- Героїко-романтична повість. 

– Повість – прозовий твір. За обсягом повість більша, ніж оповідання, і ширше зображує людське життя, охоплюючи низку  епізодів із життя головного персонажа. У ній більше подій і дійових осіб;  Частіше за все це історія життя людини, розказана або від особи автора, або від особи самого героя. 

– Романтичний (твір) – виявляється у показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу. 

– Героїчний (твір) – прагнення показати велич людини (героя), яка здійснює подвиг, щось неможливе, ризикуючи; утвердження величі подвигу. 

КОМПОЗИЦІЯ- побудова твору;

– Експозиція – частина твору, в якій повідомляється про час і місце подій, про обставини... (початкова ситуація). 

– Зав’язка дії – подія, з якої починається дія і завдяки якій виникають наступні події.  

– Розвиток дії (перипетії) – частина твору між зав’язкою і кульмінацією, де письменник показує шлях розв’язання конфлікту. Це найбільша частина твору, в якій відображається хід подій. 

– Кульмінація (від лат. culmen – вершина) – момент найвищого напруження дії, вершина дії, вершина конфлікту;  

– Розв’язка – те місце у творі, де показано результати кульмінаційного зіткнення між персонажами, розвиток дії завершується. 

Андрій Чайковський “За сестрою” 

-ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ:

Повість “За сестрою” (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. У центрі – захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю. 

Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону. 

Ідея: уславлення козаків – оборонців рідної землі, Павлуся – відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників. 

ДОМАШНЯ РОБОТА: прочитати уривки з повісті на стор.91-99

Мета: формувати предметні компетентності: виразно та осмислено читати  вірш «Заповіт», розвивати вміння аналізувати поезію; формувати загальнокультурні компетентності: виховувати повагу до особистості Тараса Шевченка; формувати здоров`язбережувальні компетентності: пропагувати психоемоційне здоров’я шляхом використання кольоротерапії; уміння вчитися впродовж життя: постійно поповнювати власний словниковий запас; розвивати вміння працювати в групах; формування інфомедійної грамотності: ознайомитися з поняттям «соцмережа», з’ясувати, яку небезпеку несе спілкування в соцмережах, створювати фб-сторінку ліричного героя поезії «Заповіт» («Як умру, то поховайте…») 

1. Твір «Тополя був написаний у … році (1839)

2.               Т.Шевченко написав «Тополю» на основі народної пісні «Мала мати сина, восени женила», яку дуже любила й часто співала … (старша сестра Шевченка Катерина);

3.               Тема твору «Тополя» - … (відображення трагічного кохання молодої дівчини);

4.               Ідея - … (невмирущість справжнього кохання та вірності);

5.               За жанром «Тополя» - це… (балада);

6.               Метаморфоза – це … (літературний прийом, що полягає у перетворенні одного образа на інший).

У квітні 1845 року після закінчення Академії мистецтв зі званням «некласного художника» Тарас Шевченко повертається в Україну. Там за дорученням від Київської Археологічної комісії зарисувати історичні пам’ятки працює в різних місцевостях краю, буває як у розкішних будинках панів, так і в убогих хатинках бідних людей. Існуюча соціальна несправедливість переповнює його серце.

    Як згадував у своїх мемуарах лікар Андрій Козачковський, друг Тараса Шевченка, в жовтні – листопаді того року хворий поет змушений був гостювати у нього в Переяславі. У зв’язку з ремонтними роботами в будинку згодом переїхав у с. В’юнище до поміщика-декабриста С.Н. Самойлова.

    Там поет знову захворів, його терміново відправляють в Переяслав до лікаря-друга. Цього разу хвороба (пневмонія) була настільки серйозною, що Тарас Шевченко думав про свої останні дні. Усе те, що накопичилося на серці поета, вилилося у вірші «Заповіт» – настанову для свого народу.

    Отже, 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час хвороби був створений знаменитий «Заповіт» Тараса Шевченка. Молодий організм поборов хворобу. Після того було написано ще багато різних творів, проте саме цей вірш Великого Кобзаря став надихаючим закликом до волі для українського народу.

“Заповіт” рік написання: 1845

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: громадянська.

Напрям: романтизм.

Тема “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Ідея “Заповіт”: віра поета у світле майбутнє України.

Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

«Поезія Т.Шевченка «Заповіт» («Як умру, то поховайте…») заставила мене задуматися над…» 

Домашня робота: вивчити вірш напам'ять, записати відео, надіслати на перевірку

Мета: знати про творче життя поета, розуміти значення його творчості для українського народу. 

Автор: Тарас Шевченко

Рік написання: 1847

Жанр – ліричний вірш.

Літературний рід: лірика.

Тема «Мені тринадцятий минало»: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.

Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.

Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

В основу побудови поезії ” Мені тринадцятий минало…” покладено контраст.

Художні засоби «Мені тринадцятий минало»

Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».

Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?».

Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».

Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло», «село почорніло.

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», “господнє небо”, “малого віку”.

У вірші «Мені тринадцятий минало…» звучать роздуми про сирітське дитинство.

Автобіографічний вірш Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало складається з чотирьох настроєвих картин: хлопчик пасе овець, милується ясним сонечком, голубим небом; раптом розуміє, що він — сирота безпритульний, немає в нього нічого — ні ягнят, ні хати, ні рідної душі поряд; та ось прийшла дівчина, втішила, витерла сльози хлопчині, поцілувала — і сонце знову засіяло не лише в небі, а й у душі. У четвертій частині —роздуми дорослого поета про те, що той його колишній стан — це рай. Набагато гірше тепер, коли він усвідомив усю несправедливість існуючого ладу і виступив проти нього.

Вірш емоційно насичений, передає найтонші відтінки почуттів ліричного героя, його страждання та переживання.

Головний герой твору — тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. Хлопчик молиться Богові, дякуючи за сонце, теплий день, життя… Раптом герой усвідомлює, що він — кріпак, і це боляче ранить серце підлітка:

Не дав мені Бог нічого!..І хлинули сльози,Тяжкі сльози…

Але це почуття триває недовго: поява щирого й доброго друга — Оксани — проганяє страшне відчуття, природа знову радіє разом із дітьми:

Неначе сонце засіяло,Неначе все на світі стало Моє…

Кожна людина з теплотою згадує своє дитинство. Ці спогади пов’язані, передусім, із батьками, найкращими друзями, дитячими забавками й безтурботністю. Життя дітей, що народилися кріпаками, не могло бути безтурботним: змалку вони працювали поруч із дорослими, рано втрачали батьків, що помирали від хвороб та непосильної праці. Тому одна з провідних думок вірша — засудження такого суспільного явища, як кріпацтво. Інша ж думка — кожна дитина має право на щасливе дитинство й потребує піклування та любові.

Домашня робота: вивчити вірш напам'ять

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка.

Ось уже третє століття привертає до себе людські серця один із мальовничих куточків Канева - Тарасова гора. Адже тут знаходиться музей і могила великого сина українського народу, велетня світової літертури і людської думки, геніального поета і художника, безсмертного Тараса Григоровича Шевченка. Безмежна любов і повага до пам’яті великого поета приводить сюди гірників і хліборобів, учених і дипломатів, студентів і школярів, людей різних професій і різного віку. Тарас Шевченко став дорогий, близький для всіх людей Землі, він – наш сучасник. Духовний дороговказ дав великий мислитель сотням і тисачам борців за волю. Шевченкова переконаність у святості прагнення відстояти рідну мову, культуру, свої духовні ідеали, урешті-решт, своє ім’я українця на Землі, додає нам упевненості й сили. Бо для нас і для всього світу Шевченко – це Україна. А Україна – це Шевченко.

Ми вчимося у нього мудрості й любові до свого народу, рідного краю.

Стало славною традицією щорічно вшановувати пам’ять і святкувати день народження великого Кобзаря. У ці дні проводяться в школах лекції, бесіди, літературні вечори, літературні вікторини, конкурси, свята рідної мові, екскурсії до пам’ятних місць, пов’язаних із життям і літературною діяльністю поета.

Для глибшого ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом поета я пропоную Шевченківську вікторину. Вона складається з запитань до біографії та поезії Кобзаря. Сподіваюся, що подана вікторина стане добрим порадником у проведенні святкових заходів та на уроках української літератури.

Назва «вікторина» походить від латинського слова «вікторія» - боротьба, перемога. Вікторина – гра, під час якої учасники змагаються один з одним, дають відповіді на поставлені запитання. Вікторини мають виховне та пізнавальне значення.

БІОГРАФІЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

1. Звідки пішло прізвище Шевченко?

2. Як звали батьків Тарасових, коли во­ни народились?

3. Назвіть братів і сестер Шевченка.

4. Коли батьки Тараса Шевченка пере­їхали жити в село Моринці, і де вони там жили?

5. Де і коли народився Тарас Шевченко?

6. Коли і в кого почав навчатися гра­моти малий Тарас?

7. Коли померли батьки поета?

8. Куди їздив Тарас на торговицю з чу­маками? В якому творі Шевченка є згадка про це?

9. Де поневірявся Тарас Шевченко, оси­ротівши?

10. Чим закінчилася перша спроба Тараса навчитись малярству?

11. Хто був першим учителем малювання у Тараса Шевченка?

12. З ким дружив Тарас Шевченко у ди­тинстві?

13. Як Тарас Шевченко опинився у Вільно?

14. Хто був учителем малювання Шевчен­ка у Вільно?

15. Хто допомагав Шевченкові вивчати польську мову?

16. Який малюнок Шевченка зберігся з часів Вільно?

17. Коли Шевченко вперше прибув у Пе­тербург?

18. Як Шевченко потрапив до Ширяєва, що дало йому навчання в цього маляра?

19. В якому творі розповідає Шевченко про свою зустріч з Сошенком? Як вона ста­лася?

20. Назвіть друзів Тараса Шевченка до викупу з кріпацтва.

21. Якими творами Шевченко звернув на себе увагу письменників та художників Петербурга?

22. Твори яких письменників читав Та­рас Шевченко до викупу?

23. Хто і про кого сказав: «Это самая крупная свинья в торжковых туфлях»? В якому творі Шевченка є згадка про це?

24. В якій повісті описано викуп Шевчен­ка на волю? Хто піклувався про визволення Шевченка?

25. Скільки запросив Енгельгардт за крі­пака Тараса Шевченка?

26. Коли і де відбулася лотерея?

27. Як було вручено відпускну Шевченку?

28. Що написав Тарас Шевченко своєму братові Микиті про своє визволення з крі­пацтва?

29. Де вчився Шевченко після викупу?

30. Які нагороди одержував Шевченко, навчаючись в Академії художеств?

31. Які твори ввійшли до першої збірки Шевченка? Як вона називалась?

32. Як зустріла громадськість вихід «Коб­заря»?

33. Де влаштовувались творчі зустрічі письменників у Петербурзі, і яку участь брав у них Шевченко?

34. З ким листувався Шевченко, навчаю­чись в Академії художеств?

35. Де ще друкував свої твори Шевченко на початку своєї творчості?

36. З ким дружив Шевченко під час на­вчання в Академії художеств?

37. Коли і з ким виїхав Шейченко у пер­шу подорож на Україну?

38. В яких місцях побував Шевченко під час першої подорожі по Україні?

39. Чому і коли повернувся Шевченко до Петербурга?

40. Що робив Шевченко після закінчення Академії художеств?

41. Де побував Шевченко під час другої подорожі по Україні?

42. Чи мріяв Шевченко жити у Києві і де сподівався працювати?

43. З ким приятелював Шевченко, пере­буваючи на Україні в 1845—1846 рр.?

44. Як організувалося Кирило-Мефодіївське товариство?

45. Яку мету ставило Кирило-Мефодіївське товариство, яка в ньому була участь Шевченка?

46. Як було викрито Кирило-Мефодіївське товариство?

47. Де і коли був заарештований Шев­ченко?

48. Що було знайдено у Шевченка при арешті на переправі в Києві?

49. Що було справжньою причиною за­слання Шевченка?

50. Хто допитував учасників Кирило-Мефодіївського товариства, як тримав себе на суді Шевченко?

Домашня робота: оберіть для себе запитання, які зацікавили вас, знайдіть на них відповіді, поповнивши власну скарбничку знань про Т. Г. Шевченка

• Як ви думаєте, чому щороку ми повертаємось до вивчення творчості Т. Г. Шевченка?

Мозковий штурм «Чи знаєш ти Шевченка?

 1. Коли і де народився Т.Шевченко? (9 березня 1814 року в Моринцях)

2. Перші скупі знання малий Тарас отримав...

3. Ким були батьки Тараса? 

4. Чому життя для малого Тараса було нестерпним? 

5.    З якого часу Тарас залишився круглим сиротою? (З одинадцяти років)

6. Змалку в обдарованій від природи дитині був талант...  

7. Перша збірка поета 

8. Назвіть хоч одного товариша Шевченка 

9. Назвіть хоч один твір Шевченка, що став піснею. 

10.   Продовжіть речення: “Тарас Григорович Шевченко все життя...”

   11. Яку річницю з дня народження Шевченка ми відзначатили в 2024 році?

• Читаємо матеріал підручника на стор. 60-61;

  Це маємо пам’ятати! 22 квітня 1838 року Шевченка викупили з кріпацтва! 1840 рік – вихід у світ збірки «Кобзар», яка складалася із восьми поезій!

• Ознайомлювальне, а потім виразне читання вірша на стор. 61-62;

Домашня робота: вивчити вірш "Мені тринадцятий минало"на стор. 61-62;

Шановне товариство, без паніки! Спокійно відповідаєте, викладаєте свої думки, намагаєтеся аналізувати. Запитань всього 2.

1. Нещодавно пішла з життя соловейко України - Ніна Митрофанівна Матвієнко. Для мене особисто це втрата, велика втрата. Будь ласка, почитайте про неї, послухайте її пісні (спеціально не вказую які, бо обрати кращі неможливо). І не кажіть, що це нецікаво. Краса і талант, у який час вони б не розквітли, варті захоплення. 

А ознайомившись, просто напишіть про свої думки і враження.

2. Ви майбутнє наше, наша надія. І, зрозуміло, що ви всі спрямовані в майбутнє, вас цікавлять новинки моди (особливо дівчат), нові гаджети, ігри......А я вам про старі народні пісні,  твори про старовину. Чи жарт - 1241 рік, Тухольщина, монголо-татари....Коли то було....Нащо вам знати те, що було із нами і на нашій землі колись давно? Мені теж хочеться послухати вашу думку. Приймаються різні думки, аби були обгрунтовані.

На кожне запитання не менше 4 речень відповіді.

1. Бесіда за питаннями

• Для чого І. Франко звернувся у повісті «Захар Беркут» до історії?

• Доведіть, що твір «Захар Беркут» І. Франка є історичною повістю.

• Дайте визначення поняттю «герой художнього твору». Як розподіляються герої в повісті?

• Які герої твору реальні, а які вигадані?

• Якому герою повісті ви симпатизуєте? Чому?

• Порівняйте, як І. Франко у творі зображує тухольців і монголо-татар. Свою думку підтвердіть, посилаючись на текст твору.

• Чи хотіли б ви жити серед тухольців, героїв твору І. Франка. Відповідь вмотивуйте.

2. Бесіда за питаннями

1. Як Т. Вовк називав тухольців? (Смердами)

2. Ім’я дочки Т. Вовка. (Мирослава)

3. За соціальним станом Т. Вовк — … (Боярин)

4. Назва стовпа, який «пильнував» вхід у тухольську долину. (Сторож)

5. За родом діяльності Максим — … (Гірняк)

6. Один із псевдонімів І. Франка (Мирон).

Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі.

І. Франко

Максим.

1.1.1. Бесіда за питаннями:

• Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?

• Яке враження справляє на вас цей герой?

• Як тухольці ставилися до Максима?

• Де познайомилися Максим і Мирослава?

• За що Т. Вовк не полюбляв Максима?

• Яким чином Максим опинився у ворожому стані?

• Чи легко було молодому Беркуту руйнувати будинок, де жила його кохана з батьком?

• В чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?

• В результаті чого Максим потрапив у полон?

• Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?

• Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?

• За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?

• Чи можна вважати молодого Беркута зрадником?

• Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?

ДОМАШНЯ РОБОТА:  прочитати до кінця уривки з повісті, стор. 48-55 

• Мета: навчальна: удосконалити навички учнів з теорії літератури; звернути увагу на основні поняття;

• розвивальна: формувати навички з теорії літератури; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення;

• виховна: виковувати компетентного читача.

• Назвіть жанрові особливості повісті.

За жанром «Захар Беркут» - історична повість.

• Історична повість - це повість, сюжет якої відтворює у художній формі певну історичну епоху. Повість — це епічний твір у прозі (рідше віршований), який займає проміжне місце між оповіданням та романом з точки зору того, наскільки широко відображаються і глибоко розкриваються описувані явища у творі. Об'єм повісті також як правило середній між оповіданням та романом. У повісті зазвичай тільки одна сюжетна лінія. В історичній повісті історичні факти художньо поєднується з вимислом, а реальні історичні особи діють поруч з вигаданими особами. Сюжет історічної повісті та вчинки персонажів вписуються у реалії епохи, що зображується. 

• Пригадайте з уроків української мови особливості кожного типу мовлення — розповіді, опису й роздуму. Який із них має будову, що збігається із сюжетними елементами літературного твору?

Розповідь - повідомлення про певні події, що відбуваються в часі. Загальна структура розповіді: початок, розвиток та кінець події.

• Визначте сюжетні елементи повісті І. Франка «Захар Беркут». Не забувайте, що кульмінаційних моментів у повісті може бути кілька, проте один з них найнапруженіший.

Сюжет - це подія чи система подій, у яких розкриваються характери і розв’язуються суперечності між ними. На основі цього в сюжеті визначають такі основні елементи: експозицію, зав'язку, розвиток дії, кульмінацію й розв’язку. Експозиція: Події відбуваються 1241 року. Зав’язка: Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно.

Розвиток дії: У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. До тухольської общини прибуває підмога з сусідніх громад, а також Мирослава, яка переказує план Максима по перемозі та знищенню монголів. Кульмінація: Тухольці пускають загарбників у долину села, і перекривають вихід. Монголи безуспішно намагаються прорватися. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, - і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.

Домашня робота: знати послідовність елементів сюжету, визначення історичної повісті

Мета. З'ясувати історичну основу повісті «Захар Беркут»; розвивати навички художнього переказування твору; ввести в атмосферу далекого минулого рідного краю, виховувати почуття патріотизму. 

-Записуємо число, тема

-Знайомимось із матеріалом

•  Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут»?

(Зацікавлення історичним минулим рідного краю.)

•  Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше — з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І.Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей».

• Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

• Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

• У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті «Захар Беркут» всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті — нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор — перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам'яті. Таким чином, «Захар Беркут» — це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

• Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував «славні діла славних прадідів». Велике значення має і переказ про Сторожа — величезного кам'яного стовпа. Цар велетнів, цей «святий» камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. «Кажуть, — йдеться у переказі, — що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати ... Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою». Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, — народний переказ про монахів київських печер, пов'язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

• Домашня робота: прочитати повість до стор. 30 підручника

Записуємо число, класна робота, тема

1.Опрацьовуємо теоретичний матеріал про дієслово; пар.4 на стор.42, правило;

2. Вправа 69 на стор. 43;

Я-І одн, МИ-І мн., ТИ-ІІ одн., ВИ-ІІмн., ВІН, ВОНА, ВОНО -ІІ одн., ВОНИ-ІІмн.

Дієслово - найнайнайголовніша частина мови!!!

Учитись (підмет)- важка справа (присудок).

 Малювати (підмет) - то моє хобі (присудок).

3. Вправа 70 на стор.43;

4. Правило про написання -ться-шся- на стор. 43, вправа 72;

ДОМАШНЯ РОБОТА: Смієш...ся,запрягаєш...ся, навчают...ся, піклуют...ся, носит...ся, купаєт...ся, пишаєш...ся, милуєш...ся,  піднімаєт...ся, кинеш...ся, візьмут...ся, побережеш...ся,   посуватимут...ся, боїш...ся, куєт...ся, гнеш...ся, пробиваєт...ся, пишет...ся, мчиш...ся, лишают...ся, дивиш...ся, повернеш...ся, пишаєт...ся, граєш...ся; 

Запишімо число, тему, епіграф:

Українська пісня – це геніальна

 поетична біографія

українського народу.

 Українська пісня – це

 бездоганна душа

 українського народу,

 це його слава.

О.Довженко

• План я даю готовий, але він непоганий. Прочитайте його:

• План

1. Усна словесна творчість – найважливіша і найбагатша частина культури українського народу.

2. Пісня – душа українського народу в її найрізноманітніших проявах:

а) гармонія з природою;

б) дух незнищенності;

в історичних піснях;

в) образність та ліризм української пісні.

• А це фрази, які можна використати, складаючи усну розповідь:

• Лексичний матеріал

Духовний набуток, національна своєрідність, вершини творчої діяльності, шедеври незрівняної краси, глибина мелодійного звучання.

Магічна сила слова, гармонія з природою, віра в існування надприродних сил, духовне єднання із Всесвітом, образне світосприйняття;

Боротьба за незалежність, мужні захисники, ідея національного самовизначення;

Багатство образів, чуттєвість, переживання, ніжність, картини дитинства, мамина пісня.

Цінний спадок, традиції, родовід, єднання.

• Спробуйте за планом розповісти усно про пісню:

Домашня робота: скласти сенкан про пісню, але не списувати з інтернету 

Записати в зошити число, тему

Прочитати матеріал підручника на стор. 14-15

Знайти в статті та виписати слова І. Я. Франка про коломийки

Виписати визначення коломийки

Послухати будь-які коломийки в ютубі, щоб запам'ятати мелодію (обережно! можете натрапити на дорослі коломийки)

Прочитати коломийки "Дозвілля молоді" на стор. 16

Прочитати  "Жартівливі коломийки" на стор. 17-18-19

Усно дати відповіді на запитання на стор. 19-20

Домашня робота: повторити матеріал на стор. 6-20