Лабораторії
Спочатку свого існування до 1959 року кафедра розміщувалась у будинку колишнього гуртожитку Київського авіаційного інституту по вул. Польовій.
У 1962 р. на території теперішнього корпусу № 11 було побудована науково-дослідна лабораторія з 2 аеродинамічними трубами. У 1968 р була побудована ще одна аеродинамічна труба для вивчення диффузорних течій і напівобмежених струменевих течій.
З 1964 року кафедра спочатку працювала у гуртожитку № 4, а згодом у корпусі № 5. Навчальні труби знаходились у корпусі № 3.
У 1971 р. почалося робоче проектування аеродинамічного комплексу (м. Харків, Гіпрондіавіапром), у вересні 1972 р. було розпочато будівництво корпусу аеродинаміки. Багато зусиль для дострокового будівництва аеродинамічного корпусу доклав проректор з капітального будівництва Іванусь Любомир Мирославович.
Вибір технічних характеристик і проектування замкненого контуру аеродинамічної труби з малими дозвуковими швидкостями ТАД-1 проводився Ударцевим Є.П. у тісному співробітництві з ЦАГІ. Аеродинамічний розрахунок контуру проводив Лазнюк П.С.
Вибір технічних характеристик і схеми аеродинамічного контуру незамкненої труби ТАД-2 виконано Ударцевим Є.П.
Труба побудована для дослідження ПС на етапах зльоту та посадки, аеродинаміки будівельних конструкцій і споруд. В подальшому використовувалась для аеродинамічних досліджень в аерозольних потоках обледеніння й визначення аеродинамічних характеристик повітряних суден. Розрахунок аеродинамічного контуру ТАД-2 вперше виконав студент-дипломник Горбацевич О.І.
Питаннями проектування труб у ГіпроНДІавіапромі (м. Харків) і в Укрпроектстальконструкції (м. Київ), а також постачанням металу й обладнання займалися інженери кафедри Філоненко М.І. і Поїзд П.П.
Аеродинамічна труба ТАД-1 – це унікальна експериментальна база для дослідження аеродинамічних характеристик літаків скороченого злету і посадки, а також дослідження ширяючого польоту екранопланів.
Робоче проектування електромашинного залу і корпусу аеродинаміки виконано Державним НДІ «Авіапром». На початковому етапі створення аеродинамічного комплексу наукове керівництво проектних і будівельно-монтажних робіт від кафедри здійснював доцент, с.н.с. Ударцев Є.П.
При розширенні обсягу робіт зав. кафедри Мхитарян А.М. збільшував кількість співробітників, що займалися питаннями спорудження аеродинамічного комплексу. З березня 1976 року цю групу співробітників очолив запрошений з АНТК «Антонов» к.т.н. Павловський Р.М., який мав досвід спорудження промислової аеродинамічної труби АТ-1 АНТК «Антонов». Під його науковим та організаційним керівництвом проводилося проектування робочих ділянок і нестандартизованого технологічного устаткування аеродинамічних труб ТАД-1 і ТАД-2, завершення будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, експериментальних аеродинамічних досліджень.
До складу комплексу входять:
4-поверховий корпус аеродинаміки (к. № 9), призначений для проведення навчальних занять, розміщення навчальних аеродинамічних лабораторій, наукових груп за напрямками досліджень. Корпус введено в експлуатацію в 1975 р.;
2-поверховий електромашинний зал, у якому встановлені приводні електродвигуни аеротруби ТАД-1, тиристорні перетворювачі, трансформаторна підстанція потужністю 2х4000 кВт, контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;
велика аеродинамічна труба замкненого типу ТАД-1 для дослідження злітно-посадкових характеристик літаків та вивчення особливостей ширяючого польоту з розмірами робочої частини 4х4х10,5 м і розрахунковою швидкістю до 72,5 м/с;
аеродинамічна аерозольна труба прямоточного типу ТАД-2 для аерофізичних досліджень та досліджень об’єктів будівництва з розмірами робочої частини 4х2,5х5,5 м з максимальною швидкістю потоку 42м/с;
заглушена шумова барокамера з корисним об’ємом 640 м3;
ревербераційні акустичні камери.
У грудні 1979 року здійснено перший пуск аеротруби ТАД-2, яка на даний час обладнана:
щілинними стінками робочої частини;
поворотним колом, що забезпечує поворот моделі в робочій частині на 360о;
стулками вентиляторної установки для регулювання швидкості потоку;
хонейкомбом;
3-ступіневим координатником з дистанційним керуванням;
двома аерозольними установками для створення дрібнокрапельного (обледеніння) та крупнокрапельного (зливові опади) аерозольних потоків, що включають пристрої розпилювання, системи підготовки води, систему підготовки осушеного і стислого повітря, пульт дистанційного керування та контролю параметрів роботи;
6-компонентними електротензометричними аеродинамічними вагами;
системою автоматизованого управління, збирання та обробки результатів вагових випробувань моделей на базі ПЕОМ.
В аеродинамічній трубі ТАД-2 з часу її пуску виконано велику кількість різноманітних експериментальних досліджень.
Доведення аеродинамічних труб ТАД-1 та ТАД-2 до робочого стану проведено Р.М. Павловським., Лазнюком П.С., Притулою О.Д.
Виготовляли різноманітні деталі та складали обладнання для аеродинамічних експериментальних досліджень штатні висококваліфіковані робочі майстерні НДЛ‑10 Лузан І.М., Гур’янов І.С., Вовк С.В., Колесов В.Ф., Дядечків М.Д. та інші.
