Наші діти сьогодні бачать світ інакше внаслідок травматичного досвіду, який пережили. Гучні звуки, неочікувані жести чи навіть деякі вправи із самодопомоги можуть стати для них тригером. Тож учителям під час підготовки до уроків варто:
✍️ пам’ятати, що лімбічна система дитини є чутливою до навантажень;
✍️ врахувати, що травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять;
✍️ передивитися всі відео, які плануєте демонструвати, аби перевірити, чи немає там речей, які можуть бути тригерами;
✍️ стежити, щоб пропорції людей на зображеннях були гармонійними та цілісними;
✍️ не використовувати бенгальські вогні, повітряні кульки, оригамі, макети, звуки літака.
А у стресових ситуаціях — використовувати спеціальні практики.
Більше порад щодо травмачутливості для вчителів, батьків і опікунів є у посібнику від МОН і психологині Світлани Ройз: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2024/11/22/svitlana-royz-rekomendatsiyi-04-12-2024.pdf