Голокост - систематичне переслідування і знищення нацистами та їх союзниками значної частини єврейського населення Європи (приблизно 6 мільйонів осіб) у нацистській Німеччині та на окупованих нею територіях, що тривало фактично в 1933–1945 рр. (в планах нацистів - “остаточне вирішення єврейського питання”).
В більш широкому розумінні Голокост - систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Серед них були роми, люди з інвалідністю, безнадійно хворі, комуністи, соціалісти, Свідки Єгови.
"Не всі жертви були євреями, але всі євреї були жертвами нацизму".
Елі Візель.
Термін "Голокост" походить від англійського Holocaust і від грецького ὁλόκαυστον та складається з двох частин (holos), що означає "випалений", або "спалений повністю" та (kaustos), що означає "жертвоприношення" (в контексі ритуальне).
Вперше цей термін використав майбутній лауреат Нобелівської премії миру письменник Елі Візель як символ газових камер і крематоріїв, таборів знищення. Це було не просто вбивство великої кількості людей, але й спроба знищити націю як таку. Виправданням геноциду стали расові теорії нацистів: євреї були оголошені "антирасою", "недолюдинами".
Євреї частіше вживають слово "Шоа" (שׁוֹאָה - лихо, Катастрофа), під яким розуміють нацистську політику знищення саме єврейського етносу та її наслідки. Цей термін запровадив у 1942 році єрусалимський історик Бен-Ціон Дінур, використовавши термін "Шоа" стосовно винищення європейського єврейства і назвав цю трагедію "Катастрофою", підкреслюючи її унікальність.
Генеральна Асамблея ООН проголосила 27 січня, день визволення Освенцима (біля якого знаходився один із найбільших нацистських концтаборів, що існував із кінця травня 1940 до січня 1945 року - Аушвіц), Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Весь світ вшановує пам'ять жертв геноциду євреїв, ромів та всіх тих, хто був знищений, спалений у печах, став жертвами звірячих медичних експериментів.