Булінг
- це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які
полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у
тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються
стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно
інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна
шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Які ознаки булінгу?
Типовими ознаками
булінгу є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».
Які є види булінгу ?
Виділяють такі види булінгу:
фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?
Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.
Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.
Яка роль відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?
Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:
розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
вживає відповідних заходів реагування;
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.
Яка відповідальність за вчинення булінгу?
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:
Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Інформування батьків та дітей про булінг та протидія йому
Протидія булінгу
Громадська організація "Студена"
Недискримінаційне навчання
Український інститут дослідження екстремізму
Дитяче насилля
Попередження та подолання насильства в дитячому середовищі
Український фонд "Благополуччя дітей"
Вчить дитину захищати себе
Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна"
Протидія насильству в сім'ї та школі
Кампанія проти кібербулінгу
Захист дітей від сексуального насилля в інтернеті
Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання протидії булінгу! Мої безпечні друзі" «My safety friends»
Мобільний додаток для дітей проти БУЛІНГу під назвою «My safety friends» (Мої безпечні друзі) - чат з психологом (в т.ч. анонімний)
Громадська організація "Безпечний світ"
Правоосвітництво, профілактика і протидія булінгу, проведення тренінгів з дитячої безпеки
В умовах воєнного стану необхідно зосередити зусилля на впровадженні в освітню політику чутливих до конфлікту інструментів та перегляд антибулінгових політик, що особливо актуально для закладів освіти, у яких навчаються діти з числа внутрішньо переміщених осіб.
📌Від того, у якій атмосфері перебувають діти, залежить їхній настрій, їхнє здоров’я, їхнє бажання вчитися, приходити до закладу освіти. Безпечна, доброзичлива атмосфера, заснована на довірі й повазі, є найкращою основою, щоб запобігти булінгу (цькуванню) у закладі освіти.
Прояви насильства, зокрема булінгу (цькування), можуть статися внаслідок різних причин. Щоб такі прояви траплялися якомога рідше й не переростали в системне явище, кожен заклад освіти має розробити комплекс заходів для протидії булінгу (цькуванню). Якщо булінг (цькування) все -таки стався, дуже важливо допомогти всім учасникам/учасницям знайти шлях до примирення, щоб вони могли надалі продовжувати навчання в одному колективі.
📕Головне правило – діяти системно, спільно і злагоджено. Навіть найбільш небайдужий учитель/вчителька не зможе подолати проблему булінгу (цькування) самотужки. Це завдання для командної роботи, у якій кожен може зробити свій внесок, щоб його заклад освіти став простором безпеки й поваги як для дітей, так і для вчителів/вчительок.
Прості кроки, які можна зробити для цього:
✔ Частіше практикувати опитування серед учнів щодо відчуття психологічного комфорту в закладі освіти (стосується зокрема й онлайнового середовища закладу, якщо освітній процес відбувається виключно дистанційно).
✔ Спонукати педагогів застосовувати позитивне управління класом – уникати покарань, гучних зауважень, водночас впроваджуючи дуже чіткі правила для спілкування/поведінки під час навчання дистанційно та онлайн-уроків.
✔ Сконцентрувати увагу в роботі з учнями щодо запобігання булінгу безпосередньо на навчальній діяльності. Зокрема, педагоги можуть підбирати навчальні матеріали, з допомогою яких учні могли б навчатися вирішувати міжособистісні конфлікти в мирний спосіб, пропонувати ситуації, у яких учні можуть бути медіаторами при вирішенні конфліктних питань з однокласниками.
✔ Включати до уроків, у навчальний матеріал для самостійного опрацювання чи спільного обговорення елементи соціально-емоційного навчання, серед них розуміння й керування емоціями (зокрема й агресією), емпатія, навички комунікації та вирішення конфліктів.
Докладно про те, з чого розпочати, — в «Абетці для директора».
Джерело:https://www.facebook.com/photo/?fbid=768150785351303&set=a.459882009511517