Урок № 10 Поняття про отруту і отруєння. Причини та способи потрапляння отрути до організму, шляхи її виведення.
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/869
Поняття про отруту та отруєння. Ознаки та перша допомога при отруєнні окисом вуглецю (чадним газом), етиловим бензином та антифризом, метиловим спиртом, пороховими газами, та діхлоретаном. Ознаки та перша допомога при отруєнні їжею, грибами та ягодами. Перша допомога при укусах отруйних змій, комах та павуків. Основи надання першої допомоги при алергійних реакціях. Попередження інфекційних захворювань. Венеричні захворювання та їх профілактика. СНІД. Шляхи зараження, перебіг хвороби. Профілактичні заходи
Навчальні посібники: підручник «Захист Вітчизни» ст.386-410
Поняття про отруту та отруєння
Отруєння - порушення здоров'я (з можливими смертельними наслідками), що виникають унаслідок попадання в організм отруйних речовин.
Існує велика кількість речовин, що можуть спричинити отруєння: кислоти, лікарські препарати, алкоголь і його сурогат (метиловий спирт, дихлоретан тощо), побутовий, вихлопні автомобільні та порохові гази, продукти рослинного походження (гриби, ягоди), речовини тваринного походження (яд змій, комах) та багато інших.
Ступінь отруєння та його наслідки залежать від низки факторів: властивостей і кількості отрути, що потрапила до організму, способу її надходження, тривалості перебування в організмі (часу контакту з отрутою), стану здоров'я людини, деяких інших факторів.
Якщо підозра отруєння, необхідно, перш за усе, з'ясувати тип отрути та шляхи її надходження до організму (через шлунково-кишковий тракт, дихальні шляхи, шкіру, слизові оболонки). Від цього залежать особливості надання першої допомоги. Через дихальні шляхи до організму потрапляють газо- та пароподібні отрути (хлор, бром, аміак, фосген, оксид азоту, окис вуглецю, пари нітробензолу, аніліну порохові гази, інші речовини).
Найбільш поширеним отруєнням цього типу є отруєння окисом вуглецю (чадним газом - СО). Він утворюється після неповного згорання деревини, вугілля, бензину, природного газу, міститься у вихлопних газах автомобілів, порохових газах; олійні будівельні фарби під час висихання також виділяють CO. Потрапляючи до організму, чадний газ з'єднується із гемоглобіном крові й утворює сполуку карбоксигемоглобіну. Вона перешкоджає перенесенню та засвоєнню кисню клітинами організму. Ознаки отруєння: головний біль, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота й блювання, далі сонливість, червоно-багряний колір обличчя, судоми, задуха та ймовірна смерть (від задухи (асфіксії)).
Отруєння речовинами, що потрапили через травний канал, зустрічаються частіше, ніж інші види. Зокрема важко перебігають отруєння алкоголем і його сурогатами (метиловим спиртом (достатньо 7-10 г), антифризом, дихлоретаном). Ознаки отруєння: запах спирту із роту, спочатку збудження нервової системи, потім (із зростанням отруєння) - втрата свідомості, послаблення рефлексів, посиніння шкіри, послаблені пульс і дихання (може статися зупинка дихання). Отруєння сурогатами (метиловий спирт) призводить (за 10-12 годин) до болю в животі, блювання, болю в очах і порушення зору, після чого настає сліпота.
Отруєння можуть виникати у випадку надходження отрути (кислоти, луги, хлорофос, етильований бензин тощо) через шкірні покрови й слизові оболонки. Зокрема під час роботи з етильованим бензином може статися отруєння тетраетилсвинием. Він може потрапити до організму через шкіру, дихальні шляхи, травний канал. Ознаки отруєння: біль у животі, нудота, блювання, слабкість, запаморочення, галюцинації, сповільнений пульс, зниження температури тіла, пригнічення центральної нервової системи і центрів дихання, деякі інші симптоми.
Надання першої допомоги при отруєнні хімічними речовинами
Через дихальні шляхи:
терміново винести (вивести) потерпілого з приміщення;
провести штучне дихання;
дати понюхати нашатирний спирт;
після відновлення дихання покласти потерпілого на спину (ноги вище голови);
прикрити теплою ковдрою;
швидко транспортувати до лікарні.
Через травний канал (якщо потерпілий при свідомості):
промити шлунок (дати випити 4-5 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину пармангонату калію і викликати блювання);
повторити це 2-3 рази (до появи "чистої води") ;
дати сольове проносне (1-2 столові ложки гіркої солі на стакан води);
дати активоване вугілля (із розрахунку 1 пігулка на 10 кг маси тіла потерпілого);
потім давати пити велику кількість теплої рідини (міцний чай, кава).
Через травний канал (якщо потерпілий без свідомості):
покласти на бік або живіт (голова опушена вниз або повернута вбік);
дати вдихати пари нашатирного спирту;
якомога швидше направити до лікарні.
Через шкіру і слизові оболонки:
змити отруйну речовину холодною водою з милом;
змінити одяг (у разі попадання на нього тетраетилсвинцю);
зробити штучне дихання (у разі значного послаблення частоти і глибини дихання).
Харчові отруєння
Харчове отруєння (харчова токсикоінфекція) - отруєння, викликане вживанням недоброякісних продуктів, переважно тваринного походження (м'ясо, риба, ковбасні вироби, м'ясні та рибні консерви, молоко та вироби з нього). Захворювання викликають мікроби та продукти їх життєдіяльності - токсини. М'ясо, риба можуть бути інфіковані за життя тварин, у випадку неправильного приготування їжі (не дотримані умови термічної обробки), внаслідок неправильного або занадто тривалого зберігання харчових продуктів (особливо консервованих).
Найчастіше зустрічається такий вид харчового отруєння як ботулізм - гостре інфекційне захворювання з ураженням нервової системи токсинами, що виділяються спороносною бацилою ботулізму.
Перші ознаки звичайного харчового отруєння: з'являються через 2-4 години після вживання недоброякісної їжі; при ботулізмі - близько доби. Ознаки захворювання: загальна слабкість, запаморочення, здуття живота (за відсутності стула); через добу виникає двоїння в очах, косоокість, параліч м'якого неба (нечіткий голос), порушується ковтання. За умов відсутності медичної допомоги потерпілий через п'ять діб може померти від паралічу дихального центра і серцево-судинної недостатності.
Дуже поширені випадки отруєння грибам. Їх отруйними компонентами грубів є токсини, алкалоїди, сполуки важких металів. Головними причинами отруєння грибами є: вживання отруйних грибів, неправильне приготування умовно їстівних грибів, вживання старих і зіпсованих їстівних грибів, а також грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутацій. Ознаки отруєння: нудота, блювання, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, серцево-судинна недостатність. Біль і нудота повторюються декілька разів через 6-8 годин; смерть може настати через п'ять-десять днів після отруєння.
Надання першої допомоги при харчових отруєннях
промити шлунок (випити 4-5 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину пармангонату калію та викликати блювання);
повторити процедуру;
дати 5-6 пігулок активованого вугілля;
дати теплу підсолену воду (чай, каву);
забезпечити потерпілому спокій (покласти на ліжко, накрити теплою ковдрою, прикласти до рук і ніг грілки);
викликати швидку допомогу або доставити хворого у лікувальний заклад.
Обов'язково треба з ясувати, хто крім потерпілого вживав недоброякісну їжу (отруйні гриби) і терміново провести профілактичні заходи.
Перша допомога при укусах отруйних змій, комах та павуків
На території нашої країни небезпечною може бути гадюка звичайна. Її укус супроводжується больовою реакцією у місці укусу, що розповсюджується на інші ділянки тіла разом із набряком тканин (у тяжких випадках може спостерігатися порушення серцевої діяльності, ураження нирок, запаморочення).
Надання першої допомоги при отруйних укусах
відсмоктати отруту з рани, постійно спльовуючи її (ефективно упродовж перших 10 хвилин від моменту укусу);
накласти нетугу пов'язку (але не джгут) шириною 2-4 см вище рани;
провести іммобілізацію пораненої кінцівки (значно уповільнюється розповсюдження отрути);
дати велику кількість води для швидшого виведення отрути;
доставити потерпілого до лікарні.
Забороняється припалювати місця укусу розпеченим залізом (отрута не знешкоджується, а тяжкість стану потерпілого посилюється).
Перша допомога при алергійних реакціях
Після укусів бджіл, ос, шершнів може виникнути місцева або загальна реакція. Вона супроводжується сильним болем, набряком м'яких тканин, сверблячкою, печією, почервонінням місця укусу. Ці ознаки можуть спостерігатися упродовж 1-8 діб. У деяких людей, організм яких особливо чутливий до отрути комах, виникає алергійна реакція - кропивниця, набряк обличчя, падає артеріальний тиск, можливі блювання, підвищення температури, втрата свідомості, у найтяжких випадках - набряк гортані, порушення серцевої діяльності. Отрута павуків викликає найбільш сильний біль і спазм м'язів (особливо стінки брюшини).
Надання першої допомоги при алергічній реакції
При укусах бджіл, ос, шершнів:
негайно видалити жало разом із отруйним мішечком;
прикласти тампон з вати, змочений у розведеному водою нашатирному спирті (співвідношення 1:5);
прикласти холод на місце укусу;
дати потерпілому 1 пігулку супрастину (протиалергічний препарат);
дати пити велику кількість води;
з метою запобігання ускладнень доставити потерпілого до лікарні.
При укусах павуків:
обробити рану розчином пермангонату калію;
дати знеболювальний засіб і глюконат кальцію;
негайно доставити потерпілого до лікарні.
Попередження інфекційних захворювань. Венеричні захворювання та їх профілактика.
СНІД. Шляхи зараження, перебіг хвороби. Профілактичні заходи
Інфекційними (від лат. infektio - заражати) називають захворювання, викликані хвороботворними мікроорганізмами (бактерії, грибки, віруси), здатними до масового розповсюдження, що потрапили в організм здорової людини від хворої.
Інфекції потрапляють в організм здорової людини
через кров (СНІД);
укуси комах (малярія);
повітряно-крапельний шлях (грип, туберкульоз);
шлунково-кишковий тракт (холера, гепатит "А");
предмети побуту (різні захворювання).
З метою попередження інфекційних захворювань необхідно дотримуватися гігієнічних вимог:
вчасно встановити та ізолювати джерело розповсюдження інфекції;
дотримуватися правил особистої гігієни;
не допускати, щоб інфекція потрапила у шлунково-кишковий тракт (вживати свіжу, доброякісну їжу та добре вимиті овочі й фрукти);
уникати контакту з хворими на інфекцію дихальних шляхів;
проводити дезінфекційні заходи (провітрювання приміщень, щоденне вологе прибирання);
підвищувати власний імунітет за допомогою щеплення, використання процедур загартовування, споживання вітамінів.
Останнім часом в усьому світі в Україні теж велике занепокоєння викликає зростання кількості хворих на туберкульоз. Так, кожної години три наших громадяни захворює на туберкульоз, а один-два - помирає. Хвороба найчастіше уражає легені, проте можуть вражатися практично всі органи і тканини (крім волосся і нігтів). Збудником хвороби є мікробактерія туберкульозу (паличка Коха). Вона дуже стійка до різних впливів довкілля (на речах зберігається упродовж кількох місяців). Зараження людини на туберкульоз відбувається, головним чином, під час вдихання повітря, що містить мокроти з туберкульозною паличкою (потрапляють у повітря під час кашлю); через посуд, інші побутові предмети, якими користувався хворий. Найчастіше хвороба починає прогресувати внаслідок недостатньо якісного й повноцінного харчування, куріння, тривалого стресу, хронічних захворювань, незадовільних побутових умов.
Початок дошлюбного статевого життя юнаків і дівчат, шо носить випадковий характер (випадкові знайомства), може призвести до захворювань, що передаються статевим шляхом - інфекційні венеричні захворювання. Основними з них є сифіліс, трихоманоз, гонорея, м'який шанкер, паховий лімфогрануломатоз, синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Крім статевого, деякі з цих хвороб можуть передаватися іншими шляхами. Зокрема, СНІД може передатися при переливанні крові зараженого інфекцією донора до здорової людини або пересадці органів; багаторазовому використанню забруднених голок і шприців наркоманами, під час проколювання мочок вух, нанесенні татуювань; пошкодженні цілісності шкіри або слизових оболонок медичним інструментом, забрудненим інфекцією; інфікуванні вагітної жінки, внаслідок чого плід майбутньої дитини набуває інфекції, а також під час пологів або при годуванні немовляти грудним молоком.
Необхідно пам'ятати, що венеричним захворюванням можна запобігти. Для цього потрібно ретельно дотримуватися деяких правил:
під час статевого контакту необхідно користуватися запобіжними засобами (презервативами), їх використання дозволить уникнути інфікування практично усіма венеричними збудниками (крім деяких випадків зараження сифілісом);
не треба користуватися чужими речами і предметами індивідуального вжитку (мило, зубна щітка, рушник, одяг і особливо спідній, білизна, деякі побутові речі (кружка, виделка, ложка), дівчатам чужою губною помадою, а хлопцям - приладами для гоління).