригадайте, як ми визначаємо час.

 Учні: Називаючи точний час із хвилинами, слід пам’ятати, що до 30 хвилин треба вживати прийменник НА або ПО, а після 30 хвилин – прийменник ЗА або ДО. Наприклад: 7.15 – сьома година п’ятнадцять хвилин, п’ятнадцять на восьму, п’ятнадцять по сьомій, чверть на восьму, чверть по сьомій.

 Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачену на якусь роботу чи дію, тоді слід користуватись кількісними числівниками: витратив сім годин.

Відмінювання числівників 

https://www.youtube.com/watch?v=QGQRjUp814k-  перегляньте відеоурок,зробіть конспект.

Домашнє завдання:

1.Конспект з відеоуроку.

2.Виконайте вправу:Поставте числівники разом з іменниками в орудний та місцевий відмінки. З трьома словосполученнями складіть речення.

200 учнів, 432 тонна, 48 літрів, 375 глядачів, 943 грами, 687 кілограмів, 253 дні, 92 дерева, 86 зошитів, 464 столи, 745 сторінок.




04  квітня

Тема:СВОЄРІДНІСТЬ ЗАЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ. ПОРІВНЯННЯ ЗАЙМЕННИКІВ З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ 

Мета уроку:поглибити відомості про займенник як частину мови, про його морфологічні і синтаксичні функції; сформувати вміння визначати розряди займенників за значенням, правильно вживати займенники в мовленні; виховувати любов до української мови, народної мудрості. 

Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника  і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники. Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими. 

Переглянути відеоурок,зробити конспект:https://www.youtube.com/watch?v=lLOiW_xlMZM

Домашнє завдання:

1.Переглянути відеоурок,зробити конспект.

2.Знати матеріал уроку.

21   березня

Ступені порівняння прикметників, їх творення.Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Повні і короткі форми прикметників. Стягнені і нестягнені форми повних прикметників, особливості їх функціонування в сучасній й українській мові

Мета: засвоїти особливості творення ступенів порівняння якісних прикметників, пригадати зміни приголосних у коренях слів, які відбуваються при творенні ступенів порівняння. Розвивати уважність, спостережливість учнів, формувати культуру мовлення. Виховувати любов до рідного слова, до культури рідного народу.

Вищий ступінь порівняння прикметника вказує на те, що в одному об’єкті ознака проявляється більшою або меншою мірою, ніж в іншому.

Проста форма вищого ступеня порівняння створюється за допомогою додавання суфіксів –ш та -іш: спритний – спритніший. Але будьте уважні, тому що деякі прикметники можуть втрачати суфікси –к, -ек, -ок: легкий – легший.


Після додавання суфікса –ш, у будові деяких прикметників може спостерігатися   чергування   приголосних,   та   як    результат    –    звукові сполуки: жч: близький – ближчий, але с+ш міняється на щ: високий – вищий.

Складена форма порівняння вищого ступеня утворюється дуже легко – шляхом    додавання    слова більш або менш до     звичайної     форми прикметника: влучний – більш влучний, гучний – менш гучний.

Найвищий ступінь порівняння є свідченням того, що в цьому об’єкті відповідна ознака проявляється найбільшим або найменшим чином у порівнянні до всіх інших об’єктів.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння такого префікса, як най-

: кращий – найкращий. Але це значення можна також додатково ще посилити префіксами що- та як-: модний - щонаймодніший, спокійна - якнайспокійніша.

Складена форма порівняння найвищого ступеня утворюється так само, як і форма вищого ступеня – за допомогою додавання слів найбільш або найменш до звичайної форми прикметника: холодний – найбільш холодний, гостра – найменш гостра.

Зверніть увагу на фонетичні зміни, які можуть відбуватися при утворенні ступенів порівняння прикметників

Запишіть в зошити:

зьк, жк, г + ш = жч

            близький – ближчий

тяжкий – тяжчий

дорогий – дорожчий

 

с, ст + ш = щ

високий – вищий

товстий – товщий


Виявляється, не всі прикметники можуть утворювати ступені порівняння, а саме:

При творенні вищого ступеня прикметників в окремих основах віддбуваються зміни:

Тренувальні вправи

 

Важливий, цікавий, короткий, глибокий, широкий, дорогий, розумний, поганий, веселий, вузький.



Щоб бути щасливою і впевненою в собі, людина хоче чути добрі, ніжні слова, тому не соромтеся говорити близьким і знайомим компліменти, не жалкуйте для них хороших слів, адже ми, українці, здавна славимося добротою й миролюбністю,природним тактом,  наша мова має багаті виражальні можливості, вона ніжна й ласкава, і в цьому велика роль нестягнених форм прикметників, над якими ми зараз попрацюємо.

Ніч така місячна, зоряна, ясная. Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай. Ти не лякайся, що ніженьки білії змочиш в холодну росу. Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках однесу.

Домашнє завдання:

Запишіть прикметники вищого ступеня порівняння, вставивши пропущені літери.

Дуж..ий, ясн..ий,   товст..ий, важ..ий, лег..ий, туг..ий, мудр..ий, відом..ий, тих..ий, солод..ий, холод..ий, м’як..ий, тепл..ий, молод..ий, влучн..ий, могутн..ий, весел..ий, міцн..ий, красив..ий,  важ..ий, гаряч..ий, якісн..ий, корот...ий, повільн..ий, струнк..ий, швид..ий.


14 березня

Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників, їх особливості і функціонування у мовленні. Перехід  відносних прикметників у якісні, присвійних у якісні і відносні

Мета: пригадати й узагальнити основні відомості про прикметник як частину мови, лексико-граматичні розряди прикметників; навчити учнів розрізняти розряди прикметників та використовувати їх у мовленні. Розвивати творчі навички учнів. Виховувати любов до рідного слова.

Мовне спостереження: червоний пояс, червона стрічка, червоне простирадло, червоні маки.

 

2. Формування знань, умінь та навичок про    якісні, відносні та присвійні прикметники. 

1.Якісні                                                                                                                                                                                     

 Безпосередні ознаки, закладені в самій суті предметів, ознаки, які здатні виявлятися різною мірою, інтенсивністю і сприймаються:

теплий, холодний, м’який

теплий, холодний, м’який



2.Відносні

Виражають незмінну ознаку, яка не може виявлятися більшою чи меншою мірою,  опосередковано через відношення до чогось; 

 

політичний, географічний, античний, польський, атмосферний, мовленнєвий


дводенний



3.Присвійні

Вказують на належність предмета якійсь істоті й відповідать на питання

чий? чия? чиє?:

мамин, татів, братів, сестриччин, Ольжина, бабусина


Творяться лише від назв істот: лисичка – лисиччина, вовк – вовчий,

Перепілка – перепілчин,

Соловейко - соловейків


Суфікси – ин (-їн): Таня – Танин, Галя – Галин, бабуся – бабусин, Зоя, Зоїн.

      -ач (-яч): собачий, ослячий, курячий, телячий, заячий.

 

 

- До  речі, як ви пам’ятаєте, прикметники мають властивість переходити з одного розряду в інший. Порівняймо вирази: вовчі зуби (присв.) – вовчий апетит (якісний).

Заяча нора (присв.) – заяча шапка (відносний). Малинове варення (відносний) – малинова сукня (якісний)

Домашнє завдання:

Вивчити поданий матеріал.



07 березня

Тема: Число іменників

Мета: Поглибити знання учнів про категорію числа іменників,

розглянути групи іменників, що мають форму тільки однини або тільки множини; розвивати логічне мислення, творчі здібності школярів; виховувати любов до рідного слова. 


  Для розрізнення кількісних ознак є дві числові форми — однина і множина (зошит — зошити, поле — поля). Є іменники, які мають лише одну форму числа.

         За наявністю форм числа іменники поділяються на три групи:

 іменники, що мають форму однини і множини;

 іменники, що вживаються тільки в однині;

 іменники, що вживаються тільки в множині.

Найбільшу за обсягом групу становлять іменники, що вживаються як в однині, так і в множині. До цієї групи належать назви осіб, предметів, явищ, що піддаються лічбі: мати - матері; дерево - дерева; тінь - тіні. Такі іменники означають предмети, що сприймаються роздільно.


Таблиця « Число іменників»

 

Однина

1) Назви речовин: чай, бензин, залізо, чорнило. Але форму множини вживають для позначення різновидів речовини: чаї, бензини,солі.

2) Назви абстрактних понять: совість, добро, мир.

3) збірні: листя, молодь.

4) власні назви: Десна, Дніпро, Леся,Тарас.

Множина

1) Назви сукупностей людей, предметів: діти, гроші,надра.

2) Назви предметів парної будови: окуляри, ножиці,сани .

3) Назви речовин (товарів): вершки, дріжджі, парфуми.

4) Назви часових понять, ігор, обрядів: канікули, шахи, заручини.

5) власні назви: Суми, Черкаси.


Розподільний диктант.

Розподілити слова у три колонки: 1 - іменники, що мають форми однини і множини; 2- іменники, що мають тільки форми однини; 3 - іменники, що мають тільки форму множини.

 Громадянин, дріжджі, цемент, заручини, офіцер, молоко, вітри, сани, стіл, пшоно, село,  завод, щипці, хлопці,  Альпи,  любов,  золото,  боротьба,  молодь, уста, гроші, журба, калоші, врожаї.

«Спіймай помилку»( знайти зайве слово в кожному ряду)




29 лютого

Тема: Іменник як частина мови. Рід іменників

Мета:

навчальна (формувати компетентності): 


Складні випадки визначення роду:

Чоловічий рід


Аерозоль

біль

бридж (гра)

висип, насип, розсип

дріб (десятковий, барабанний)

дриль (інструмент)

кір

накип

нежить

перекис

поступ

пропис

полин

продаж

Псалтир

рояль

рукопис

Сибір

собака

степ;

степінь і ступінь

толь (покрівельний матеріал із товстого картону)

тюль

туш (муз. п’єса; ненавмисне торкання в більярді)

фенхель (рослина)

шампунь

ярмарок

Жіночий рід


бандероль

бешамель (соус, приправа)

бязь (тканина)

ваніль

верф (сукупність споруд на березі водойми, де будують і ремонтують судна)

гуаш

жирандоль (свічник)

жовч

заполоч (нитки для вишивання)

каніфоль (смола, добута з хвойних дерев)

Керч

консоль (виступ)

мігрень

нехворощ (різновид полину)

папороть

путь

ретуш (виправлення, підмальовування картин, фотознімків; обробка каменя сколюванням)

розкіш

скрижаль

суміш

туш (фарба)

фланель (тканина)

шагрень (шкіра, папір)

фальш (брехня)

фланель (тканина)

Я — редактор. Прочитайте. Укажіть допущені помилки, відредагуйте речення.

1.Прозора тюль на вікнах додасть кімнаті особливого затишку, а обтягнуті бязем меблі створять враження розкошу. 2. Тюлева гардина вбереже від проникнення бруду та пилі з вулиці. 3. З вікна можна полюбуватися прямим і рівним магістралем. 4. Поява червоної сипі на шкірі та надоїдлива нежить є признаками корі. Хвороба може викликати головну біль, іноді навіть втрату свідомості.


                   Визначення роду незмінюваного іменника  є цілою проблемою. Розберімося з тим, які правила для цього існують. 


Запам’ятайте 5 правил, як визначити рід незмінюваних іменників.

Правило 1 – надзвичайно очевидне.

Якщо слово вживається на позначення особи чоловічої статі (маестро, месьє), воно, відповідно, є іменником чоловічого роду.

Якщо означає особу жіночої статі – жіночого (фрау, мадемуазель). 

Правило 2 – тварини.

Назви тварин є іменниками чоловічого роду (шимпанзе, кенгуру, колібрі).

Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду. 

Правило 3 – неістоти.

Назви неістот – іменники середнього роду (таксі, кашпо, кашне, бюро).

Правило 4 – географічні назви.

Рід географічних назв визначається за загальною назвою. Наприклад, нам треба визначити рід слова Тбілісі. Ми знаємо, що Тбілісі – це місто. Відповідно, це слово – середнього роду.

Правило 5 – винятки з правила.

Рід деяких слів просто треба запам’ятати. Таке запам’ятовування полегшується через слово-пояснення. Це такі слова:


Рід абревіатур визначається за родом стрижневого слова. Наприклад, ООН (Організація Об’єднаних Націй) – ж.р.; НБУ (Національний банк України) – ч.р. 

Граматична форма деяких абревіатур впливає на рід. Якщо абревіатура закінчується на приголосний, то ч.р.: ЖЕК, ВАК, ВАТ, ЗАТ,Мін’юст, Мінфін, МОЗ, МОН. Якщо абревіатура закінчується на –о, то с.р.: НАТО,ЮНЕСКО,РНБО,СІЗО. 

22 лютого

Тема. Змінювання і творення слів. Твірне слово – база для утворення іншого слова. Ознайомлення зі словотвірним словником.

Мета: ознайомити учнів із завданнями розділу «Словотвір. Орфографія», дати поняття про похідні і непохідні слова, твірну й похідну основи, спосіб словотвору; розвивати загальнопізнавальні вміння школярів працювати зі словотвірним словником; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати творче мислення, уяву; мовленнєві навички; виховувати інтерес до української мови, духовної спадщини українського народу.

При творенні нових слів розрізняють твірну основу (твірне слово) й похідне слово. Розгляньте таблицю (на дошці)  й дайте визначення:

- Яка основа називається твірною?

- Яке слово називається похідним?

 

Твірна основа

Словотворчий суфікс


заліз (о)

залізн  (ий)

залізниц (я)

залізничн (ий)

-н (ий)

-иц’ (а)

-н (ий)

-ик                                                                                   Похідне слово

                                                              

залізний

залізниця

залізничний

залізничник

 

Твірною називається основа, від якої утворено інше слово. Утворене слово називається похідним. Основа, що складається тільки з кореня (не має ні суфіксів, ні префіксів), є непохідною: сніг, ліс, сон. Основа, утворена від іншої основи за допомогою суфіксів та префіксів, називається похідною: лісний, водяний, ставок

Словниковий склад мови збагачується за рахунок утворення нових слів від похідних основ спільнокореневих слів  за допомогою афіксів, а також шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.

Афікси – це значущі частини слова – префікс і суфікс.Словотвірний словник наводить словотвірні гнізда сучасної української мови, у яких слова впорядковані й об'єднані спільними коренями. У статтях словника показано ступінчастий характер словотворення й відбито послідовність формування словотвірних пар слів. Словотвірний словник дає змогу учням краще уявити будову гнізд, словотвірну структуру слів і зрозуміти механізм словотворення в мові. 

Словотвірний словник наводить словотвірні гнізда сучасної української мови, у яких слова впорядковані й об'єднані спільними коренями. У статтях словника показано ступінчастий характер словотворення й відбито послідовність формування словотвірних пар слів. Словотвірний словник дає змогу учням краще уявити будову гнізд, словотвірну структуру слів і зрозуміти механізм словотворення в мові. 



15 лютого

Тема:Повторення.Правопис прислівників

Мета: поглибити знання учнів про способи творення прислівників, сприяти   засво­єнню учнями правил написання прислівників разом,окремо  і через

 дефіс, навчити позначати відпо­відні орфограми та пояснювати їх за  

 допомогою орфографічних правил;

 розвивати орфографічну пильність, пам’ять, мислення, мовлення; вміння

 зіставляти, моделювати й конструювати мовні явища; виховувати в учнів   

 пізнавальний інтерес до мови 

Опрацювання правил «Написання при­слівників »  


Разом пишуться прислівники




утворені сполученням прийменників з імен­никами, прикметника­ми, числівниками, займенниками, прислівниками

 утворені сполу­чен-ням кількох при- йменників із будь-якою частиною мови

утворені з кількох основ (з приймен-ни­ком чи без)

утворені приєд­нанням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-

до різних час­тин мови

насміх, востаннє, третє, заодно, позавчора, передусім

навздогін, на­вкруги, завтовш­ки, знадвору, спідлоба

нашвидкуруч, мимохідь, горі­лиць, натще­серце

абиколи, ані­трохи, дедалі, щосили, якомога


Через дефіс пишуться прислівники



И префіксом по- і суфіксами -е, -и, -ому, -ему (-єму)

3 частками казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, -таки, -от

Утворені повторенням однакових, синоніміч­них чи антонімічних слів

по-перше, по-нашому, по-східному, по-вірменськи, а також прислів­ник по-латині

казна-коли, бозна-де, будь-як, як-небудь

ледве-ледве, десь-інде, тишком-нишком, часто-густо, не сьогодні-завтра, з діда-прадіда

Запам’ятайте: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього} де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.


Окремо пишуться прислівники (прислівникові сполуки)



утворені сполученням прийменника з іменником, частини яких зберігають відносну самостійність значення (між ними часто можна вставити означення)

утворені сполученням прийменника з при­кметником чоловічого роду або прийменника по зі збірним числів­ником

утворені сполучен­ням двох іменників і одного чи двох прийменників

без відома, до смаку, в ногу, в обмін, на щастя

в цілому, в основному, по двоє, по десятеро

час від часу, з ранку до вечора, день у день, раз у раз

 

Літера и пишеться в кінці прислівників після г, к, х (навкруги, заввишки, верхи), після к, ч у прислівниках з префіксом по- (по-болгарськи, по-вовчи) і в кінці прислівників безвісти, почасти, восени.

Літера  і пишеться в кінці прислівників після літер на позначення м’яких і пом’якшених приголосних: тричі, вранці, вповні.

Домашнє завдання.1. Спишіть прислівники, розкриваючи дужки. (Без)відома, (без)перестанку, (без)сумніву, (без)кінця(краю), (в)до(світа), (в)заперті, (в)затишку, (від)тепер, (від)усюди, (во)віки, (в)решті(решт), вряди (годи), (все)одно, всього(на)всього, (в)три(дорога), (в) цілому, (в)шосте, ген(ген), давним(давно), (де)далі, день(за)днем, день(у) день, десь(то), (до)відома, (до)завтра, (до)ладу, (до)не(схочу), (до)нині, (до)ранку, (з)боку, (з)боку(на)бік, звіку(зроду), (зо)зла, (з)середини. .2.Запишіть слова, знявши скісну лінію.

По/святковому, по/теперiшньому,по/материнському , по/українському, по/моєму; будь/куди, казна/коли, хтозна/скiльки, де/небудь, так/то, як/таки, якось/от, по/перше, швидко/швидко, зроду/вiку, тишком/нишком, рано/вранцi, бiльш/менш, сама/ самотою , де/не/де,  раз/у /раз, день/у/день,рік/у/рік , де/коли.



18 січня

Тема: Розділові знаки в реченнях з прямою мовою

Мета: поглибити знання учнів про розділові знаки в реченнях з прямою мовою; формувати загальнопізнавальні вміння зна­ходити речення з прямою мовою й пояснювати розділові знаки, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою та використовувати їх в усному і писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич­ного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови.


Спостереження над мовним матеріалом (колективна робота з текстом)

► Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би виражав основну думку тексту.

       Жодне суспільство, на якому б рівні розвитку воно не знаходилося, не може існувати без мови. Це стосується всіх народів, усіх шарів і прошарків сус­пільства і кожної окремої людини.

Обслуговуючи потреби суспільства, мова виконує цілу низку функцій, миттєво важливих для цього суспільства, окремих груп і кожної людини.

      Спілкування, комунікація — найважливіша функція мови. Суть її в тому, що мову використовують для інформаційного зв'язку між членами суспільства. Ця функція є надзвичайно важливою як для суспільства, так і для самої мови: мова, якою не спілкуються, стає мертвою; народ, який утрачає свою мову, зникає. Ще І. Кант у свій час зазначав: «Людина має схильність спілкуватися із собі подібними, тому що в такому стані почуває себе людиною». Є й інший бік цього процесу. «Найбільша розкіш на світі — це розкіш люд­ського спілкування»,— висловлювався на цю тему А. де Сент-Екзюпері.

      Відомо, що в художніх творах за допомогою мовних образів відбувається «акт» спілкування митця з читачем, слухачем. «При цьому мова,— говорив Г. Глінц,— має поетичну природу, навіть, окреме слово — це малий твір мистецтва».

       Для повноцінного функціонування мови й її розвитку вона повинна ви­користовуватися у всіх сферах комунікації — у науці, техніці, виробництві, ділових стосунках, освіті, культурі, а не лише в побуті чи художній літера­турі (3 часопису).

Виписати речення з прямою мовою. Продовжити ряд виписаних речень власне складеними (4-5). Визначити роль прямої мови у висловлюванні.

До виділених слів дібрати синоніми.

 Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективний аналіз схем-моделей

► Розглянути схеми і скласти зв'язну розповідь про розділові знаки при прямій мові.

1. А: «П». 2. А: «П?» 3. А: «П!» 4. «П»,— а. 5. «П?» — а. 6. «П,— а,— п». 7. «П,— а.— П». 8. «П? — а.— П». 9. «П! — а.— П». 10. «П! — а: — П».

 Виконання завдань творчого характеру

Творче конструювання (робота в парах)

► Скласти по п'ять речень із прямою мовою на застосування різних правил уживання розділових знаків при прямій мові. Схарактеризувати струк­туру змодельованих речень. Накреслити схеми.

Творче моделювання

► Прочитати. Завершити речення, доповнюючи їх прямою мовою або сло­вами автора. Розставити необхідні розділові знаки. Пояснити вживан­ня їх.

1. ... ? — запитав Віталік, увійшовши до класу. 2. Вона почервоніла і ска­зала тихо: .... 3. — вимогливо зауважила Маргарита Валентинівна. 4. Олена Петрівна показала рукою в бік спортивного майданчика : ... ! 5. — про­мовив тато,— ... . 6. Перепрошую, панове, але я вже завершив,— ... . 7. ...: Самооцінка — це віра в себе!

► Продовжити вправу, склавши 3-4 речення з використанням поданих ви­словів. Пояснити, на що вони вказують. Чи часто ви вживаєте їх і за яких обставин?

Дорогі друзі! ... На все добре! Бувайте здорові! Ви маєте рацію... Ми не згодні з цим... Безперечно.

► Накреслити схеми речень з прямою мовою.

Дослідження-відновлення з елементами реконструювання

► Прочитати мовчки текст. Визначити межі речень. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. Переказати його, перебудувавши речення (де це можливо) на речення з прямою мовою.

       Наша мова — це найважливіша частина нашої спільної поведінки в житті, і по тому, як людина говорить, ми відразу й легко можемо судити про те, з ким маємо справу: ми можемо визначити ступінь інтелігентності людини, ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексова­ності учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно — прислухаючись, запам'ятовуючи, помічаючи, читаючи й вивчаючи наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особис­тості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам серед­овища, якщо воно затягує (За Д. Лихачовим).

Домашнє завдання:

Доробити вправи з уроку.



11 січня

Тема: Пряма і непряма мова. Інтонування речень з прямою мовою

Мета: поглибити знання учнів про пряму мову; формувати загально пізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою, а також використовувати їх в усному і писем­ному мовленні; відрізняти пряму мову від непрямої; за допомогою мовленнєво-комунікативного ди­дактичного матеріалу виховувати у школярів любов і повагу до народних звичаїв, а також розуміння усної народної творчості.

Вступне слово вчителя

► У процесі спілкування у мовців виникає потреба передавати чи відтво­рювати висловлювання інших. Існує пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма (непряма мова).

   Опрацьовуючи цей розділ, ви навчитеся знаходити речення з прямою і не­прямою мовою, з цитатами, репліками діалогу та визначати особливості їх, ви­ражальні можливості; отримаєте знання про розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі та зможете їх обґрунтовувати; здобудете вміння й навички за­міняти пряму мову непрямою та порівнювати виражальні можливості різних способів передачі прямої мови; усвідомите роль речень із прямою мовою та діалогів у процесі створення усних і письмових висловлювань різних видів.

Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

► Намалювати схеми до речень з прямою мовою. Пояснити розділові знаки.

1. «Гарна музика»,— шепнула заслухано Дарка (І. Вільде). 2. Махнові ж своє муляло: «Перекази козацькі, вони хай трохи постороняться, розкажи, які перекази про нас складають». 3. Вус Яворницького сердито ворухнувсь: «То не ідеал, до якого йдуть через руїни» (О. Гончар). 4. «Антон не з таких,— ска­зав Мартин Джура,— проти своїх Антон не піде» (П. Панч). 5. «Свій мед, пер­шої взятки,— не втерпів боцман, щоб не похвалитись. І звертаючись до Марії, додав: — Уже чотири вулики маємо, ціла пасіка...» (О. Гончар). 6. «А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський).

1. «П»,—  а.  2. А: «П».  3. А: «П».  4. «П,—а,—п»

5. «П,—а: —П…» 6. «П?» — а.

►  Прочитати текст мовчки. Які речення можна перебудувати в речення з прямою мовою? Перебудувати їх і записати, дотримуючись пунктуацій­них норм.

Стародавні орачі говорили, що земля дає все і забирає все. А їхні на­щадки відзначали землю як матір, яка всіх годує і пестить. Селяни ж на­вчали своїх дітей не випускати землі з рук, триматися міцно за неї, бо вона єдина не зрадить ніколи.

Глибоку повагу відчувала людина до землі-трудівниці, яка «парує та людям хліб готує». Упевнений у собі лицар-козак клявся землею, цілуючи її і навіть з'їдаючи. Землею лікувалися, прикладаючи її до ран, як оберіг землю брали з собою в дорогу (За В. Супруненком).

► Прочитати речення. Проаналізувати їх, визначивши слова автора та пряму мову. Пояснити розділові знаки.

1. «Що ж ти, Петре, стоїш, заступаючи півнебокраю?» (О. Забужко). 2. «У справжньому художньому творі не можна вийняти один вірш, одну строфу, одну фігуру, один такт із свого місця і поставити в інше»,— зазначав Лев Толстой. 3. Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо?» 4. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

Перебудувати подані речення у складні. Записати їх. Що змінилося?

Зробити синтаксичний розбір трьох складних речень (на вибір).

Домашнє завдання:

Доробити вправи з уроку.




30 листопада

Тема. Правопис складних слів

Мета: поглибити знання учнів  про  творення  й       правопис              складних  і  складноскорочених слів; звернути увагу на зміни в українському правописі; формувати  вміння    правильно писати  складні слова; розвивати  творчі вміння школярів використовувати  складні  та  складноскорочені  слова  при  побудові власних  висловлювань; виховувати  інтерес  до  української  мови.

Актуалізація  опорних  знань

1. Розділ науки про мову, що вивчає способи творення слів… (словотвір).

2. Спільна частина споріднених слів… (корінь).

3. Змінювана частина слів …(закінчення).

4. Слова, які утворені від інших слів, називаються… (похідними).

5. Основа, від якої утворюється інше слово, називається… (твірною).

6. Нові слова утворюються від твірних за допомогою словотворчих афіксів… (суфіксів та префіксів).

7. Спосіб творення нових слів шляхом «укорочення» твірної основи (усічення морфем)… (безафіксний).

8. Слово «хлібороб» утворено способом... (складання основ).

9. Запишіть слово, утворене від слова зелений безафіксним способом… (зелень).

10. Слово «дощовий» утворилося за допомогою… (суфікса -ов-).

11. Слово «міць» утворилося від слова... (міцний).

12. Вираз «Людина, яка любить працювати» можна замінити одним словом.. (працелюб).

Перегляд відео за посиланням https://dyskurs.net/iak-pysaty-piv-napiv-polu-za-novymy-pravylamy/ (звернути увагу на зміни до українського правопису).

Пів хвилини, пів яблука, пів Києва (пишемо нарізно без дефіса), але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць. 

«Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни. Якщо ж пів з наступним іменником у формі  називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півострів»

Опрацювати матеріал підручника.

Закріплення знань:

1.  Від наведених слів утворити складноскорочені слова

Автобусний вокзал

Засоби масової інформації

Атомна  електростанція

Державний бюджет

Зовнішнє незалежне оцінювання

– Як  пишуться  ці  слова?

Пів я́блука , півострів, пів доби, пів України, пів юрти, півзахисник, пів дороги, пів Англії, пів апельсина, пів життя, півмісяць, пів Харкова.

– З одним із утворених слів скласти і записати речення.

 Систематизація та узагальнення вивченого  матеріалу

Ось і настав час  дізнатися, чи потоваришували  ви зі  складними словами. Запишіть слова, знявши риску (завдання на картках, можна на екрані).

Пів\години, сміттє\звалище, водо\нагрівач, біолого\географічний, військово\історичний, електро\нагрівач, жовто\гарячий, нервово\психічний, адмін\персонал,  нерозлий\вода, світло\зелений, бета\каротин,  сцено\графія, хіміко\фізичний, цього\річний.

–  Якщо  ви  правильно виконали завдання, то  в усіх  словах, які пишуться разом, підкреслити другу букву, ви дізнаєтесь, як попрацювали.

Пів години, сМіттєзвалище, вОдонагрівач, біолого-географічний, військово-історичний, еЛектронагрівач, жОвтогарячий, нервово-психічний, аДмінперсонал,  нЕрозлийвода, світло-зелений, бета-каротин,  сЦенографія,  хіміко-фізичний, цЬогорічний. (МОЛОДЕЦЬ!)

Домашнє завдання. Скласти словниковий диктант (не менше 20 слів) з теми «Правопис складних слів». 




23 листопада

Тема. Велика буква і лапки у власних назвах 

Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

 1. Заводів, фабрик, організацій, підприємств: шахта «Глибока», товариство «Наука», видавництво «Ранок», фірма «Фортуна».

2. Пароплавів, літаків, тракторів, автомобілів: автобус «Богдан», комбайн «Нива».

3. Літературних, художніх, музичних творів, газет, журналів, книг: журнал «Всесвіт», підручник «Історія України»

     (але в лапки не беруться назви культових книг: Біблія, Псалтир).

4. Будинків відпочинку, готелів, кав’ярень тощо:  санаторій «Україна», готель «Турист».

5. Виробів, продуктів:   цукерки «Пташине молоко».

6. Орденів, медалей:  медаль «За бойові заслуги», орден «Мати-героїня»,орден Пошани,орден Незалежності, орден княгині Ольги І ступеня,орден «За мужність»

Раджу переглянути відеоурок:"Уживання великої літери":https://www.youtube.com/watch?v=cyrQQ00nGbU

"Велика літера й лапки у власних назвах":https://www.youtube.com/watch?v=NA845FXuZOs 

Підкресліть орфограму «велика буква у власних назвах».

Озеро Синевір, Андріївська церква, Софійський собор, Благовіщення, Біблія, Син Божий, Святий Миколай, майдан Незалежності, Конституція України, Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Республіка Польща, Дніпропетровщина, гора Ай-Петрі, Кримський півострів, Лівадійський палац, Берингове море, країни Заходу, Західна Україна, Південне Полісся, Північний полюс, Нобелівська премія, місто Біла Церква, орден Богдана Хмельницького, День Перемоги, День геолога, 8 Березня, Восьме березня (свято).

Підкресліть букву (малу чи велику), яку треба писати в словах.

1. Пес (Р,р)ябко, галактика (Ч,ч)умацький (Ш,ш)лях, вогонь (П,п)рометея, (К,карпатські гори, (К,к)иївські будинки, річка (С,с)іверський (Д,д)онець, (С,с)получені (Ш,ш)тати (А,а)мерики, (З,запорозька (С,с)іч, (П,п)ечерська (Л,л)авра, (М,м)узейний (П,п)ровулок, (К,конституція України, (Д,д)ень (У,у)чителя, епоха (В,відродження, (П,президент України, (В,в)ерховна (Р,р)ада України, (Р,р)іздво (Х,х)ристове, (П,північний (П,п)олюс.


 Д.з.

Виконати  дані  на уроці вправи.


19 жовтня

ТЕМА: Складні випадки правопису слів зі спрощенням у групах приголосних, чергування голосних та приголосних звуків

МЕТА: Систематизувати знання про спрощення в групах приголосних, чергування голосних і приголосних,  закріпити знання про основні орфограми, навчити учнів редагувати текст та знаходити вивчені чергування; розвивати усне і писемне мовлення, логічне мислення студентів; виховувати естетичні смаки.


Сьогодні ми пригадаємо складні випадки правопису слів зі спрощенням у групах приголосних, а також чергування голосних і приголосних звуків.

Виклад нового матеріалу 

Чергування – це постійні закономірні зміни звуків в тих самих частинах слів

Складні випадки чергування голосних в українській мові (слайд 3-4):

Е — И —нуль звука (у небагатьох дієслівних коренях е, якщо далі з’являється суфікс А, чергується з И)   Беру — вибираю — вибрати, вмерти-вмирати-вмру, здерти-здирати-драти, терти-стирати-тру

О — А(у кількох дієслівних коренях О перед наступним складом із суфіксом А або УВА чергується з А)    Ломити — зламати, допомогти — допомагати, схопити-хапати, могти-допомагати

О (Е) — І  (у закритому складі- і, у відкритому – о(е))  Загону — загін, село — сіл, каменя — камінь

Е — О (після шиплячих та й)   Вечеря — звечора, шести — шостий, женити — жонатий, боєць — бойовий, копієчка — копійок.

г – з – ж: нога – нозі – ніженька;

к – ц – ч: рука – руці – рученька;

х – с – ш: вухо – у вусі – вушко;

д – дж: садити - саджу;

зд – ждж: їздити – їжджу;

т – ч: платити – плачу;

ст – щ: захистити – захищений;

д – ж: уродити – урожай;

д – ст: ненавидіти – ненависть;

т – ст: цвіт – цвісти;

б – бл: губити – гублю;

п – пл: ліпити – ліплю;

в – вл: ловити – ловлю;

м – мл: ломити – ломлю;

ф – фл: графити – графлю.

Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ-, -ств- (розповідь вчителя).

При творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- приголосні на стику твірної основи й суфікса можуть зазнавати різних змін:

 - г, з, ж + с = з: Кривий Ріг – криворізький, Кавказ – кавказький, Париж – паризький;

 - к, ц, ч + с = ц: козак – козацький, купець – купецтво, ткач – ткацтво;

 - х, с, ш + с = с: чех – чеський, Одеса – одеський, товариш – товариство.

 Винятки: баски – баскський, тюрки – тюркський, Мекка – меккський, казах – казахський, Ла-Манш – ла-маншський, Дамаск - дамаський.

 Якщо твірна основа закінчується на Д або Т, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються: солдат – солдатський, люди – людство.

 Якщо в кінці твірної основи після приголосного стоїть суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ(ий) цей суфікс випадає: Каховка – каховський.


В українській мові відбувається спрощення груп приголосних, що сприяє поліпшенню її мелодійності (слайд 9).

1. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають  д і т, які при зміні слова з’являються: корисний – користь, чесний – честь, поїзний – поїзд, щасливий – щастя, якісний – якість, улесливий – лестощі.

Виняток становлять слова: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, в яких літера т зберігається.

Не відбувається спрощення у групі приголосних -стн-, в яких т зберігається, в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст                      чи -нт: аванпост – аванпостний, баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний; студент – студентський.

2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при утворенні дієслів із суфіксом -ну-: брязк – брязнути, блиск – блиснути, писк – писнути, плюск – плюснути, тріск – тріснути.

Виняток: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути

3. У групі приголосних -слн- випадає л: масний – масло, умисний – мисль, ремісник – ремесло.

(ЖДН) – (ЖН): тиждень – тижня; (ЗДН) – (ЗН): проїзд – проїзний;

(СТН) – (СН): честь – чесний; (СТЛ) – (СЛ): щастя – щасливий;

(СЛН) – (СН): ремесло – ремісник; (ЛНЦ) – (НЦ): сонце;

(СТКЛ) – (СКЛ): скло;

(РДЦ) – (РЦ): сердечний – серце;

(РНЧ) – (НЧ): горно – гончар;

(СТС’К) – (С’К): місто – міський;

 ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ (у зошитах записати правильну відповідь)

1. Визначте, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних.

2. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?



 


 


12 жовтня

Тема. Місце фонетики та орфоепії в системі мови. З історії української фонетики

Мета: розширити знання учнів про фонетику як розділ мовознавства, з’ясувати місце фонетики та орфоепії в системі мови, ознайомити учнів з відомостями з історії фонетики; розвивати логічне мислення, увагу учнів; виховувати в них пізнавальний інтерес

 


Актуалізація опорних знань
1. Мозковий штурм

Заповніть таблицю(усно)

Розділ

Що вивчає

Фонетика

Графіка

Словотвір

Лексикологія

Лексикографія

Орфоепія

Орфографія

Морфологія

Синтаксис

Пунктуація

Стилістика

Яке місце в системі мови, на вашу думку, посідає фонетика? Орфоепія?

 Засвоєння нового матеріалу


Фонетика — 1) розділ мовознавства, що вивчає способи творення звуків, їхні акустичні властивості, сполучуваність і позиційні зміни; 2) акустичні і артикуляційні властивості звуків певної мови.

 

2. Робота з текстом.

1.Греки, говорячи словами одного з найвидатніших лінгвістів нашого століття — А. Мейє, першими «розклали мову на приголосні й голосні звуки» (А. Кондратов). 2. Голосні — це жінки, приголосні — чоловіки. Голосні — це самий наш голос, матері, що нас родили, сестри, що нас цілували, першоджерело, звідки ми витекли в словеснім своїм лику... А приголосні мужньо своєю твердою вдачею впорядкували розкіш розливу, стали дамбою, греблею, довгим молом, ясним річищем, що спрямовує води до свідомої праці (К. Бальмонт).-   Характеристика звуків(усно) .

 3.Вибіркова робота

Випишіть терміни, що стосуються лише фонетики.

Буква, апостроф, чергування звуків, двокрапка, дієслово, голосний звук, слово,фразеологізм,  наголос, антонім, орфограма, м'який знак, спрощення,  подовжені приголосні, дзвінкі звуки, вставне слово, порівняльний зворот,  перенос слів, склад, епістолярний стиль,  суфікс.

 

4Лінгвістичне дослідження

Працюючи в парах, перевірте тезу, замінивши один звук на інший у поданих словах.

Теза. Завдяки тому, що звуки мови протиставляються один одному за цілою низкою ознак, ми легко сприймаємо на слух будь-які слова. Замініть хоча б один звук у слові — і воно «зруйнується» або перетвориться на інше

голос – колос, колоти – полоти, день – пень, вибирати – випирати, гадка – гатка, дрючок – крючок, дріт – дріб, злити – змити, жити – шити, лестити – пестити, гава – кава, праля – краля, праля – прала, сон – сом, гілля – рілля, мороз – морозь, раз – рак, рад – ряд, буває – буяє, зоря – моря, з’їхати – в’їхати.

 

 

Записати слова фонетичною транскрипцією

Під’їзд, береза, шерсть, ясність, життя, пюре, поїзд, життя, боротьба, анекдот, футбол, шістдесят, розжувати, їжджу, зшити, дивишся, коритце, віддзеркалення

 

Домашнє завдання(усно)

Прийом «Віднови речення»

Фонетика – це розділ …, у якому вивчають … склад мови. Об’єктом вивчення фонетики є …, їхні властивості й функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки.Вивчення звукової системи …, зміни елементів цієї …, закономірностей зміни звуків мови в процесі історичного… мови має важливе… для історичного мовознавства, перш за все для історичної граматики та історичної лексикології. Фонетика покладена в основу навчання письму та…; на неї спирається вивчення… нерідною мовою.

Лінгвістичні відомості, отримані в результаті …досліджень, практично використовуються і в інших сферах людської…. У медицині (в такий її галузі, як логопедія), наприклад, вони широко використовуються для успішного …мовних розладів.


05 жовтня

Тема:Писемна і усна форми літературної мови.Поняття про літературну мову та її діалекти

Урок-лекція

 -Мова-явище,яке завжди в дорозі,у розвитку,тому на кожному етапі вона може існувати в кількох формах..Тому виділяють літературну мову й територіальні діалекти.

Актуалізація опорних знань.

         -Пригадайте поняття літературної мови (загальнонародна мова,що відзначається єдиними нормами на всьому обширі,де вона функціонує.Це сукупність правил

вимови,слововживання,словотворення,словозміни,правопису.)

         -У яких формах виявляється українська літературна мова?(Усній і писемній).

 ДІАЛЕКТИ ЯК ІСТОРИЧНА БАЗА ЛІТЕРАТУРНИХ МОВ

          За лексичним розмаїттям, виразовими й словотворчими можливостями українська мова є однією з найбагатших, а за звуковими властивостями — однією з найевфонічніших мов світу. Українська мова в широкому значенні — це мова в її історичному розвитку з урахуванням зрушень, зумовлених історичними, соціальними, суспільними процесами, закономірностями її розвитку, у вузькому значенні — це мова в її сучасному стані.

Сучасна українська мова — це сукупність усіх слів, усіх граматичних форм, усіх особливостей вимови людей, що розмовляють українською як рідною. Сюди входять діалекти, жаргони, літературна мова, тобто все, що перебуває в мовному спілкуванні.

Діалект, або наріччя — група говірок, пов’язаних між собою рядом спільних явищ, невідомих іншим говіркам.

Сучасна українська мова має три такі наріччя:

Північне наріччя побутує на терені Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської, північних частин Київської та Сумської областей.

Південно-західне наріччя поширене на території Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської, північно-західних частин Кіровоградської та Одеської областей, південно-західної частини Київської області, південної частини Житомирської області, західної частини Черкаської та пів­

нічної частини Миколаївської областей.

Південно-східне наріччя охоплює Полтавську, Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську області, Крим,

південно-східні частини Київської, Сумської, Кіровоградської, Одеської, східну частину Черкаської та південну частину Миколаївської областей. До цього наріччя належать говори Середньої Наддніпрянщини, що є основою літературної мови.

Діалекти української мови відрізняються один від одного перш за все лексичним складом, фонетикою, стилістикою.

Перегляньте відео:https://www.youtube.com/watch?v=ucuQr_xfJkQ

 ЯКЩО СУРЖИК - ХВОРОБА, ТО ЯК З НЕЮ БОРОТИСЯ?

  «Суржик» в Україні є небезпечним, бо паразитує на мові, що творилася                    тисячоліттями, загрожує змінити мову»

                                                                                                  (О. Сербенська).

Поміркуйте, яка ваша роль як майбутніх філологів у боротьбі за чистоту рідної мови. Запропонуйте шляхи очищення української мови від «суржику»:

-усунути деформацію мови;

-очистити її від спотворень;

- повернути нашій мові справжню народну красу — це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природний обов'язок кожного перед незалежною, вільною Україною. Адже й мовою нації визначається моральне здоров'я народу, його розвиненість, культурність.

Д.з.

Поміркуйте над темою есе :"Мова має значення".