надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «пошкодженнях очей» вживається у такому значенні – це вплив на орган зору різних пошкоджуючих факторів, що може викликати порушення його функції або втрату зору.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) допомогти постраждалому зайняти найбільш зручне положення;
5) при потраплянні в очі дрібних сторонніх тіл, наприклад бруду, піску, дерев’яних, металевих стружок, постраждалий може відчувати сильний біль і не в змозі відкрити очі в такому випадку:
а) попросити постраждалого покліпати;
б) обережно промити око теплою проточною водою;
в) прикрити око чистою, стерильною серветкою, яку закріпити лейкопластиром;
6) при пошкодженні очей та наявності стороннього предмета:
а) не видаляти сторонній предмет;
б) накласти чисту стерильну серветку на око навколо предмета, закріпити лейкопластиром, слід накладати пов’язку одночасно на два ока;
7) при потраплянні в очі хімічних розчинів промивати очі теплою проточною водою до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
8) якщо з очного яблука відбувається витік рідини, не промивати та не накладати пов’язки, не тиснути на очі з метою зупинки кровотечі. Постраждалому надати зручного положення;
9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Абсолютна більшість опіків – побутові, тобто люди травмувалися вдома. Обпеклися окропом, торкнулися розжареної плитки, вилили на себе чи ковтнули небезпечну хімічну речовину. Уникнути цих травм допомогло б дотримання простих правил безпеки. Наприклад, не залишати без нагляду дітей, ємності з окропом, увімкнену праску чи плиту, готувати на дальніх конфорках, не ставити гаряче на край стола, прибирати побутову хімію у високі, недоступні для дітей, шафи тощо. Але важливо також вміти правильно надавати допомогу при опіках. Адже помилки можуть призвести до ще більшої травматизації потерпілого і навіть смерті.
ЩО РОБИТИ ПРИ ТЕРМІЧНИХ ОПІКАХ?
Негайно зупинити контакт з джерелом опіку.
Підставити місце опіку під проточну прохолодну воду. Тримати так упродовж 15-20 хвилин.
Прикрити рану стерильною пов’язкою.
Випити води, щоб зменшити інтоксикацію та уникнути зневоднення.
За потреби випити знеболювальне.
КОЛИ ВИКЛИКАТИ ШВИДКУ?
Є кілька ознак, що свідчать про серйозність травмування та необхідність звернення за медичною допомогою:
Опік більший за розмір долоні.
Опік знаходиться на обличчі або в області статевих органів і виражений пухирями.
Опік невеликий, проте глибокий. Про це може свідчити відкрита рана.
Опік супроводжується обвугленням шкіри.
Є ознаки інфікування: неприємний запах, виділення тощо.
УВАГА! Слід бути особливо уважним у випадку, якщо опік отримала дитина. Оцінювати його розмір потрібно за розміром дитячої долоні!
ЧОГО РОБИТИ НЕ МОЖНА?
Дуже часто “народні рецепти”, які застосовуються з найкращими намірами як перша допомога при опіках, призводять до гірших наслідків, ніж дія вогню чи окропу. Отже, 5 помилок, яких в жодному разі не можна припускатися при термічних опіках:
Знімати одяг з обпечених місць – це може травмувати шкіру ще більше.
Прикладати до рани лід – це додатковий травмуючий фактор.
Обробляти рану підручними засобами: олією, сметаною, будь-якими кремами тощо. Вони утворюють на поверхні шкіри плівку і перешкоджають доступу кисню, через що локально підвищується температура, і ураження розповсюджується вглиб тканин. Також під забороною спиртові засоби – вони лише посилять больовий синдром.
Змочувати опік сечею – це може призвести до зараження.
Проколювати пухирі – це ще один шлях до зараження рани та додаткового травмування тканин.
I ступінь — характеризується ураженням поверхневого шару шкіри, припухлістю та почервонінням. Біль досить помірний, з часом зменшується.
II ступінь — на місці опіку, окрім почервоніння та набряку, формуються бульбашки, наповнені прозорою рідиною. Біль досить сильний.
III ступінь — пошкоджені всі шари шкіри, окрім найглибшого. На місці опіку з’являються великі бульбашки з вмістом жовтуватого кольору. Також до опіків III ступеню включають термічні ушкодження м’язів та сухожиль.
IV ступінь — пошкодження всіх шарів шкіри, м’язів, сухожиль, формується струп темного кольору.
Постраждати від переохолодження можна навіть при плюсовій температурі. Зокрема, погодні умови з температурою нижче 7°С вже вважаються такими, що можуть спричинити проблеми зі здоров’ям.
Холод згубно впливає у першу чергу на дрібні кровоносні судини людини.
Що відбувається з органами й тканинами людини далі? Судини в кінцівках інстинктивно звужуються, щоб зберегти тепло. Саме за рахунок цього приплив крові до внутрішніх органів збільшується та підтримується внутрішня стабільна температура тіла. Ось чому циркулювання крові в кінцівках уповільнюється.
Першими замерзають пальці рук та ніг, а також вуха та ніс – вони найменше захищені, оскільки в них тонкий жировий прошарок. Спочатку замерзає шкіра, а вже потім – підшкірний шар, судини, м’язи, нерви та навіть кістки. І для цього не потрібна наднизька температура. Температура, при якій можливе переохолодження, може бути навіть плюсовою. При переохолодженні температура тіла знижується до 35 °С і нижче.
Одягайтеся багатошарово: одягніть на себе кілька легких светрів замість одного теплого. Це попередить спітніння, яке на морозі небезпечне. Якщо стане жарко, завжди можна зняти один з них. З цих же міркувань одяг має бути цілком вільним.
Захищайте відкриті ділянки шкіри. Не забувайте вдягати рукавички, а ніс та вуха слід захищати шапкою, шарфом, піднятим коміром.
Вiзьмiть запасний одяг, якщо плануєте провести цілий день на морозі. Іноді достатньо змінити мокрий одяг на сухий, щоб уникнути переохолодження.
Не виходьте на мороз голодним. Обов’язково добре поїжте, краще щось висококалорійне. Замерзли – також з’їжте що-небудь.
Заходьте кожні півгодини-годину у тепле приміщення, якщо ви проводите цілий день на вулиці.
По можливості візьміть із собою термос із гарячою кавою, чаєм чи супом.
Працюйте руками, рухайте ними, аби посилити кровообіг у замерзаючих судинах. Так само рухайте пальцями ніг. Можна пострибати з ноги на ногу – тільки не дуже енергійно, це може зашкодити замерзлим тканинам.
Не перевтомлюйтеся. Втомлена людина швидше піддається переохолодженню. Як правило, люди, відчувши, що починають замерзати, рухаються дуже активно. Але це також не зовсім розумно, тому що енергія використовується дуже швидко, а сили треба поновлювати. Отож ворушіться, але не надто інтенсивно.
Стежте за прогнозом погоди.
торкатися металу як голими руками, так і язиком. Метал дуже добре проводить тепло, а отже, миттєво забирає його у вас, і в місці зіткнення може виникнути обмороження. Те саме стосується бензину. Він може дуже швидко обморозити шкіру при потраплянні, а отже, під час роботи з подібними матеріалами на морозі неодмінно використовуйте водонепроникні рукавички;
вживати спиртне, тому що алкоголь розширює судини на поверхні тіла, що призводить до швидшої втрати тепла. А це заважає судинам оберігати від тепловтрати внутрішні органи. Крім того, алкоголь просто послаблює ваш власний контроль за ситуацією, що заважатиме вберегтися від ушкоджень у складних умовах. Нікотин також не найкращий помічник у боротьбі з холодом через свій згубний вплив на стінки судин.
• похолодання, блідість/синюшність/пухирі шкіри;
• зниження загальної температури тіла на початку захворювання з подальшою гіпертермією, коли обморожені ділянки зазнають деструктивних змін та інфікування;
• зниження частоти серцевих скорочень/пульсу;
• порушення больової чутливості.
1 стадія – характеризується посиленим відчуттям холоду в ділянках, що потерпіли, їх набряк, блідість, синюшність. Після їх розігрівання, поступово колір шкіри набуває природнього кольору, набряк зменшується.
2 стадія – до вищеперелічених ознак першої стадії додається утворення пухирів, набряк локалізується не лише в ділянці ураження, але і поширюється на оточуючі тканини, при цьому порушується загальний стан потерпілого. Підвищується температура тіла, виникає відчуття загального нездужання, обморожені ділянки мають більш глибокі деструктивні зміни, що нерідко потребують хірургічної санації.
3 стадія – зміни шкіри, описані у попередній стадії, є ще глибшими, пухирі, що утворилися наповнюються геморагічним вмістом, може виникати волога гангрена ураженої ділянки. Загальний стан потерпілого є значно погіршеним із ознобом та гіпертермією.
4 стадія – зміни в шкірі є незворотними, уражені ділянки відмежовуються від здорових і відторгаються, стан хворого є значно погіршеним.
Першим невідкладним заходом буде зігрівання потерпілого шляхом припинення дії холоду, а також дати попити теплого чаю, молока, використати додатковий теплий одяг.
Необхідно приділити особливу увагу обмороженим ділянкам, помістивши їх у воду з температурою не вище 20С, з подальшим збільшенням температури води, кожні пів години, аж до Т – 40С. В жодному разі не можна іти в гарячий душ, або лити на пошкоджені ділянки дуже гарячу воду, це може призвести до шоку у першому випадку та до глибоких деструктивних змін у другому.
Після промивання уражених ділянок, необхідно їх висушити серветкою, легкими промокаючими рухами та накласти стерильні пов’язки.
Якщо при першій стадії переохолодження, без медичної допомоги можна обійтися, то всі наступні стадії потребують негайної госпіталізації та лікарського огляду.
• не приймайте алкоголь, оскільки в стані алкогольного сп’яніння ви можете впасти та заснути на вулиці, що значно збільшує шанси отримати переохолодження;
• обираючи одяг для зимових прогулянок, слід робити акцент на кількість елементів одягу, оскільки більша кількість шарів, ефективніше захищає від холоду;
• не слід нехтувати головними уборами, рукавицями, шарфами, вони допоможуть захиститися від холоду;
• не виходьте на вулицю голодними, особливо це стосується дітей, так ви не лише збільшуєте ризик отримати переохолодження, але і захворіти застудними захворюваннями (ГРИП, ГРВІ);
• не слід дуже довго перебувати на вулиці в холодну пору року, якщо любите довгі прогулянки з дітьми, то краще вийти гуляти кілька разів із перервами.
Сучасна кліматична ситуація у світі зумовлює зменшення кількості випадків переохолодження, адже через глобальне потепління зими не такі суворі, як за часів наших батьків/дідусів/бабусь, але все ж ці випадки зустрічаються. Тому, дотримання вище описаних рекомендації, допоможе зберегти здоров’я за будь-яких обставин та насолоджуватися різною порою року.