Урок № 14 Отруєння речовинами, що є хімічною зброєю.
https://naurok.com.ua/otruennya-rechovinami-scho-e-himichnoyu-zbroeyu-309656.html
Відповідно до Конвенції про хімічну зброю від 1993 року, виробництво такої зброї, її накопичення й застосування заборонені. Але в одній лише Сирії війська Асада, які підтримувала росія, скоїли понад 160 атак із застосуванням хімічної зброї. Тому ми маємо знати, як діяти у подібних ситуаціях, — ці знання рятують життя.
За способами дії хімічну зброю поділяють на декілька видів:
Речовини шкірнонаривної дії — іприт. Під вплив таких речовин на людському тілі з’являються болючі пухирі з рідиною, шкіру й слизові пече, можливе осліплення.
Нервово-паралітичні речовини — зарин, зоман. Вони вражають центральну нервову систему людини й унеможливлюють її нормальну роботу.
Отруйні речовини задушливої дії — хлор та фосген. Такі речовини спричиняють задуху, утруднюють дихання.
Загальноотруйні речовини — ціанід. Такі вражають й отруюють одразу декілька систем людського організму.
Речовини психохімічної дії — вони спричиняють тимчасову недієздатність.
Розглянемо вплив основних бойових хімічних речовин і як боротися з його наслідками в кожному окремому випадку.
Якщо ворог використав зарин, — це газ без запаху — тоді першими будуть уражені дихальні шляхи.
Ознаки отруєння зарином: хаотичне скорочення м’язів, надмірне виділення поту, слини та сліз, біль в очах, порушення зору, кашель, пришвидшене дихання, нудота, блювання, біль у животі й запаморочення. Важке отруєння спричиняє втрату свідомості, конвульсії, параліч та зупинку дихання.
Перша допомога: слід покинути місце ураження, зняти одяг, промити очі та тіло водою з милом. Викликати швидку допомогу, оскільки є потреба у додатковому кисні й терміновому введенні антидоту — атропіну. На жаль, в епіцентрі ураження бойової хімічної речовини шансів вижити немає. Менш ніж за хвилину людина втрачає свідомість й помирає у конвульсіях.
Якщо ворог використав фосген, — він має запах прілого сіна або фруктів — то першими також будуть уражені легені.
Ознаки отруєння: через 4-8 годин з’являється сильний кашель, задишка, відчуття печії у горлі, нудота, блювота, набряк легень, на шкірі — мітки, схожі на опіки.
Перша допомога: негайно вийти на свіже повітря, щоб мати доступ до кисню, змінити одяг, змити зі шкіри можливе забруднення, промити очі теплою водою, випити активоване вугілля. Спостерігати за станом протягом 48 годин.
Якщо ворог використав іприт, ви почуєте запах часнику та цибулі.
Ознаки отруєння: руйнація клітин шкіри вже за декілька хвилин після контакту з отрутою, через 6-8 годин — поява великих та болісних пухирів, сльозотеча, слиновиділення, блювота, крововилив і набряк легень.
Перша допомога: покинути місце отруєння, якнайшвидше зняти одяг та знищити його (для цього слід одягнути гумові рукавички), негайно вимити тіло. Для обробки шкіри, одягу й предметів потрібно використовувати розчин хлорного вапна.
Якщо ворог використав ціанід, ви почуєте запах мигдалю у повітрі під час видиху.
Ознаки отруєння:
ранні ознаки — головний біль, запаморочення, нудота, блювота, збудження, тахікардія, підвищення артеріального тиску, прискорене дихання;
пізні — втрата свідомості, кома, судоми, аритмії, брадикардія, набряк легень, порушення й зупинка дихання.
Перша допомога: вийти з місця ураження, звільнитись від верхнього одягу, пити якомога більше води й спричинити блювоту. Викликати швидку для введення антидоту.
Існує низка речовин, які не заведено називати бойовими, але вони теж отруйні для людського організму. Їхній витік може статися поблизу промислових підприємств. Найбільш ймовірними є загрози ураження аміаком, хлором та оксидом азоту. За час війни в Україні уже є випадки попадання снарядів у цистерни з аміаком та оксидом азоту. Розглянемо симптоми отруєння такими речовинами й алгоритм першої допомоги у таких випадках.
Хлор — зеленувато-жовтий газ з різким запахом білизни — спричиняє різкий біль за грудиною, сухий кашель, блювання, задишку, порушення координації рухів і сльозотечу.
Перша допомога при отруєнні хлором: слід покинути зону ураження й намагатися дістатися чистого повітря, зняти забруднений одяг, обмити теплою водою відкриті ділянки шкіри. Очі, рот та ніс треба промити розчином соди (1 чайна ложка на склянку води). Також – щільно вкритися й подихати парами води з 0,5% розчином питної соди протягом 15 хвилин.
Аміак — безколірний газ з різким «нашатирним» запахом — спричиняє сильний кашель й задуху, різь в очах і почервоніння шкіри, ускладнює дихання й прискорює серцебиття.
Якщо сталося отруєння аміаком, постраждалим важливо покинути зону ураження. Далі шкіру, рот і ніс треба промити водою, очі — закапати 30% альбуцидом, ніс — оливковою або вазеліновою олією. Бажано також випити теплого молока з додаванням харчової соди. Уражені ділянки шкіри слід обробляти 5% розчином оцтової або лимонної кислоти. Також — вдягти ватно-марлеву пов’язку, змочену в одному з цих розчинів.
Оксид азоту, що має різкий запах і бурий колір, спричиняє печіння в очах, зниження артеріального тиску, головні болі та важке дихання, запаморочення, а в найгірших випадках — набряк легень.
Постраждалому від отруєння оксидом азоту слід забезпечити доступ до свіжого повітря, зняти одяг і промивати тіло й очі водою упродовж 15 хвилин. Надважливо — пити якомога більше води.
Насамперед — не ігноруйте сигнали повітряної тривоги. А далі:
Уникайте відкритої місцевості.
Якщо ви опинились поблизу зони ураження або в ній, якомога швидше покиньте її.
Виходити із зони ураження слід перпендикулярно до напрямку вітру.
Знайти прихисток можна у найближчому приміщенні або в автомобілі із закритими вікнами.
Якщо неподалік є метро чи облаштоване системами фільтрації й протигазами бомбосховище — прямуйте туди.
Знайдіть можливість декілька днів залишатися у квартирі на верхньому поверсі (вище 3-го), а у випадку викиду аміаку — у підвалі.
Після виходу з отруйної зони зніміть одяг, не торкаючись його зовнішньої поверхні, й одразу його слід випрати.
Промийте великою кількістю води очі й усі уражені ділянки шкіри.
Залишаючись у приміщенні, тримайте вікна й двері щільно зачиненими.
Не виходьте на вулицю до отримання сповіщення про те, що хімічна загроза минула.
Якщо у вашому місті почалася евакуація через хімічну загрозу, зберіть усі необхідні документи, цінності й ліки, зробіть запаси продуктів і питної води.
Далі слід добре вдягнутися — щоб не залишилося відкритих ділянок тіла. Приготуйте й вдягніть ватно-марлеву пов’язку, змочену у 2-5% розчині питної соди (у випадку ураження хлором) або у розчині оцтової чи лимонної кислоти (у випадку ураження аміаком).
Обережно й без паніки вийдіть з будинку. Не біжіть, щоб не прискорювати дихання. Не їжте і не пийте, доки ви на вулиці. Важливо на вулиці також не торкатися жодних предметів.
Якщо ви спостерігаєте у себе чи ваших близьких симптоми хімічного отруєння, негайно зверніться по медичну допомогу!
Бережіть себе!