Історія розвитку

Свій відлік історія центру редакційно-видавничої діяльності веде із серпня 1999 року, коли редакційно-видавничий відділ при комп’ютерно-інформаційному центрі виділено в редакційно-видавничий відділ Миколаївського обласного інституту вдосконалення вчителів.


Але цьому передувала низка важливих доленосних віх життєтворення редакційно-видавничого відділу. На початку 90-х рр. молода незалежна самостійна держава Україна утверджувалася у світовому співтоваристві, розбудовувала всі галузі: промисловість, сільське господарство, науку, освіту, культуру тощо. У цей час практикувався обмін між державами спеціалістами різних напрямів діяльності.

Такий спеціаліст-волонтер працював і в нашому інституті – Стівен Цабель, Німеччина  (наказ  від 13.11.1995   № 44-Л – із 01.11.1995 до 31.08.1996).

За договором по обміну  спеціалістами у 1993 році інститут отримав гуманітарну допомогу – ксерокопіювальний апарат «Canon» та різограф «RISO TR 1510», що й послужило поштовхом до започаткування видавничої справи в інституті.


У жовтні 1994 р. прийшла на посаду методиста Кіпер Тамара Василівна, інженер за фахом, яка й почала освоювати нову справу. Під отриману техніку виділили окреме приміщення – кабінет № 9 на ІІ поверсі будівлі по вул. Адміральській, 4-а, поряд із приймальнею.


Гордістю повнилися працівники інституту, бо хоч і малою була пропускна спроможність техніки, проте продукція, що видавалася, мала більш охайний вигляд, як та, що множилася з 50-х рр. до цього періоду на ротаторі. У основному це були методичні листи з глибоким аналізом позитиву та рекомендаціями щодо розв’язання проблем педагогів області з організації навчально-виховного процесу з предметів, у групах продовженого дня (на перспективу – школах повного дня) – і опікувалася цим лаборант-ротаторщиця Панкова Людмила Петрівна.


Надія Дмитрівна Колосовська (директор Миколаївського обласного інституту вдосконалення вчителів із травня 1993 р.) – творчий будівничий освітньої галузі самостійної, року народження 1991, незалежної України – як ніхто розуміла важливість методичної роботи з педагогічними кадрами області, але розуміла й те, що без науки поступ уперед неможливий.


Для забезпечення освітян області матеріалами науково-методичного спрямування у 1996 році вперше видається журнал «Вересень». 


Збільшувався обсяг роботи, з’явилися багато нових матеріалів, досліджень, що вимагало нагального розширення видавничої діяльності.


У серпні 1999 р. у зв’язку з утворенням нового структурного підрозділу його завідуючим призначено Ніколенка Сергія Павловича, методистом – Крячко Тетяну Павлівну, коректором – Андреєва Дмитра Володимировича, оператором ЕОМ – Пономаренка Владислава Анатолійовича.

Ознаменований цей період започаткуванням випуску Краєзнавчого альманаху, перше число якого побачило світ у 2001 році. 


Щорічно наростав випуск матеріалів (як кількості їх найменувань, так і примірників). Якщо у 1999 році їх було 4, у 2000 – уже 15 найменувань, 2001 – 20, 2002 – 7.

У 2002 році на посаді завідуючих змінили один одного Возіян Станіслав Володимирович та Гончаров Андрій Олександрович.


Із лютого 2003 року відділ редакційно-видавничої діяльності очолила Беженар Раїса Іванівна. Методистами на той час працювали Ткаченко Неоніла Андріївна, Бойченко Валерій Петрович, коректорську справу освоювала Гришак Олена Леонідівна, операторами різо-копіювальної техніки були Топоркова Тетяна Анатоліївна та Козакова Юлія Михайлівна.

Новий час вимагав нових підходів до додрукарської підготовки, естетики оформлення та якості поліграфії, тому йшов активний процес як вивчення теорії питання, так і набуття практичних навичок, тому що ніхто із працюючих не був фахівцем-поліграфістом.


Збільшувалися обсяги друкованої продукції. Так, у 2003 р. зроблено комп’ютер-ний набір, зверстано, вичитано та видано 59 найменувань навчально-методичних рекомендацій, збірників, 4 числа журналу «Вересень» та 2 – Краєзнавчого альманаху; організовано роботу щодо координації зусиль відділу та установ, навчальних закладів, торгівельних, технічних фірм і підприємств по обслуговуванню видавничої справи, поліпшенню якості друкованих матеріалів. Налагоджено зв’язки з підприємствами «Парус», «Інвар», «Інтергалс», «Canon», «Атол», друкарською майстернею «Репрографія», оптовою біржею, видавничим відділом УГМТУ, редакціями щотижневика «Відкритий урок», «Рідне Прибужжя», журналу «Новый век» тощо.

У цьому ж році матеріальна база відділу поповнилася настільним шаблевим різаком із різом 20 арк. та замінено принтер.


Проте злободенними залишалися питання дотримання плану і ритмічності подачі та додрукарська обробка матеріалів, низька якість виготовленої продукції: друк на газетці, дуже тонкій та неприглядного сірого кольору, відсутність силового степлера, зношеність отриманої у 1994 році ксерокопіювальної техніки.

Вирішення названих проблем сприяло обслуговуванню в наступні роки всіх заходів міжнародного, всеукраїнського, обласного рівнів (конкурсів, свят, олімпіад, семінарів, нарад, науково-практичних конференцій, форумів тощо). Суттєво зріс обсяг видань і складав 62–70 найменувань, загальним тиражем 17–19 тис. примірників.

Тематика всіх періодичних, планових та позапланових видань максимально узгоджена з державними та обласними програмами та іншими нормативно-інструктивними документами в галузі освіти.


Із призначенням на посаду директора Огренич Надії Миколаївни відбулися ротаційні кадрові зміни, що носили як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. У 2004 році прийнято Закон України «Про мови», яким декларовано українську мову як загальнодержавну. Цей період означений переходом на ведення всього справочинства українською мовою. Сама за освітою філолог, новопризначений директор усвідомлювала всю важливість володіння працівниками установи та веденя ними документації українською мовою. Тому відділ редакційно-видавничої діяльності було підсилено ще одним методистом. На цю посаду прийшла Ларіонова Євгенія Олегівна, глибокоосвічена, грамотна, з досконалим володінням мови та відчуттям стилю, умінням працювати на комп’ютері. За роки роботи вона стала незамінним редактором, літературним коректором, завжди готова прийти на допомогу навіть там, де закінчувалися межі її посадових обов’язків.


На посаді технічного коректора Гришак Олену Леонідівну змінила Кінах (Афанасієва) Ганна Валентинівна, молода, без досвіду роботи не тільки у видавничій діяльності, а й із комп’ютером, але амбіційна, сповнена ентузіазму і бажання оволодіти новою для неї справою. Дуже швидко Ганна Валентинівна освоїлася, самоосвітою та за допомогою стажування в ПП Шамрай, ПП Негреєв, друкарській майстерні «Репрографія» надолужила свої знання і закріпила їх у практичній роботі.

Операторами ксеро-різокопіювальної техніки з виконанням функцій друкарів у цей час працювали Коваль Алла Леонідівна, Дмитроченко (Шмуля) Маргарита Олегівна. Перевантаженість, збільшення обсягів друкованих видань, підвищення її якості, розширення парку техніки, яку потрібно було освоювати, призводило до плинності кадрів.


Проте у 2004–2005 рр. намітилася позитивна тенденція до збільшення частки видань:


Безцінним надбанням краєзнавців стала книга для читання з краєзнавства «Миколаївщина в історії України» у двох частинах, укладачем якої був В. П. Бойченко, методист лабораторії оперативної науково-педагогічної інформації, поет, перекладач, лауреат премій імені Миколи Аркаса, імені Павла Тичини, Всеукраїнської премії імені Олександра Олеся, а допомагали з набором, літературним та технічним коректуванням, макетуванням, скануванням усі без винятку працівники лабораторії.

Ще одна збірка дитячих досліджень, розвідок, творів, віршів «Державу не твориться в будучині, державу будується нині…» до сторіччя від дня народження поета-громадянина Олега Ольжича, укладачами якої були Матіюк Микола Георгійович, директор Миколаївської ЗОШ I–III ступенів № 1 імені Олега Ольжича та Беженар Раїса Іванівна, підготовлена та вийшла друком у лабораторії.


До початку комп’ютеризації шкіл та доступу до мережі Інтернет лабораторія укладала і видавала щорічні анотовані «Каталоги видавничої продукції» (Беженар Р. І., Ларіонова Є. О., Кінах Г. В.).

За ініціативи Н. М. Огренич відроджено традицію глибокого аналізу стану викладання та виховання в загальноосвітніх навчальних закладах області через видання збірки методичних листів «Шлях удосконалення викладання базових навчальних дисциплін» (у двох частинах) та надання районній ланці методистами МОІППО рекомендацій щодо проведення серпневих педагогічних конференцій і нарад, організації методичної роботи, успішного початку нового навчального року, використання інноваційних технологій у навчально-вихованому процесі.


Новий зміст освіти, нові політичні та економічні реалії освітньої політики змусили перебудувати інформаційну систему і зміст роботи структурного підрозділу, котрий було підпорядковано безпосередньо директору, а в березні 2005 року перейменовано в лабораторію оперативної науково-педагогічної інформації.

Відповідно до цілей лабораторії пріоритетними напрямами її діяльності в майбутньому стали: систематичне, своєчасне забезпечення освітян Миколаївщини друкованою продукцією, що б містила інформацію науково-теоретичного, методичного характеру, узагальнення перспективного передового педагогічного досвіду, упровадження інформаційних технологій в освітні заклади; індивідуальна робота з авторами по тематичній добірці матеріалів до періодичних видань «Вересень» і Краєзнавчого альманаху; літературні редагування та технічна корекція видань; тиражування та брошурування екземплярів; координація зусиль установ, навчальних закладів, торговельних, технічних фірм і підприємств по обслуговуванню видавничої справи, поліпшенню якості інформації та поліграфії.

Вирішення цих завдань вимагало поліпшення матеріальної бази, тому у 2005 році лабораторію поповнено новим ксероксом «Panasonic» на заміну попередньому «Canon», який виробив свій ресурс, проведено капітальний ремонт різографа TR 1510, що експлуатувався майже 12 років тільки на техобслуговуванні, придбано новий комп’ютер, чорно-білий лазерний принтер «Cuorasera» та малопотужний кольоровий струйний принтер «Lexmark».


Поліпшенню якості друкованих видань сприяло укріплення матеріальної бази в наступні роки, зокрема у 2006–2007 роках придбано бігувальну, термоклейову машини, великий різак-гільотину, ламінатор, цифровий дублікатор А3 формату Duplo 430-e, кольорові лазерні принтери HP А4 формату та OKI А3 формату, силовий степлер HD 23 L 17.


Приділялася увага укріпленню матеріальної бази лабораторії редагування та видавничої діяльності (нову назву лабораторія оперативної науково-педагогічної інформації одержала після реорганізації інституту в жовтні 2010 року) і за часів директора МОІППО Старєвої Анни Михайлівни. Так, у травні 2012 року за її ініціативи та сприяння Миколаївської облдержадміністрації у лабораторію придбано багатофункціональні пристрої «Minolta bizhub 220» (кольоровий) та «Minolta bizhub 283» (чорно-білий).

 

Значний стрибок у розвитку лабораторія здійснила з 2017 року, коли завдяки ентузіазму працівників лабораторії та фінансовій підтримці директора Шуляра Василя Івановича, який активно займається пошуками спонсорів, було придбано нову техніку для покращення видавничої справи Інституту:

 

Приємною новиною до 80-річчя Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в рамках міжнародного проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» (а Інститут є одним із найактивніших учасників проєкту) стала подія отримання першої частини грантової підтримки у вигляді багатофукціональних пристроїв для друку методичних, тренінгових, роздаткових та інших матеріалів, які використовуватимуться під час викладання оновлених навчальних програм із інтеграції інфомедійної грамотності в рамках курсів підвищення кваліфікації з різних предметів та дисциплін.

 

За роки діяльності лабораторії також значно поліпшено якість видавничої продукції МОІППО шляхом дотримання норм та правил українського правопису під час додрукарської та друкарської обробок матеріалів, що подаються до видання (за чим слідкують методисти лабораторії, які займаються вичиткою та редагуванням поданих матеріалів), забезпечення плановості й ритмічності видавничої діяльності, придбання відповідної техніки для завершеного циклу робіт із тиражування продукції, сучасних різнопланових видів витратників тощо.

У перспективі планується опанування такими видами робіт, як виготовлення твердої обкладинки, сублімація (для виготовлення рекламної та сувенірної продукції), тиснення тощо.


У 2022 році лабораторію реорганізовано в центр редакційно-видавничої діяльності на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. 


Найбільша цінність і гордість центру редакційно-видавничої діяльності в усі роки функціонування – його працівники, які вкладають усі свої знання, сили, душу й серце у справу, якою займаються, професіонали, які постійно прагнуть досягти найвищих висот.


Нині видавничою справою в інституті опікуються: Улиско Катерина Миколаївна, завідувач центру; Антонова Аріна Юріївна, Білошапка Світлана Григорівна, Дерманська Надія Михайлівна, Ландер Мая Анатоліївна, методисти; Іванова Яна Іванівна оператор копіювальної техніки, Шатура Ірина, друкар.