Навчально-методичний посібник "Індекс інклюзії: загальноосвітній навчальний заклад" завантажити...
Навчально-методичний посібник "Індекс інклюзії: дошкільний навчальний заклад" завантажити...
Навчально-методичний посібник "Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами" завантажити...
Посібник «Працюємо разом: динина з особливими потребами в школі. Довідник для батьків». Досвід Канади завантажити...
Посібник «Школа для кожного», підготовлено в межах реалізації Спільної Програми «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні» завантажити...
Навчально-методичний посібник "Асистент учителя в інклюзивному класі" завантажити...
Наказ про створення команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП
Положення про створення команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП
Ресурсна кімната закладу освіти
Порядок організації інклюзивної освіти
Поради батькам від асистентів вчителів:
Права батьків здобувачів освіти
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини. Батьки здобувачів освіти , відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про освіту» мають право: захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти; брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти; завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини; брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану; отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
Обов’язки батьків здобувачів освіти виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля; сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя; формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
Роль держави
Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності). Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 Сімейного Кодексу України. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки.
Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
За невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей передбачена адміінстартивна відповідальність відповідно до вимог ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), а саме: Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі. Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Освіта осіб з особливими освітніми потребами
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну. Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.
Шановні батьки!
Найбільше ви зможете допомогти дитині, коли розумітимете та цінуватимете її сильні сторони та особливі потреби. Дитина стає більш впевненою і спокійною, коли розуміє свою особливість та значимість. Залежно від міри розуміння вашої дитини шукайте способи, як допомогти їй усвідомити та працювати з її унікальними сильними сторонами й освітніми потребами. Після того, як сім’я вперше дізналася, що у дитини є особливі потреби, їй знадобиться час для адаптації. Дитині також може бути нелегко в цей період. Підбадьорюйте її, більше звертайте увагу на її сильні сторони – це допоможе сформувати рівновагу зі щойно виявленими проблемами. Здібності є в усіх дітей, їх потрібно лише виявити і розвивати. Будьте готові допомагати дитині, однак, за найменшої можливості, посилюйте її незалежність. Підбадьорюйте та заохочуйте дитину, щоб виховати у неї самовпевненість:
1.Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.
2.Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.
Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.
Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.
Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.
Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.
Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.
Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.
Хваліть завжди за конкретну дію, будьте красномовними:
«Ти дуже добре зробив …»
«Я бачу, що ти набагато краще вчишся, коли …»
«Я помітив покращення в …»
«Хочеш, попрацюємо разом над …»
«Я дуже ціную твою значну роботу та зусилля, витрачені на …»
«Чим я можу тобі допомогти…»
«Я бачу, ти добре попрацював над …»
«Дякую, що ти ретельно виконав завдання…»
Як заохочувати дитину до впевненості та самостійності:
складіть список усіх сильних сторін і потреб своєї дитини та часто користуйтеся ним;
якщо можливо, допомагайте вашій дитині висловлювати свої думки. Для зразка висловлюйте перед нею свої думки вголос;
наголошуйте на позитивному: визначайте, підтримуйте та формуйте сильні сторони своєї дитини. Створюйте ситуації, де ці сильні сторони можуть якнайкраще виявлятися. Визнання та похвала від інших утворюють міцне підґрунтя для навчання нових і незнайомих навичок чи виконання завдань. Уникайте порівнянь дитини з іншими дітьми, оскільки це нівелює унікальність кожної особи;
надавайте вашій дитині можливості навчитися нового – займатися спортом чи рукоділлям. Дітям потрібно відчувати, що вони щось вміють або знають, як робити;
створюйте для своєї дитини та підтримуйте ситуації, в яких вона відчуватиме задоволення від допомоги іншим;
сформуйте стабільні зразки суспільної поведінки. Вони допоможуть дітям почуватися більш захищеними і краще вирішувати низку соціальних проблем;
вдома прищеплюйте своїй дитині позицію «я можу», щоб вона впевнено випробовувала нові навички. Коли дитині не вдається досягати успіху, намагайтеся виробити в неї ставлення до цього як до навчання, а не як до поразок. Запитуйте: «І чого ти навчився?» або «Що ти зробиш інакше наступного разу?».
Навчайте дитину навичок прийняття рішень.
Впевненість приходить тоді, коли дитина має навички вирішення проблем для прийняття правильних життєвих рішень. Дітям потрібен набір навичок, які б допомагали приймати рішення у мінливих умовах.
Щоб допомогти своїй дитині вирішувати проблеми, застосовуйте просту модель їх вирішення, зразок якої надається далі.
Використовуйте стратегію заспокоєння – перед прийняттям рішення порахуйте до десяти або поговоріть самі з собою.
Визначте проблему. Нехай ваша дитина висловить існуючу проблему своїми словами. Можливо, вам треба поставити їй запитання, щоб допомогти у цьому.
Сформулюйте можливі шляхи вирішення. Не критикуйте жодну ідею.
Звузьте варіанти, відкинувши ті з них, які будуть незручними або непосильними для вашої дитини.
Зважте всі «за» та «проти» тих варіантів, що залишилися, а потім виберіть найкращий з них. Запитайте: «Що буде, якщо ти спробуєш ось так?».
Обговоріть, що слід робити для втілення цього рішення і як діяти в разі виникнення проблем.
Після прийняття рішення дійте.
Оцініть це рішення. Наскільки вдалим було прийняте рішення? Що наступного разу можна зробити по-іншому? Чого ви навчилися? Моделюйте навички вирішення проблем своєї дитини.
Обговоріть шляхи співпраці та активної роботи з партнерами для пошуку взаємовигідних рішень.
Формуйте комунікативні навички.
Покращення комунікативних навичок дитини підвищує її шанси стати впевненою, незалежною та успішною дорослою людиною. Ефективні комунікативні навички дають змогу дітям висловлювати свої потреби та побажання, розвивати соціальні стосунки.
Як будувати комунікативні навички вашої дитини
Заохочуйте свою дитину висловлювати власні ідеї, почуття, думки та погляди, а самі уважно слухайте. В сім’ї обговорюйте події під час вечері, поїздок на машині, прогулянок або перед сном.
Слухайте свою дитину. Додавайте кілька слів, щоб підбадьорити, заохотити до спілкування. Коли навички активного слухання моделюються вдома, дитина, ймовірно, повторюватиме їх під час свого спілкування з іншими.
Заохочуйте дитину ставити запитання.
Давайте дитині змогу спілкуватися з різноманітними людьми: сусідами, членами родини, меншими дітьми чи професіоналами.
Для тренування комунікацій у різноманітних ситуаціях використовуйте рольові ігри.
Стимулюйте дружні стосунки
Дітям з особливими потребами можуть знадобитися підтримка та заохочення для налагодження дружніх стосунків. Взаємодіючи з іншими людьми, діти вчаться вирішувати свої власні конфлікти, розуміти суспільні рамки, здобувати повагу інших і розвивати чуттєвість до унікальних потреб інших людей.
Як розвивати дружні стосунки.
Обговорюйте елементи дружби – повагу, довіру, задоволення, прийняття.
Заохочуйте дітей запрошувати їхніх друзів до себе додому.
Запросіть друга вашої дитини на якусь сімейну подію.
Запропонуйте групи, команди чи організації, до яких може приєднатися ваша дитина – часто дружба виникає в організаціях, де в дітей є спільні інтереси.
Заохочуйте дитину ставити запитання та демонструвати інтерес щодо інших людей.
«У МЕНЕ НЕМАЄ НІГ, АЛЕ Є ПОЧУТТЯ. Я НЕ МОЖУ БАЧИТИ, АЛЕ Я ПОСТІЙНО ДУМАЮ. ХОЧА Я НЕ ЧУЮ, Я ХОЧУ СПІЛКУВАТИСЯ. ЧОМУ ЛЮДИ ВВАЖАЮТЬ МЕНЕ НЕПОТРІБНОЮ, БЕЗМОВНОЮ, БЕЗДУМНОЮ? ЯК І ІНШІ, Я СПРОМОЖНА ДУМАТИ ПРО НАШ СВІТ.»
КОРАЛІ СЕВЕРС, 14 РОКІВ
Що таке інклюзивна освіта?
Інклюзивна освіта дає можливість усім учняму повному обсязі брати участь у житті колективу дитячого садка, школи, дошкільному та шкільному житті.
Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.
Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносить необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівні можливості.
ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ:
· Діти навчаються разом у звичайній школі.
· Поліпшується моторний, мовний, соціальний, емоційний розвиток дитини.
· Діти отримують можливість жити разом з батьками.
· Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
· Навчання проводиться з орієнтацією на здібності та інтереси дітей.
· У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.
· Діти з особливими потребами отримують ефективну освіту, щоб жити повноцінним життям.
Переваги для дітей без особливих потреб:
· вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;
· вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;
· вчаться співробітництву;
· вчаться поводитися нестандартним чином, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
Переваги для родин:
· Батьки отримують інформацію про типовий і атиповий розвиток дітей.
· Родини одержують підтримку з боку інших батьків.
· Батьки беруть активну участь у визначенні навчальних цілей і завдань для дітей.
· Всі батьки стають частиною шкільної спільноти.
Переваги для вчителів та інших фахівців:
· Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
· Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що допомагає їм ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
· Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) навчаються працювати в команді.
Інклюзія в нашій школі означає розкриття кожного учня.
Інклюзія враховує потреби дітей,створюються спеціальні умови, підтримканеобхідні учням і вчителям для досягнення успіху.
Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у школі необхідно створити відповідні умови:
· безперешкодний доступ до території та приміщень школи, зокрема, для дітей з вадами опорно-рухового апарату, в тому числі для дітей, які пересуваються на візку, та дітей з вадами зору;\
· забезпечення необхідними навчально-методичними посібниками, наочно-дидактичними та індивідуальними технічними засобами навчання;
· наявність кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного з відповідним корекційно-роздатковим обладнанням;
· забезпечення педагогічними кадрами, які володіють методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (зокрема, учителями-дефектологами, учителями інклюзивного навчання (асистентами учителя).
·
Поради батькам від асистентів вчителів
Асистент вчителя Омельченко Оксана Григорівна
Асистент вчителя Євтушок Світлана Іванівна
Посібник
«Інклюзивна освіта від А до Я: порадник для педагогів і батьків»
Розробку посібника «Інклюзивна освіта від А до Я: порадник для педагогів і батьків» здійснено в рамках діяльності науково-методичного центру інклюзивної освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.
Мета посібника – відповісти на основні запитання про впровадження інклюзивної освіти в навчальних закладах системи дошкільної та загальної середньої освіти, які найчастіше виникають у педагогів і батьків. Посібник створено у формі запитань і відповідей. Відповіді на запитання містять посилання на основні законодавчі та нормативно-правові документи, інші літературні джерела, а також коментарі, які можуть не співпадати із зазначеними першоджерелами. Ми робимо це для того, щоб читачі краще зрозуміли суть інклюзії, а також віримо, що краще розуміння цього процесу приведе до нових, покращених змін як у законодавстві, так і у практиці.
Створення індивідуальної програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами: методичний посібник
Методичний посібник «Створення індивідуальної програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребам» містить загальну інформацію про структуру індивідуальної програми розвитку, процес її створення, а також практичні приклади індивідуальних програм розвитку для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Посібник стане ще одним корисним ресурсом для педагогів, батьків та інших фахівців.