До відома учнів та батьків

Контакти, куди ви можете  анонімно звернутися за допомогою:

Національна дитяча гаряча лінія 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних), 116111 (безкоштовно з мобільних);

Безкоштовна цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства – 15- 47;

Безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116-123.

Актуально!

“Дізнайся про свою силу”: МОЗ України та телеканал "ПЛЮСПЛЮС" запустили ролик для дітей ПЕРЕГЛЯНУТИ

      Шановні випускники!

Ви стоїте перед важливим життєвим вибором – вибором професії. Краще пізнати себе, та професійно визначитися вам допоможуть онлайн тести за посиланнями:

Тест професійного особистісного  типу Голланда -https://psytests.org/profession/hollandA.html

Комунікативні  і організаторські схильності  КОС - https://psytests.org/profession/kos1.html

Тест орієнтаційного  стилю  професійного спілкування-https://psytests.org/profession/ospo.html

Методика «Якоря кар'єри» Шейна – https://psytests.org/profession/anchors.html

Диференційно-діагностичне  опитування ДДО - https://psytests.org/profession/ddo.html

Методика «Карта інтересів» Голомштока – https://psytests.org/profession/mapG.html

Орієнтовано –діагностична анкета інтересів –https://psytests.org/profession/mapK.html

Методика «Профіль» - https://psytests.org/profession/profile.html

Методика «Структура інтересів» Хеннінга -        https://psytests.org/profession/henning.html

Визначення  професійних переваг Йовайші - https://psytests.org/profession/yovayshi.html 

Психологічні поради: Як підготуватися до здачі ЗНО

Задовго до ЗНО

• Спочатку підготуй місце для занять. Забери зі столі усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки тощо;

• Можна доповнити інтер’єр кімнати жовтим та фіолетовим кольорами, оскільки вони підвищують розумову активність. НЕ потрібно перефарбовувати стіни, а достатньо картини, занавіски, серветки, лампи, тощо. Також цікаво зауважити, що за твердженням вчених запах лимону у вашій кімнаті підвищує розумову працездатність на 20%.

• Склади план своєї роботи. Перед тим визнач - Хто ти є ? - сова чи жайворонок. Склади план занять на кожен день. Важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: « Я займаюся чи готуюсь» , а « Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;

• Починай із найважчого, але посильного. Легше і приємніше залишай на після обіду

• Змінюй заняття із відпочинком. Психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв. Максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи. Тривалість перерв у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв. У другій половині дня тривалість кожної наступної перерви збільшуйте на 5 хв. Не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час. . 

• Тренуйся щоденно робити тести. Роби це із секундоміром.

• Не потрібно заучувати напам’ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай. 

• Регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хвилин, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього.

• Займайся самонавіюванням, При всій свій простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюй про себе . Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д. , я напишу добре тестування.

День перед здачею ЗНО

Багато хто вважає,  щоб повністю підготуватися до іспитів бракує одного дня. Це невірно. Вже після обіду важливо припинити готуватися, здійснити прогулянку на свіжому повітрі, прийняти душ, підготувати одяг, документи, інші необхідні речі. 

У день ЗНО

• Будь зконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник. 

• Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати  відповідь , двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.

• Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся. 

• Пропускай! Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися. 

• Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях  до помилок. 

• Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забудь про попереднє.

• Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали. 

• Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності. 

• Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.

• Вгадуй. Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням допоможе тобі.

2. Поради батькам

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" 

Короновірус: як говорити з дітьми

Інформаційне поле перевантажено новинами і зведеннями про новий вірус. КОРОНОВІРУС, ПАНДЕМІЯ, ЕПІДЕМІЯ, ВАКЦИНА - набір нових слів для дітей, які вони чують від дорослих або з новин, але не можуть зрозуміти. При цьому діти відчувають атмосферу напруги, неспокою і тривоги.

Діти обмінюються міркуваннями про хвороби між собою, будують припущення, передають те, що чують так, як самі це розуміють - і так народжуються міфи навколо того, що відбувається.

Щоб не допустити необгрунтованого страху дитини і не залишити її наодинці зі своїми здогадками, поговоріть з дитиною і самі надайте їй вичерпну інформацію.

У розмові з дитиною варто не забувати про наступні правила:

Говоріть з дитиною на рівні її віку, не потрібно використовувати незрозумілі для неї терміни і приводити статистику хворих в різних країнах.

Якщо ви самі налякані, ви не зможете заспокоїти дитину. Діти дуже чутливі до емоційного стану своїх батьків, тому перш за все необхідно опрацювати власну тривогу. Напружена і стресова ситуація в родині впливає на психологічний стан дитини.

Для початку з'ясуйте, що вона уже знає про коронавірус, які у неї є уявлення про цю хворобу і про її поширення. Якщо дитина вже налякана, не варто знецінювати її почуття і говорити, що нічого страшного не відбувається. Слід проговорити, що небезпека є, але вона перебільшена. Розкажіть, що таке вірус, які вони бувають, як передаються. Згадайте, що подібне вже не раз відбувалося в нашій історії, і це закінчувалося. Наведіть дитині старшого віку ці приклади, можна разом вивчити історію таких подій. Обговоріть запобіжні заходи, яких правил варто дотримуватися, щоб убезпечити себе та інших людей. Не залякуйте дитину і намагайтеся не фарбувати емоційно будь-які факти, поясніть, що профілактика може допомогти вберегти себе.

Промовляючи правила, можна зробити з них ритуали. Наприклад, мити руки, приспівуючи вашу улюблену пісню, писати один одному смс-нагадування про дезінфекцію рук за допомогою смайла, надягаючи маски, «перетворюватися» з дитиною в ніндзю. Перетворюючи такі дії в ігрові ситуації, ви знижуєте тривогу дитини, а також вписуєте ці необхідні зараз запобіжні заходи як щось буденне, що не викликає асоціації з хворобою і панікою.

Для зовсім маленьких дітей в інтернеті вже є ілюстрації, які розкажуть діткам на доступному для них рівні, як можна заразитися і які заходи необхідно вживати, як бути обережними.

Пам'ятайте, що в першу чергу, вам необхідно бути в ресурсному стані самому і не піддаватися паніці.

Мільйони людей по всьому світу змінили звичний спосіб життя, щоб запобігти поширенню епідемії коронавірусу. Закриті кафе, ресторани, торгові центри, театри. Лікарі наполегливо радять залишатися в самоізоляції та контактувати з оточуючими лише за гострої необхідності.

Як коронавірус впливає на психіку

Сам собою — ніяк. Коронавірус — сильний стресовий подразник, який посилює існуючі неврози, іпохондрію, параноїдальну поведінку. Нічого нового, крім того, що у людини вже є в голові, коронавірус не викликає. Динаміка перебігу цих неврозів залежить від того, наскільки житлові умови людини та її темперамент відповідають вимогам самоізоляції.

Якщо спиратися на прогнозовану динаміку розвитку епідемії в Європі, у нас істеричні настрої почнуть зростати приблизно за два тижні. Розбалувана пострадянська ментальність українців вже втратила навички виживання за будь-яких обставин, але ще не набула європейського рівня самодисципліни та взаємопідтримки. Особливо це стосується підтримки громадянами урядів своїх країн і довіри до них.

Як впоратися з почуттями небезпеки, невизначеності та тимчасовим обмеженням свободи

Почуття невизначеності базується на традиційній недовірі українців до будь-якої влади. Щойно влада починає запевняти, що все добре, одразу починається паніка. Це наша національна особливість. Єдина порада у цій ситуації — не шукати визначеності довкола, а займатися будь-якою фізичною діяльністю, результати якої можна чітко визначити.

Почуття небезпеки — більш серйозне базове явище. Наприклад, на війні перші три дні кожному солдату здається, що всі кулі та снаряди летять особисто в нього. Із часом масштаб реальної небезпеки стає зрозумілим. Зараз подібна ситуація — фактори ризику і запобіжні засоби прості та зрозумілі. Для тверезої оцінки ситуації потрібен час.

Обмеження свободи — явище, з яким вперше зіткнулося покоління людей, які виросли або навіть народилися в умовах свободи. Вони її не цінували, однак виявилося, що обставини можуть швидко змінитися. Молодь буде нервувати. Для старших людей це певна незручність, але не психологічна травма — вони «і не таке бачили».

Як відволіктися і перезагрузитися, коли кінотеатри, бари та ресторани зачинені

Найкраще, що можна зробити на карантині, — навести лад у власній голові. Невротична сучасна людина панічно боїться залишатися сама. Її навчили, що це погано, що єдиний критерій якості життя — похвали інших. В результаті багато людей порожні всередині. Саме час спробувати це змінити.

Як втримати вдома літніх батьків, які не хочуть дотримуватись ізоляції

Літні люди не можуть змінити свою звичну поведінку. Такі прохання, на їхню думку, означають, що вони вже ні на що не здатні, майже інваліди. Подібні обмеження для них — психологічна травма. Їх потрібно попереджати, пояснювати, просити, але не забороняти. Якщо на їхньому маршруті немає очевидних ризиків, нехай ідуть. Стреси знижують імунітет, який зараз має бути сильним.

Як не стати панічним скуповувачем гречки та туалетного паперу

Купівельні сплески — це прояв архаїчної поведінки, фетишизму. Люди купують речі, підсвідомо вважаючи, що вони захистять їх як амулети. Психологія шопінгу базується на цьому ж. Чим менш впевнена в собі людина, тим більше вона хоче купити собі впевненості. Зараз маємо справу зі сплеском істероїдної поведінки.

Чому може навчити пандемія

Ми можемо навчитися розрізняти небезпеку, загрозу і ризик. Небезпека — це те, що ви бачите на власні очі, що насувається на вас просто зараз. Небезпека завжди говорить про очевидне.

Загроза — це ймовірність небезпеки. При загрозі ви володієте ситуацією, можете віддалитися або наблизитися, не дати загрозі перетворитися на небезпеку. Загрози — це можливість потренуватися.

Ризик повʼязаний з вашою особистою поведінкою. Ви можете визначати, яким він буде — більшим або меншим.

Ці поняття треба розрізняти, щоб не стати жертвою маніпуляцій і залякувань з боку ЗМІ чи оточуючих

Дихальні практики,  як метод самодопомоги при нападах сильної тривоги

Тривога – передчуття небезпеки чи негативних подій. В умовах повномасштабної війни в такому емоційному стані перебуває більшість українців, і часто протягом тривалого часу – дні, тижні, місяці. Звісно, що це впливає і на фізичний стан людини.

Під час нападу сильної тривоги людина може відчувати утруднене дихання, часткову втрату координації, пітливість і т. д.

Однією з найефективніших методик самодопомоги під час сильної тривоги, страху або паніки є техніка ритмічного дихання. Як виконати вправу, щоб вона допомогла?

🔹Сядьте прямо, поставивши обидві ступні на підлогу. Руки можна покласти на коліна. Голову тримайте прямо, але в розслабленому положенні.

🔹Можете заплющити очі. Зосередьтеся на своєму диханні: слідкуйте за вдихами та видихами. Потім зробіть паузу на 10-20 секунд.

🔹Наступний крок – це сповільнення дихання. Дихайте в такому ритмі: на 4-5 секунді вдих, потім затримуємо дихання на 1 секунду, далі протягом 4-5 секунд – видих. Повторюйте вправу кілька хвилин.

Зверніть увагу: якщо такий темп дихання здається занадто повільним, спробуйте пришвидшити ритм, щоб почуватися комфортно.

🔹Відчувши полегшення, дозвольте диханню повернутися у звичний ритм та повільно відкрийте очі.

При регулярному виконанні цієї або інших практик самодопомоги це дозволить сформувати звичку до автоматичного застосування даних методик у кризових ситуаціях.