Додаток

до листа КЗ «КОІППО

імені Василя Сухомлинського»

__________№ ____________

Методичні рекомендації про здійснення соціально-психологічного супроводу

освітнього процесу під час воєнних дій

Внаслідок складної соціально-політичної ситуації в країні значно

збільшилась потреба у наданні психологічної допомоги населенню, учасникам

подій, постраждалим та їх родичам, родичам загиблих. Ситуація показує, що

учасники і жертви подій потребують негайної психологічної допомоги

незалежно від політичної приналежності, регіону проживання, майнового і

релігійного статусу.

Слід зазначити, що у зв’язку з ситуацією в країні, працівники

психологічної служби всіх рівнів підпорядкування  відповідно до листа

Українського науково-методичного центру практичної психологіїі соціальної

роботи Національної акдемії педагогічних наук України від 14. 03.2022 № 32

«Про організацію соціально-психологічної допомоги працівниками

психологічної служби» [Електронний ресурс]. Режим доступу:

https://drive.google.com/file/d/1_FmcZzuqvY6QNOjoHJHSOeK37S_wVDjj/view

на період воєнного стану повинні працювати в гнучкому (дистанційному)

режимі роботи із використанням новітніх технологій та онлайн-ресурсів.

Практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти можуть ефективно

працювати дистанційно: організовувати проведення (онлайн) групових або

індивідуальних консультацій для дітей, батьків, педагогів (тематичних або за

запитом), онлайн-дебрифінг для груп осіб які мають травматичні синдроми та

ПТСР.

Отже враховуючи всі вищезазначені фактори, звертаємо увагу, що

консультативна діяльність практичного психолога закладу освіти має бути

спрямована на:

полегшення процесу адаптації здобувачів освіти до нових умов навчання 

(шляхом засвоєння нових правил, ролей, вирішення напружених ситуацій,

покращення організаційних моментів тощо);

підвищення ефективності освітнього процесу у закладі освіти (через

усвідомлення основних завдань, пріоритетів, дотримання взятих зобов'язань);

сприяння формуванню психологічної культури здобувачів освіти,

педагогів та батьків (організація онлайн заходів: круглих столів, конференцій,

семінарів, випуск газет, буклетів тощо);

розвиток комунікативної компетентності всіх учасників освітнього

процесу (онлайн-тренінги та інші активні форми навчання);

попередження та корекція конфліктних ситуацій та стресів (індивідуальне

обговорення причин та наслідків, пошуки альтернатив тощо);

сприяння вирішенню проблеми «професійного вигорання» педагогічних

працівників (психофізичне виснаження, що проявляється у зниженому настрої,

неоправданою зміною ставлень, втратою інтересу до професії, невротизації,

тривожних станах, емоційних напружень тощо).

Також в цьому аспекті консультативна діяльність соціального педагога

закладу освіти має бути спрямована на:

 забезпечення соціально – педагогічного супроводу учасників освітнього

процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у

кризових ситуаціях (постраждали від війни, соціальних, техногенних,

природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали

насильства тощо);

 захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів

освіти;

питаннях захисту прав здобувачів освіти які посстраждали під час війни.

Рекомендовані форми організації консультативної діяльності: 

індивідуальне та групове онлайн-консультування з використанням

доступних платформ з можливостями відеозв’язку (Viber, Skype, Zoom, Jitsi

Meet, інші); 

групові консультації у текстовому форматі для окремих цільових груп з

розміщенням на сайті закладу освіти, у онлайн-групах (закриті фейсбук-,

вайбер-групи) учнів, батьків, педагогічних працівників, працівників

психологічної служби; 

індивідуальне онлайн-консультування з використанням вище згаданих

доступних платформ з можливостями відеозв’язку або у форматі телефонного

спілкування та листування. 

Здійснюючи консультативну роботу, працівник психологічної служби

закладів освіти вирішує такі конкретні завдання:

 консультує адміністрацію закладу освіти, вчителів, вихователів, батьків з

проблем навчання і виховання дітей;

проводить індивідуальне консультування учнів середнього та старшого

шкільного віку з питань навчання, розвитку, проблем життєвого

самовизначення, взаємовідносин з дорослими та ровесниками, самовиховання і

т.п.

консультує групи учнів і шкільні класи з проблем самовиховання,

професійної орієнтації, культури розумової праці і т.п.

 сприяє підвищенню психологічної культури педагогів та батьків шляхом

проведення індивідуальних і групових консультацій, участю в психолого-

педагогічних консиліумах, педагогічних нарадах, батьківських зборах.

за запитом органів опіки, служб у справах неповнолітніх, судів, а також

інших організацій проводить психологічну експертизу психічного стану

дитини, умов сімейного виховання з метою винесення відповідними

інстанціями обґрунтованих рішень.

Технології проведення консультацій працівниками психологічної служби

вибираються відповідно до методологічної спрямованості спеціаліста, його

досвіду та запитів клієнта. В цьому аспекті рекомендуємо скористатися

такими джерелами:

- Берн Э. «Трансакционный анализ в психотерапии» [Електронний ресурс].

Режим доступу: https://cutt.ly/cnkuiO5 

- Булюбаш И.Д. «Основы супервизии в гештальт-терапии» [Електронний

ресурс]. Режим доступу: https://cutt.ly/tnkrsjG

- Венгер А.Л. «Психологічне консультування та діагностика Частина І»

[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cutt.ly/tnkeigS  

- Венгер А.Л. «Психологічне консультування та діагностика Частина ІІ»

[Електронний ресурс]. Режим доступу:   https://cutt.ly/TnkedVa  

- Горностай П.П. «Консультативная психология» [Електронний

ресурс]. Режим доступу: https://cutt.ly/fnkrCAi 

- Малкина-Пых И.Г. «Техники транзактного анализа и психосинтеза»

[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cutt.ly/InkoXlJ 

- Роджекс К. «Консультирование и психотерапия» [Електронний ресурс].

Режим доступу: https://cutt.ly/ZnktIF8 

В цей скрадний час дуже важливо працівникам психологічної служби

бути в ресурсі та мати життєві опори, які дозволяють забезпечувати основні

життєві потреби оточуючим і собі насамперед: виживання, безпека, фізичний

комфорт, співіснування в соціумі, самореалізація в соціумі. Тож пропонуємо

скористатись такими ресурсами:

- «Психологічна оборона України» - фахова онлайн підтримка,

підтримуючі групи, корисні психологічні статті у період війни. [Електронний

ресурс]. Режим доступу: https://cutt.ly/sA76yLY

Найбільш розповсюдженими проблемами є: гострі емоційні розлади,

реактивні стани, посттравматичні стресові розлади, горе, переживання втрати

близьких, дезорієнтація та панічні напади.

Війна проходить не лише по лінії фронту. Війна вже всередині кожного:

на лінії фронту вона фізична, поза ним - вона психологічна. Настрій людей на

війні не  менш важливі, ніж справні зброя і техніка.

Пропонуємо скористатись підручниками за посиланням:

- Психосоціальна підтримка в кризових ситуаціях [Електронний ресурс].

Режим доступу: https://cutt.ly/KA7Ifud

- Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних

життєвих обставинах внаслідок військових дій (з досвіду роботи) [Електронний

ресурс]. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/729191/1/tehnologii3.pdf

Важливою складовою в роботі психологічної служби є діти. Діти по

різному сприймають та переживають травматичний досвід в залежності від віку

та психологічної зрілості.

Робота з дітьми, насамперед, полягає у пропрацюванні негативних

емоційних, поведінкових та когнітивних наслідків психотравми. Однак для її

кращої динаміки, необхідно також сприяти налагодженню емоційного контакту

з батьками та відновновленню надійної прив’язаності.

Перша психологічна допомога дитині [Електронний ресурс]. Режим

доступу: https://cutt.ly/gA5qqTW

Хоч існує широкий діапазон методів психологічної роботи з дитячою

психотравмою, вони не завжди бувають ефективні настільки, щоб досягти

швидких результатів у короткі проміжки часу. Тому, слід застосовувати

комплексний підхід, який би поєднував роботу психолога з батьками, яка

спрямована на розвиток особистості дітей та пошук і накопичення внутрішніх

ресурсів для подолання травматичного досвіду.

Інститут модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України

рекомендує цілий ряд матеріалів: [Електронний ресурс]. Режим доступу:

https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-

robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/

Окремої уваги потребує робота з батьками, адже відчуття безпеки,

надійності, підтримки, гармонійні сімейні стосунки та прив’язаність дитини

здатні забезпечити ті батьки, які самі перебувають в стані емоційної рівноваги.

І не можна не згадати окрему категорію батьків, які є військовослужбовцями. В

цьому випадку слід звернути увагу на наявність проявів психотравми чи ПТСР-

симптоматики у батьків. Цей факт може негативно впливати на дітей у

випадках їх агресивної поведінки, або, навпаки, відчуженості та гнітючої

атмосфери у родині в цілому.

Матеріали для ознайомлення та використання в роботі можна взяти на

сайті обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи

освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» [Електронний ресурс].

Режим доступу:

https://sites.google.com/view/2022pssos/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%

D0%B2%D0%BD%D0%B0-

%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0

а також на офіційній сторінці facebook «Психологічна служба у системі освіти

КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського» [Електронний ресурс]. Режим

доступу: https://www.facebook.com/groups/291905286013447

Також стати у нагоді може і спеціалізована та довідкова література, зокрема:

- Методичні рекомендації щодо організації та надання психологічної

допомоги дітям та сім’ям вимушених переселенців [Електронний ресурс].

Режим доступу: https://cutt.ly/6A5yoZe

- Навчання та адаптація дітей біженців [Електронний ресурс]. Режим

доступу: https://cutt.ly/6A7Nu0d

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - [Електронний ресурс].

Режим доступу: https://cutt.ly/hA5jn4K

Глина допоможе прожити травматичний досвід

Глина один із найбільш потужних артматеріалів для проживання травматичного досвіду. Власне тому всі арттерапевти мають переглянуту її наявність в арсенали інструментів психологічної допомоги потерпілим від бойових дій та труднощів війни.

Наведу кілька поширених аргументів чому саме так:

1. Глина - це природний матеріал, він є частиною нашої культурної еволюції. А, як відомо, травматичний досвід завжди стає новим еволюційним етапом. Колись з глини вчилися робити предмети вжитку та будувати хатини для захисту, сьогодні в арттерапії цей матеріал дає можливість еволюціонувати з травматичного досвіду в зону нового росту.

2. Глина пластична та змінна. Вона одночасно і гнучка і міцна. Під впливом тиску рук вона набуває необхідної форми, але при потребі форму можна змінити. Цей процес символізує трансформації травматичного досвіду, якій змінює форму наших сталих світоглядних установок та звичок, формуючи нову систему цінностей.

3. Глина вміє розмовляти руками. Коли арттерапевт дає шматок глини, він пропонує діалог через глину, з тілом, з переживаннями, що з'являються в образах, які проявляються через руки. Це чудовий та міцний контакт з клієнтом.

4. Глина адаптуються до температури тіла та приймає воду як ресурс для змін. Така біологізація матеріалу ніби дає життя процесу творення, оживлює процес творіння, відновлюючи і нашу вітальну природу після травматичних подій.

5. Глина стає твердою, коли варто зберегти результат, і він є ресурсом для подальших змін клієнта. Глина в процесі застигання фіксує бажаний результат творчості, ніби перероблений досвід момументизує в ресурсний артпродукт.

Як пропонувати глину?

1. Дати спробувати клієнту, на дотик

2. Запропонувати провзаємодіяти

3. Можливо просто пам'ятати

4. Можливо з'явиться бажання щось зліпити

5. Коли щось буде не задовольняти, можна змінити та переліпити

Відкриті метафори для глини, етапи в переживанні травматичного досвіду:

1. Поліпити та зменшити: біль, страх, агресію

2. Поліпити, щоб просто змінився стан на краще

3. Поліпити, щоб допомогти тілу пережити

4. Поліпити, щоб розслабитись

Пропонуємо інші відкриті метафори для досягнення стабілізації та заспокоєння

Що робити коли немає глини?

Робимо з такого собі аналогу глини - гафро паперу (звичайні коробки). Замочуємо в теплій воді та в блендері перебиваймо в кашу схожу на глину. Такий матеріал теж виконує функції першої допомоги. Але краще пошукати звичайну гончарну глину.

@ Вікторія Назаревич 12.03.2022

Візуалізація "Океан"

Складні життєві ситуації і не вирішені проблеми викликають у людини смуток і відчуття своєї безпорадності. Кожному знайомий такий стан. Тривале знаходження в ньому призводить до стресу, або навіть до захворювання. Виходом нерідко є зміна ставлення до подій, тобто ситуація залишається тією ж, але емоційні переживання стають меншими, або зовсім зникають. Виникає філософське ставлення - «І це теж пройде». Ця візуалізація може стати тим способом, який допоможе людям самостійно допомагати собі в стресових ситуаціях.

Мета: Сприяти зняттю емоційної напруги, виходу на ресурсний стан. Розвивати уміння дивитися на ситуацію зі сторони.

Організація: Лежачи на килимках. Під час вправи увімкніть тиху, спокійну музику.

Тривалість: 20-30 хв.

Подумай про свою проблему, яка викликає стрес. Це може бути нагальна проблема, або те, що колись сталося і досі спогади про цю ситуацію викликають у тебе напругу. А може це просто тривожні думки. Уяви собі проблему, так, як ніби це відбувається прямо зараз. Відчуй, як твоє тіло реагує на ці переживання: напружуються м'язи, частішає дихання, швидко починає битися серце. Тебе охоплюють сильні почуття: злість, роздратування, страх або паніка. Може тобі соромно або ти відчуваєш себе винним.

Уяви собі, що твоя проблема-це бурхливий океан. Величезні, важкі хвилі підіймаються над поверхнею і з гуркотом, бризками падають вниз. Сильний, шквалистий вітер жене хвилі вперед. Низьке, свинцеве небо нависло над океаном, йде дощ, чути гуркіт грому. Уяви себе човником, який чинить опір стихії. Його несе по хвилях, заливає дощем, б'є вітром. Відчуй ту колосальну напругу, яке можливо собі уявити в боротьбі з бурхливим океаном.

Тепер подумки пірни під воду, не глибоко від поверхні. Виття вітру і шум води стали тихими, приглушеними. Сильні, руйнівні хвилі змінилися плавним коливанням води, сірий колір - блакитним мерехтінням. Разом з цим починає розслаблятися твоє тіло, йде напруга, заспокоюється дихання, стає рівномірним серцебиття. Уяви себе рибою, що вільно пливе в водяній товщі. Твої рухи плавні і неквапливі, ти легко долаєш коливання води і те, що відбувається на поверхні, тебе мало хвилює.

Подумки опустися на саме дно океану. Тут панує спокій. Хвилювання і бурю зовсім не чутно. Неспішно рухаються глибоководні риби, морські тварини і молюски роблять свій граціозний танець. Звуки майже відсутні. Уяви себе раковиною, що лежить на дні океану, нерухомою і байдужою. Максимально розслабте своє тіло, заспокой дихання і розчини свідомість. Відчуй свою байдужість, спокій, нерухомість ..

Тепер знову подумки перенеси себе на поверхню океану. Ти - крейсер, великий, потужний, сильний. Твої турбіни працюють справно, корпус сильний та міцний. Океанські хвилі розбиваються на мільйони бризок, коли зустрічаються з носом крейсера. Стихія не в силах завдати йому шкоди. Він пливе своїм шляхом, точно слідуючи наміченому курсу. Відчуй, як впевнено ти справляєшся з ситуацією, переживаєш життєву негоду, вирішуєш проблеми. Подумки скажи собі - «я з цим впораюся» і зроби ревізію того потенціалу, який зберігається в твоїй душі, в тілі, в розумі.

А тепер уяви собі спокійний океан, що переливається безліччю відблисків, легкий бриз і пронизливо блакитне небо. Рано чи пізно океан твого житті заспокоїться, буря зміниться штилем і ти зможеш насолодитися гармонією і безтурботністю, яку можна належним чином оцінити, лише переживши бурю.

Вправу можна залишити без обговорення. Якщо будуть бажаючі, запропонуйте їм поділитися відчуттями, думками, висновками.

Ірина Шевцова

МУЗИКОТЕРАПія

Класична музика дуже позитивно впливає на дитину. Наприклад, встановлено, що твори Моцарта врівноважують нервову систему і сприяють розвитку. Які ж інші мелодії відомих класиків варто слухати дітям і який вплив вони мають на психіку дитини?

Зменшення почуття тривоги і невпевненості.

Шопен “Мазурка”, “Прелюдії”

Штраус “Вальси”

Рубінштейн “Мелодії”

Зменшення дратівливості, розчарування, підвищення почуття приналежності до прекрасного світу природи.

Бах “Контата 2”

Бетховен “Місячна соната”, “Симфонія ля-мінор”

Для загального заспокоєння, задоволення.

Бетховен “Симфонія №6”, частина 2

Брамс “Колискова”

Шуберт “Аве Марія”

Шопен “Ноктюрн соль-мінор”

Дебюссі “Світло місяця”

Зняття симптомів гіпертонії і напруженості у відносинах з іншими людьми.

Бах “Концерт ре-мінор” для скрипки, “Кантата 21”

Барток “Соната для фортепіано”, “Квартет 5”

Брукнер “Меса ля-мінор”

Для зменшення головного болю, пов’язаного з емоційною напругою.

Моцарт “Дон Жуан”

Ліст “Угорська рапсодія” 1

Хачатурян “Сюїта Маскарад”

Для підняття загального життєвого тонусу, поліпшення самопочуття, активності, настрою.

Чайковський “Шоста симфонія”, 3 частина

Бетховен “Увертюра Едмонд”

Шопен “Прелюдія 1, опус 28”

Ліст “Угорська рапсодія” 2

Для зменшення злостивості, заздрості до успіхів інших людей.

Бах “Італійський концерт”

Гайдн “Симфонія”

Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації й навіть перебування вдома під час воєнного стану вимагає значно більше витримки та психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю:

1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.

2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо);

3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей;

4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо.

Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища.

Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять:

Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття.

Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося.

Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не проявляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди.

По можливості, дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Коли немає необхідності йти в укриття - готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня.

До листа УНМЦ практичної психології і соціальної

роботи від 14 березня 2022 р. № 32

Науково-методичні розробки науковців Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : метод. рек. / Н.П. Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В.Залеська та ін. – Київ: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – 84 c. Книга містить рекомендації зі здійснення соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними працівниками та батьками. Для соціальних педагогів, практичних психологів, педагогічних працівників, студентів вищих навчальних закладів педагогічного профілю, фахівців громадських організацій, широкого кола громадськості.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/106561

Правила безпеки та можливості отримання допомоги в період конфлікту в Україні : метод. рек. – К. : Агентство “Україна”. – 2014. – 48 с. У виданні подаються методичні рекомендації з формування навичок безпечної поведінки в дітей в умовах суспільної кризи та збройного конфлікту в країні. Окрему увагу приділено можливостям отримання необхідної гуманітарної, психологічної, соціальної та правової допомоги дітям та їхнім сім’ям, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб. Для педагогічних працівників, студентів вищих навчальних закладів педагогічного профілю, фахівців громадських організацій, широкого кола громадськості.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/106565

Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів «Безпечний простір» : навчально-методичний посіб. - Київ : НаУКМА, ГЛІФ Медіа, 2017. - 208 с. У навчально-методичному посібнику представлена корекційно-розвиткова програма, мета якої - підвищення стійкості до переживання наслідків стресу дошкільнятами і школярами після психотравматичних подій. Суттєвою перевагою програми є корисність її застосування навіть через рік після травматичної події. Три основні складники програми спрямовані безпосередньо на дітей, на батьків і на педагогів. Пропонована програма побудована як на науково обґрунтованих рекомендаціях, визнаних на міжнародному рівні, так і на практичному досвіді роботи авторів з дошкільнятами, школярами, їхніми батьками і вчителями, які перебували в зоні військового конфлікту. Посібник розроблений для практичних психологів і соціальних педагогів, які працюють з дітьми дошкільного, молодшого шкільного та підліткового віку і дає змогу оволодіти практичною методикою з формування безпечного середовища і стійкості до стресу.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707671

Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах : навч.метод. посіб. / Богданов С. О. та ін. ; заг. ред.: Чернобровкін В. М., Панок В. Г. - Київ : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. - 208 с. Навчально-методичний посібник з питань розвитку життєстійкості/ стресостійкості у дітей, основних проявів стресу в дітей та дорослих, створення безпечного середовища у класі, психологічної підтримки вчителів призначено для використання в навчальному процесі системи післядипломної освіти педагогічних кадрів, вищих педагогічних навчальних закладах. Матеріали посібника містять науково-теоретичну частину, що складається з 11-ти модулів, і практичну частину у вигляді програми тренінгів по кожному модулю та алгоритм з перенаправлення дитини до психолога чи іншого спеціаліста в разі потреби. Посібник містить рекомендовану літературу для педагогів, глосарій понять з питань життєстійкості/стресостійкості, які можуть бути використані в шкільній практиці. Може бути застосований на курсах підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти, для підготовки студентів педагогічних факультетів та широкою педагогічною громадськістю.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707663

Досвід надання допомоги дітям і сім’ям - жертвам військового конфлікту : практ. посіб. / І. О. Корнієнко, І. М. Лісовецька, Ю. А. Луценко, Д. Д. Романовська. – Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. – 152 c. Практичний посібник підготовлено на виконання наукового дослідження «Науково-методичні засади надання соціально-педагогічної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових конфліктів» (номер державної реєстрації - 0116U002432) та на вимогу психологічної практики щодо забезпечення психосоціальної підтримки та супроводу осіб, постраждалих внаслідок військових дій в Україні. Зміст посібника містить матеріали для роботи практичного психолога, соціального педагога з учасниками НВП в умовах проведення АТО та військових дій. Проаналізовано теоретичні аспекти психологічної травми, її ознак, чинників, котрі посилюють негативний вплив травмуючи факторів. Практичність посібника полягає у включені до змісту тренінгових занять, окремих вправ, технологій, які можуть бути застосовані у практичній діяльності вказаних спеціалістів. Практичний посібник рекомендовано практичним психологам, соціальним педагогам, студентам відповідних кваліфікацій.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709040

Шляхи подолання дитячої психотравми в діяльності працівників психологічної служби : [метод. рек.] / Музиченко І.В., Ткачук І.І. - Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. - 88 с. Методичні рекомендації присвячено розгляду питань теоретико-прикладного характеру, які стосуються психологічної травми. Проаналізовано її види, чинники та реакції, які вона викликає. Надано методичні рекомендації щодо подолання дитячої психотравми. В основу методичних рекомендацій покладено праці вітчизняних та зарубіжних психологів, які займалися дослідженням цієї проблеми. Методичні рекомендації можуть бути використані практичними психологами, викладачами психології, студентами вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Психологія» та фахівцями у галузі психології.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707675

Організація соціально-психологічного супроводу дітей, сімей, які постраждали внаслідок військових конфліктів / авт. кол.: Герило Г.М., Гніда Т.Б., Корнієнко І.О., Луценко Ю.А. ; заг. ред. Ю.А. Луценко. – Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2018. – 128 с. Питання організації соціально-психологічного супроводу дітей, сімей, які постраждали внаслідок військових конфліктів є актуальним в умовах продовження антитерористичної операції / операції об’єднаних сил (АТО / ООС), ротації кадрів і повернення службовців за місцем проживання. Наслідки перебування в АТО / ООС часто стають причинами конфліктів, насилля, жорстокості, немотивованих дій і вчинків. Зміст посібника розкриває основні аспекти організації практичної роботи з вказаними категоріями населення. Програми, заняття та їх елементи, наведені у змісті посібника, можуть застосовуватися у практичній діяльності визначених спеціалістів. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/713128

Консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій / авт. кол ; заг. ред. В. Г. Панок, І. І. Ткачук. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2019. 144 с. Практичний посібник «Консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій» розроблено на виконання наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У виданні висвітлено широке коло питань пов’язаних з організацією та здійсненням процесу консультування дітей та сімей, які зазнали травматичного досвіду. Запропоновані процедури і техніки консультування та корекційної роботи науково обґрунтовані, визнані сучасними вітчизняними та зарубіжними психологами-практиками. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718798

Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження) / [авт. кол. В. В. Байдик, Ю. С. Бондарук, Ю. П. Гопкало, Т. Б. Гніда, І. О. Корнієнко, Н. В. Лунченко, Ю. А. Луценко, Р. А. Мороз, І. І. Ткачук] ; заг. ред. В. Г. Панка, І. І. Ткачук. – Київ : Ніка-Центр, 2020. – 122 с. Практичний посібник «Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження)» є одним з результатів наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У запропонованому виданні висвітлено широке коло питань, пов’язаних з організацією та здійсненням працівниками психологічної служби групової роботи з метою допомоги дітям та сім’ям, які зазнали травматичного досвіду внаслідок військових дій. Представлено три авторські корекційні програми: програму корекційно-розвивальних ігрових занять для молодших школярів, які отримали травматичний досвід; програму психокорекції емоційних переживань підлітків, які зазнали травматичного досвіду «Літній інтенсив»; програму соціально-психологічних тренінгів для відновлення психічних та фізичних ресурсів працівників психологічної служби. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/723324

Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (з досвіду роботи) / авт. кол: В. В. Байдик, Ю. С. Бондарук, Ю. П. Гопкало, Т. Б. Гніда, І. О. Корнієнко, Н. В. Лунченко, Ю. А. Луценко, Р. А. Мороз, І. І. Ткачук; за наук. ред. В. Г. Панка, І. І. Ткачук. Київ : Ніка-Центр, 2021. 118 с. Методичний посібник «Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій» (з досвіду роботи) розроблено на виконання наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У посібнику висвітлено технології, процедури і техніки психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій. Представлено досвід роботи творчої групи практичних психологів системи освіти у Луганській області з проблеми надання психологічної допомоги постраждалим внаслідок військових дій. Для працівників психологічної служби у системі освіти; викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти; викладачів закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями «практична психологія», «соціальна робота», «соціальна педагогіка»; науковців.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729191