Наукова робота аспірантів
Аспірантом Власенком Є. М. протягом 2018-2022 років під керівництвом д.б.н., проф. Гапон С.В. та д.б.н., проф. Орлової Л.Д. проводились польові дослідження на тему: «Органо-мінеральний склад опаду та підстилки лучних фітоценозів Полтавщини».
Отримані результати дозволять встановити накопичення органічних та мінеральних речовин у відмерлих частках рослин на різних типах лучних фітоценозів та визначити фракційний склад опаду та підстилки на луках й простежити динаміку накопичення їх в різні сезони року протягом дослідження.
Матеріали можуть використовуються для оцінки сучасного стану лучних угідь регіону при розробці та реалізації виробничих завдань. Дані про вивчення динаміки накопичення мортмаси лучних травостоїв будуть корисними для фітомоніторингу та організації перспективних наукових досліджень. Результати досліджень можуть бути використані при вивченні певних дисциплін у вищих навчальних закладах, польовій практиці з ботаніки, при випуску навчальних посібників, у статтях тощо.
Аспіранткою 4 року навчання Жук М. В. під керівництвом д.б.н., проф. Гапон С.В. та д.б.н., проф. Орлової Л.Д. проводиться наукове дослідження на тему: «Луки Роменсько-Полтавського геоботанічного округу: флора, її аналіз та перспективи охорони».
Протягом 2020–2022 років проводились польові дослідження лук Полтавської, Сумської, Харківської. Чернігівської областей, які входять до геоботанічного округу. Метою роботи було виявлення видового складу флори лук, на основі якого в подальшому встановлювалась систематична, біоморфологічна, екологічна, географічна структури.
У результаті пошуку мобілізаційного матеріалу, аспіранткою Черняк Т. В., для інтродукції мигдалю звичайного солодкого різновиду в умовах Хорольського ботанічного саду, на Півдні України, в селищі Суворове Одеської області віднайдено та отримано від ВГО «Українська горіхова асоціація» три форми мигдалю, що характеризуються пізнім квітуванням. Така біоекологічна властивість цих форм сприятиме збереженню дослідних зразків від зворотніх заморозків, що є досить частим явищем в лісостеповій зоні України. Отримані зразки форм дадуть змогу збагатити генофонд виду в умовах інтродукції, а в подальшому здійснювати селекційні дослідження з відбору власних форм за показниками зимостійкості та врожайності.
Аспірант 2021 року вступу Орловський О. В. разом із науковими керівниками д.б.н., проф. Гапон С. В. та к.б.н.. с.н.с. Красовським В. В. визначили тему дисертаційного дослідження – «Інтродукції Гранатника зернястого (Punica granatum L.) в Лісостепу України.». Складено індивідуальний науковий план роботи на 2021–2022 навчальний рік. розпочата робота зі створення проєкту дисертаційного дослідження. який в подальшому стане орієнтиром в подальшій науковій діяльності.
Обговорення теми дисертаційного дослідження «Особливості функціонування протеолітичної складової плазми крові пацієнтів з розсіяним склерозом» аспірантом 2021 року вступу Паліївцем Р.І. із науковим керівником проф., д.б.н. Пилипенко С.В. Вибрана база для проведення лабораторних дослідження, визначення основні завдання.
Задля обміну досвідом та отриманими результатами досліджень між аспірантами д.б.н., проф. Гапон С. В. ініціювала зустріч із Власенко Є. М. та Жук М. В., оскільки об’єкт їх досліджень подібний. Здобувачі вищої освіти ступеня доктор філософії відмітили, що під час їх польових досліджень спостерігалась значна антропогенна трансформація природних лучних фітоценозів Полтавської області, а саме інтенсивне розорювання лучних угідь. Це негативно впливає на біогеохімічний кругообіг речовин у природі, оскільки луки є середовищем існування великої кількості рослин, тварин, бактерій, як наслідок можливі зміни стану регіональної екологічної ситуації.
На базі Хорольського ботанічного саду, аспірантом Орловським О.В. разом з науковим керівником, директором ботанічного саду, старшим науковим співробітником, Красовським В.В., проводяться дослідження з інтродукції і акліматизації Гранатника зернястого (Punica granatum L.) до умов помірного клімату в Лісостепу України.
У результаті пошуку посадкового матеріалу, було встановлено та мобілізовно вегетативний матеріал з м.Одеса, і укорінено на двох присадибних ділянках – 6 сортів Гранатника зернястого. Крім того, активно досліджуються наявні у Хорольському ботанічному саду дорослі екземпляри, які у 2022 році досягли етапу плодоносіння.
З початком осені, аспіранткою Єгоркіною С. О., було розпочато роботу над дисертацією «Інтродукція страстоцвіту м’ясо-червоного (Passiflora incarnata L.) у Лісостепу України» під керівництвом проф. Гапон С. В. та доц. Красовського В. В.
Активно здійснювався пошук мобілізаційного матеріалу. Було виявлено регіон, де досліджується даний вид та відібрали місцеві форми. Завдяки співпраці на даний час вдалось отримати зразки п’яти форм страстоцвіту м’ясо-червоного, вилучити та провести морфологічне та морфометрологічне дослідження плодів та насіння, зробити фотофіксацію. Крім того, було розроблено методику культивування виду в Лісостепу України.
Аспірант 2022 року вступу Мельников І. В. разом із науковим керівником к.б.н., доц. Шкурою Т. В. обрав тему дисертаційного дослідження – «Адвентивна фракція флори Бахмацько-Кременчуцького геоботанічного округу та її особливості». Складено індивідуальний науковий план роботи на 2022–2023 навчальний рік. Ігорем Владиславовичем розпочато аналіз наявних літературних джерел щодо вивчення адвентивної фракції та формування проєкту дисертаційного дослідження.
Аспірант 2022 року вступу Перерва В.М. разом із науковим керівником к.б.н., доц. Гомлею Л. М. обрав тему дисертаційного дослідження – «Регіонально рідкісні види судинних рослин Полтавської області: склад, поширення, екологія та оцінка ризиків втрат». Складено індивідуальний науковий план роботи на 2022–2023 навчальний рік.
Людмила Миколаївна розповіла Владиславу Миколайовичу про фаховий журнал категорії Б «Біологія та екологія», який видається на кафедрі ботаніки, екології та методики навчання біології, ознайомила із структурою та особливостями написання фахових статтей на прикладі опублікованих праць.
Спільна робота аспірантки Жук М. В. із науковим керівником д.б.н., проф. Гапон С. В. над написанням фахової статті «Натуралізація адвентивної фракції флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу». Під час зустрічі обговорили наявні дані досліджень в цій тематиці, проаналізували отримані статистичні дані та оформили відповідні висновки.
Аспірант 4 року навчання Власенко Є. М. під час консультації у наукового керівника д.б.н., проф. Гапон С. В. стосовно розділів дисертації «Накопичення, динаміка і фракційний склад мортмаси лучних фітоценозів Полтавськрї області» та «Органічний склад мортмаси лучних фітоценозів Полтавської області». Світлана Василівна надала слушні зауваження щодо структури та наповнення даних розділів, які Євгеній Миколайович врахував під час їх корегування.