Мета: узагальнити та систематизувати знання семикласників про художній стиль, його основні ознаки та сферу вживання; удосконалити мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення тексту, знаходити та запам'ятовувати елементи опису зовнішності людини у тексті, складати його складний план; на основі здобутих текстологічних знань сформувати у школярів вміння докладно переказувати текст художнього стилю з елементами опису зовнішності людини; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу учнів; розвивати слухову пам'ять, логічне й образне мислення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвищувати мовленнєву культуру семикласників, виховувати любов до рідної мови 

Бесіда за запитаннями:

1. Які стилі мовлення ви знаєте?

2. Що таке художній стиль мовлення?

3. Охарактеризуйте особливості художнього стилю мовлення.

4. Пригадайте, за якими ознаками можна відрізнити текст художнього стилю від текстів інших стилів?

5. Де зазвичай використовується художній стиль мовлення?

6. Які типи мовлення ви знаєте? Охарактеризуйте опис.

7. Які види описів ви знаєте?

8.  З якою метою письменники вводять описи у свої твори?

Опис зовнішності людини — це словесний портрет, зображення людини мовними засобами. Портрет передає загальний вигляд і конкретні деталі зовнішності людини.

-Ознайомлюємось із матеріалом вправи 210 на стор. 101. Відповідаймо на запитання після вправи;

-Скласти ОПИС ЗОВНІШНОСТІ людини — означає відтворити її індивідуальний вигляд, передати постійні або одночасні ознаки її образу.

Опис зовнішності складають у такий спосіб. У більшості речень словесного опису має бути назва частини тіла, риси обличчя, елементів одягу та їхні ознаки, виражені здебільшого означеннями-прикметниками.

Наприклад: Дівчина висока, ставна, смаглявочола (Олесь Гончар). Лице в хлопця засмагле, темне, а очі голубі та ясні (За С. Васильченком).

УВАГА! Так потрібно складати не всі речення опису! Побудовані

в такий спосіб речення мають скласти основу, «каркас» опису зовнішності людини. Назви рис обличчя (частин тіла) та назви їхніх ознак можуть розміщуватися в будь-якій послідовності, бути розділені іншими словами

-Вправа 211

Пам’ятка «Як створити опис зовнішності людини»

1. Дібрати влучний заголовок для твору-опису.

2. Скласти план тексту.

3. Описати обличчя, очі, ніс, губи, волосся.

4. Описати поставу, одяг.

5. Розповісти про вік людини.

6. Схарактеризувати індивідуальні риси характеру і вдачу.

7. Висловити власне ставлення до зовнішності людини.

Допоміжний матеріал

Обличчя: кругле; овальне; бліде, засмагле; з ледь запалими щоками; з гострими вилицями; смагляве.

Очі: виразні; великі; втомлені; гарні; зеленкуваті; спокійно-серйозні; ледь примружені; мінливо-зеленого кольору; темно-сірі; холодні; великі; веселі; сірі; вицвілі на сонці; добрі; звичайні; з грізною червонястою іскрою; карі із зеленавим блиском; напухлі під очима мішки; прозорі; пронизливі; ясні, як зорі.

Вії: чорні; густі; довгі.

Брови: густі; тоненькі; як два чорних крила; як шнурочки.

Ніс: великий; довгий; картоплиною; короткий; кирпатий; рівний.

Губи (вуста): повні; рожеві; знебарвлені; чітко окреслені; міцно стиснуті.

Волосся: голова в кучерях, як у золотому вінку; давно не стрижене; закручене кільцями; кучма поріділого, але ще буйного, закучерявленого сивого волосся.

Постава: висока; виструнчена; вузькоплеча; збита; кругленька; легка; міцна; мініатюрна; невисока; повненька; присадкувата; гнучка; струнка; ставна; сухорлява; тендітна; тоненька; яскрава.

Одяг: строгий; темно-сірих тонів; мереживні рукавички; однотонна; сірувато-темна сукня.

 Складіть словесний портрет в художньому стилі за планом:

1.Хто ця людина?

2.Зовнішність:

-зріст, вік

-постава, фігура

-обличчя(очі, брови, ніс, рот ,губи)

-волосся, зачіска

3.Загальне враження

ДОМАШНЯ РОБОТА: складіть опис зовнішності людини за одним з обраних зображень, можете використати своє. Запишіть аудіо, надішліть на перевірку разом з зображенням, яке описуєте

Дієприкметники відмінюються, як прикметники твердої групи – за родами, числами й відмінками. Наприклад: спостережливий учень, спостережлива учениця, спостережливе дитя, спостережливі вчителі. Зразок відмінювання дієприкметників в однині: 

Н. в. спостережлив - ий

Р. В. спостережлив - ого

Д. в. спостережлив - ому

З. в. спостережлив - ого (ий)

м. в. на спостережлив - ому

• опрацьовуймо теоретичний матеріал пар. 19 на стор. 105

• Провідміняйте словосполучення: завершений проєкт; здійснена мрія; виконане завдання. (стор. 105)

• Виконаймо вправу  216 на стор. 105

• Що означає подивитися на світ чужими очима ? Поясніть, чи корисне таке вміння і чим саме 

• Вправа 217 на стор. 107

• Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові маловживані. Йдеться про дієприкметники, що закінчуються на -ачий, -ячий, -учий, -ючий (бажаючий, спляча, слабнучий, читаючий). Більшість мовознавців радять уникати їх, оскільки вони не є властивими українській мові. Але як їх замінити? Чи завжди це можливо? Пропонуємо вам розглянути найуживаніші способи заміни невластивих українській мові дієприкметників: 

1) За допомогою іменників: • іменника у формі називного відмінка:  відпочивальники (а не «відпочиваючі»); доповідач, промовець (а не «виступаючий»); керівник (а не «керуючий»); завідувач кафедри (а не «завідуючий»);  оточення (а не «оточуючі люди»); довкілля (а не «оточуюче середовище). 

•2)іменника у формі родового відмінка:  лампи енергозбереження (а не «енергозберігаючі» лампи); 

3) іменника з прийменником:  деталі для комплектування (а не «комплектуючі» деталі); засоби для миття або мийні засоби (а не «миючі»); місця для сидіння (а не «сидячі» місця); 

4) іменника-прикладки:  поет-початківець (а не «початкуючий» поет); команда-лідер (а не «лідируюча» команда). 2) За допомогою прикметників: 5)однокореневих прикметників:  панівна еліта (а не «пануюча»); приваблива пропозиція (а не «приваблююча»); 

6) синонімів:  зворушлива мить (а не «хвилююча»);  прийдешнє свято (а не «наступаюче»);  сучасні кордони (а не «існуючі»);  чинне законодавство (а не «діюче»); молоде покоління (а не «підростаюче»); наступна зупинка (а не «слідуюча»); змінний графік (а не «плаваючий»); охочий (а не «бажаючий»); колишні (а не «бувші»). 

Домашня робота: підготуйте розповідь про свою улюблену українську комп'ютерну гру (усно). Використайте 4–5 дієприкметників у непрямих відмінках. 

Повторімо відмінки в нашій мові та запитання до них:

-Виконуймо вправу 215 на стор. 105

-Як бачимо, дієприкметники відмінюються точнісінько як прикметники

-Вправа 216 на стор. 105 (визначте дієприкметники, з’ясуйте і запишіть після кожного дієприкметника в дужках його відмінок та число. Виділіть закінчення дієприкметників) 

1. Світ здається повним хвилюючих обіцянок ( В. Винниченко). 

2. Сьогодні я зустрів на вулиці юнака, такого просвітленого, сяючого од щастя. Мені так захотілося подивитися на світ його очима! (О. Довгий).

 3. Сонце вставало й оглядало світ палаючим оком (М. Коцюбинський).

4. Машина обережно загальмувала на відстані простягнутої руки ( І. Роздобудько). 

5. У закучерявлену мідь дубів украпляється золото передвечір’я ( М. Стельмах). 

Вправа 217 ( поставте подані в дужках дієприкметники в потрібній формі. Визначте відмінок і число кожного дієприкметника, закінчення виділіть)

 1. І чуйно соняшник поверне (пожовклий) голову на схід (М. Стельмах).

 2. Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима і повіє теплий вітер над (розкований) Дніпром ( В. Сосюра). 

3. У дитинстві я бігав стежками між (напоєний) сонцем хлібів ( Є. Бандуренко). 4. Небо — в синій (випраний) сорочці ( М. Доленго). 

5. Мов чорний ґніт (погашений) свічки, коло дороги дерево стоїть ( Д. Павличко). 6. По (засніжений) травиці бігли білі грозовиці ( П. Перебийніс). 

ДОМАШНЯ РОБОТА: за підручником опрацювати матеріал параграфа 19 на стор.105

• Сьогодні починаємо знайомитись із темою, абсолютно новою для вас - дієприкметником

• Ознайомтесь із відео або матеріалом підручника на стор. 92-93, парагр. 17

• ДІЄПРИКМЕТНИК — особлива форма дієслова, що виражає ознаку

• предмета за дією або станом:

• · зроблений (такий, що його зробили) ;

• · прочитаний (такий, що його прочитали) ;

• · укритий (такий, що його вкрили) ;

• · вишитий (такий, що його вишили) ;

• · міцніючий (такий, що міцніє) ;

• · в’янучий (такий, що в’яне) .

• Вправа 189

• Вправа 190

• Якщо прикметники називають постійні ознаки предмета ( білий, молодий), то дієприкметники виражають ознаки, які розвиваються в часі ( біліючий — такий, що біліє; помолоділий — такий, що помолодів). Такі ознаки

• створюються дією або станом.

• Отже, дієприкметник не тільки вказує на ознаку, а й виражає дію або стан, з якими ця ознака пов’язана. Тому дієприкметник — не окрема частина мови, а особлива форма дієслова.

• У реченнях дієприкметник найчастіше є означенням: Дарований хліб швидко черствіє. Стояча вода млина не рухає (Народна творчість).

• Дієприкметником може виражатись і присудок: До доброї криниці стежка утоптана (Народна творчість).

• Вправа 191

• ДОМАШНЯ РОБОТА:  утворити дієприкметники від дієслів посадити, переконати, зламати, погасити, запалити, скосити. ПОяснити, чому це дієприкметники. Пригадати 1 прислів'я чи фразеологізм із дієприкметником, записати;

    Вправа: утворити дієслова протилежного виду: ходити, роблю, сидиш, провів, знайшла, вірять, сходили, вимовляєш:

                Вправа: визначити дієвідміну: хочете, вірите, можете, пишете,                     шепочете, котите, лагодите,                   відкриваєте, зашкодите;

               Вправа: утворити дієслова 3 особи множини: писати, читати, збирати,       кричати, лежати,                         вірити;

               Вправа: утворити безособові дієслова: хотіти, не спати, вірити, убити,        загубити, зрубати,                       знайти, схопити;

               Вправа: утворити наказовий спосіб у формі 1 особи множини: летіти,         волати, брати, бути,                     кричати, лагодити, мріяти;

               Вправа 181 Перепишіть прислів’я, знімаючи риски. Поясніть              написання не з дієсловами. 1.                   Лісу не/має без калини, а села без болота. 2. Дівчина без коси не/має краси. 3. Ліків не/має                   тільки від старості і смерті. 4. Хто розуму не/має, тому й коваль не/вкує. 5. Не/має троянди                   без колючок. 6. Книжка язика не/має, а розуму навчає. 7. Хто людей не/поважає, сам поваги                  не/має. 8. Без труда не/має плода. 9. Ніколи не треба не/хтувати товариською допомогою.

             Вправа: Словниковий диктант(НЕ з дієсловами )

             Не.думати, не.знає, не.навидіти, не.має грошей, він не.має часу, не.зчутися, не.волити,                          не.працювати, не.зачерствіти, не.здужати, не.славити, не.здужати хворобу; не.славити, а                      ганьбити; не.навидіти, не.притомніти, не.доторкнутися, не.договорювати, не.вірити, не.могти,               не.знайти;

              Вправа 174 Прочитайте. Яким способом утворено кожне з дієслів? Від          якої частини мови?                   

       казати — переказати йти — прийти сміятися       — розсміятися білий —              білити обід — обідати я — якати зима —               перезимувати син —                   усиновити два — подвоїти;

              -Опрацювання матеріалу на стор. 87

             Домашня робота: Словниковий диктант (уставити пропущені літери)             З.л.ніт.муть, буд.те,  будит.м.ш, розр.ват.мут…я, шукат.м.мо,                   горіт.ме, вітат.муть, деренчат.ме, зроб.ш,  вважат.муть,         біж.те,                       радіт.м.те, булькотат.м.ш, хапат.ме,  гуркоч.ть, б.р.гтимуть,  ллєш.ся,                    хотіт.м.т..ся;

Мета уроку:

• поглибити знання семикласників про дієслово та його граматичні ознаки, ознайомити учнів із способами дієслів, формувати вміння відрізняти дієслова різних способових форм, правильно визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль; засвоїти основні правила дорожнього руху через  мовний матеріал; аналізувати власний стиль життя через отримання досвіду спільної діяльності

• розвивати навички правильного і доречного використання способів дієслів в усному і писемному мовленні, увагу, пам'ять, образне мислення шляхом використання ПДР у нестандартних ситуаціях; сприяти формуванню в учнів умінь і навичок сталого стилю життя через зміни у власній поведінці;

• виховувати дисциплінованість, добропорядність, законослухняну поведінку, повагу до різних професій

• Що таке спосіб дієслова? (відповіді учнів)

Спо́сіб — граматична категорія дієслова, що показує стосунок дії чи стану до дійсності з погляду мовця, виражає значення можливості, бажаності, необхідності та інших умов реалізації дії (стану).

• Які існують способи дієслова? (відповіді учнів) Дійсний, умовний та наказовий спосіб

• Що означають дієслова дійсного, умовного та наказового способу? (відповіді учнів)

Термінологічний диктант:

• 1) дієслово означає … (дію або стан як процес);

• 2) дієслова мають вид … (доконаний, недоконаний);

• 3) завершену дію означає … (доконаний вид);

• 4) незавершену дію означає … (недоконаний вид);

• 5) дієслова змінюються за … (способами, числами, родами);

• 6)  розрізняють часи дієслів … (те¬перішній, майбутній, минулий);

• 7) розрізняють роди дієслів … (чоловічий, жіночий, середній);

• 8) синтаксична роль дієслова … (присудок);

Дієслова умовного способу, як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за родами.

Форми умовного способу найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову:Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т. Шевченко).

Рідше вони слугують присудками простого речення, у якому виражене прагнення, бажання:Хотіла б я піснею стати (Леся Українка).

Частка би (б) не завжди стоїть після дієслова, вона може міститися і перед ним, і на певній відстані від нього: Коли б я навчився працювати,-як бджола, скільки міг би правди назбирати у житті! (П. Воронько).

Домашня робота: визначити спосіб дієслова: шукаймо, прилітатиме, вирішив би, горітиме, знала б, не запрошує, відкрий, могла б, несімо, полетів, пожалів, живи, хотілося, віддав би; 

Мета:узагальнити та систематизувати знання семикласників про дієслово, його граматичні ознаки; формувати вміння зна­ходити способові форми дієслова, констру­ювати речення з дієсловами в усіх часових і особових формах; виховувати шанобливе ставлення до мови, звичаїв та традицій свого народу, толерант­ність, порядність у стосунках з оточуючими. 

Дієслова мають дійсний, умовний і наказовий способи. ДІЙСНИЙ СПОСІБ виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися чи відбуватимуться. Дієслова дійсного способу відповідають на питання що роблю? що зробив? що робитимемо? та ін. Наприклад: Зорі світять, серед неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко). Дієслова в дійсному способі змінюються за часами, особами, числами, родами 

УМОВНИЙ СПОСІБ виражає дію чи стан, бажані або можливі за певних умов. Дієслова умовного способу відповідають на питання що зробив би? що робила б? що зробили б? та ін. 

Наприклад: Пішов би я в Україну, пішов би додому… (Т. Шевченко). Дієслова в умовному способі змінюються за родами й числами. НАКАЗОВИЙ СПОСІБ виражає наказ, прохання, пораду, заклик до виконання дії. Дієслова в наказовому способі відповідають на питання: що роби? що зроби? що робімо? що зробімо? що робіть? що зробіть? 

Наприклад: Чесним словом лікуйся! (В. Кочевський). Дієслова в наказовому способі змінюються за особами й числами 

Знак м`якшення у дієсловах наказового способу в кінці слова та складу вживаємо тільки після букв на позначення  м`яких приголосних

   [д'], [т'] ,  [з'],  [с'], [ц'], [л'], [н']

Наприклад: полізь, виходьте, погляньмо. АЛЕ: ріж, постав, повірте.

-Теорія з параграфа 13 на стор. 92;

-Вправа 176: 

-Вправа 177:

ДОМАШНЯ РОБОТА: ОБОВ'ЯЗКОВА ДЛЯ ВИКОНАННЯ - впр. 178 на стор. 93 (якщо не однакові підручники, даю готову текстовку). Від мене вимога - переписати від руки, після дієслова в дужках вказати спосіб (дійсний, умовний, наказовий)

 Перепишіть прислів’я, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте вжиті в реченнях дієслова умовного та наказового способів. 1. Живи своїм розумом та звіряйся з чужим. 2. Взяв би я бандуру та й заграв що знав. 3. Волі не чекай сам її бери та оберігай. 4. Полетіла б я до тебе та крилець не маю. 5. Подумай двічі а тоді скажи вагоме слово. 6. Будь сильний духом а не новим кожухом. 7. Якби пес робив то в чоботях би ходив. 8. Можна було б у гостях довше гуляти та забули хліба взяти. 

Мета: актуалізувати знання учнів про дієслова ; забезпечити засвоєння учнями знань про правопис частки «не» з дієсловами ; 

•  формувати навички добору дієслів з часткою «не»;

• уміння застосовувати їх у реченні, показати їх роль в народних прислів’ях та приказках;

• виховувати інтерес до усної народної творчості , виховувати любов до рідного слова .

Слово «немає» в українській мові можна писати двома способами. Як разом, так і окремо. Слід розрізняти його в контексті речення, аби уникнути помилок в написанні.

Разом «немає»

У заперечному слові «немає» «не» пишеться разом зі словом. Його легко можна замінити на «нема», адже ці слова мають ідентичне значення. 

Наприклад

• У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая.

• У мене немає грошей, аби купити цей розкішний будинок.

• Сьогодні дощу немає, тому парасольку, будь ласка, залиш вдома

Окремо «не має»

А от дієслово «не має» пишемо окремо. Ще з школи нам всім відоме просте правило: «Заперечну частку «не» з дієсловами маємо писати окремо». Тому проблем з написанням у вас виникнути не повинно. Розгляньте приклади.

Наприклад

• Ніхто не має більшої любові, як той, хто душу поклада за друзів.

• Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має.

• Якось так сталося, що з жодним із синів близькості він не має.

• Для закріплення матеріалу ознайомтесь із навчальним відео

• Домашня робота: запишіть правильно слова: :  у мене не.має сил, у старого не.має здоров'я,  у когось не.має наснаги, він не.має часу, вона не.має подруг, чоловік не.має машини,  у друга не.має настрою, у собаки не.має хвоста, він не.має сорому, тут не.має стільців, історія не.має умовного способу, це не.має бути тут, цього не.має у Львові; 

-Дієслово-це?

• Доконаний-недоконаний вид: у чім різниця?

• Навести приклади;

• Особи дієслова?

• Що ви знаєте про час дієслова?

• Сьогодні повторюємо дієвідмінювання дієслів;

• Читаємо правило на стор. 63 про І та ІІ дієвідміни;

• У якій особі треба поставити дієслово, щоб визначити дієвідміну?

• І ос. - Я,       МИ

• ІІ ос. - ТИ,    ВИ

• ІІІ ос. - ВІН, ВОНА, ВОНО,       ВОНИ

-Які закінчення мають дієслова І та ІІ дієвідміни? (борються чи боряться, бачать чи бачуть)

Розрізняють два типи дієвідмінювання — І (першу) і ІІ (другу) дієвідміни.

Найпростіше визначити дієвідміну за закінченнями 3-ї особи множини теперішнього часу недоконаного виду чи майбутнього часу доконаного виду:

• І дієвідміна — закінчення -уть (-ють): допомож-уть, мрі-ють; (тільки Е,Є в інших особах.....2 одн., 1 множ.......)

• ІІ дієвідміна — закінчення -ать (-ять): стеж-ать, говор-ять.

• несуть - несЕмо, везуть - везЕш

• сплять - ми спИмо, ви спИте, ти спИш, воно спИть...

-Вправа 114 на стор. 64;

-Вправа 115 на стор. 64;

-Читаємо правило на стор. 64;

-Виконуємо вправу 116 на стор. 65;

ДОМАШНЯ РОБОТА: знати особи дієслова, дієвідміни за матеріалом на стор. 63-64;

Мета:  формувати ключові компетентності:

комунікативну

• розвивати в учнів мовленнєве чуття, культуру мовлення,

уміння вчитися

• формувати індивідуальний досвід участі учня в навчальному процесі, вміння та бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату;

• формувати   вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки;

• формувати уміння взаємодіяти у групі, в парах.

Формувати предметні  компетентності:

• актуалізувати знання учнів про дієслова ; забезпечити засвоєння учнями знань про правопис частки «не» з дієсловами ; 

•  формувати навички добору дієслів з часткою «не»;

• А знаєте, чому частка «не» з дієсловами пишеться окремо?

 Послухайте казку

Жило було Дієслово. І полюбило воно горду і вперту частку НЕ. Сумною була ця любов. Дієслово говорило: «Люблю», а вона йому: «Не люблю». Воно казало «Вірю», а вона йому «Не вірю».

Частка НЕ ніколи не підходила до Дієслова близько і писалася від нього тільки  окремо. Однак Дієслово було постійним у своїх почуттях.

Ось одного разу НЕ і каже йому: «Я відповім тобі взаємністю , якщо доведеш, що жити без мене не можеш».

Зітхнуло Дієслово сумно і відправилось поневірятися по словниках, підручниках, книгах, по всьому білому світу. І ось сьогодні воно зазирнуло й до нас.

• Перегляньте навчальне відео

• А тепер до підручника: стор. 88, пар.16

• НАПИСАННЯ НЕ З ДІЄСЛОВАМИ РАЗОМ: ОКРЕМО: якщо без не дієслово не вживається: нехтувати, незчутися; якщо дієслово має префікс недо-: недочувати, недобачати в усіх інших випадках: не знати, не цвісти, не встигати, не допомагати, не впоратись 

• Прочитайте прислів’я. Обґрунтуйте написання не з дієсловами. 

• 1. Рідного гнізда не цурайся. 2. Холодна стіна не гріє, чужа чужина не пожаліє. 3. Перекотикамінь мохом не обросте . 4. Не живемо, щоб їсти, а їмо, щоб жити. 5. Нехтувати здоров’ям — нехтувати життям. 6. Курець не помічає, як здоров’я з димом випускає. 7. Хто старе поминає, той щастя не має. 8. Немає приповідки без правди. 9. Не спіши нен àвидіти за першу шкоду. 10. Страху немає там, де не бояться. 11. Хитрий що недочує, то вигадає. 

• Перепишіть прислів’я, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки дієслова з не та розкриваючи дужки. 

• 1. Мокрий дощу …. 2. За воду (не) дякують і гроші …. 3. Кисла яблуня солодке яблучко …. 4. У чужім оці скіпку бачить, а в своїм дрючка …. 5. Що завгодно віддаси, як …. 6. З бідою (не) знатися — і щастя …. ДОВІДКА (Не) доїси, (не) платять, (не) вродить, (не) добачає, (не) боїться, (не) знати. 

• Домашня робота: повторити правила написання не з іншими частинами мови

Мета: поглибити вивчений матеріал про особливості опису як типу мовлення; удосконалити мовленнєво-мисленнєві вміння учнів визначати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення прочитаного; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису процесу праці, сприймати текст, розуміти його, стисло відтворювати зміст прослуханого тексту відповідно до комунікативного завдання. 

• Прочитайте текст. Чи можна сказати, що в тексті йдеться про виконання певних дій . У якій послідовності виконувалися ці дії? Як ви гадаєте: чи можна цю послідовність змінити? Чому?  

Садівник уже розмітив, де треба садити дерева, й частина учнів одразу ж узялася за діло. Розсипавшися на обох схилах пологого яру, копали ями. Інші, скинувши з возиків і тачок перегній, подались у видолинок по чорнозем.

Микола із Сашком, одвоювавши в хлопців-восьмикласників дірявого возика-торохтуна, також покотили у видолинок. Щоб їх похвалили, набрали повнісінький ящик землі і ледве цупили возик на схил.

• Не набирайте ж стільки, підірветесь, – жахнулася Валентина Михайлівна.

• То ще й мало, – храбрував Микола.

До обіду школярі встигли викопати ями і навозити в них чорнозему. Тепер яру не впізнати. Схили його були густо покриті жовтими й чорними купами…(Б. Комар).

• Визначте покладений в основу тексту тип мовлення. Укажіть дієслова, що називають виконувані хлопцями дії.

•  Назвіть слова, які відповідають на питання що робив? тобто описують виконувані хлопцями  дії.

В якому стилі написано текст?

Яка мета художньої розповіді?

Мета художньої розповіді про виконувані дії — викликати певне

ставлення до самої праці, до її виконавця, навіть до продукту праці.

Така розповідь емоційна, образна. У ній використовуються художні

засоби: епітети, порівняння та ін.

• Проблемне  запитання. Чи можна за заголовком твору визначити тип мовлення?

• Дослідження-обгрунтування. Визначити тип мовлення (опис, роздум, розповідь)

Увага! Стислий переказ  – це виділення окремих головних положень змісту тексту і їх відтворення. Щоб стисло переказати текст, необхідно:

1) глибоко розуміти зміст прочитаного;

2) виділяти основне і передавати його коротко;

3) не зосереджувати уваги на другорядному( у разі потреби в основне слід включати другорядні положення);

4) не скорочувати текст механічно, зберігати послідовність викладу матеріалу;

5) уникати багатослів`я, розтягненості викладу.

Домашня робота: стор. підручн. 51, повторити розд. знаки при діалозі 

Мета: поглибити знання семикласників про способи дієслів, зокрема про дієслова наказового способу та їх творення; сприяти зміцненню навичок правильного написання слів з орфограмою «М’який знак у дієсловах наказового способу»; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвищувати мовний етикет семикласників. 

Перегляньте навчальне відео:

За потреби, зверніться до підручника на стор. 81:

Про всяк випадок ось іще правило:

Дієслова у формі другої особи однини наказового способу пишуть зі знаком м’якшення: сядь, стань, посунься, їдьмо, будьмо. Не пишуть знака м’якшення в дієсловах, основа яких закінчується на літеру, що позначає губний або шиплячий приголосний (насип, ріжте) або на -р (повір, удар) 

Завдання: Подані дієслова записати в усіх формах наказового способу. Пояснити наявність або відсутність м’якого знака. З виділеними дієсловами скласти три спонукальні речення-заклики до підвищення мовної культури.

Учити, уміти, сказати, писати, затямити, облишити, читати.

Завдання: Подані дієслова поставити у формі другої особи однини наказового способу. Дібрати до них антоніми.

Зразок. Уходити — уходь (приходь).

Згадувати, будувати, вносити, звикати, байдикувати, крутити.

• Орфографічний практикум

Завдання: Записати дієслова. Пояснити вживання орфограм, які зустрілися в диктанті.

Беріть, злазьте, плачте, голублю, здобуватимемо, сиплеш, бережеш, крикнете, хай зроблять, хочеш, стоятимете, гляньте, ходімо, сміймося, нехай цвіте, шукай.

Домашнє завдання: Скласти й записати пам’ятку на кожен день з теми «Привітання», використовуючи дієслова наказового способу. 

·   Який розділ науки про мову вивчає частини мови? (морфологія)

·   Скільки частин мови є в українській мові? (10)

·   Які з них є самостійними (повнозначними)? (ті, які мають питання)

·   Які частини мови є службовими? (які не мають лексичного значення)

·   Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів? (орфографія)

• У вправі 30 на стор. 23 (можливо, у вас вона під іншим номером) випишіть такі речення, поставте розд. знаки:

• Мабуть пів світу я вже об'їхав.

• Ви може маєте яку яснішу путь?

• І я був неправий звичайно.

• У цих реченнях назвіть займенники

• У вправі 33 поставте розділові знаки:

• Україно під небом твоїм калинові пливуть острови.

• Напевно стоїть біля рідного ганку червона калина.

• Ти стоїш на узбіччі дороги калино.

• Уже кущі калини одягли мабуть в дівчат позичені коралі.

• Назвіть у цих реченнях іменники, прикметники, дієслова:

• Домашня робота: повторити визначення іменника, прикметника, дієслова, займенника, числівника

Мета: ознайомити учнів з особливостями творення дієслів майбутнього часу, формувати вміння їх відмінювати, виділяти орфограму «Буквосполучення -ться, -шся в дієсловах» та обґрунтовувати вибір написання; розвивати логічне мислення, орфографічну пильність; 

• Прочитайте слова. Подумайте, чи є відмінність у написанні слів, від чого це залежить? сміються, тішиться, усміхаєшся, змагаєшся?

• Пригадайте, після яких приголосних пишемо знак м'якшення?

• Основні правила написання Ь : 1. Після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н : посунься, гріється, злазьте;

• Після яких не пишеться знак м'якшення?

• Після губних приголосних б, п, в, м, ф та шиплячих ж, ч, ш, щ: наріжте, трешся;

• Або ще можна запам'ятати, що знак м'якшення пишеться у дієсловах на -ть,-ться: говорить, ходить, намагається, помиляється;  

• А знак м'якшення непишеться у дієсловах на -ш,-шся: познайомишся, відпишешся, покотиш;

• Ознайомитися з навчальним відео з теми;

• Вправа: Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок, де потрібно, знак м’якшення. 

• 1. Діло розумом починаєт..ся, а руками робит..ся. 2. Коли за все візьмеш..ся, то нічого не зробиш… 3. Кому місяць світит.., тому й зорі всміхают..ся. 4. Всяка іржа очищаєт..ся, та сліди лишают..ся. 5. Раз обпечеш..ся, то другий раз побережеш..ся. 6. Краще бит..ся з орлом, ніж мирит..ся з вороном. 7. Помилиш..ся, запізниш..ся — щастя не спізнаєш.. . 

• Перепишіть, передаючи записані фонетичною транскрипцією дієслова літерами. 1. [п'ід'іймàйеиц':а] місяць над містом, заглядає до мене в вікно (В. Сосюра). 2. І віє вітер у лице, в гілках [пол îшчеиц':а]. І геть промокле деревц å в світлицю [пр îсие ц':а] (М. Луків). 3. І ніжно [г îрнеиц':а] до мене крило вербиченьки зелене ( К. ЛесьєвЛесь). 4. У криниці голуба вода [с 'в'³тие ц':а] глибинними вогнями (Д. Луценко). 

• Домашня робота: записати правильно дієслова: горнет..ся, забудет..ся, колеш..ся, знайомиш..ся, відбуваєт..ся, відмиваєш..ся, качаєш..ся, розганяют..ся, зітхаєш.., мирят..ся;