Спочатку свого існування до 1959 року кафедра розміщувалась у будинку колишнього гуртожитку Київського авіаційного інституту по вул. Польовій.
У 1962 р. на території теперішнього корпусу № 11 було побудована науково-дослідна лабораторія з 2 аеродинамічними трубами. У 1968 р була побудована ще одна аеродинамічна труба для вивчення диффузорних течій і напівобмежених струменевих течій.
З 1964 року кафедра спочатку працювала у гуртожитку № 4, а згодом у корпусі № 5. Навчальні труби знаходились у корпусі № 3.
У 1971 р. почалося робоче проектування аеродинамічного комплексу (м. Харків, Гіпрондіавіапром), у вересні 1972 р. було розпочато будівництво корпусу аеродинаміки. Багато зусиль для дострокового будівництва аеродинамічного корпусу доклав проректор з капітального будівництва Іванусь Любомир Мирославович.
При розширенні обсягу робіт зав. кафедри Мхитарян А.М. збільшував кількість співробітників, що займалися питаннями спорудження аеродинамічного комплексу. З березня 1976 року цю групу співробітників очолив запрошений з АНТК «Антонов» к.т.н. Павловський Р.М., який мав досвід спорудження промислової аеродинамічної труби АТ-1 АНТК «Антонов». Під його науковим та організаційним керівництвом проводилося проектування робочих ділянок і нестандартизованого технологічного устаткування аеродинамічних труб ТАД-1 і ТАД-2, завершення будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, експериментальних аеродинамічних досліджень.
Чотирьох поверховий корпус аеродинаміки (к. № 9), призначений для проведення навчальних занять, розміщення навчальних аеродинамічних лабораторій, наукових груп за напрямками досліджень, майстерень для виготовлення і ремонту аеродинамічних моделей, демонстраційного обладнання а також інших робіт повязанных з обслуговуванням аеродинамічних труб. Корпус введено в експлуатацію в 1975 р.;
Кафедра аеродинаміки і безпеки польотів літальних апаратів має аеродинамічну лабораторію в якій знаходяться три аеродинамічні труби, прямоточна УТАД-1 і димогенна труба (ауд. 9.101) та УТАД-2 замкнутого типу (ауд. 9.102) сертифікована як еталон.
Всі аеродинамічні труби в лабораторії мають основне призначення - для проведення демонстраційних опитів і лабораторних робіт.
У даний час аеродинамічна труба УТАД -2 використовується ще і в наукових цілях співробітниками науково-дослідної частини НАУ.
Загальний вигляд робочої частини аеродинамічної труби УТАД-2 НАУ з 3-компонентними вагами АВМК(т)
УТАД-2 являє собою замкнену атмосферну аеродинамічну трубу з відкритою робочою частиною еліптичного перетину. У ній проводяться учбові лабораторні заняття за курсами аеродинаміки і динаміки польоту, а також наукові дослідження та метрологічна атестація анеморумбометрів. УТАД-2 використовується також для методичних задач: відпрацювання експериментальних установок, задач випробувань та обробки даних, які надалі упроваджуються на аеродинамічній трубі ТАД-2.