21 грудня 9 в

Китай

Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті територію Китаю, події, пов’язані з  війнами, повстаннями, революціями; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й  терміни; характеризувати економічне проникнення західних держав до Китаю; аналізувати причини, перебіг та наслідки війн та революції; визначати причини, перебіг та наслідки повстань; давати оцінку наслідкам європейського впливу на китайське суспільство; висловлювати власне судження. 

Постановка проблемного питання:

• Перед вами велика Китайська стіна одне з семи чудес світу, подумайте, що вона може символізувати?

• Яку політику Китаю  вона символізує (ізоляціонізм)?

     Понад 100 років Китай дотримувався політики «самоізоляції». Що принесло Китаю «відкриття» його європейцями?

Вивчення нового матеріалу за планом

1. Китай під владою манчжурів

2. «Опіумні» війни

Робота з таблицею

3. Рух тайпінів -робота з підручником

4. Повстання іхетуанів 1899-1900 

. Чому повстання отримало назву «боксерського»?

2. Мета товариства «Іхетуань»?

3. В кому іхетуанці вбачали загрозу існуванню китайської культури?

4. На кого був спрямований гнів іхетуанців?

5. Як діял під час повстання імператриця Ци Сі?

6.  Яка подія стала приводом для втручання європейських країн у справи Китаю?

7. До яких насліків це призвело?

завдання

Позначте чинники, які сприяли зростанню соціальної напруженості.

а)  Зростання населення і нестача посівних площ (землі);

б)  підрив традиційних засад;

в)  бідність та убозтво народу;

г)  сваволя і здирство урядовців;

д)  спроби здійснити модернізацію країни за європейським зразком.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 24 опрацювати, заповнити контурну карту з теми

Випереджалне завдання: заповнити таблицю з молодотурецькох революції

19 грудня 9 а,20 грудня 9 б

Доба Мейдзі

Мета: сформувати в учнів уявлення про Японію в другій половині ХІХ ст.; проаналізувати причини й наслідки реформ у Японії доби Мейдзі; особливості розвитку японської економіки; порівняти процеси модернізації Японії та Росії; розвивати в учнів уміння оцінювати діяльність імператора Муцухіто; висловлювати власну думку щодо мілітаризації держави. 

Поняття: «політика  самоізоляції»,  «сьогунат»,  «самурай», «ліберальна партія», «партія реформ», «революція Мейдзі».

Основні дати:

•             1867–1868 рр. — революція Мейдзі та громадянська війна;

•             1889 р. — прийняття Конституції Японії;

•             1894–1895 рр. — японо-китайська війна.

Історичні особистості: Токуґава, Муцухіто

Вивчення нового матеріалу.

План

1. Крах політики самоізоляції.

2. Революція Мейдзі. Громадянська війна.

3. Реформи 70-80-х років XІX ст. Економічне зростання країни.

4. Конституція 1889 року.

Питання для учнів:

     1. Які асоціації у вас викликає слово Японія?

Учні озвучують асоціації.

2. Що вам відомо з всесвітньої історії 7- 8 класів про Японію?

Мета революції:

1. Повна свобода торговельної й підприємницької діяльності;

2. Скасування режиму закритості Японії;

3. Аграрна реформа.

Рушійні сили революції: селянство, міська біднота, нижчі самураї, буржуазія.

Зміст революції: боротьба між угрупуваннями клану Токугава (сьогунської династії) та феодалів південно-східних князівств Сацума і Тьосю, які підтримували імператора.

Реформи  70-80-х років. Особливості економічного розвитку.

Самостійна робота з підручником

Порівняйте процеси реформування суспільно-економічного життя в Японії та Росії, які відбувалися практично в один і той же період?

Робота з документом

Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.

КОНСТИТУЦІЯ ЯПОНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (11.02.1889 р.)

Ст. 1. Японська імперія управляється постійною на вічні часи імператорською династією.

Ст. 3. Особа імператора священна і недоторканна.

Ст. 4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до постанов цієї конституції.

Ст. 5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом.

Ст. 8. Імператор може у випадку нагальної необхідності підтримати громадську безпеку або усунути громадське бідування, у проміжках між сесіями парламенту видавати імператорські укази, що мають чинність закону.

Ці імператорські укази мають бути подані до імперського парламенту у найближчу сесію і, якщо імперський парламент їх не схвалить, мають бути оголошені урядом недійсними на майбутнє.

 Закріплення знань учнів.

1. Хто і за яких умов «відкрив» Японію? Які це мало значення.

2. Чому революцію 1867-1868 рр. та період реформ після неї називають добою «Мейдзі».

3. Заберіть зайве з переліку та поясніть чому?

• Олександр ІІ

• Марія-Терезія

• Муцухіто

• Катерина ІІ

• Бісмарк

• Гарібальді

4. Чому Японія стала єдиною країною Сходу, яка не потрапила в колоніальну залежність від великих держав?

Домашнє завдання. §23 Написати твір-есе на тему: Які б реформи провів би я будучи Муцухіто. 

18 грудня 9 в

Австро-Угорщина

Мета: охарактеризувати процес утворення Австро-Угорщини та її полічні, соціально-економічні особливості.

Цільові завдання:

• визначити особливості утворення Австро-Угорської імперії;

• охарактеризувати внутрішні зміни імперії;

• дати поняття терміну «дуалістична імперія»;

• з’ясувати зовнішньополітичний розвиток Австро-Угорщини;

• розвивати вміння аналізувати матеріал, порівнювати, робити висновки і аргументи.

• Що таке імперія?

• Де знаходилась Австро-Угорська імперія? І хто були її сусіди?

• Які наслідки мала революція 1848-1849 рр. в угорській імперії?

Вивчення нового матеріалу 

Економічний розвиток

 характеристика для пояснення екномічного розвитку імперії:

1. Нерівномірність розвитку;

2. Поява заводи «Шкода» в Чехії;

3. На частку Чехію припадало  86% виплавку металу і 50% випуску текстилю в авст. частині імперії;

4. Угорщина, Хорватія, Галичина, Трансільванія – залишались аграрними регіонами з поміщинським господарством;

5. Провідні галузі промисловості – металургія, машинобудування, нафта, електрохімічна;

6. Іноземний капітал який панував в Австроугорській промисловості: Німецький та Французький.

4.Австро-Угорщина на початку ХХ ст. Криза дуалістичної монархії.

4. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

• Назвіть дату та причини утворення Австро-Угорської імперії?

• Який був національний склад австро-угорської імперії?

• Чи міг дуалізм влади розв’язати проблеми внутрішньої політики?

• Визначте головні причини російсько-турецької війни 1877 -      1878 рр.

Утворення Австро-угорської дуалістичної монархії було вимушеним кроком австрійської верхівки. Тим самим один з багатьох багатонаціональних народів отримав право на самостійність та представницький орган. Економічний розвито – неоднорідний. А зовнішня політика спрямована на боротьбу за сфери впливу на Балканах, та захоплення територій слов’янських країни Балканського півострова.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал §22.

2. Виконайте завдання підручника.

3. Творче завдання: підготуйтеся до бесіди за темою «Роль звичайної людини в міжнародних відносинах».

14 грудня 9 в

Російська імперія

Мета: ознайомити учнів з особливостями соціально-економічної модернізації Російсько імперії.

Цільові завдання:

• Розкрити особливості суспільно-політичного розвитку;

• Аналізувати причини та хід модернізації Російської імперії;

• Ознайомити з визначними державними діячами;

• Познайомити з тлумаченням термінів: «більшовизм», «народництво», «марксизм»;

• Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити самостійні висновки.

1. Назвіть основні події історії Росії в першій половині XIX ст.

2. Розкажіть, як ці події впливали на суспільно-політичне життя імперії.

3. Чи залежав розвиток цієї країни від зовнішніх факторів?

4. Підберіть приклади середини XIX ст., що свідчили про необхідність проведення в Росії реформ.

5. Як ви вважаєте, чому аграрне питання було головним питанням політичного життя Росії?

6. Чому від його розв’язання залежала доля країни?

Вивчення нового матеріалу -робота з підручником

• Почався процес індустріалізації — заснування нових заводів та фабрик та виникнення нових галузей виробництва — вугільна, нафтодобувна, хімічна та інші.

• Демографічний вибух, що ще раз підкреслює певну успішність економічних змін.

• Непослідовність реформ позначилося на ефективності впровадження.

• Російська імперія залишалася аграрною державою.

• На сільське господарство поширилися капіталістичні відносини, що привело до зменшення поміщицького землеволодіння, застосування нової техніки, утворення передових форм господарства, використання найманої праці.

• Село все ще залишалося відсталим.

В Росії відбувається промисловий переворот, що супроводжується різким збільшенням чисельності робітничого класу та активізацією опозиційного до абсолютизму руху. 

індивідуальн робота з підручником- опрацювавши матеріал підручника, скласти опорний конспект відповідного відповідного параграфу на тему:

• Поява лівих настроїв в суспільстві.

• Що являло собою «ходіння в народ» і чому воно зазнало поразки?

• У чому відмінність «Землі і волі», «Народної волі» та «Чорного

переділу»?

.Зовнішня політика. Російсько-японська війна 1904-1905 рр.- розповіді за хронологічною таблицею.

Причини революції:

1. Збереження пережитків феодалізму: поміщицького землеволодіння,

відрізків, громади, малоземелля, станових привілеїв.

2. Самодержавна форма правління: невирішення аграрного, робітничого,

національного питання, необхідність здійснення політичної реформи.

3. Погіршення соціально-економічного становища внаслідок економічної

кризи 1900-1903 рр.

4. Відсутність демократичних свобод.

5. Прагнення підприємницьких кіл до участі в управлінні державою.

6. Поширення ідей марксизму, діяльність революційних організацій.

7. Падіння авторитету царизму: поразка у війні з Японією 1904-1905 рр.

Характер революції можна визначити як буржуазно - демократичний.

Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал §21.

2. Виконайте завдання підручника.

12 грудня 9 а,13 грудня 9 б

Економічне піднесення США

Мета: охарактеризувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку Сполучених Штатів Америки в першій половині ХІХ ст., визначити основні причини розбіжностей між Південними і Північними штатами, розкрити хід подій Громадянської війни 1861–1865 рр., встановити основні наслідки війни для розвитку країни; розвивати в учнів уміння працювати з підручником, таблицями, аналізувати історичний матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки, складати порівняльну характеристику та зіставляти інформацію з різних історичних джерел; формувати інтерес до минулого, критичне ставлення до подій історії. 

Історичні діячі: Д. Браун, А. Лінкольн, Р. Лі, В. Шерман, В. Грант.

Основні події:

• 1828 р. — утворення демократичної партії;

• 1854 р. — утворення республіканської партії;

• 1859 р. — повстання під проводом Дж. Брауна;

• 1861–1865 рр. — Громадянська війна;

• 20 травня 1862 р. — Акт про гомстеди;

• 1 січня 1863 р. — набрав чинності закон про скасування рабства;

• 1865 р. — ухвалено 13 поправку до Конституції США про скасування рабства;

• 1865–1877 рр. — реконструкція Півдня США.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

І. Поясніть твердження.

1. Англія — «майстерня світу».

2. Англія — «батьківщина лібералізму».

3. Англія — «мачуха інших народів».

4. Англія — «світовий банкір».

ІІ. Визначте правильні відповіді.

1. Світова економічна першість Англії в 50–60-х рр. Полягала у тому, що:

а) була єдиною країною, де відбувався промисловий переворот;

б) випереджала решту країн за технічним розвитком;

в) англійські товари були найбільш конкурентоспроможними на світових ринках;

г) займалася піратством;

д) здійснювала основну частину міжнародних вантажних перевезень;

е) за рівнем розвитку сільського господарства посідала 1 місце у світі;

ж) перетворилася на світовий фінансовий центр.

Відповідь: б, в, д, ж.

Складання таблиці

Учитель пропонує учням на основі матеріалу підручника і карти історичного атласа «Зростання території США до 70-х рр. XIX ст. Громадянська війна у США 1861–1865 рр.» скласти таблицю.

Учитель пропонує учням, використовуючи карту історичного атласа «Зростання території США до 70-х рр. XIX ст. Громадянська війна у США 1861–1865 рр.», виконати завдання:

1. Назвіть штати і території, вільні від рабства.

2. Назвіть штати і території, в яких було поширено рабство.

Запитання

1. Оцініть промисловий розвиток Півночі.

2. Оцініть промисловий розвиток Півдня.

3. Які галузі промисловості розвивалися на Півдні, а які — на Півночі?

У південних штатах розвивалося господарство плантації. Плантатори використовували працю мільйонів рабів, отримуючи величезні прибутки.

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на питання.

Текст 1. Господарство плантації

Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 404–405.

«Плантатор зазвичай жив у садибі і сам займався господарством, користуючись послугами керівника. Великим плантаторам належала основна маса рабів. Із загальної кількості 1,5 мільйона вільних сімей на Півдні близько 400 тисяч володіли рабами. З них 88 % мали менше 20 рабів, деякі — від 1 до 5. Плантаторська аристократія налічувала близько 10 тисяч сімей, і кожна з них існувала за рахунок праці 50 і більш рабів. «...Витрати на одного негра,

включаючи податок, харчі, одяг і ліки,... коштували від 12 до 13 доларів на рік». У 1825 р. ці витрати збільшилися до 35 доларів, але до цієї суми входили ще й витрати на плату наглядачам, на лікування, їжу, податки, на плуги, інструменти та ін. Наглядач же міг отримати до 1000 доларів на місяць».

Запитання

1. Яку кількість рабів мали у своєму розпорядженні плантатори Півдня?

2. Скільки на рік коштувало утримання раба?

3. Спробуйте оцінити можливий прибуток господарства плантації.

4. Що було необхідно плантаторам для отримання прибутку?

5. У чому полягали суперечності між Північчю і Півднем?

В Америці розгорнувся аболіціоністський рух —рух за звільнення негрів. Цей рух був підготовлений глибокими змінами в умонастроях людей. Першою з європейських держав, яка наприкінці XVIII ст. скасувала... рабство у своїх колоніях, була революційна Франція.

Віденський конгрес 1814–1815 рр. прийняв рішення про заборону работоргівлі в Атлантичному океані.

У середині XIX сторіччя питання про рабовласництво стало одним з основних у політичному житті США.

У 1854 р. була створена республіканська партія, до якої увійшли супротивники рабовласництва. На президентських виборах 1860 р. республіканці висунули своїм кандидатом Аврама Лінкольна.

Запитання

1. Виділіть етапи військових дій.

2. Хто здобув перевагу на першому етапі громадянської війни? Чому?

3. Хто здобув перемогу в Громадянській війні? Чому?

Реконструкція Півдня

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний розділ підручника і скласти план відповіді.

Приблизний план

1. Знищення рабства.

2. Економічний розвиток країни. Заселення заходу. Проблеми індіанців.

3. Соціально-політичне становище негритянського населення.

4. Суперечності в таборі переможців.

5. Створення організації Ку-клукс-клан.

6. Утиски прав негритянського населення.

Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Заповніть порівняльну таблицю «Війна за незалежність у Північній Америці і Громадянська війна в США».

7 грудня 9 в

Німецька імперія

Мета уроку : визначити особливості  політичного устрою Німецької імперії, розкрити характерні риси внутрішньої і зовнішньої політики держави ,порівняти погляди на розвиток Німеччини канцлера Бісмарка і імператора Вільгельма ІІ; розвивати вміння працювати в групі , з схемами,  підручником, іншими джерелами  інформації . 

Робота з підручником: Складіть план або тези відповіді на питання «Політичний устрій імперії» 

Робота з картою . Бесіда за питаннями Які три війни передували об’єднанню Німеччини Якими причинами була викликана австро-прусська війна  На яких умовах був утворений Північнонімецький союз

Вивчення теми 

План    1.Політичний устрій Німецької імперії  - / робота з підручником, обговорення в групах питання позитивних рис та прорахунків Конституції 1871р./

2.  Особливості економічного розвитку   / складання порівняльної таблиці розвитку Франції та Німеччини/

3.Внутрішня і зовнішня політика О. Бісмарка  /розповідь учителя, робота з поняттями та підручником, аналіз висловлювань та карикатур/, 

4.Політичний курс  Вільгельма  ІІ

Політичний курс Вільгельма ІІ – Проблемне питання * Чому  для Вільгельма І він був «першим помічником», а Вільгельм ІІ  вважав його  хоча і «минулим часом», але загрозою для «трону»?

Вчитель характеризує особу Вільгельма ІІ та учні роблять висновок про особливості характеру нового лідера імперії на основі висловлювання

:«Готовий був бути імператором на троні , женихом на весіллі , покійником на похоронах»Пояснення вчителя. Зміна політичного курсу Німеччини.»

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:    ОПРАЦЮВАТИ ПАРАГРАФ  17

         ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ:

1)НАПИСАТИ ЕСЕ НА ФРАЗИ БІСМАРКА:

• ВІДТОРГНЕННЯ УКРАЇНИ  БУЛОБ ВАЖКОЮ АМПУТАЦІЄЮ ДЛЯ РОСІЇ 

• ВІЙНА МІЖ НІМЕЧЧИНОЮ ТА РОСІЄЮ – ВЕЛИКА ДУРНИЦЯ,Ю ТОМУ ВОНА ОБОВ’ЯЗКОВО СТАНЕТЬСЯ.

2)ЗНАЙТИ  КАРИКАТУРИ НА БІСМАРКА, ОБГРУНТОВАНО ОБРАВШИ ДВІ, ЩО НАЙБІЛЬШ РОЗКРИВАЮТЬ ХАРАКТЕР І ДІЯЛЬНІСТЬ ОТТО ФОН БІСМАРКА

5 грудня 9 а,6 грудня 9 б

Франція

Мета: визначити причини та наслідки франко-прусської війни, охарактеризувати її вплив на суспільний розвиток Франції, процес становлення та розвитку ІІІ Республіки у Франції, аналізувати діяльність Жоржа Клемансо; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою, вміння працювати в парах; виховувати зацікавленість до вивчення теми. Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:  оперувати хронологічним та понятійним матеріалом з теми;  характеризувати причини та наслідки франко-прусської війни, її вплив на суспільний розвиток Франції;  аналізувати діяльність Жоржа Клемансо;  показувати на історичній карті основні бойові дії франко-прусської війни. 

• Опрацюйте текст підручника.

• Визначте причини конфлікту між Францією та Пруссією. (занепокоєння посиленням Франції)

• Яка подія стала приводом до війни? (розбіжності щодо кандидатури на королівський престол в Іспанії навесні 1870)

• Які держави підтримали Пруссію? (Баден, Баварія, Вюртемберг і Гессен-Дармштадт)

• Яке значення мала поразка французів під Седаном?

• Коли виникла Німецька імперія? (у січні 1871 р.)

• Охарактеризуйте результати франко-прусської війни для обох сторін.

• Спробуйте визначити причини поразки французької армії.

2. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті основні бойові дії, що точились у ході Франко-прусської війни 1870 – 1871 року.

• Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 16 підручника.

2. Завдання 1 письмово.

Розділ 3 Модернізація країн Європи та Америки в останній третині 19-на початку 20 ст.

Всесвітня історія

4 грудня 9в

Основні тенденції суспільного розвитку провідних країн Західної Європи та Америки. Формування індустріального суспільства

Мета :Характеризувати основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн Західної Європи та Америки в останній третині ХІХ на початку ХХ століття 

Перегляньте відео

Опрацюйте параграф 15

Пункт 1-Назвіть галузі промисловості ,які розвивалися найшвидше

Повторіть термін "індустріалізація"

Що таке монополія? Які види монополій є і в чому їх особливість?-робота з підручником с.118

Що таке демпінг та протекціонізм?

Середній клас? Яка його роль у суспільстві?

Пункт 2-визначіть особливості прусського та фермерського шляху у розвитку с/г

Пункт 3-пригадайте значення терміну "імперія."

Розгляньте терміни "колоніалізм" та "колоніальна імперія"

Назвіть колоніальні імперії,що сформувалися тоді

Пункт 4-Які зміни відбулися у політичному розвитку? Визначіть характерні особливості

Завдання-дати відповіді на питання,

30 листопада 9в

Тематичне оцінювання з теми 3Повсякденне життя та культура кінця 18-першої половини 19 століття

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1891329 -виконайте тести

27 листопада 9в,28 листопада 9а,29 листопада 9б

Практична робота " Наш край в кінці 18-початку 19 ст."

Південна (Степова) Україна - історико-географічна назва частини території України, яка сьогодні включає Запорізьку, Одеську, Миколаївську та Херсонську області. Від 1780-х років почалася колонізація Півдня. Неухильно зростали російська адміністрація та військова присутність на цих землях. Незважаючи на неодноразові реорганізації та перейменування, ця територія стала називатися Новоросією. 

Знайдіть інформацію про життя нашого краю ц зазначений час та дайте відповідь на питання на с.104-105

23 листопада 9в

Повсякденне життя мешканців України

Мета :на підставі аналізу наведеного тексту визначити,що залишилось незмінним,а що зазнало змін у повсякденне життя мешканців України кінця 18-першої половини 19 століття

Розділ 3. Повсякденне життя та культура кінця 18-першої половини 19 століття

Історія України

20 листопада 9в,21 листопада 9а,б

Умови розвитку культури. Освіта. Наука.Література і мистецтво

 Мета: виявити протиріччя розвитку культури, освіти, науки в період «застою»; охарактеризувати діяльність діячів науки та мистецтва; охарактеризувати основні здобутки України у галузі науки та культури; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи в парах, малих групах, вміння працювати з текстом підручника та Інтернет-ресурсами; формувати повагу до історичного минулого України. Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:  називати дати, пов’язані з темою уроку;  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття;  виявляти протиріччя розвитку культури, освіти та науки в період «застою»;  характеризувати основні здобутки України у галузі науки та культури;  висловлювати аргументовані судження щодо наукової та творчої діяльності українських діячів. 

16 листопада 9в

Тематичне оцінювання з теми 2 Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці 18-у першій половині 19 століття

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3160795 -виконайте тести

14 листопада 9а,15 листопада 9б

Практичне заняття

Альманах "Русалка Дністровая"

Мета :  визначити значення альманаху "Русалка Дністровая"для розгортання українського національного руху на західноукраїнських землях

Ознайомтеся з матеріалом підручника на с.78-79

Дайте відповідь на питання на с.77

13 листопада

Історія України

Європейська революція 1848-1849 років в українських регіонах Австрійської імперії

Мета:  з’ясувати причини та досягнення української національної революції в контексті «Весни народів», дізнатись обставини до створення Головної руської ради; визначити роль Лукяна Кобилиці;  розвивати вміння та навички аналізу документів, роботи з підручником, складання таблиці, робити власні висновки;  виховувати почуття патріотизму на прикладах життя і діяльності борців за соціальне та національне визволення. 

9 листопада 9в

Початок українського національного відродження

Мета уроку:Ознайомити учнів з подіями, що започаткували національне відродження на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії (з поширенням ідей Просвітництва у Західній Україні; формуванням української національної ідеї в середовищі греко-католицьких священиків; діяльністю «Руської трійці»), актуалізувати знання учнів про поняття «національна ідея», «суспільно-політичний рух», розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення (вміння аналізувати, узагальнювати історичні факти, визначати причинно-наслідкові зв’язки); сприяти формуванню хронологічної, логічної історико-предметних компетентностей,сприяти формуванню почуття патріотизму, громадянської мужності 

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці 18-у першій половині 19 століття

7 листопада 9а,9б 8 листопада

Політика Австрійської імперії щодо українських територій

Мета:

- характеристика соціально-економічне становище населення західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в наприкінці ХVІІІ - першій половині ХІХ ст., хід соціальних рухів, які відбувалися на українських землях в даний період;

- розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки під час аналізу історичних подій, вчити працювати з документами та ілюстраціями, аналізувати матеріал, визначати основне й другорядне, висловлювати свою точку зору;

- виховувати в учнів патріотичні почуття на прикладі повстанських рухів цього періоду.

6 листопада 9 в

Тематичне оцінювання з теми 1 "Українські землі у складі Російської імперії наприкінці 18-першій половині 19 століття "

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4035424 -виконайте тести

31 жовтня 9а,в,1 листопада 9б,2 листопада 9в (практичне заняття)

Історія України

Кирило-Мефодіївське братство

Мета: ознайомити учнів з процесом розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини XIX ст., діяльністю першої української політичної нелегальної організації – Кирило – Мефодіївського братства, показати діяльність Т. Шевченка як суспільно – політичного діяча , проаналізувати програмні документи братства, розкрити значення діяльності кирило – мефодіївців у розвитку українського національного руху;

розвивати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення на історичні теми , відшукуючи інформацію в різних джерелах;

виховувати повагу до людей, що були носіями національної ідеї в суспільно – політичному русі.

30 жовтня 9в,9а,9б

Історія України

Російський та польський визвольні рухи

Мета: з'ясувати які результати для України мали суспільно-політичні рухи першої третини XIX ст.Після цього уроку учні зможуть: • показувати на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій; території, охоплені соціальними протестами; • визначати ролі загальноросійських і польських визвольних рухів та їхніх наслідків для України; • висловлювати судження щодо діяльності У. Кармалюка. 

19 жовтня 

Історія України

Початок українського національного відродження(історія України)

Мета : ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України  першої половини XIX ст.,та внеском її видатних представників у цей процес; формувати в учнів знання про початок національного відродження ; формування української національної самосвідомості ; визначати хронологічну послідовність подій даного періоду ; формувати вміння аналізувати історичні документи ; виховувати повагу до людей – носіїв національної ідеї в суспільно – політичному русі . 

17 жовтня 9а,18 жовтня 9 б

Початок індустріальної революції(історія України)

МЕТА:

 охарактеризувати стан розвитку промисловості в українських землях в

першій половині ХІХ ст., визначити особливості промислового

перевороту в Україні і його наслідки;

 розвивати просторову компетенцію учнів

 сприяти становленню та розвитку всебічно розвинутої особистості

16 жовтня,9 в

Історія України

Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України

Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України початку ХХ ст. та визначити основні тенденції та суперечності індустріальної модернізації на українських землях; сформувати поняття про концентрацію виробництва та монополізації економіки; розглянути діяльність промисловців-меценатів та розвиток кооперативного руху; розвивати навички роботи з картою, вміння аналізувати інформацію та робити аргументовані висновки; виховувати та формувати ціннісне ставлення до історичного минулого власної держави

Основні дати: 1900-1903рр., 1904-1908рр., 1908-1913рр в Україні.

Основні поняття: модернізація, «концентрація виробництва», монополія, монополізація економіки, синдикат, кооперативний рух.

12 жовтня,9 в

Історія України

Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій

Мета:

 -   з’ясувати, яке місце посідала Україна в системі міжнародних відносин в   

      пер. третині ХІХ ст., як вплинули на життя українців  війни Російської 

      імперії, як склалася доля козаків після ліквідації Запорозької Січі,   

      Задунайська Січ та Азовське козацьке військо, дати характеристику  

      діяльності Йосипа Гладкого ;

• розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, виділяти головне і другорядне, систематизувати історичний матеріал, висловлювати свою точку зору щодо певних історичних подій, складати історичний портрет Йосипа Гладкого;

• виховувати в учнів національні та патріотичні почуття;

• виховати в учнях любов до Батьківщини;

• зацікавити учнів у подальшому вивченні матеріалу

Опрацюйте текс підручника -параграф2-3

1. Розгляньте адміністративно-територіальний устрій (таблиця на с.100

2. Вивчіть терміни-губернія,повіт,генерал-губернаторство

3. Які народи населяли Лівобережну і Слобідську Україну.?

4. Чи можна назвати справедливою національну політику уряду?

5. Що таке межа осілості?

6. З якою метою влада збільшувала кількісь російського населення в регіоні?

7. Якою була урядова політика в Правобережній і Південній Україні?

8. Що означає термін-русифікація?

9. Розгляньте документи у параграфі 3 і скажіть-Яку роль відігравали українські землі у війнах Російської імперії?

10. Яку роль у цих війнах відіграли українці і яку нагороду отримали від царя?

11. Складіть хронологічну таблицю заснування Кубанського козацтва

3 жовтня 9а,4 жовтня 9б

Всесвітня історія

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня

МЕТА:

• Дати характеристику соціально – економічному та політичному розвиткові США  в першій половині XIX ст., з метою  кращого розуміння подій, які відбувалися;

• Дати визначення поняттям: громадянська війна, гомстеди, рабство аболіціонізм, фермерське та плантаційне господарство;

• визначити основні причини суперечностей між Півднем та Північчю США, розкрити основні події війни та її наслідки для Сполучених Штатів;

• давати характеристику історичним діячам періоду та оцінку їхньої  діяльності;

• розвивати уміння працювати з підручником, додатковою літературою, схемами і таблицями, розміщеними у підручнику, картами Атласу;

• формувати вміння виявляти причинно – наслідкові звﹸязки між подіями;

• розвивати вміння порівнювати історичні події минулого із сучасністю, робити висновки;

• сприяти усвідомленню про те, що рабство і расизм не можна поєднати з демократичним розвитком держави;

ОСНОВНІ ДАТИ ТА ПОДІЇ:

                                    1854 р. – утворення Республіканської партії

                                    1861 – 1865 рр. – громадянська війна в США

                                    20 травня 1862 р. – ухвалення закону про гомстеди

                                    1865 – 1877 рр. – Реконструкція Півдня США.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: громадянська війна, гомстеди, рабство

                                     аболіціонізм, фермерське та плантаційне господарство,    

                                      Реконструкція;

ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ: Авраам Лінкольн

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Соціально – економічне і політичне становище США в першій половині 19 століття

2. Громадянська війна США

а) причини війни;

 б) привід до війни, постать А. Лінкольна;

 в) етапи війни та її результати.

            3. Реконструкція Півдня 1865 – 1877рр.

2 жовтня 9в

Німеччина та Італія

Очікувані результати

Після цього уроку учень/учениця має

• знати; дати об'єднання Італії та Німеччини;

• вміти: охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток, соціальну структуру; визначити передумови і наслідки об'єднання Італії та Німеччини; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка.

Хід уроку

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1) охарактеризуйте становище Пруссії після Віденського конгресу;

2) назвіть головні центри революційних рухів у Німеччині;

3) назвіть райони Німеччини, охоплені рухом за прийняття конституції;

4) назвіть головне завдання німецьких держав під час революційних подій;

5) охарактеризуйте становище Італії після Віденського конгресу;

6) назвіть головні центри революційних рухів Італії ;

7) назвіть держави, які брали учать у придушенні революції в Італії.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з візуальним джерелом

♦ Розгляньте німецьку карикатуру 1834 р. та дайте відповідь на запитання.

1. Як ви вважаєте, як вплинула на стан економіки Німеччини ліквідація митних обмежень?

2. Що, на вашу думку, необхідно було зробити для подальшого розвитку німецьких держав?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Самостійна робота з підручником

♦ Опрацювати текст текст підручника і скласти опорну схему відповіді «Передумови об’єднання Німеччини».

Запитання

♦ Якими мали бути наступні кроки?

Виступ учнів

Повідомлення учні про О. фон Бісмарка.

Робота з картою

♦ Розгляньте карту історичного атласу «Об’єднання Німеччини» і висловіть припущення щодо можливих шляхів об’єднання Німеччини.

Робота з таблицею

♦ Опрацюйте відповідний матеріал підручника, складіть хронологічну таблицю «Етапи об’єднання Німеччини».

Запитання

♦ Як ви розумієте висловлювання Бісмарка, що Німеччина була об’єднана навколо Пруссії за допомогою «заліза та крові»?

Виступ учнів

Повідомлення учнів про К. Кавура та Д. Мадзіні.

Робота з історичними поняттями

Революційно-демократичний шлях об’єднання — варіант об’єднання Італії в єдину демократичну республіку, запропонований революційними демократами (Мадзіні та Гарібальді), що спиралися на ремісників, селян, інтелігенцію.

Помірковано-ліберальний шлях об’єднання — варіант об’єднання Італії навколо П’ємонта, запропонований представниками ліберального дворянства і буржуазії (Кавур) під зверхністю конституційного монарха Віктора-Еммануїла II.

Рісорджіменто (від італ. il risorgimento — «відродження», «оновлення») — рух за звільнення з-під австрійського гніту та об’єднання Італії.

Робота з картою

♦ Розгляньте карту історичного атласу «Об’єднання Італії» та назвіть:

1) держави, які були розташовані на Апеннінському півострові;

2) державу, що володіла етнічними італійськими територіями;

3) райони, охоплені рухом за об’єднання Італії.

♦ Опрацюйте відповідний текст підручника, заповніть хронологічну таблицю «Етапи об’єднання Італії».

28 вересня 9в

Революції 1848-1849 рр.в Західній та Центральній Європі

26 вересня 9а,27вересня 9б

Австрійська та Російська імперії

25 вересня 9в

Франція у період Реставрації Бурбонів

21 вересня 9в

Велика Британія -майстерня світу

18 вересня 9 в,20 вересня 9 а,б

Практичне заняття : "Суспільні наслідки індустріальної революції"

Завдання 1

Прочитайте твердження 1–7. Позначте, які явища характеризують до індустріальні часи (ІЧ), а які — період індустріальної революції (ІР).

1. Пару, яку в середині XIX ст. широко використовували в індустрії та транспорті, витісняють електрика й двигуни внутрішнього згоряння.

2. Вищий коефіцієнт корисної дії електричних і дизельних двигунів сприяв підвищенню ефективності промислового виробництва.

3. У виробництві й побуті мільйонів людей з’явилися водогін, парове опалення,  каналізація, електричне  освітлення, газопостачання, телефон, автомобіль, різні електроприлади.

4. Відбулося масштабне будівництво залізниць і парового флоту; зводилися великі споруди — мости, тунелі.

5. Посилилися міграція та еміграція; завдяки поліпшенню матеріальних умов, удосконаленню транспорту, імпорту продовольства, досягненням у медицині зросла народжуваність і збільшилася тривалість життя.

6. У містах з’явилися широкі проспекти, якими їздили автомобілі; електротранспорт та електричне освітлення; багатоповерхові будинки з усіма вигодами.

7. Активізувалася зовнішня торгівля, завдяки чому істотно зросли прибутки підприємців.

Завдання 2

Дайте відповіді на запитання:

Які зміни в житло й хатнє начиння принесло європейцям «буржуазне» XIX століття?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які предмети, що були наявні в житлі й хатньому начинні тогочасних європейців, «успадкували» сучасники?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3

Опрацюйте історичне джерело. Підготуйте усні відповіді на запитання.

З опису подорожнім вигляду Берліна на початку XIX ст.

Більшість вулиць [міста] широкі й обставлені будинками в чотири та більше поверхів. Не бракує також просторих площ. Від цього тут навіть дихається легше, ніж у Відні, Гамбурзі та інших містах, де будинки й люди скупчені на невеликих територіях. Широкі вулиці та взагалі красива архітектура будинків надають Берліну такого вигляду, яким можуть похвалитися небагато великих міст. Вільгельмштрассе, яка майже вся вкрита палацами, Лейпцигерштрассе, Унтер­ден­Лінден, як і надзвичайно гарні площі — Оперна, Вільгельмова та інші, — викликають здивування іноземців…

1. Яке враження справив на автора тогочасний Берлін?

2. Які нові риси міської забудови можна визначити за джерелом

Завдання 4

Проаналізуйте джерела:

А) «Сучасна мода продиктована не індивідуальними, а соціальними мотивами: намаганням вищих класів відокремитися від нижчих… Мода є ніщо інше, як постійне знищення меж. Вона — перегони станової пихи, під час яких повторюється одне й те саме: одні намагаються перегнати своїх переслідувачів, а ті намагаються їх наздогнати» (Юрист Ієрінг).

Про яку рису буржуазного суспільства пише сучасник?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б) «Часта зміна костюму в буржуазному столітті — одна з найбільших особливостей. Ніколи раніше мода не змінювалася так часто. Винахідник у цьому напрямі приголомшує завжди небаченим багатством нових комбінацій. Ця часта зміна моди зачепила жіночий костюм, але й чоловіча мода змінюється частіше, ніж раніше» (Е. Фукс. «Історія звичаїв. Буржуазне століття»).

Про які тенденції у моді говорить учений?

14 вересня 9 в

Тематичне оцінювання з теми: Європа в час Французької революції та наполеонівських війн

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5535368 

12вересня 9 а,13 вересня 9б асинхронно

 Всесвітня історія

Практична робота

Утвердження принципів громадянського рівноправ'я : від  " Декларації прав людини і громадянина " до "Цивільного кодексу" Наполеона

Мета: На підставі здобутих знань визначити прояви утвердження принципів громадянського рівноправ'я у Франції від  " Декларації прав людини і громадянина " до "Цивільного кодексу" Наполеона; переконатися у важливості принципу громадянського рівноправ'я для розвитку суспільного життя

https://naurok.com.ua/utverdzhennya-principiv-gromadyanskogo-rivnoprav-ya-deklaraciya-prav-lyudini-i-gromadyanina-do-civilnogo-kodeksu-napoleona-199346.html -перегляньте презентацію

7вересня 9 в асинхронно

 Всесвітня історія

Завершення Французької революції кінця 18 ст

Очікувані результати (мета)

Після уроку учні зможуть:

□ розпізнавати на карті події Французької революції кінця

ХVІІІ ст.;

□ характеризувати Французьку революцію як поштовх до

модернізації в соціальній та культурній сферах життя

Європи;

□ пояснювати передумови і сутність Французької революції;

□ визначати причинний зв'язок між ідеями епохи

Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у

Франції; вплив Французької революції на розвиток

європейських країн;

□ висловлювати судження щодо історичного значення

положень «Декларації прав людини і громадянина"

□ називати хронологічні межі й періодизацію Французької

революції;

□ пояснювати і застосовувати поняття: «конституційна

монархія», «праві та ліві», «Болото», «якобінська диктатура»,

«революційний терор», «термідоріанці», «громадянські

прав

Новий матеріал

. У ході революції у Франції відбувся перехід від

монархії до республіки. Ця подія започаткувала процес

формування основ громадянського суспільства у цій державі.

Декларація прав людини та громадянина стала зразком для

укладання конституцій багатьох країн світу. Один з лідерів

Установчих зборів граф Мірабо заявив: «Ця велика революція

уникне лиходійства і сліз».

Але чи могли такі передбачення стати реальністю у

французькому суспільстві XVIII ст.?

Робота з підручником

Робота з хронологічною таблицею .

Перехід від абсолютної до конституційної монархії

Королівська влада надзвичайно ослабла. Франція залишалася

монархією, але законодавча влада перейшла до Установчих

зборів. Установлені Установчими зборами комісії мали більше

повноважень, ніж адміністрація, яка дедалі менше звертала

увагу на короля. Законодавчі збори, що складались із 745

депутатів, не були єдиними органом. Депутати були розділені на

декілька фракцій, які діяли у формі політичних клубів та

салонів.

Розгляньте таблицю у підручнику на с.21

20 вересня 1792 р. — розпочав роботу Національний

Конвент, який своїм першим актом від 21 вересня 1792 р.

проголосив Францію республікою.

Якобінська диктатура

. Через погіршення економічної ситуації в країні

та продовження інтервенції Англії та Іспанії територією Франції

почались повстання проти жирондистів, які втрачали авторитет.

2 червня 1793 р. у Франції змінюється влада. Конвент під

тиском «скажених» і монтаньярів виключає з числа депутатів

всіх жирондистів. Потім Бріссо, Верньйо та інших лідерів

жирондистів заарештовують і страчують. До влади у Франції

приходять якобінці. Для вирішення ситуації вони проголошують

надзвичайний режим революційної диктатури — терор.

Робота з поняттями

Терор — політика залякування, розправа і фізичне знищення

політичних супротивників.

Диктатура — необмежена влада, яка спирається на силові

методи.

 Нова Конституція Французької республіки від

24 червня 1793 р., що гарантувала громадянам набагато ширші

права, діяла недовго.

Робота з формування хронологічної компетентності

1. Встановіть хронологічну послідовність.

1) Взяття Бастилії;

2) проголошення Національних зборів;

3) затримання королівської сім'ї під час втечі;

4) похід на Версаль;

5) ухвалення Декларації прав людини і громадянина;

6) розстріл на Марсовому полі. 

2. Встановіть хронологічну послідовність.

1) Влада Директорії;

2) прихід до влади термідоріанців;

3) перехід влади до трьох консулів;

4) єгипетський похід Наполеона;

5) прихід якобінців до влади;

6) італійський похід Наполеона. 

Пісумки уроку

Складіть тезовий план пункту 5 параграфа 3

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати 3 параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Продовжити (закінчити) складання хронологічної таблиці.

 5вересня 9 а,6 вересня 9б асинхронно

 Всесвітня історія

Тема уроку: Початок Французької революції кінця 18 ст.

параграф2

Очікувані результати (мета)

Після уроку учні зможуть:

□ розпізнавати на карті події Французької революції кінця

ХVІІІ ст.;

□ характеризувати Французьку революцію як поштовх до

модернізації в соціальній та культурній сферах життя

Європи;

□ пояснювати передумови і сутність Французької революції;

□ визначати причинний зв'язок між ідеями епохи

Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у

Франції; вплив Французької революції на розвиток

європейських країн;

□ висловлювати судження щодо історичного значення

положень «Декларації прав людини і громадянина"

□ називати хронологічні межі й періодизацію Французької

революції;

□ пояснювати і застосовувати поняття: «конституційна

монархія», «праві та ліві», «Болото», «якобінська диктатура»,

«революційний терор», «термідоріанці», «громадянські

права"

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

▼ Пригадайте основні події та історичні особи, що найбільше

запам'яталися з історії Франції у 8-му класі.

Робота з підручником

1. Зробіть стислий огляд економічного розвитку Франції в

кінці XVIII століття.

2. Розкажіть, якою в цей час була королівська влада у

Франції.

3. Назвіть приклади проведення реформ французьким

королями. Чи увінчались вони успіхом? Чому?

4. Охарактеризуйте становище третього стану в соціально-

економічному і політичному житті Франції.

Передумови і причини революції

Учитель. Франція у кінці XVIII ст. — це аграрна країна, у

якій переважали феодальні пережитки. Вони не давали

розвиватись промисловості і торгівлі. Тому промисловий

переворот у Франції все ще не відбувся.

Король Людовік XVI постійно змінював міністрів, намагався

поповнити казну й навести лад у країні. Міністри Тюрго,

Мальзербом, Каллон, Брієн, Неккер по черзі намагалися

запобігти загостренню кризи, провести реформи, але кожний з

них зазнав поразки.

Робота  з підручником

▼ Використовуючи текст відповідного параграфа підручника

та інших інформаційних ресурсів, складіть тезисну відповідь

за такими темами:

1) політичний розвиток Франції;

2) становище у французькому селі;

3) зародження промисловості Франції сільського

господарства

Початок революції

Робота з формування хронологічної компетентності

▼ За розповіддю вчителя складіть хронологічну таблицю.

Франція від конституційної монархії до Республіки

 У ході революції у Франції відбувся перехід від

монархії до республіки. Ця подія започаткувала процес

формування основ громадянського суспільства у цій державі.

Декларація прав людини та громадянина стала зразком для

укладання конституцій багатьох країн світу. Один з лідерів

Установчих зборів граф Мірабо заявив: «Ця велика революція

уникне лиходійства і сліз».

Але чи могли такі передбачення стати реальністю у

французькому суспільстві XVIII ст.?

Робота з поняттями

Терор — політика залякування, розправа і фізичне знищення

політичних супротивників.

Диктатура — необмежена влада, яка спирається на силові

методи.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Якими були причини революційних подій у Франції?

2. Чи була революція у Франції неминучою?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати 2 параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Продовжити (закінчити) складання хронологічної таблиці.

4 вересня 9 в асинхронно

УРОК 1 Всесвітня історія

Вступ

параграф 1

Очікувані результати (мета)

Після уроку учні зможуть:

□ визначати хронологічні межі та періодизацію Нового часу;

□ називати закони історичного розвитку, характеризувати

види історичних джерел;

□ шукати інформацію з інформаційних ресурсів для опису

подій та явищ періоду;

□ пояснювати та застосовувати поняття: «Новий час»,

«модернізація», «революція», «нація», «модерна держава»,

«індустріальне суспільство», «громадянське рівноправ;я»,

«парламентська демократія»;

□ удосконалити навички роботи з історичними текстами,

схемами і таблицями;

□ висловлювати судження щодо значення «довгого» ХІХ ст.;

□ називати історичні джерела з історії

модерного ч

 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

▼ Пригадайте основні події та історичні особи, що

найбільше запм'яталися з історії першого періоду Нового

часу (у 8-му класі).

1. Назвіть основні європейські, азійські та американські

держави, які ви запам'ятали з курсу всесвітньої історії 8

Визначте держави, які стали в цей час імперіями. Чи довго вони існували?

2. Порівняйте розвиток країн Західної Європи, Східної Європи та Сходу.

Бесіда

1. Пригадайте, який період історії ви вивчали у 8-му класі.

2. Назвіть основні хронологічні рамки історії першого періоду Нового часу.

3. Яка подія першого періоду Нового часу вам запам'яталась найбільше? Чому?

4. Визначте, чому в кінці XVIII століття, на думку вчених, відбуваються зміни в епосі

Нового часу.

Новий матеріал

Хронологічні межі й періодизація Нової історії.

 Наприкінці XVIII ст., на думку істориків, починається другий період

Нового часу. Він характеризується утвердженням та перемогою індустріального ладу як

панівної системи в Європі, а згодом і в усьому світі. Подія, що умовно проводить цю

межу, доволі відома — це Французька революція кінця XVIII ст. Саме вона явно

підірвала головні підвалини феодального суспільства. іноді саме ця подія трактується як

початок історії Нового часу.

. Протягом другої половини ХІХ століття відбувається перехід від

традиційного (аграрного) суспільства до індустріального. Першими цей процес

переживають передові країни Західної Європи й Північної Америки. Однак на межі ХІХ-

ХХ століть у розвиткові західної цивілізації виникає низка складних проблем, подальше

загострення яких ставило під загрозу саме її існування. Апофеозом цієї кризи стала

Перша світова війна, яка вкрай розхитала фундаментальні засади західної цивілізації.

Учитель. Всесвітньо відомий британський історик Ерік Гобсбаум (1917-2012)

другий період Нового часу називає «довгим»

XIX століттям (1789-1918 роки) — на противагу «короткому»

XX століттю. Аналізу цього періоду він присвятив три томи свого дослідження.

Відповідно, історик поділяє його на три періоди:

I. Епоха революцій (1789-1848 рр.)

II. Епоха капіталу (1848-1875 рр.)

III. Епоха імперій (1875-1914 рр.)

Робота з поняттями

Модернізація — це тривалий процес руйнації засад традиційного (аграрного)

суспільства та перехід до індустріальної цивілізації, що передбачає урбанізацію,

індустріалізацію, демократизацію політичних структур, становлення громадянського

суспільства й правової держави, наукову революцію, переворот у суспільній

свідомості, утвердження вільнодумства та атеїзму.

Бесіда

1. Чому цей період називають саме модерним Новим часом?

2. Проаналізуйте концепцію Еріка Гобсбаума стосовно «довгого» ХІХ століття.

3. Чи можна цей час (другий період) вважати справді Новим порівняно з попередніми?

4. Розкажіть, що перший період Нового часу залишив важливого людству.

Робота з підручником

Заповнити таблицю на с.12 (завдання 10)

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Пригадайте, хто першим застосував термін «Новий час».

2. Дайте визначення терміну «довге» XIX століття.

3. Назвіть хронологічні рамки історії другого періоду Нового часу.

4. На які періоди ділиться Нова історія та другий період Нового часу?

5. Пригадайте розділи, на які поділено шкільний курс всесвітньої історії у 9-му класі.

6. Назвіть основні інформаційні ресурси для вивчення епохи Нової історії.

7. Які образи, символи ви пов'язуєте з епохою Нового часу? Творче завдання

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 1 підручника.,відповідь на питання на с.12