• Повторімо матеріал :

• Для схематичного зображення речень з прямою мовою використовують такі символи:

• П, п — пряма мова; А, а — слова автора.

• Пряму мову завжди беремо з обох боків у лапки.

• 1. Пряма мова перед словами автора

• «П», — а.

• «Марійко, усе, що ти робиш, наповнюй любов'ю», — навчала в дитинстві мама.

• «П!» — а.

• «Діснейленд - це  справжня казка!» — радісно вигукнув братик.

• «П?» — а.

• «Звідки ти знаєш?» — дивуюсь я.

• «П...» — а.

• «Така моя доля...» — безжурно засміявся дід у бороду (М.Дочинець).

• 2. Пряма мова після слів автора

• А: «П». 

• Максим усміхнувся: «Дивний ти чоловік, боярине» (І.Франко).

• А: «П!(?)»

• Тоня образилася: «Хіба ж я просила мені писати?» (О.Гончар).

• А: «П...»

• Захар глядів на молоду пару ясними, радісними очима: «...Не сумуй, доню, замість батька доля дає тобі брата...» (І.Франко).

• 3. Пряма мова всередині слів автора

• А: «П», — а.

• Бочонок... реготав басом з-під білих розпушених вусів: «Гу-гу-гу! Кха-кха-кха! О, моє вам шануваннячко!» — причому живіт йому здіймався, мов велика пругка подушка, і двигтів (Гр.Тютюнник).

• А: «П!(?)» — а.

• Галя поцікавилась: «А ви й до нас зайдете?» — і зніяковіла.

• А: «П...» — а.

• Степан трохи зніяковів, пробурчав невиразно: «Діло є..." — і так само неуважно пішов назад (В.Підмогильний).

• 4. Слова автора розривають пряму мову

• (слова автора з обох боків завжди відокремлюються тире й пишуться з малої літери)

• а) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:

• «П, — а, — п».

• «Ну, то добре, — казав кошовий, — іди ж у який сам знаєш курінь».

• «П... — а, — п».

• «Та менi небагацько... дечого й купувати... — каже Маруся та й вiдвернулась вiд нього, щоб не дивитись на чужого жениха, — тiльки й треба купити матерi... кресало на люльку... а батьковi... ниток красних... на мережки до хусток... та яловичини... на петрiвку» (Г.Квітка-Основ'яненко).

• «П, — а, — п...»

• «Мені, — каже, — не так серденьку тяжко...»

• «П, — а, — п!(?)»

• «Нічого, батьку, згадувать того, що минуло, — рівно озвався Остап, — що було, те загуло!» (М.Гоголь).

• б) якщо пряма мова - це складне речення із двокрапкою, то перед його другою частиною після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з малої літери.

• «П, — а: — п».

• «Дівчатонька мої, голубочки! Глядіть, лишень не перехваліть його, — сміється Катря дівчатам: — славні бубни за горами, а зблизька — шкуратяні» (Марко Вовчок).

• в) якщо слова автора  розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови: 

• «П, — а. — П».

• «То моя тітка Василина, — одразу прояснилось обличчя Люби. — Вона так гарно вміє співати й виводити» (М.Стельмах).

• «П!(?)(...) — а. — П».

• «Це я бур'ян? — засміявся Віктор. — І який же саме?.. Лопух чи осот? Чи ще якісь там є бур'яни» (І.Цюпа).

• «П, — а. — П!(?)»

• «Гляньте, гарно як, — сказала одна дівчина. — Немов облита снігом кожна гілка!» (М.Стельмах).

• г) якщо слова автора складаються з двох частин («сказав і додав», «промовив і докинув», «спочатку запитав боязко, а потім уже сміливіше додав» і под.), то після них треба поставити двокрапку й тире, а другу частину прямої мови почати з великої літери / тобто, якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга — другої, що йде після слів автора, то після першої частини розділові знаки ставимо за загальними правилами, а перед другою частиною — двокрапку й тире/.

• «П, — а: — П!(?)».

• «Жаль, звичайно, серенади, — буркнув Федько й, смачно позіхнувши, додав: — Ходімо спати, а завтра щось придумаємо» (В.Чемерис).

• «Стійте! — вигукнув Остап і додав: — Треба зачекати на підмогу» (М.Коцюбинський).

• «Та я... нi про кого... не думала... я так... — сказала бiдна дiвка та й злякалася грiха, що — зроду вперше збрехала; а опiсля й каже: — Хто б то мене й полюбив?..» (Г.Квітка-Основ'яненко).

• Перебудуйте речення так, щоб слова автора стояли в середині прямої мови. Утворене речення запишіть...

"Ти маленьке немовля, не спи,

Подивись на цей широкий світ,-чоловік сказав

І високо в небо голову підняв.- 

Будеш в нім щасливим " "П,-а.-П"

• Завдання: перебудувати речення, пояснити зміну розстановки розділових знаків:

"Не барися, швидше повертайся!"-   просить мене друг.

 Просить мене друг:"Не барися, швидше повертайся!"

"Не барися, -просить мене друг.- Швидше повертайся!"

• Складіть усно за поданими схемами речення. 1. «П, – à, – п». 2. À: «П», – à. 3. «П, – à: – П» 

Домашня робота: виконати тести з теми: https://zno.osvita.ua/ukrainian/list.html

Мета: узагальнити та систематизувати набуті знання з орфографії, фонетики (вживання апострофа, м’якого знака, написання ненаголошених [е], [и]; спрощення, зміни приголосних);

удосконалювати вміння робити синтаксичний розбір речення; фонетичний запис слів;

розвивати самостійність, уміння аргументувати думки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

виховувати бажання вивчати українську мову.

«Уживання апострофа». Чому так? (пригадати правила вживання апострофа)

• Підв’язати - святкувати

• Торф’яний - медвяний

• Бур’ян - буряк

• Під’їзд - приїзд

Відредагуйте подані словосполучення й сполучення слів.

1. Написати об’яву (написати оголошення).

2. Діючий закон (чинний закон).

3. Відповідно закону (відповідно до закону).

4. Підводити підсумки (підбивати підсумки).

«Уживання м’якого знака». Чому так? (пригадати або повторити правила вживання знака м'якшення, обгрунтувати вживання)

• Волинський - тернопільський

• Оленці - Ваньці

• Промінчик - неньчин

«Третє зайве».  Дібровон..ці, камін..чик, низ..ко, різ..бяр.

1. Яблун..ці, промін..чик, щас..тя, радіс..тю.

2. Хатин..ці, нян..чити, вос..мий, т..мяний.

«Ненаголошені [е], [и]».  Згрупуйте слова на правила:

1. [е] - [и];

2. з випадним [е];

3. -ере-, -еле-;

4. [и] в корені перед наголошеним -а-;

5. словникове слово;

6. зменшено-пестливі суфікси -ичок, -ечок.

Домашня робота: написати слова, уставивши  букви: Оч..рет, ч..мпіон, каш..ль, бер..гиня, дол..тіти, відб..рати, л..вада, шел..стіти, пал..ць, ч..кати, завм..рати, міш..чок, вогн..чок, кош..чок, в..лосипед,справ..дливість, запл..сти, кол..ктив, зат..кти, ст..рати, кам..ня;