Дати відповіді, пояснити:

1. Хто вам більше подобається: Славко Беркута чи Юлько Ващук?

2. Чи відчуваєте ви заздрість? Чи треба намагатися побороти в собі це почуття?

3. Чи треба в житті бути готовим до максимального навантаження? Чому?

4. Чи правильно, на вашу думку, вчинив Грицько, пожертвувавши собою заради своєї батьківщини?

5. Чи можна зрозуміти князя, який приніс у жертву свого друга заради того, щоб у його землі зберігався спокій і порядок? 

Мета: удосконалювати навички коментування сюжету, вміння переказувати найвагоміші епізоди, пояснювати підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя; розвивати естетичні смаки учнів, уміння бачити красу і силу художнього слова; виховувати почуття людяності та чесності. 

• Учні, із ким із персонажів твору ми знайомимося найперше?

(Із князем) 

• Що ж це за чоловік? Де він живе? Чим займається?

(Князь жив та правив у Люботині, через те його називали князем люботинським, іншої назви в творі немає.)

• В творі є ось така цитата «Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи…». Князь «оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій»

Чому князь так плекав сни про «війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених»?

(В давнину князь робив багато подвигів, а зараз став старим, лінивим, нездатним до боїв, як і усі його підопічні. Ніхто не хотів воювати, тому війна могла князю лише снитися)

• Чи характеризує князя наказ про цілковиту полудневу тишу як людину, що плекає лицарські традиції?

(Ні, цілковита полуднева тиша призвела лише до ліні та нудьги, яка абсолютно не могла спонукати жителів Люботина до пробудження відваги, мужності та прагнення бути лицарем)

«Спокій і затишок запанували в князівстві, и полудень став богом, якому хоч і молилися, проте жертву приносили зовсім маленьку, майже непомітну жертву, а в нагороду здобули нудьгу, котра, мов іржа меч, пороз’їдала душі люботинців, а що ті одвикли боронитися, запанувала вона безроздільно, викликаючи неймовірну лінь та розмореність. Здавалося, всі люботинці тільки для того й живуть, щоб виспатись, і якщо не закинули вони ще своїх ремесел та господарок, то тільки тому, що, не забезпечивши здорової їжі, не мали вони й здорового сну».

• З якою проблемою зіткнуся князь?

(Князь мав доньку Настасію, яку потрібно було вже видавати заміж, але за древнім звичаєм її руку отримає лише лицар, та ще й той, що зробить якийсь великий подвиг)

• А чому ж в Люботині не стало війська?

( Князь сам у цьому винен. «Раніше князь утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його»)

• Яка погана риса характеру проглядається у цьому вчинку князя?

(Недалекоглядність)

• Як же вирішив князь вийти із цієї ситуації?

(Воєвода, пан Антось, підсказав новину, що на березі річки Бистриці бачили дракона. Князевій радості не було меж: «Ти диви! Господи, чим я віддячу тобі за ласку твою? – вклякнув під образами й помолився, а як устав з колін, то радість світилася в його очах, а плечі розправилися, наче й не згорблювалися ніколи. Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з драконом – святе діло. Тут народ валом повалить. Проти цього лицарі не встоять. Я впевнений, що вони тільки-но цюю вість зачують, враз усі бенкети закинуть, за мечі візьмуться та жирок позганяють.»)

• Чи справді на березі річки Бистриці бачили дракона? Який він був?

(«Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші.»)

• Чи мав дракон товаришів?

(Так він познайомився із Пустельником)

• Хто ж це був за чоловік, цей Пустельник?

(Він колись був воєводою, але «але зажерся із батьком теперішього князя. Мені його безперервні військові походи впоперек горла стали. Воює, воює, а який із того мав хосен? Ані клаптика землі не зумів приточити до Люботина. Плюнув я та й подався сюди»

• Чому Пустельник дуже дивувався із дракона?

(Тому, що то був незвичайний дракон: його не цікавило вбивство людей, він харчувався лише рослинами, мав добре серце)

• Про яку послугу попросив дракон у Пустельника?

(Дракон попросив Пустельника навчити його грамоти)

• Чому Пустельник відмовляв дракона від навчання?

(Не драконове це діло, книги читати. Я тебе не відраджую, але, хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде. Від многої мудрості много скорбі, і хто примножує знання, примножує печаль.)

Проблемне питання

Як ви розумієте слова Пустельника «…хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде»?

• Який талант відкрився у дракона?

(Він мав хист до написання віршів)

• Отже, дракон мирно жив у печері, нікому зла не творив, читав книги, писав вірші. Але чи довго продовжувалося таке життя?

(Ні, не довго, бо князь оголосив «герць» (бій) із драконом, за переможцю якого князь віддасть в жони свою дочку та свій князівський престол)

• Як відбувався той бій?

(Хоч і з’їхалося багато охочих лицарів, проте бій був невдалий, оскільки дракон, не маючи ніякого бажання проливати чиюсь кров, не виходив із печери)

• Як лицарі вирішили виманити дракона?

(Вони розвели багаття перед печерою, маючи намір викурити його з відти. Але натомість мало не задушили його чадним газом)

• Чому князь звелів загасити вогонь, адже це був непоганий спосіб розправи на драконом?

(Князь переслідував власні інтереси: йому потрібна була не сама смерть дракона, а лицар, який би власноручно зробив би такий подвиг)

• Чи достойна така поведінка князя?

• Отже перший бій був невдалий. Як же все-таки князь домігся свого?

(Через Пустельника Князь познайомився із драконом, втерся йому в довіру і попросив допомогти йому в такому делікатному ділі)

• Як така поведінка характеризує князя?

(Такі вчинки характеризують князя, як підступного й безсоромного чоловіка, який заради власних інтересів здатний легко пожертвувати безневинним життям)

• Як князь продумав план бою?

(Князь, не дивлячись на безсоромність прохання віддати життя заради «спасіння» Люботина, насмілився висунути для дракона ще декілька умов: в князівстві буде оголошено, що дракон викрав князеву дочку Настасію, і вона для правдивості посидить до бою декілька днів у печері, а найголовніше – дракон повинен піддатися у бою для конкретного лицаря – пана Лавріна)

• Хто ж був цей пан Лаврін? Чи правильний вибір зробив князь, що хотів «віддати» перемогу саме йому?

(Пан Лаврін був великим лицарем, побував у багатьох походах, здійснив немало подвигів, але, окрім цього, його більше нічого не цікавило: «Державні справи не для мене. Я виріс у сідлі і в сідлі з мечем у руках волію постати перед богом. Як той Святослав Завойовник, що головою наклав у бою з печенігами. Затишне життя на перинах мене мало приваблює.»)

• Чому Лаврін не зміг убити дракона?

(Бо відчував, що дракон не по-справжньому б’ється, він побачив у його очах відчай, біль і бажання жити. Лицарю було шкода дракона. Тому Дракона вбив Лаврінів джура, що стояв збоку)

• Який фінал твору?

(Дракон убитий, новий князь знайдений, до того ж це саме той, кого вподобала молода князівна, але князь не знаходить собі спокою, його мучає совість. Він приходить час від часу на могилу дракона, якого похоронили біля Пустельника, розмовляє з ними, наче із живими, і одного разу й сам помирає біля їхніх могил)

Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю талановитих, яскравих письменників Черкащини, розвивати інтерес до літератури рідного краю, допомогти зрозуміти своєрідність їхньої творчості, заглибитися у зміст творів, відчути їх своєю душею; розвивати навички аналітичної роботи, вдосконалювати навички виразного читання текстів творів різних жанрів, розвивати естетичні смаки, творче мислення та мовлення, активізувати пізнавальну діяльність учнів; виховувати духовність, доброту, милосердя, людяність, почуття національної гордості і гідності, любов до рідного краю, до свого народу, до рідного слова. 

 Сьогодні ми з вами проводимо урок-подорож, урок духовності, який допоможе вам відповісти на проблемне питання: у чому полягає сенс людського життя?

      На жаль, ми опинилися сьогодні віч-на-віч з такими загальними бідами, як: духовне зубожіння, неувага до культурної спадщини, руйнування природи.

Ми будемо говорити про вічні людські цінності: Любов, Істина, Добро, Людяність. Якщо людина їх утратить, то людства уже не буде, бо виживання людства – це і є виживання людської моралі і духовності. Людину визначає духовний її зміст: «Не убий», «не укради», «шануй батька свого і матір свою…»Хіба можна відмовитись від цих біблійних істин? Отже, сьогодні звучатимуть твори наших земляків, які, на мій погляд, допоможуть кожному знайти правильну дорогу в житті. Хотілося б, щоб твори, які прозвучать, дали вам духовну поживу, щоб проросли зернята доброго, людяного, великодушного.

Яку мету я ставлю перед собою і вами? Ми повинні проникнутися думкою і серцем у поезію, зрозуміти її, навчитись перейматися болями ліричного героя, роздумами і пошуками істини поетів, повірити їй. А те, що найбільше припаде до душі, взяти з собою в доросле життя.

      Ваше завдання – осмислити увесь матеріал, визначити, які проблеми

порушують автори у своїх творах, знайти «серце поезії», обґрунтувати свій

вибір, записати власні судження, можливо, поради, питання, які у вас виникнуть.

      У наймудрішій Книзі з книг – Біблії написано: «Любов нехай буде нелицемірна, ненавидьте зло та туліться до доброго! Любіть одне одного братньою любов’ю, випереджайте одне одного пошаною, перемагайте зло добром!». Отже, людина, щоб залишатись людиною, повинна творити добро, на зло відповісти добром, любити ближнього, як самого себе.

Словничок

Мораль – погляди, уявлення, норми оцінок, що регулюють поведінку людини.

Сенс -- ідеальний вміст, ідея, цінність чого-небудь.

ІІІ. Актуалізація навчального матеріалу

1. Робота в парах (кого з письменників рідного краю ви можете назвати?)

Обдаровані літератори ХVІІ-ХVІІІ століття продовжили традиції літератури минулих часів, працюючи в різних жанрах. З’явилися імена, які готові були вдихнути животворну енергію в національний дух народу. Черкащина дала в ту пору Україні й світові Тараса Шевченка з його

безсмертним «Кобзарем», Івана Нечуя-Левицького з його гумором, Михайла Старицького з його драмами.

     Репресії 30-років залишили кривавий слід у літературному житті нашого краю. Серед тисяч безневинно замордованих людей були: поет Степан Бен,

прозаїк Онопрій Турган, В. Стеблик, Роман Гуцало, Олекса Влизько, Павло Филипович, Іван Кулик, Віталій Чигирин, Микола Драй-Хмара. Свого часу Драй-Хмара разом із Павлом Филиповичем, Миколою Зеровим, Максимом Рильським складали так зване «п’ятірне гроно неокласиків».

     Серед письменників-земляків українського зарубіжжя активно виступали в прозі Володимир Винниченко, Тодось Осьмачка, Докія Гуменна, Олекса Кобець. Серед поетів-земляків – Наталя Лівицька-Холодна, Микола Щербак, Андрій Легіт, Олександр Де.

     Після створення Черкаської області (1954 рік) стало гуртуватися обласне літературне об’єднання, до якого входили письменники: Леонід Недоля, Лариса Письменна, Олег Онищенко, Микола Негода, Іван Дробний, Василь Симоненко.

За роки існування у складі обласної організації СПУ відбулась природна міграція. Були прийняті до її складу: Валентина Коваленко, Ляля Рубан, Василь Деркач... На початку 2000 року в її складі було 31 письменник. Очолював організацію Григорій Білоус. В той час Лігою українських меценатів була встановлена міжнародна українська премія імені Дмитра Нитченка. За літературознавчу діяльність її було присуджено Володимиру Поліщуку.

Сподіваюся, істини письменників рідного краю, які вони щедро звіряють нам у своїх збірках, багатьом виявляться близькими, допоможуть подолати все нові й нові життєві випробування по дорозі до самого себе, до Бога. Я вірю в те, що цей урок залишить добрий слід у вашому житті, а також надіюся на те, що ви багато чого зрозуміли й зробили для себе певні висновки. 

Домашнє завдання Викладіть ваші думки на папері в творі-роздумі: “Якби всі люди жили за Божими заповідями, то тоді…”

Мета: поглибити знання учнів про образи-персонажі, засоби їх творення, розвивати навички складання характеристик героїв твору; сприяти розвитку критичного мислення; виховувати відповідальність за свої вчинки. 

Мета уроку: допомогти учням усвідомити ідейно-тематичний зміст твору; розвивати образне та аналітичне мислення, уміння переказувати сюжет, виділяти його елементи, висловлювати власні міркування з приводу прочитаного; виховувати усвідомлення важливості моральних чеснот у житті людини, сімейних цінностей, неприйняття жорстокості та обману.

Сьогодні на уроці ми завітаємо до родин наших героїв, спробуємо розібратися в ролі батьків у становленні особистості на прикладі героїв повісті «Шпага Славка Беркути».

Питання до розділу «Юлько вдома»

v    Прочитайте пестливі слова, які вимовляли мама і Славко у діалозі, як вони характеризують стосунки між рідними людьми? (Юльчику, мамцю)

v    Як ви ставитесь до того, що Юлько цілує маму у щоку, потім просить серветку, потім говорить комплімент і просить каву?

v    Зверніть увагу на такі слова мами: не відбирай мамі здоров᾽я, не відбирай мамі приємності…Як ви думаєте, для чого автор використала такий прийом?

v    Висловіть свою думку щодо характеристики хлопців, опираючись на останні 5 абзаців розділу.

Питання до розділу «Стефко вдома»:

– Знайдіть і прочитайте слова пестливості і згрубілі у цьому розділі, поясніть їх роль (заволоко, буркнув, татульо, сестричка, встромила носа, тоненьким голоском, Настка, худенька, вузеньке личко, плеще язиком дівчисько, тоненького голоску, Стефцю)

v    Прокоментуйте діалог батька і сина, які якості характеру показує батько?

v    Які риси характеру своєї сестри поважає Стефко?

v    Як ви думаєте, чому думки Стефка розбігаються зі словами?

v    Яку роль грає батько у цій сім᾽ї?

Питання до розділу «Славко вдома»:

v    Що вразило вас під час читання цього уривку?

v    Про що вони любили розмовляти?

v    Чи вказує безлад у кімнаті Славка на його лінь або байдужість мами щодо порядків?

Проблемне питання: Чому автор останній абзац склала лише з односкладних і простих речень, як ви думаєте?

Теорія літератури. Психологі́зм (грец. psych — душа; лат. lohos — слово, вчення;) — передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками.

Домашня робота: ознайомитися зі статтею на стор. 147, прочитати уривки на стор.147-151 

Мета та завдання уроку Про що дізнаємося? Чого навчимося? Навіщо це нам? Про життєвий і творчий шлях видатного українського кінорежисера і письменника; ознайомимось із змістом оповідання «Ніч перед боєм» аналізувати оповідання, з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, жанр, композицію; виокремлювати в творі основне; висловити власну думку про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи 

«Я народився і жив для добра і любові. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм» 

• Твої прадіди брали участь у Другій світовій війні. Ми пишаємося тим, що вони захищали рідну землю, ми свято бережемо пам’ять про них.

Сьогодні ти ознайомишся з оповіданням про початок війни «Ніч перед боєм» Олександра Довженка, відомого письменника і кінорежисера. 

• Чи знайоме тобі це прізвище? Що ти про Довженка знаєш?

• 
  

Так, початок Другої світової війни був невдалим для Радянського Союзу, і О. Довженко як митець, «…який розкрив душу своїх земляків…»,  зобразив зневіру, розчарування населення в армії, бійців, які занепали духом. У чому ж тоді постає велич дідів-перевізників Платона Півторака і Савки? Якою була душа в дідів? Яка її ціна?

Сподіваюсь, ти зможеш дати відповіді на ці питання наприкінці уроку.

Отже, що таке душа? Про душу нашого народу ми дізнаємось з його вірувань.  ДУША — за вченням давньоукраїнських волхвів — жива духовна плоть людини, що визначає її вдачу, поведінку, діяльність, взагалі — долю.

Про вигляд душі українці оповідають таке: вона буває ніби мушка, метелик, бджола, хмарина, дим або пара.

Що могла відчувати душа?

Осмисли інформацію.

Як розумієш слова Петра Колодуба: «Дід-рибалка перевернув мені всю душу»?

Віднайди у тексті, що говорив про душу бійців дід Платон. Яку поведінку бійців зумовив стан душі? Чи були діди жорстокими і несправедливими стосовно бійців?

«Душа несерйозна, розбалувана…»

«Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери…»

«Душа в тебе мала, ̶  сказав Платон. ̶ Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга ̶ як Десна ось, третя ̶ як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке…»

«Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!»

Віднайди у тексті художні вирази, які свідчать про душевний стан бійців? Що відчували хлопці?

«Я, діду, ненавиджу фашизм усією душею, ̶ крикнув Троянда і навіть встав від хвилювання».

«Хіба ви думаєте, що біль і жаль не роздирають наші душі, не печуть нас пекельним вогнем? – простогнав я йому в самі очі»

Що відчували бійці після того, як почули правду діда Платона?

«А воїну треба напитися кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті».

Тема

Відображення віри у перемогу звичайних людей Платона Півторака і діда Савки, розкриття їх ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба та інших героїв – захисників Вітчизни.

Ідея: Уславлення героїчного подвигу народу.

Основна думка 

«Життя – бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»

У цих словах діда Платона виражена основна думка твору. У такий спосіб Довженко виявив своє бачення ситуації, пропагуючи таку необхідну на той час «науку ненависті». Її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир Петро Колодуб, від імені якого ведеться розповідь. Для нього, як і для багатьох бійців, що відступали під натиском ворога, переправа через Десну стала справжнім духовним очищенням. Тоді, як сам про те розповідає, його охопив сором і розпач, зникли жаль і туга, натомість «нестерпний вогонь пропік наскрізь». Завдяки цьому вогню, що викресав дід Платон, тепер він, капітан Колодуб, «у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть».

Найвищої емоційної напруги сповнений в оповіданні епізод незвичайної смерті мужніх дідів. Платон і Савка гинуть, потопивши посеред Десни свій човен, вщерть наповнений фашистами. Ця драматична сцена теж працює на основну ідею твору. Адже героїчний вчинок дідів — це приклад мужності та відваги для відступаючих бійців, це переконливе підтвердження істинності та щирості їхньої науки.

Оповіда́ння — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді.

Композиція

Жоден  літературний твір не може обійтися без композиції. Адже вона є побудовою художнього твору, розташування його окремих частин в системі і послідовності, яка підкреслить головну ідею твору і допоможе її розкрити максимально.

Цікавий і оригінальний такий елемент композиції, як «розповідь в оповіданні». Це означає, що безпосередньо в літературному творі представлене ще одне оповідання, за допомогою якого автор намагається донести спільну фабулу свого творіння. Розповідь в оповіданні часто ведеться від особи оповідача.

«Ніч перед боєм» має композицію рамки. Обрамлення — прийом композиції твору, який передбачає включення одного сюжету в інший. Саме обрамлення містить в собі розмову в окопі військових, що очікують на початок бою. Розповідь у творі веде командир Петро Колодуб.

Експозиція: солдати говорять в окопі.

Зав’язка: повернення солдат з поля бою.

Зустріч солдат та двох дідів — Савки і Платона.

Кульмінація: розмова дідів, які впевнені в перемозі, про цінність рішучості в бою.

Розв’язка: прощання з дідами.

Післяслово: розповідь про подальшу долю дідів.

Домашня робота: Розкажи, що дізнався(лась) про Петра Колодуба. Яким постав перед тобою командир?

• Яким був бойовий дух бійців на момент зустрічі з дідами Платоном і Савкою? Що було причиною такого стану?

• Якими постають діди? У чому полягав подвиг перевізників? У чому їхня велич? («Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас»).

• Досліди, які міфологічні, релігійні та історичні образи використовує в оповіданні автор і з якою метою. Поясни, що вони, на твою думку, означають? 

виконати тест за посиланням:

https://vseosvita.ua/test/start/zex833 

 Мета:

·   навчальна: удосконалювати навички характеризувати образи персонажів

 (Остапа, Соломії), дослідити, як кохання стає непереможною силою, гартує характер людини;

·       розвивальна:розвивати навички роботи з тексом, спостережливість, логічне мислення, вміння робити висновки та аналізувати вчинки героїв;

·       виховна: виховувати повагу до краси глибокого почуття кохання, любов до художнього слова.

Прочитайте акровірш і дайте відповідь, що за слово-відгадка має незбагненну силу, яка керує нашими героями.

Коли приходить вірності той час,

Обоє все прощатися не хочуть

Хай у житті буває кожен раз,

А їх уста нехай завжди шепочуть:

Навіки разом, крізь усе життя

Нести крізь біль і радість ніжне почуття,

Яке ми називаємо…

Отже, я думаю ви зрозуміли, що на уроці ми говоритимемо про щире і велике почуття – кохання та стосунки між Остапом і Соломією.

Тож тема нашого уроку:«Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у повісті Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною».Непереможна сила кохання, що рухає вчинками, поведінкою і вибором героїв .»

Вправа «Незакінчене речення»

1) Тема повісті «Дорогою ціною — ... 

2) У творі порушено проблеми... .

3) Остап утік із села, тому що... .

4) Соломія пішла з Остапом через те,...

5) Перша спроба потрапити за кордон була... (зірвана).

6) Під час другої спроби перетнути ріку Остап був....

7) Коли Соломія пішла шукати дорогу й людей, до Остапа... .

8) У цей час у плавнях трапилася... .

9) Соломія знайшла циган і... .

10) Цигани виявилися... .

11) Остап потрапив у в’язницю, тому що....

12). Головна думка твору — ... 

·        Чому‌ Соломія покинула свого чоловіка й пішла за Остапом? Зачитайте цей уривок.

·        Чи можна виправдати Соломію, адже вона зрадила свого чоловіка?

·        Перегляньте епізоди фільму «Дорогою ціною». (перегляд)

·        На які вчинки йде Соломія заради кохання?

 ( перевдягається в чоловічий одяг, обстригає своє волосся, ховає Остапа в плавнях, шукає вихід із ситуації, щоб урятувати Остапа, гине у водах Дунаю, рятуючи Остапа).

·       Як  характеризують  героїню  ці вчинки?

- Охарактеризуйте думки Соломії, коли вона залишила Остапа самого й пішла шукати виходу з плавнів.

- Виразно прочитайте уривок, як Соломія заблукала в плавнях (Голос її прогучав глухо…до І вона заплакала.

- Про кого думає Остап, коли залишився на самоті ?

Як проявляються почуття Остапа до Соломії? (Більш скупо, але він кохає Соломію)

Чи відчував у душі Остап, що Соломія його кохала?

- Зачитайте цитату, де зображено думки Остапа, коли він думає про смерть. Чому він хоче жити?

- Знайдіть і зачитайте епізод, коли до Остапа прийшов вовк. Прокоментуйте майстерність Коцюбинського в змалюванні цієї напруженої сцени.

 - Що давало сили героям долати такі великі труднощі?

- Який спосіб придумала Соломія, щоб сповістити Остапа про їхній напад на турецький човен?

- Що трапилося із Соломією?

-  Дійсно, кохання – це  вірність  і  відданість, взаємодопомога  і  

  взаєморозуміння, саме  вони  допомагають  долати  будь - які  перешкоди. Багато  з  цих  рис  притаманні  і  нашим героям. І  зараз  я  пропоную  вам обрати   із  запропонованих  рис  ті, які  притаманні  кожному  з  героїв, а  також  ті, що  є  для них  спільними.   

Домашня робота: виконати вправу "незакінчене речення". Вона вище у цьому ж уроці

Мета: Сьогодні на уроці ви поглибите свої знання про особливості творчої манери Михайла Коцюбинського;продовжите роботу над текстом твору «Дорогою ціною»;проаналізуєте ідейно-художній зміст повісті;простежите, як випробування гартують характер героїв;прочитаєте та проаналізуєте уривки повісті «Дорогою ціною», з’ясуєте ідейну спрямованість та символізм;висловите своє ставлення, думки та міркування з приводу проблеми волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах. 

– Що ви розумієте під словом «воля»?  Асоціативний кущ(Це свобода людини, здатність розвиватися, робити те, що не суперечить моральним цінностям людства). 

• а яких умов сучасні люди можуть бути позбавлені волі?

• Поясніть, чому автор починає  твір з прологу?

• У пролозі автор використав прийом антитези для змалювання двох ворожих станів – панського й селянського.  На чому автор зосереджує увагу, розповідаючи про селян? Відповідаючи, цитуйте уривки

Повість «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим зображенням однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів. Художнім словом письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях та думах, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок» 

Зробіть хзаписи за планом:

      1. Тема твору

      2.  Жанр твору…

      3.   У творі порушено проблеми…

      4.   Остап утік, бо…

      5.   Соломія помандрувала із Остапом , тому що…

      6.   Перша спроба потрапити за кордон була

   7.   При другій спробі перетнути кордон Остап був…

   8.   У плавнях трапилася…

   9.   Соломія знайшла циган і…

   10.   Цигани виявилися…

   11.   Остап потрапив у в’язницю, тому що…

    12.     Головна думка твору - …

Домашня робота: виразне читання уривку з повісті від слів: "Діялось це в тридцятих роках минулого століття" до слів:"....скованих на людей людьми" ( стор. 117)

предметні компетентності: учні самостійно читають текст комедії, коментують твір та вчинки дійових осіб;  характеризують образи у творі; визначають основні засоби змалювання образу Герасима Калитки;

ключові компетентності: учні визначають проблеми, порушені у творі, розуміють їх актуальність для сучасного життя; висловлюють судження про бездуховність людини, про сенс людського життя;  прогнозують можливі наслідки нерозумної діяльності;

емоційно-ціннісне ставлення: учні усвідомлюють те, що бездуховність – прояв зла в житті людини. 

Бесіда за змістом твору.

- Яке враження у вас виникло після повного прочитання твору?

- Чому Калитка різко змінив свою думку щодо вибору нареченої для свого сина?

- Чи вдалося Калитці насправді обманути Невідомого під час обміну фальшивих грошей у вагоні? Обгрунтуйте свою думку.

- Яких скупих героїв зарубіжної літератури вам нагадує Герасим Калитка?

- Які слова цього героя дають надію на те, що він усвідомив свою найбільшу помилку і зробив відповідний висновок? Знайдіть і прочитайте ці слова.

- Поміркуйте, які б поради ви дали б Герасиму?

- Який момент у творі кульмінаційний?

- Які проблеми порушує І. Карпенко-Карий у трагікомедії «Сто тисяч»?

- Чи випадковими іменами І. Карпенко-Карий наділив Калитку (гаманець із грошима), Пузиря (виріб із тонкої гуми, який можна луснути під час надування) і Бонавентуру (античний філософ, який вирізнявся красномовством)? Свою думку обгрунтуйте.

Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»?

Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем. Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється. У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.

Калитка і земля:

-  «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».

- «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!..»

- «Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито... Легко по своїй власній землі ходить».

- «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»

- «Обікрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!»

 Герой-експлуататор:

- «робітники та собаки надворі повинні буть»;

- «ні світ, ні зоря вже й жереш!»;

- «обіцянка-цяцянка, а дурневі радість»;

- «кругом, кругом моє»;

- «бери і в свого і в чужого»;

- «лупи — та дай»;

- «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми».

 Господар і гроші:

- «Скотина гроші коштує»;

- «Е куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя»;

- «Гроші всьому голова»;

- «А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?»;

-  «Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю»;

- «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

- «З грішми, сказано ж і чорт не брат».

- «Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»;

- «Застав його коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тим рихметиках шукать, як це робиться»;

- «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

- «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається...».

Висновок.  Таким чином, у п’єсі «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів на землі». Адже душа — дорожче.

Домашня робота: ознайомитись із біографією М. Коцюбинського на стор.116-117;

Мета: :продовжити знайомство учнів із твором І. Карпенка-Карого "Сто тисяч"; навчати осмислювати актуальність проблем трагікомедії для сучасного життя; навчати дітей аналізувати драматичний твір; формувати вміння робити власні висновки й узагальнення; розвивати логічне й образне мислення, спостережливість; виховувати зневажливе ставлення до жадібності, підступності, прищеплювати інтерес до творів драматурга. 

1. Яке справжнє ім'я та прізвище І.Карпенка-Карого?

2. Як називався перший український театр?

3. Яку людину ми називаємо духовною?

4. Як було названо твір із початковою назвою "Гроші"?

- Які ви знаєте роди літератури?

-Що ми називаємо драматичним твором?

- Який твір є комедією?

- Що називаємо трагедією?

- Трагікомедія – це…

-Про які вади говорить автор словами героїв? 

- Якби вам запропонували одним словом розповісти про п'єсу, то яке б ви дібрали? (Гроші)

- Як звали головного героя? (Калитка)

- А що означає це слово? (Робота із тлумачним словником)

Калитка – шкіряна сумка для грошей.

 У чому новизна п'єси для української драматургії того часу, актуальності проблем?

Тема

Зображення життя селянства в пореформенні часи ХІХ століття

"Трудно теперечки жить на світі.

Усі торгують, а покупателі тільки глазами купують…"

Ідея

Викриття й засудження жадібності, ненаситності, жорстокості, духовної обмеженості, згубного впливу до грошей

"Страшно тільки без грошей, а з грошима, сказано ж, і чорт не брат"(Калитка С.202)

" ви запродажню принесете мені, то я вам гроші дам"(Калитка С.202)

"ні світ ні зоря вже жреш"

"одріж собі скибку, подавись ти нею, а то однеси назад"(Калитка С.211)

"то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають"(Калитка С.212)

"мені треба невістку з приданим, з грішми"

"така злість мене взяла, що мало не потяг віжками, а все гроші"(Сава С.214)

"-… щоб часом ради неділі не дав тобі по потилиці.

- Бий, бий, я не тікаю!(С.217)

" і одходить од грошей не хочеться, так би й держався за мішок"(Сава С.226)

Основна думка

Змусити людей соромитися своїх вад

"Буде здоров'я – будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає."

Жанр

Комедія

Композиція

Експозиція

Місце дії, дійові особи, обставини, у яких живуть герої, їх стосунки та прагнення.

Зав'язка

Знайомство з Невідомим, бажання придбати фальшиві гроші

Розвиток дії

Гонитва за грошима

Кульмінація

Мішок з грошима, Калитка і Сава дістали не гроші, а папірці.

Розв'язка

Калитка вішається, його рятує Бонавентура.

Домашнє завдання: твір - мініатюра: Правда, що щастя - в грошах чи ні? Навіщо людині гроші?

пройти тест за посиланням:

https://vseosvita.ua/test/start/yzu849 

Мета: ознайомитися з творчістю української письменниці Галини Кирпи; розвивати вміння аналізувати художній твір та його прихований зміст; навички критичного мислення; поглибити знання з теорії літератури; розвивати зв`язне мовлення учнів, самостійність та навички колективної роботи; виховувати вміння виразно й усвідомлено читати поезію; формувати активну життєву позицію; виховувати загальнолюдські моральні цінності. 

«Дитина має право на своє Я (маленьке, але все-таки особисте). І стверджувати це право їй допомагають вірші Галини Кирпи. Яскравий представник сучасної дитячої модерної поезії, вона тонко й проникливо показує світ очима дитини…» (Наталія Дзюбишина-Мельник, літературний критик) 

Виразне читання поезії «Мій ангел такий маленький»

Мій ангел такий маленький...

Мій ангел такий маленький,

ну просто крихітка —

я навіть не бачу,

чи він сидить

на моєму плечі.

Мій ангел такий легенький,

ну просто пушинка —

я навіть не чую,

як він сидить

на моєму плечі.

Мій ангел такий тихенький,

ну просто тихіший трави —

я навіть не знаю,

коли він спить,

а коли прокидається

на моєму плечі.

Я́нгол (а́нгел, а́нгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях надприродна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха. Біблія називає янголів службовими духами.

У християнстві вважається, що кожна людина має свого янгола-охоронця. Існування янголів було підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986 році.

Їх називають синами неба або синами Бога. Деякі богослови й конфесії уважають, що вони здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів.

У християнстві існує подання про янголів-охоронців, що посилають до людини після таїнства хрещення. Зображують янголів зазвичай у вигляді юнака з крилами; у кожної людини є свій ангел-охоронець; коли дитина всміхається уві сні, це означає, що на неї дивиться ангел; між ангелом-охоронцем і дияволом-спокусником завжди ворожнеча.

•                Що символізує янгол у творі? ( Символізує не лише вищу опіку, а й віру в людину, яка несе в своєму серці часточку добра)

•             На які роздуми надихає нас вірш? ( Запрошує замислитися про існування речей, які, хоч і не мають матеріального виміру, однак суттєво впливають на наші вчинки. Вірш викликає роздуми про вічне та виводить уяву читача за межі буденності, навіює світлий, мрійливий душевний стан)

•             Розгляньте строфічну будову поезії. В чому її особливість? (Авторка використала верлібр (вільний вірш), але з досить чіткою строфічною будовою. Цікаво, що кожна строфа має однаковий початок (анафора) і після цього дається характеристика незримому супутникові, далі висловлюються відчуття героїні («не бачу», «не чую», «не знаю»). І, нарешті, завершують кожну строфу однакові словосполучення «на моєму плечі»)

•           Знайдіть у тексті повтори. Якого значення вони набувають у творі? (За допомогою повторів створюється такий ритм, який, немов заколисуючи заспокоює читача, дозволяє йому зосередитися на роздумах про невидимого заступника)

•           Визначте засоби, що надають поезії спокійного й лагідного тону (Зменшено-пестливі форми)

• Яку ілюстрацію до твору ви б запропонували?

5. Виразне читання поезії «Коли до вас темної ночі»

Коли до вас темної ночі

Коли до вас темної ночі

прийде Лев,

ви не кажіть йому нічого

про зоопарк.

Нехай він не знає,

що на світі є зоопарки.

Нехай хоч один Лев

цього не знає.

А потім цього не знатимуть

його діти.

А потім — його онуки.

Потім правнуки.

І колись буде

ціла Лев'яча Держава,

де жоден Лев

не знатиме про зоопарк.

Коли б тільки вижив

той Лев,

що прийде до вас темної ночі.

6. Аналіз художнього твору за питаннями:

•             Що позначає алегоричний образ Лева? (Лев є символом сили, свободи, гідності, благородства. Нам важко уявити його лякливим і зовсім неприродньо виглядає Лев у клітці)

•           Розкрийте значення образу зоопарку ( Місце, де тварин тримають в неволі)

•           Що авторка має на увазі, коли говорить про Лев`ячу Державу? (Казкова Лев'яча Держава є алегоричним означенням бажаного суспільства вільних людей)

•           Як у поезії пов`язуються дитинство й віра в ідеали? (Зберігаючи в своїй душі дитячу віру в казку, лірична героїня закликає вберегти Лева від зоопарку і зробити все, щоб його нащадки не знали про неволю)

Домашня робота: виразне читання  одного з віршів

Мета: познайомити школярів з Іваном Малковичем — видатним митцем слова; проаналізувати ідейно-художній зміст його програмової поезії; вміти словесно відтворювати світ, відображений в образах поезії; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, образне мислення, увагу, спостережливість, уміння аналізувати прихований зміст твору І. Малковича; виховувати почуття пошани до творчості письменника, усвідомлюючи те, що моральні якості — стрижень гуманізму. 

Бесіда за питаннями:

— Творчість яких письменників вам подобається? Чим саме?

— Яким чином ви сприймаєте письменницьку діяльність того чи іншого митця слова? У зв’язку з чим це відбувається?

— Які поетичні твори є актуальними на сучасному етапі?

— Що робити для того, аби захиститись від нечистої сили зла?

— Як творча діяльність митців слова впливає на внутрішній світ читача, його інтелект, світогляд, кругозір, загальну культуру?

Візитівка:

 Іван Антонович Малкович народився 10.05.1961р. в с. Нижній Березов Івано-Франківської обл. Закінчив Івано-Франківське музичне училище (скрипка); Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ( філологія).                                                                                                                                                                  У 19 років визнано найкращим поетом. Заснував видавництво дитячої літератури  « А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».                                                                                                                                            Зараз живу у м. Києві з дружиною та двома синами. Пишу поезії, казки. 

Тема: зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха.

 Ідея: возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини.

 Основна думка: янгол-охоронець — це те, що повинен мати автор поезії,будь-яка людина.

 Жанр: філософська лірика, старосвітська балада.

— Дайте визначення баладі як жанру художньої літератури. (Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом).

— Чому І. Малкович свій твір назвав старосвітською баладою?

— Чим пояснити те, що герой твору рухається поночі із «свічею»?

— Що символізує темінь у баладі?

— Що вам відомо про янгола? Як він поводить себе, перебуваючи на плечі у невідомого?

— Охарактеризуйте рух невідомого. Про що він свідчить? (Йде в ніде, в невороття, Йде лелійно, як дитя)

— Чому життя у героя твору сіре? З чим це пов’язано?

— Чи має невідомий життєву мету? Чим викликано те, що він «по світу тиняється»?

— Чому невідомий, йдучи, тримає в руках Господню свічу? Як Сам Всевишній ставиться до героя балади?

— Якими почуттями проймається невідомий під час ходи?

— З якою метою невідомий наприкінці твору звертається до янгола.

— Вмотивуйте, чи можна охарактеризувати людину за поведінкою її янгола. Чи є у вас янгол? Яким чином ви його відчуваєте?

— Які враження у вас виникли після ознайомлення з цим твором?

Домашня робота: вивчити вірш на пам'ять

“Чоловічий танець” аналіз (паспорт)

Автор – Василь Герасим’юк

Літературний рід — лірика.

Жанр —поезія-замовляння

Вид лірики — філософська.

Тема: розповідь про чоловічий початок, чоловічі стосунки, чоловіче життя

Ідея: возвеличення чоловічої сили, чоловічого духу та єдності, дружби, взаємоєдності.

Основна думка: щоб стати дорослим кожен юнак повинен станцювати аркан.

Ліричний герой — досвідчений чоловік, який звертається до юнака.

Римування: немає (верлібр).

Віршовий розмір: ямб.

“Чоловічий танець” художні засоби

“Чоловічий танець” епітети: «древнє чоловіче коло»; «найтісніше коло»; «грішний світ», «чоловічий танець»,  «заповітне».

Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших»; «випасти з грішного світу», «змішай із ближніми піт і кров».

Повтори: «хоч раз»; «як тяжко».

Фразеологізм: «змішай із ближнім піт і кров».

анафори («як тяжко», «ти», «з»),

символ (коло — вічність людського страждання),

риторичне звертання («Сину людський, ти стаєш…»).

Поезія написана верлібром. Така художня форма дає можливість розширити смислові межі тексту настільки, наскільки цього вимагає метафорична структура.

Верлібр В. Герасим’юка розповідний, його внутрішній ритм наділений ознаками легендної, а деколи й притчової інтонації. Сам поет говорить про медитативність своєї лірики.

Вiрш створений у формi звертання до юнака, який повинен стати дорослим, вiдчути вагу чоловiчих обов’язкiв та вiдповiдальностi, силу побратимства й мiцноï чоловiчоï дружби. У поезiï вiдчуваються бiблiйнi мотиви. Із самого початку читач стає ніби учасником аркана — гуцульського чоловічого танку, відчуває його енергетику, немов відбувається ритуал посвячення. Друга частина вірша по суті є алюзією.

Домашня робота: виразне читання вірша

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Володимира Підпалого; вчити аналізувати, виділяти ключові поняття, систематизувати відомості;

розвивати образне та критичне мислення, вміння виразно і вдумливо читати ліричні твори, коментувати основні ідеї, співвідносити їх із власними думками, дискутувати про це.

          сприяти вихованню в учнів гуманізму, патріотизму, дбайливого             ставлення до природи; формувати активну життєву позицію; виховувати вдумливого читача.

• Як називають людину, яка віддана інтересам свого народу або інтересам будь-якої справи на благо народу? (Патріотом).

•               Кого з відомих українських поетів-патріотів ви знаєте? Назвіть їх патріотичні твори.

• Чому письменники-патріоти часто зазнавали утисків від влади?

• Мабуть, не народився поетом », — так скромно оцінював своє обдарування Володимир Олексійович Підпалий. Але коли ви  читатимете його твори, то відкриєте для себе тонкого ніжного лірика, у якого не знайдете жодної фальшивої ноти. Він не любив слави й галасу довкола свого імені, був скромний і чесний, а разом із тим принциповий, коли мова заходила про святі для нього поняття — «Україна», «людина» і «творчість».

•        Цей щирий, ніжний, вдумливий і прекрасний поет, син Полтавщини, яку любив соромливо й віддано, якій на славу сплів і свій поетичний вінок, прожив до болю мало — лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно обірвала його пісню про рідну землю, про Григорія Сковороду, що мандрував нею, гартуючи дух людський, про Шевченка... Полетіла і його душа «в дорогу за ластівками» (так називається одна з його поетичних збірок). Та ластівки повертаються з вирію в рідну сторону — повертається й поет своїми віршами. У письменницьких колах про нього говорять: поет камерний, негаласливий. Інтелігентна людина XX століття, сповнена тугою за гармонією в цьому суперечливому світі, В. Підпалий розглядає життя як Всесвіт, у якому живуть душа і дух. Його чиста душа рідше бувала на землі, ніж на небі. У цьому сенс – він один із небагатьох поетів епохи шістдесятників

• Якщо життям прийдешнім серце б’ється,

• воно й болить з великої любові…

• Він закликав любити природу, берегти усе живе у ній. Кращим віршем пейзажної лірики на цю тему є поезія «Бачиш: між трав зелених…».

• У ліричному вірші «Бачиш: між трав зелених...» знайшла яскравий вияв позиція В. Підпалого як поета-гуманіста. Поштовхом до роздумів про сенс людського буття послужив зворушливий епізод: ліричний герой помітив у траві самотніх пташенят. Чим має бути наснажене життя кожного? Які цінності має сповідувати особистість? Через антитезу «активна позиція байдужість» автор втілює свій життєвий ідеал: справжня людина повинна бути відповідальною за все в цьому світі, бути небайдужою до всього. 

• Центральний образ твору має й алегоричне значення. Ви, звісно, розумієте, що чіпати пташине гніздо або брати в руки пташенят не варто, адже дорослі птахи можуть саме через це покинути своїх малят напризволяще, й ті загинуть. У віршах зажди мають місце певні умовності, навіть іносказання. Пташенята в гнізді як центральний образ твору виступають алегорією вразли­вості. 

• Верлібр - вид лірики, у якому зберігається виразний ритм, рядки мають різну довжину й різну кількість складів і не діляться на стопи. Верлібри майже завжди наділені настроєвими переживаннями. вільний вірш — це поетичний твір, що не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною інтонацією. 

• Домашня робота: 1.Вміти виразно читати поезії. 2.Знати біографію письменника.

Виконати контрольну роботу за посиланням:Код тестування: oyi790 

https://vseosvita.ua/test/start/oyi790

(а також це посилання є в нашій групі)

Подружжя та співавтори:  Сергій Сергійович Дяченко (нар. 1945 у Києві) та Марина Юріївна Дяченко (нар. 1968 у Києві) — російськомовні письменники та сценаристи з України. За визначенням самих авторів, вони "є носіями російської мови, що проживають в Україні".

Автори понад 25 романів та понад вісімдесяти повістей та оповідань. Пишуть твори російською мовою (в минулому також українською).

Лауреати багатьох літературних премій у галузі фантастики. Члени Спілки  письменників України;

У 2013 році переїхали у США та відтоді проживають у штаті Каліфорнія.

За  першою професією Сергій — психіатр і кінодраматург, а Марина — акторка театру і кіно. Але об'єднала їх фантастика.

Марині і Сергію належать 118 авторських книжок (включаючи перевидання і переклади), загальним накладом більше мільйона примірників. 

Роман «Ритуал» уперше побачив світ 1996 р. російською мовою, українською мовою був перекладений і опублікований у 2006 р. видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Обкладинка від Владислава Єрка, відомого своїми роботами до серії книг про Гаррі Поттера, спонукає взяти книгу до рук і погортати її, а вірші дракона-поета як в російському варіанті, так і в українському перекладі обов’язково захочеться виписати в окремий записник і потім час від часу перечитувати.

Українською мовою книга вперше вийшла 2006 року у видавництві А-ба-ба-га-ла-ма-га у перекладі Любомира Люлика. Пізніше, у 2010 вийшов новий переклад книги у тому ж видавництві у перекладі Олекси Негребецького.

Фентезі  (англ. Fantasy - «фантазія») - жанр фантастичної літератури, кінематографу, живопису, комп'ютерних, рольових і настільних ігор, заснований на використанні міфологічних і казкових мотивів.

Деякі дослідники називають цей твір «романом про кохання», а самі ж автори визначають його як «чарівний роман для юнацтва»

Що означає ритуал в романі?

Арм - Анн повинен здійснити ритуал, який здійснювали всі його предки - вбити принцесу. До речі, у цього роду був ще один обов'язковий ритуал — аби стати хазяїном замку на скелі, дракон повинен убити свого брата. «Це звичай, — сказав Арман сухо. — Рід продовжує лише найсильніший з братів».

Юта після того, як її врятував Остін, часто говорила, що втомилася від щоденних, однакових ритуалів, які повинна здійснювати королева.

Остін повинен здійснити ритуал (подвиг), щоб стати королем.

Отже, кожен герой виконує або має виконати своє призначення, ритуал.

Ритуал (від лат. Ritualis - обрядовий, від ritus - релігійний обряд, урочиста церемонія) - вид обряду, історично сформована форма складної символічної поведінки,  традиційний порядок проведення якої-небудь церемонії.

У романі Дяченків ритуал — те, без чого, як виявляється, неможливе ані Ютине, ані Арманове, ані будь-чиє життя у світі трьох королівств. Аби «процвітати у промислі», Арман, двісті перший нащадок славетного роду драконів‑перевертнів, повинен, як і його пращури, викрасти принцесу й з'їсти або ж дочекатися визволителя і вступити з ним у двобій.

 Неможливість, нездатність виконати цей ритуал, та й небажання це робити Армана пригнічують, бо так чинили дракони від початку існування світу.

Урешті-решт він вирішує здійснити ритуал і «процвітати у промислі», хоча сама думка про цей промисел і загибель безневинної людини йому огидна. «Безліч разів Арман брався читати опис цієї трапези, одначе так ні разу й не дійшов до кінця».

Домашня робота: визначити тему та ідею, основну думку роману;

Мета: продовжити знайомити школярів із поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на поезії «Давня весна»; з’ясувати його ідейно-художню цінність; формувати естетичні смаки, здатність бачити красу природи, людини; удосконалювати вміння сприймати текст на слух, виразно читати художні твори, за допомогою художньої деталі акцентувати увагу на головному, аналізувати поетичні твори; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, творчу уяву, вміння відчувати настрій поезії; на прикладі життя та творчості Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе;

• Отже, сьогодні ми продовжимо знайомитись із поетичною творчістю Лесі Українки. Темою нашого уроку є гармонійне єднання людини з природою. Ми отримаємо естетичну насолоду від поезії «Давня весна», удосконалюючи вміння виразно читати, аналізувати. 

Літературний диктант

1.               Леся Українка надзвичайно любила грати на …(фортепіано).

2.               1881 року Леся сильно застудилася. Згадує О.Косач-Кривнюк: «…Леся в Луцьку пішла на річку подивитися, як святять воду, і в неї дуже померзли ноги. Скоро тому і від того, як тоді думали, вона заслабла: у неї так сильно почала боліти права нога, що воно, незважаючи на те, що й тоді вже була дуже терпляча, аж плакала від болю…Од тої пори треба датувати початок Лесиної, як вона сама жартуючи називала (мала настільки сильну волю, що могла жартувати і з таких речей) «тридцятилітньої війни» з» …(туберкульозом).

3.               Із 1882 року постійним Лесиним місцем проживання стало село…(Колодяжне).

4.               Провідним мотивом у всій творчості поетеси стане любов до краси…(природи).

5.               Через тяжку хворобу Леся до школи не ходила, а здобувала освіту…(самотужки).

6.               Перший вірш вона склала, коли їй було…(9 років).

7.               Перша поетична збірка Лесі Українки мала назву…(«На крилах пісень).

8.               Кого з дітей Косачів називали спільним іменем Мишолосіє? (Лесю і Михайла)

9.               Кому поетеса присвятила свій перший вірш «Надія»? (Тітці Олені – батьковій сестрі-революціонерці)

10.          Назва підручника, який написала Леся Українка для своєї меншої сестри. («Стародавня історія середніх народів»)

11.          Гурток, одним із керівників якого була поетеса. («Плеяда»)

12.          За допомогою якого письменника у 1893 році у Львові вийшла перша збірка віршів Лесі Українки – «На крилах пісень». (І. Франко)

• Обговорення ідейно-художнього змісту твору

Бесіда за запитаннями

•                  Що відбувається в природі навесні?

•                  Посилаючись на текст твору, опишіть красуню-весну.

•                  Чи можна за допомогою цього опису визначити ставлення до весни?

•                  Яким же чином лірична героїня твору ставиться до приходу весни?

•                  Із яскравістю та шумом весни контрастує який стан ліричної героїні?

•                  Чому поетеса висловлює обурення весні?

•                У зв’язку з чим лірична героїня змінила своє ставлення до красуні-весни?

•                  Як ця поезія пов’язана з життям її авторки?

•                  Чому поетеса згадує про давню весну?

•                  За що героїня поезії вдячна весні?

•            Про що ця поезія?(про вміння бачити красу світу, вміння радіти йому, коій хвилині життя, про повноту життя).

• Ця поезія була написана 1894 року, але це були спогади про весну давню. У квітні 1892 року поетеса писала М.Павликові: «…Весна тепер справжня настала, і навіть тут у нас було нібито гаряче, а мені се найкраще. Я вже давно не бачила справжньої весни, і мені здається, що так багато зозуль, як сей рік, ще ніколи не було. Через те я, хоч і не часто, приходжу в оптимістичний настрій, і тоді мені своє і чуже життя кращим здається, а дуже нелогічно, бо що спільного між оптимізмом і зозулями?». Вірш входить до циклу «Мелодії». Цикл же входить до збірки «Думи і мрії», що вийшла друком 1899 року.

• Домашня робота: виразне читання вірша на стор. 47, створити конспект статті підручника "Мотив ліричного твору" на стор. 46 

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поетеси, допомогти усвідомити велич її життєвого подвигу; розвивати навички сприйняття і засвоєння знань, виділення головного, висловлення власної думки; виховувати стійкість у життєвих труднощах, цілеспрямованість, принциповість, прагнення до самоосвіти. 

Так, я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Колись давно Леся Українка написала ці рядки. Спробуйте тільки за ними охарактеризувати людину, яка є їх автором. Яка вона?

 Що ще ви знаєте про поетесу?

✵ Які її твори пам’ятаєте із попередніх класів?

✵ Чи можна говорити, що Леся Українка здійснила життєвий подвиг? Аргументуйте свою відповідь.

Іван Франко писав у статті про Лесю Українку: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини». І ще: «Її поезія — то огнисте оскарження того гніту сваволі, під яким стогне Україна». Сама поетеса говорила:

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука?

Чи пісня й думка кволі?

Леся Українка усвідомлювала високу місію митця — давати надію зневіреним, підтримувати в них силу духу, кликати до гідного людини життя:

Я на гору круту, крем’яную

Буду камінь важкий піднімать.

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

Незвичайна, особлива жінка — Леся мала різнобічну художню обдарованість, неабияку уяву. «Юрба образів не дає мені спати по ночах, мучить, як нова недуга», — писала поетеса до Л. Старицької- Черняхівської.

У дуже ранньому віці вона виявила схильність до музики. Незаперечний факт: володіла абсолютним музичним слухом (рідкісним хистом) і все життя тяглася до музики. Зізнавалася, що, напевне, з неї вийшов би досконаліший музика, ніж поет (якби не жорстокість долі).

Справді, у 9 років Лариса Косач на фортепіано «вже грає зі школи» (за словами матері). Але в 11 років «з’явилася припухлість на лівій руці, рука боліла, і це заважало грати на фортепіано»; у 12 років — операція кисті лівої руки, видалення кісточок, вражених туберкульозом.

«Деякі рухи цієї руки залишилися обмежені, але все ж Леся зовсім добре могла нею все робити, навіть грати на фортепіано. Її музику було надзвичайно приємно слухати, далеко приємніше, ніж багатьох блискучих техніків — віртуозів… Грала так найчастіше вечорами, — без світла, в темряві, коли не дуже хто слухав, — свої імпровізації, — згадувала сестра письменниці Ольга. — Власне, імпровізації, а не зафіксовані композиції, бо кожен раз це було щось інше. Це була наче не музика, а розмова…».

«Леся була озброєна ще однією галуззю мистецтва — вона гарно малювала. — Згадувала Оксана Стешенко. — Я часто бачила, як Леся вимальовувала різні взірці народної творчості. На Великдень завжди розписувала писанки, здебільшого квітами, які вона надзвичайно любила. Її писанки були ніжні, тендітні, без яскравих барв. Іноді малювала вона на яєчках і ніжні арабески свого власного витвору».

Крім давнього потягу до студій з малювання, Леся вже з 9 років дуже гарно вишиває, може навіть виготовляти мережки.

Окрім усього, поетеса займалася й багатьма практичними справами. У 18 років організувала гурток молоді, який займався перекладом кращих творів світової літератури українською мовою.

У 19 років написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів», котру в 1918-му було видано як підручник для національної школи. Матеріально підтримувала революційно-демократичну молодь. Записувала разом із чоловіком спів кобзарів на фонограф. Будучи добре обізнаною з музичним письмом, збирала і записувала фольклор. Брала участь у відкритті в Полтаві пам’ятника Івану Котляревському, написала посвяту «На столітній ювілей української літератури». Однак справою її життя, захопленням, покликанням і божим даром була поезія.

Опрацьовування ідейно-художнього змісту поезії Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати»

Виразне читання твору (перший раз читає поезію учитель, а потім двоє кращих учнів).

Тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі.

 Ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя.

Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.

Жанр: лірична сповідь.

 Аналіз поезії.

✵ Чому поетеса, на вашу думку, прагнула стати піснею?

✵ Про яку ясну хвилину говорить у вірші Леся Українка?

✵ Яке значення мала пісня в житті письменниці?

✵ Чим пояснити прагнення Лесі Українки возвеличити волю? Хіба вона була ув’язненою?

✵ Який епітет повторюється в поезії? Про що він свідчить?

✵ Як твір поетеси пов’язаний з її життям?

✵ Опишіть море, застосовуючи текст поезії. («Хвилі прозорі», «море хибне, гучне» ). Про що це свідчить?

✵ Яким настроєм пройнятий твір Лесі Українки? Чим це пояснити?

✵ Чи можна, на вашу думку, вважати шум моря його піснею? Пофантазуйте, про що воно співає.

✵ Які враження на вас справила ця поезія Лесі Українки?

Художні особливості поезії.

Епітети: «ясна хвилина», «ясні зорі», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»;

Метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунами мрії».

Повтори: «ясніші… яснії», «гучніше… гучне», «мої…», «моє…»; Порівняння: «ясніші, ніж зорі яснії»; «гучніші, ніж море гучне».

Домашнє завдання: скласти розповідь, відповідаючи на запитання:

1. — Які бажання висловлює лірична героїня? 

2. — Який у неї настрій? 

3. — Продовжіть синонімічний ряд: «Ця поезія легка, чиста...» 

4. — Символом чого є для нас зорі? 

5. — Що таїть в собі море? 

6. — Чим є для героїні щастя? 

Мета:   розширити знання  школярів  про життя і творчість Лесі Українки; 

              осмислити  філософію і поетику віршів письменниці; виховувати у підростаючого покоління  почуття патріотизму, добра і відчуття прекрасного

Світ не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її 

серце і загорілась ясним вогнем. В промінні цього вогню світ пізнав творіння української поетеси,пройняті філософськими роздумами пролюдину очікуваного майбуття,сповнені незборимої сили зла і ствердження добра. Ця поетеса - ЛЕСЯ УКРАЇНКА!

Золота пшениця її поезії засіялася в чорнозем і зійшла пишним руном у

свідомості кожного українця. І з кожним роком шириться гурт поціновувачів і шанувальників феномену Лесі Українки. Вона - в нашій сучасності. В щирій і відданій любові український народ серед найкращих своїх синів і дочок називає безсмертну українку ніжним і рідним ім’ям ЛЕСЯ!

Запитання вікторини

1.            Де і коли народилася Леся Українка? ( м. Новоград-Волинський 25.02.1871 р.)

2.            Назвіть справжнє ім’я Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач-Квітка)

3.            Літературний псевдонім матері Лесі Українки. (Олена Пчілка)

4.            Що вам відомо про батька Лесі? (юрист, укр. гром. діяч, освітянин, меценат,

          видавець (видавав «метелики» - популярні книжечки укр. мовою), фолькло-     

          рист (збирав та записував укр. пісні та думи), високоосвічений поміщик, що

          любив живопис та літературу)

5.            Чим особлива мати Лесі Українки? (укр. письменниця, активна учасниця жі-

         ночого руху, сестра вченого й громадського діяча Михайла Драгоманова.  

         Мало хто знає, але попри все,, Олена Пчілка вважала свою доньку

         малорозвиненою. Це й дивно, адже характер Пчілки був непростий. Це була 

         надзвичайно вимоглива жінка (і до себе, і до інших, в тому числі до власних ді-

         тей.  Її боялись навіть чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба, що їй

         сам чорт черевики на вилах подає». )

6.            Скільки дітей було у сім’ї Лесі Українки? (6: 2 хлопці і 4 дівчини)

7.    З сім’ями яких відомих людей дружили Косачі? (Лисенками, Старицькими,  

         Житецькими /Павло Житецький – укр. мовознавець, педагог, громадський діяч - Франко)

          Поміж дітьми Косачів завжди панувала взаємопідтримка і взаємодопомога.

          А  все починалося з дитячих ігор, сповнених веселої вигадки і посильної праці.

          Дуже часто це було перевтілення в казкових, літературних та історичних

          персонажів, організація свят, вистав – з музикою, костюмами, декораціями,

          ляльковими героями. Ставили навіть опери – «Коза-дереза», «Зима і весна»,

         «Пан Коцький», музику до яких створив Микола Лисенко. Такі інтелектуальні

         ігри особливо вдавалися тоді, коли до дітей Косачів приєднувалися діти

         Старицьких і Лисенків, яких Леся називала «Лисинчатами». Родини славетних

         українських митців щиро дружили, «хоч не були рідні по крові, але по душі були

          рідніше рідних».        

  8.     З ким найбільше дружила Леся?

         Який неологізм з’явився у Косачів, що свідчив про міцну дружбу Лесі і …?

         ( старшим братом Михайлом. Мишолося)

  9.    У скільки років Леся навчилася читати? (4)

10. Які твори найулюбленішими були для Лесі відтоді, коли вона навчилась чита- 

          ти?     (Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи. Її улюблені книги –

         «Кобзар» Т. Шевченка, твори Ж. Верна, Д. Дефо, казки Г. Х. Андерсена)

Домашня робота: знайти додаткові факти й цікаві моменти з біографії поетеси

Живопи́сна Украї́на, Мальовнича Україна (рос. Живописная Украина) — серія малюнків Тараса Шевченка, виконаних у техніці офорту в 1844. Автор прагнув видавати по 12 естампів щороку, але через матеріальну скруту цей грандіозний задум реалізувати не вдалося. Натомість було видано лише один альбом, куди увійшло 6 естампів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині». Цей альбом мав відгуки у тогочасній пресі .

Задум видання серії офортів, що оспівують красу України виник у Тараса Шевченка в 1843 під час його подорожі Батьківщиною, про що свідчать його малюнки та замальовки, зроблені під час цієї поїздки. Рішення автора виконати задуману серію саме в офорті було для його часу сміливим і новим, оскільки в Імператорській академії мистецтв, де в цей час панувала класична різцева гравюра, офортом практично ніхто не займався.

Повернувшись до Петербурга в березні 1844, Шевченко почав працювати над підготовкою до видання «Живописной Украины». Митець прагнув оформити свої твори як художнє періодичне видання про історичне минуле, народний побут, звичаї і фольклор, природу й історичні пам'ятники України. Над цією серією він продовжував роботу протягом всього 1844. Шевченко сам працює над виготовленням гравюр, в процесі роботи освоюючи складну техніку.

З початком роботи над виданням, Шевченко одночасно звертається листовно до різних осіб з проханням допомогти йому розповсюдити «Живописну Україну».

Але для успішного здійснення свого грандіозного проекту Т. Г Шевченку знадобилася допомога (особливо, матеріальна) і взагалі всіляке сприяння офіційних осіб і установ. Княжна Варвара Рєпніна провела підписку на «Мальовничу Україну» з допомогою друзів Шевченка та за сприяння офіційних осіб. Так, 6 вересня вийшов рапорт з повідомленням про організацію передплати на це видання. Продовжувала активно допомагати у поширенні «Живописної України» та ж Ст. Н. Рєпніна. 

Наприкінці листопада 1844 вийшов друком повністю весь альбом офортів під назвою «Живописна Україна». До автора продовжували надходити неофіційні та офіційні замовлення на це видання. Так, у листі від 13 грудня 1844 княжна Рєпніна просить вислати їй "на перший випадок хоча б 100 примірників «Живописної України»".

У 1845 Шевченко запланував продовжити видання і підготувати до друку другий випуск «Живописної України», але через брак грошей мав припинити цю справу. Перший випуск не приніс йому очікуваних коштів на запланований їм викуп з кріпацтва родичів Шевченка.

Еста́мп — твір друкованої графіки, який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовку та інших матеріалах 

Офо́рт, іноді аквафорта — різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами 

Домашня робота: ознайомитись із матеріалом, бути готовим відповідати на запитання.

Експрес – опитування

  Т. Г. Шевченко народився (де і коли?)…2. Дитинство поета минуло в селі…3. Брати і сестри Т .Г.  Шевченка…4. Поет залишився круглим сиротою, коли йому було …років. 5. У пана Енгельгардта Тарас служив ..6. Улюблине захоплення Т. Г. Шевченка… 7. Коли і завдяки кому було викуплено письменника з кріпацтва. 8. Перша поетична збірка письменника називалася…. 9. Заарештували поета за.. 10. На засланні  Т. Г. Шевченко перебував ... років. 11. Помер Т. Г. Шевченко (де і коли)…12. Переховання поета відбулося ...?13. Яким твором починається перший «Кобзар» майстра слова?.14. Як називався альбом малюнків,  створений митцем? 15. Скільки часу Т. Г. Шевченко пробув у казематі? 16. Скільки творів містить цикл поезій «У казематі»? 17. Куди відправили письменника на заслання7 18. Де поховали Т. Г. Шевченка?

У Т. Шевченка є два вірші з однаковими назвами «Думи мої, дуи мої..» різних років написання: 1840 і 1847. Перший із них увійшов у знакове для всієї України видання «Кобзар» 1840 року, але водночас цю поезіюТарас Григорович опублікував у так званому чигиринському «Кобзарі» та «Гайдамаках» (184к1). Інша поезія «Думи мої, думи мої…» вже датована 1847 року і має суттєво нове звучання, хоча обидва однойменні вірші виявилися програмними для різних періодів творчості Т. Шевченка. Та якщо в першому молодий Шевченко давав настанови своїм думам» іти в Україну», бо пророчо передбачав, що тільки там вони зможуть знайти «щиру правду, / А ще може й славу», то вірш «Думи мої, думи мої…» 1847 року поповнив собою рукописну «Більшу захалявну книжку» на засланні. У цій поезії  автор виразно декламує творче кредо злісного й незламного поета, який гірко тужить за далекою Україною і спрагло чекає моментів натхнення, коли тільки поетична творчість (думи) здатна його бодай на кілька хвилин поєднати з рідним краєм і народом. 

Діалог із текстом

1. Яким настроєм огорнута ця поезія?

2.  Як поет характеризує корінне населення Оренбуржжя? Чому в його уяві місцеве населення - киргизи – вже голі, босі, але ще бодай на волі моляться своєму Богу?

3. Чи можна в цих словах помітити авторський болючий натяк на жорстоку колоніальну політику Росії стосовно України?

4. Чому поет називає власні вірші « своїми дітками» й плаче разом з ними?

Художній аналіз (паспорт) вірша «Думи мої, думи мої…»

                                                     Паспорт вірша

         1. Жанр твору: вірш.

         2. Рід літератури: лірика.

         3. Вид лірики: філософська.

         4. Тема думи. Звернення Т.Шевченка до своїх дум із сподіванням  і вірою у вільне життя співвітчизника.

        5. Ідея твору. Тільки впевненість у щасливому житті, наполегливість зможе змінити соціальний устрій, засудження слабкості поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

        6. Основна думка: думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього перебування на засланні.

        7. Художні засоби виразності.

 Епітети: «думи мої …єдині», «сизокрилі голуб’ятка» , «Дніпро широкий», «лиха година».

Уособлення: «думи мої… не кидайте  хоч ви мене», «прилітайте».

Порівняння:  «привітаю, як діток».

Повтор: «думи мої, думи мої».

Риторичні звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».

Домашня робота: вивчити напам'ять уривок із вірша на стор. 40, записати відео, надіслати на перевірку 

Контрольна робота

Усна народна творчість

Тести

1. Назвіть, про яке лихо в житті українського народу йдеться в пісні «Зажурилась Україна».
A) неврожай жита;
Б) спустошення України поневолювачами;
B) загибель співвітчизників;
Г) поразку козацького війська.

2. Укажіть, до якого фольклорного жанру належить твір «Маруся Богуславка».
A) до історичних пісень;
Б) до соціально-побутових пісень;
B) до жанру дум;
Г) до козацьких пісень.

3. Визначте правильне твердження.
A) історична пісня виконується речитативом;
Б) історична пісня – це ліро-епічний твір героїчного характеру про події минулого та відомих історичних осіб;
B) історична пісня – це великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту;
Г) історична пісня – це великий пісенно-розповідний твір, що складається із заспіву, основної частини та кінцівки.

4. Пісня, яка присвячена боротьбі українського народу проти панської Польщі та султанської Туреччини в другій половині ХVІІ ст.:
А) «Максим козак Залізняк»;
Б) «Чи не той то хміль»;
В) «За Сибіром сонце сходить»;
Г) «Ой Морозе, Морозенку».

5. Прихований зміст має образ:
А) персонаж;
Б) пейзаж;
В) символ;
Г) людина.

6. Розташуйте події у правильній послідовності («Маруся Богуславка»).
A) «Вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного
у вічі собі не видають».
Б) «Темницю відмикає, Всіх козаків,
Бідних невольників, На волю випускає».
B) «Визволи, боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі,
З віри бусурменської».
Г) «Та бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала,
Як ти нам святий празник, роковий день
Великдень сказала!»

7. Установіть відповідність між поданим фрагментом пісні та її назвою.
A) «Ой козак до дружини, Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин…».
Б) «До темниці приходжає,
Темницю відмикає,
Всіх козаків, бідних невольників,
На волю випускає».
B) «Дети, милий, чорнобривий,
Де ти? Озовися!
Як без тебе я горюю,
Прийди подивися!»
Г) «У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала,
Як прийшов вівторок – зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла».

1. «Віють вітри, віють буйні».
2. » Зажурилась Україна «.
3. «Ой не ходи, Грицю…».
4. » Маруся Богуславка «.
5. «Ой Морозе, Морозенку».

8. В якому злочині була звинувачена Маруся Чурай? Виступіть захисником дівчини і вкажіть 3 причини, через які її не варто страчувати.

9. Прорекламуйте українську думу для інозеців.

10. Складіть сенкан про контрольну роботу.

Мета: ознайомити дітей з новим поняттям - історичною піснею, вивчити 1-2 куплети, виховувати інтерес до народної пісні, любов до народної музики 

• Мистецтво пробудження піснею в слухача спогадів про минуле і донесення цим до нього певної ідеї виникло в глибокій давнині.  

ПАСПОРТ ДО ТЕМИ

Історичні пісні — це фольклорні твори, присвячені певній історичній події чи відомій історичній постаті. У цих піснях висловлюється ставлення народу до історичних подій або героїв.

Тематичні групи українських історичних пісень:

• про боротьбу з турецько-татарськими нападниками;

• про визвольну боротьбу українського народу під проводом Б. Хмельницького;

• про стихійні селянські повстання та їх героїв.

Приклади історичних пісень: «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль»

• Відтворення історичних подій в історичних українських піснях — схематичне, але влучне, зафарбоване козацьким гумором. Скепсис прихованої іронії звучить у пісні «Ой на горі та й женці жнуть», сповненій бадьорості, виконуваній у ритмі козацького маршу. Початковий варіант цієї пісні був виявлений В. Перетцом у збірці Д. Рудницького «Piesni rozne i niektόre na noty polożone» (1713 р.). Підтекст її сьогодні не зовсім ясний, але притаманна їй тонка дотепність й іронічний погляд на дійсність безпосередньо засвідчують життєлюбність козаків і демократизм традицій, які панували в їхньому середовищі[1].

• Як й історичні думи, історична пісня є зразком епічного жанру, але вони відрізняються від дум формою — насамперед чіткою, упорядкованою, лаконічною строфою. В думах широко застосовуються речитатив з елементами імпровізації і схильність до бардівського виконання, а в історичній пісні перевага віддається мелодійності й правильним, здебільшого дво- і чотирирядковим строфам та колективному виконанню. Ще однією особливістю пісні є лаконізм, чітка музична ритміка, перевага ліричного елементу над епічним

Історичні пісні

• Єднаймось, брати-українці

• Залетів горобець

• Коломийки

• Ой Морозе, Морозенку

• Ой на горі вогонь горить

• Ой ти, Морозенку

• Ой ти, ниво моя, ниво

• Пісня про Байду

• Домашня робота: конспект статті підручника на стор. 12-13

Запишіть число, тему

Сьогодні на уроці ви:

•познайомитесь із  кобзарством як з одним із найяскравіших явищ української культури;

•розкриєте зв’язок народних співців з життям українського народу;

•дізнаєтесь, який жанр літератури називається думою, які є різновиди дум та яка їхня будова;

•з’ясуєте, що спільного, а що відмінне між думою та історичною піснею;

•висловите власні думки та враження від думи як жанру літератури, актуальності дум у наш час

Дивовижні скарби зберіг український народ протягом століть. І не лише для себе – для всіх народів. Бо духовні надбання кожної нації є духовними надбаннями всього людства. І скарби ці – народні пісні, балади, а найперше – думи, унікальний жанр української народної творчості, з яким пов’язане неповторне кобзарське мистецтво, славні імена лірників і бандуристів.

До унікальних пам’яток світової епічної культури належать українські народні думи. І дума є жанром виключно українського епосу 

(Епос — різновид літературного роду, що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому )

Термін дума  походить від слова думати, розмишляти.

Думи – це народні ліро-епічні твори героїчного та соціально-побутового змісту.

•Виник і сформувався жанр думи в XV-XVI ст.,але своїм корінням сягає традицій епічної творчості періоду Київської Русі, героїчного епосу слов”янських народів.

•Композиція в думах стала, класична. Твір починається заспівом ( заплачкою). Далі йде сама оповідь. Завершується твір кінцівкою  ( славослів”ям) , де проголошується хвала героям, подіям, слухачам.

За змістом і проблематикою думи поділяються на два великих цикли: 

•про боротьбу з турецько-татарською навалою

•про визвольну війну 1648-1654 р. під приводом Богдана Хмельницького

Композиційна   будова   дум

•Зачин - вступ, початок, який наявний також і в билинах, історичних піснях. Зачин найчастіше починається вигуком «ой», вказує на місце, час дії, готує читачів до подальшої історії.

•Основна частина.

Розповідь про події.

•Кінцівка ж думи, в якій уславлюються герої, змальовані в ній істо­ричні події, називається славословієм.

Домашня робота:

прочитати статтю на стор. 28-29, дати письмову відповідь на запитання: чому на 100-грн купюрі (із портретом Шевченка) на звороті зображений сліпий кобзар із хлопчиком-поводирем? 

Назвіть відомих і славетних героїв-українців. 

Які історичні пісні вам запам’яталися? 

Яким чином впливають історичні пісні на людину? 

 Вмотивуйте, чи є актуальними історичні пісні для сучасників. (Наприклад, "Ой у полі червона калина"

Шановні друзі! Ознайомившись з історичними піснями, ви зрозуміли, що кожна з них вчить, як треба любити Батьківщину та боротися за її щастя. Подвиги відважних героїв, зображені в піснях, виховують у народі мужність, сміливість, стійкість у боротьбі. У щоденному житті пісні полегшують працю людей, звеселяють їх під час відпочинку, підтримують у нещасті. Люди складають пісні переважно про життя і події свого часу. Тому пісні, що виникли в різні часи, становлять разом поетичну історію народу. Ці народні твори своїм правдивим змістом, поетичною формою, красою мелодії завжди чаруватимуть людей. 

Вимоги щодо виконання усної творчої роботи:

• добре усвідомити тему, добрати матеріал до неї;

• слідкувати за чіткою побудовою твору (вступ, основна частина, висновок);

• власні думки висловлювати грамотно, послідовно, наводячи приклади з текстів пісень на ту чи іншу думку;

• уникати загальних фраз, які ні про що не говорять;

• стежити за грамотністю оформлення роботи;

• уникати докладного переказу текстів пісень;

• зазначити актуальність теми твору.

Домашня робота:  спробуйте сформулювати свої думки про те, чому народ увічнив пам'ять про своїх героїв у піснях?