Навчіть дітей базовим правилам безпеки
Розробіть спільно з дитиною власні “сімейні правила безпеки”.
Найголовніше! Спілкування батьків з дитиною є запорукою попередження багатьох небезпек.
Не засуджуйте, якщо дитина потрапить у небезпечну ситуацію. Будьте дорослим, до якого/якої дитина завжди може звернутись за допомогою.
Джерело: служба порятунку дітей
Стратегії самодопомоги
1. Турбота про тіло. Те, як ми почуваємося фізично, неодмінно має вплив і на емоційний стан. Тож бережіть себе й за наявності проблем зі здоров'ям звертайтеся до лікаря. Не варто відкладати турботу про себе на "після війни".
2. Турбота про раціон. Збалансоване харчування — наступна складова у фундаменті самодопомоги щодо стабілізації емоційного стану.
3. Фізична активність. Збалансованим має бути не тільки харчування, а й фізичні навантаження. Але пам'ятайте, що як надлишок, так і недостатня кількість фізичної активності є однаково шкідливими для здоров'я. Тому намагайтеся знаходити в усьому золоту середину.
4. Скажіть "ні" безконтрольному прийому ліків, що знижують рівень тривоги й впливають на емоційний стан. Пам'ятайте, що тільки лікар має право призначати вам антидепресанти або інші групи ліків та визначати дозування й термін прийому препаратів. Самолікування може призвести до погіршення стану.
5. Відмовтеся від постійного моніторингу новин. Відпишіться від зайвих каналів, які здебільшого дублюють одну й ту саму інформацію. Створіть графік перегляду новин (наприклад, 15 хв. на день).
6. Якісний сон. Неможливо почуватися емоційно врівноваженим, якщо ви маєте проблеми зі сном. Тому дбайте про свій сон. За потреби зверніться до психотерапевта по кваліфіковану допомогу.
7. Відпочивайте. Відновлюйте свої ресурси за допомогою речей, які вам приносять задоволення. За прогулянку на свіжому повітрі перед сном або перегляд цікавого фільму ваш організм неодмінно вам подякує.
8. Слухайте музику. Музика має вплив на наші почуття й здатна викликати появу різних емоцій. Створіть декілька музичних добірок, назвіть їх, наприклад: "Музика, що бадьорить", "Музика для сну", "Релакс"... Далі додайте в кожну зі створених добірок музичні твори, що викликають у вас певні емоції, й прослуховуйте їх для створення потрібного вам настрою.
Юлія Ворман, практичний психолог.
Для цієї медитації вам необхідно тримати під рукою щоденник або блокнот.
1. Зробіть глибокий вдих животом через ніс.
2. Затримайте дихання на мить, а потім повністю розслабте нижню щелепу і видихніть через рот.
3. Зробіть кілька глибоких вдихів та видихів.
4. З кожним видихом уявляйте, як ви розмірено дихаєте, затримуючи на мить дихання під час повного вдиху.
5. З кожним видихом уявляйте, як ви видихаєте накопичену напругу, стрес та страхи.
6. Тепер переключіть увагу на свої конкретні потреби на цей момент.
7. Згадайте про необхідність поважати ці потреби та радіти їм.
8. Саме ці потреби є складовою вашої ідентичності.
9. Ви маєте право на власні потреби.
10. Вам необхідно висловлювати їх із любов'ю в серці.
11. Уявіть свої потреби та бажання в образі насіння світла всередині живота.
12. Утримуючи в уяві цю картину, уявіть людину, з якою ви хочете поговорити.
13. Уявіть, що ця людина стоїть перед вами.
14. Зробіть глибокий вдих і уявіть, що оточує цю людину м'яке біле світло, а в її очах відображається співчуття.
15. Уявіть, як ця людина цінує вас та ставиться з розумінням до ваших потреб і бажань, і ці потреби та бажання їй небайдужі, хоча і не завжди вона може їх задовольнити.
16. Уявіть, що та людина прагне з повагою ставитися до потреб і бажань кожного.
17. Тепер із цим знанням зробіть ще один глибокий вдих і повністю видихніть.
18. Поверніться думками до насіння світла — ваших потреб і бажань у тілі.
19. Коли ви фокусуєтеся на своїх потребах і бажаннях, це насіння починає проростати.
20. Уявіть, як це насіння перетворюється на красиві квіти в області серця.
21. У цих квітів зелені та рожеві пелюстки з м'яким золотим сяйвом навколо.
22. Зробіть глибокий вдих, встановлюючи зв'язок із цими чудовими квітами у вашому серці.
23. Продовжуйте дихати серцем і зверніть увагу на те, як можна виразити ваші потреби.
24. Ви точно почуєте слова, які необхідно сказати, щоб ваше повідомлення було сповнене любові до вас та іншого учасника розмови.
25. Ви можете продемонструвати любов до себе, висловлюючи свої потреби й одночасно виявляючи любов до ближніх.
26. Зробіть глибокий вдих і відчуйте подяку за ясність, що з'явилася.
27. Тепер ви знаєте що сказати.
28. Продовжуйте глибоко дихати, усвідомлюючи, що це повідомлення залишиться з вами доти, доки ви не доставите його іншій людині.
29. Розташуйте руки на серці, відправляючи це повідомлення всередину, чітко розуміючи, що ці квіти залишаться з вами.
30. Подякуйте подумки іншому учаснику майбутньої розмови за цю чудову подорож у ваш внутрішній світ.
31. Коли будете готові, зробіть кілька глибоких вдихів та видихів і почніть ворушити пальцями на руках та ногах.
32. Повільно розплющте очі.
Тепер візьміть щоденник та запишіть повідомлення чи інсайти, які у вас були під час медитації, щоб бути готовими до майбутньої розмови.
Юлія Ворман, практичний психолог.
Джерело: Маццола Крістал. Співзалежність: робочий зошит. Прості вправи для набуття та підтримки власної незалежності.
Скоро 10 місяців, як психіка українців перебуває під впливом сильного навантаження. Різка зміна звичних умов життя, повітряні тривоги, перебування в укриттях, обстріли та змушена втеча з рідного дому. Всі ці фактори спонукають до розвитку розладів психіки, серед яких є й панічні. Панічна атака провокується надмірним викидом адреналіну у кров, і, відповідно, сильними фізичними симптомами.
Симптоми панічної атаки:
• прискорене серцебиття;
• надмірне потовиділення;
• підвищення тиску;
• тремтіння тіла;
• озноб;
• біль у грудях або животі
• задишка та відчуття задухи;
• напад сильної нудоти;
• запаморочення, аж до втрати свідомості;
• відчуття, що вмираєш; деперсоналізація;
• страх збожеволіти;
• відчуття нереальності того, що відбувається.
На жаль, панічна атака завжди починається раптово та може спіткати людину будь-коли та будь-де. Як бачимо, це досить складний досвід на рівні тіла та емоцій. Щоб пережити його якомога легше, людині потрібен певний ресурс. Його можна отримати самостійно, виконуючи 5 технік заземлення.
1. Відчуйте власне тіло. Під час панічної атаки не можна стояти на місці. Активно рухайтеся: бігайте, присідайте або відтискайтеся, тупотіть ногами, робить нахили тощо.
2. Зосередьтеся на спостереженні. Наприклад, свідомо та уважно шукайте в приміщенні схожі за кольором предмети. Або прислухайтеся до звуків навколо, розрізняйте їх за джерелом походження, порівняйте за гучністю або тональністю.
3. Використовуйте дихання. Дихайте глибоко. Уявіть, що перед вами свічка та задуйте її вогник. Вдихніть аромат уявної квітки. Удайте, що надуваєте повітряну кульку.
4. Пограйте в ігри. Елементарна гра для дитячого розвитку “вгадай професію” (подивись на людей навколо та визнач, ким вони працюють) або “категорії” (обери категорію — їжа, тварини, музичні інструменти — та назви 10 об’єктів, що до неї належать).
5. Принесіть собі задоволення. Заваріть улюбленого чаю, зробить чашку кави або шоколаду. Прийміть душ або ванну. Зробить самомасаж. Виконуйте всі ці дії не механічно, повністю усвідомлюючи їх вплив на вас.
Що ви отримаєте? Техніки заземлення допоможуть знизити гостроту проявів панічної атаки. Концентрація на поточному моменті відвертає непотрібну увагу від страхів, переживань чи неприємних спогадів.
Важливе зауваження! Панічні атаки, які мають тенденцію до повторення, бажано обговорити з терапевтом або фахівцем з області психічного здоров’я.
Цей вкрай неприємний психологічний стан — не вирок. Його можна і треба позбавлятися — як самостійно, так і за допомогою психолога!
Допомагаємо впоратися зі страхами. Емоційне відреагування. Коли дитина боїться.
Допомагаємо впоратися з гнівом. Безпечний вихід негативним емоціям. Коли гнів переповнює.
Відновлюємо відчуття безпеки. Коли дуже важко всередині.
Думаєте над тим, як цікаво та з користю провести час з дитиною? До вашої уваги розвиваючі завдання для дітей, що допомагають розвитку образного мислення та дрібної моторики, сприйняття кольору та орієнтування в просторі тощо.
• Вислуховуйте дитину не перебиваючи, проявляйте щирий інтерес до нього, його розповідей і прохань.
• Не примушуйте дитину робити те, до чого він не готовий, якщо він втомився, засмучений, збуджений.
• Не критикуйте і не порівнюйте її з іншими дітьми.
• Не вимагайте від дитини занадто багато. Пам’ятейте, що в кожного свої можливості.
• Не починайте розмову з: «Не так зробив», «Погано зробив». Почніть з похвали за спробу, намагання дитини
•Раціонально встановлюйте правила і обмеження: якщи їх занадто багато дитина просто перестає їх помічати; якщо вони будуть не обґрунтованими – перестає їх ігнорувати.
Як бачите, спілкування дітей і дорослих будується на любові та прийнятті своєї дитини. Поради психолога – це не готові рецепти, а напрямку вашого руху у вихованні дитини в сім'ї.
Напевно, ви додасте до них свої.
Як зупинити булінг: поради для батьків