Проекти учнів

Шановні друзі!

Добігає до кінця наш web-квест. Безмежно дякую Вам за участь! Маю надію, що беручи участь у web-квесті, ви зрозуміли навіщо нам, сьогоднішнім українцям, пам'ятати Голокост? Так, для того, щоб ми у своїй подальшій історії доклали всіх зусиль для неповторення подібної жахливої трагедії.

Адже, зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень - Голокост. Поволі відходить страх… Пам’ять поступово заспокоюється… Натомість виникає переживання, що невдовзі все це стане "історією", тобто перестане бути безпрецедентним актом знищення мільйонів невинних людей. Тому, треба пам'ятати тих, хто був невинно вбитий. Тих, хто рятував їх. Тих, хто звільнював їх. Тих, хто вбивав їх, і тих, хто допомагав убивцям. Ми маємо це пам'ятати, щоб це більше ніколи не повторилося. Ніколи знову!

Німецький публіцист і соціолог єврейського походження Ойґен Коґон, який шість років був в’язнем нацистського концентраційного табору Бухенвальд і лише дивом уник смерті, якось зауважив: "Ті, хто не побував у пеклі, не бажають нічого про нього знати. Всі прагнуть до раю…". Чому ж тоді рай для людства поки що недосяжний, а пекло час від часу повторюється? Мабуть, тому, що про пекло на землі – варто знати і пам'ятати, аби воно не повторилося в майбутньому, адже пам'ять – то є наша совість.

"Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не стали жертвами,

катами чи байдужими спостерігачами".

І.Бауер