Урок: Паяння та лудіння

План-конспект

Паяння – це процес виготовлення нероз'ємного з'єднання матеріалів з нагріванням нижче їх температури автономного плавлення.

Припої.

Не всі метали і сплави можуть бути припоями. Припої повинні мати такі властивості:

·        температуру плавлення нижчу за температуру плавлення металу, що паяють;

·        у розплавленому стані добре змочувати матеріал, що паяється, і легко розтікатися по його поверхні;

·        забезпечувати достатньо високі зчіплюваність, міцність, пластичність, герметичність паяного з'єднання;

·        мати коефіцієнт термічного розширення, близький до відповідного коефіцієнта матеріалу, що паяється.

Залежно від температури плавлення припої класифікуються:

·        тверді (тугоплавкі) – високоміцні, що мають температуру плавлення понад 500℃;

·        м'які (легкоплавкі) – менш міцні, що мають температуру плавлення нижче 500℃. Легкоплавкі припої виготовляю на основі сплаву олова і свинцю, їх марки ПОС90; ОС61;

ПОС940; ПОССу61-05; ПОССу-18-0,5; ПОССу-18-2; ПОССу-4-6 та ін.

Тугоплавкі припої виготовляють на основі міді і цинку, а також срібла, їх марки ПМЦ – 36; ПМЦ-48; ПМЦ-54 та ін.

Флюси.

З підвищенням температури швидкість окислення поверхонь деталей зростає, в результаті чого припій не пристає до деталі. Для видалення оксиду застосовують хімічні речовини, які називаються флюсами.

Флюси розрізняють:

·        для м'яких припоїв (хлорид цинку, або травлена кислота; нашатир; каніфоль; паяльна паста);

·        для твердих припоїв (бури; борна кислота);

·        для паяння алюмінієвих сплавів (суміші фтористого натрію, хлористого літію, калію, цинку);

·        для паяння нержавіючих сталей (пастоподібні суміші бури, борної кислоти, хлористого цинку);

·        для паяння чавуну (суміші бури, хлористого цинку, марганцево кислотного калію, перекису марганцю);

·        для паяння свинцевих сплаві (стеарин).

Інструмент:

·        паяльні лампи;

·        паяльна трубка;

·        паяльник (з періодичним підігріванням; газовий; бензиновий; електричний).

Послідовність робіт:

·        очистити поверхню від бруду, іржі;

·        обезжирити поверхню паяння;

·        з'єднати деталі;

·        залудити;

·        паяти.

Дефекти:

·        припій не змочує поверхню, що паяється;

·        напливи (натікання припою);

·        припій при доброму змочуванні не затікає в зазор;

·        поверхня паяльного шва має велику шорсткість;

·        тріщини у шві;

·        зміщення і перекоси в паяльних з'єднаннях.

Безпека праці:

·        робоче місце має бути обладнано вентиляцією;

·        не допускається робота у загазованому приміщенні;

·        після роботи треба ретельно вимити руки;

·        хімікати слід засипати малими порціями, не допускати виникнення бризок;

·        сірчану кислоту слід зберігати у скляних бутлях з притертими пробками;

·        користуватися тільки розведеною кислотою;

·        не допускати ручні операції (промивання, протирання виробів), при яких можливе безпосереднє дотикання шкіри робітника до дихлоретану;

·        при нагрівання паяльника слід дотримуватися загальних правил безпеки поводження з джерелами нагрівання;

·        при роботі з паяльною лампою слід перевірити її справність;

·        забороняється доливати, наливати у лампу пальне, що не прохолола;

·        гасову лампу заправляти лише гасом;

·        у електричному паяльнику рукоятка має бути сухою і не проводити електричний струм.

Джерела інформації

1. «Технічне обслуговування та ремонт металевих кузовів автомобілів» Б.С. Бабіч, В.В. Лущик Київ «Либідь» 2001 р.

2. «Загальний курс слюсарної справи» Н.И. Макієнко Москва

 «Вища школа»1989 г.