Історія кафедри

Історія кафедри

Кафедра починає свою історію з листопада 1937 року, коли єдина з 1931 року кафедра біології Полтавського державного педагогічного інституту була розділена на дві окремі кафедри – зоології та ботаніки.

Проте елементи ботанічних знань у студентів формувалися ще з часу створення Полтавського учительського інституту (1914), в курсі «Природознавство». Після реорганізації цього інституту в 1919-1923 роках систематичні курси ботаніки й фізіології рослин дуже професійно викладав В.Ф. Ніколаєв – один із перших керівників інституту та директор краєзнавчого музею за сумісництвом. У 1923-1924 роках його змінив Б.Б. Лук’янович, а в 1924-1930 роках – М.Ф. Ніколаєв (брат В.Ф. Ніколаєва), який обіймав посаду професора, завідувача ботанічного кабінету. Микола Федорович Ніколаєв був ініціатором і очільником створення з 1927 року ботанічної дослідної ділянки і закладки ботанічного саду.

До 14 січня 1931 року поділу інституту на кафедри не було. Першим завідувачем кафедри біології став Віктор Володимирович Абрамович (1931-1932) – молодий фізіолог рослин, який обіймав посаду професора. Після нього кафедру біології очолювали Ф.П. Приймак (1932-1933), Ф.К. Курінний (1933 і 1934-1935) та Т.У. Малахов (1935-1937).

Першим керівником кафедри ботаніки був призначений в.о. доцента Тимофій Устимович Малахов – випускник природничої секції інституту 1929 р. (перебував на цій посаді з 12.11.1937 р. до 31.08.1938 р.; працював до кінця 1940-х років).

Із 1.09.1938 р. завідувачем кафедри стає Павло Євграфович Сосін, який у 1937 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Гастероміцети Української РСР» і вже був знаний в Україні та її межами вчений-міколог. Він очолював кафедру до вересня 1941 р. та з 1944 до 1963 рр. Викладаючи ботаніку в довоєнні та післявоєнні роки, він досліджував гриби різних областей України та суміжних територій. Рішенням ВАК СРСР від 16 травня 1953 р. йому присуджена вчена ступінь доктора біологічних наук.

У 1944-1950 рр. на посаді асистента кафедри ботаніки і завідувача ботанічного саду (до 1949 р.) працює Д.С. Івашин. Під час польових практик, екскурсій, чисельних самостійних виїздів він цілеспрямовано займався вивченням конкретних груп рослин, особливо лікарських. Цей період у його житті став початком систематичного детального дослідження флори лікарських рослин України, який завершився у 1964 р. захистом кандидатської дисертації «Дикорослі лікарські рослини річкових долин Лівобережного Лісостепу України». 

У кінці 1940-х і на початку 1950-х рр. переважно за сумісництвом на кафедрі працюють Федір Юхимович Майфет (у 1952 р. став канд. с.-г. наук), Йосип Іванович Власюк, Павло Аністратович Сипій та інші. Для керівництва польовими практиками і ботсадом у 1949 р. прийнятий на роботу Дмитро Федорович Борисенко.

Таким чином, до початку 1950-х років кафедра ще не мала власних кваліфікованих викладачів із усіх дисциплін. Лекції часто читалися за сумісництвом викладачами сільськогосподарського інституту та науково-дослідної станції кормових рослин, тому П.Є. Сосін активно працював у напрямку розвитку власного кадрового потенціалу. Він не лише залучав до роботи на кафедрі найбільш досвідчених фахівців, а також вишукував майбутніх викладачів серед студентської молоді. Саме завдячуючи йому, на кафедру був запрошений Р.В. Ганжа, який працював асистентом кафедри після закінчення рідного вузу з 1950 року. Займаючись вивченням грибів, він у 1963 році захистив кандидатську дисертацію «До флори грибів порядку Аgaricales долини р. Ворскла на Полтавщині» і працював доцентом кафедри до виходу на пенсію. Коло наукових інтересів Ростислава Васильовича було надзвичайно різноманітним. За результатами досліджень він публікує ряд наукових праць в академічних виданнях. Його наукові роботи мали вагоме значення для мікології та лісового господарства. Зокрема, праця щодо використання міжрядь у молодих насадженнях сосни на пісках для вирощування арахісу відзначена срібною медаллю ВДНГ СРСР. Матеріали Р.В. Ганжі були використані при створенні ряду фундаментальних робіт та укладанні п’ятитомного «Визначника грибів України», монографій із досліджень агарикальних, болетальних та амонітальних грибів, другого видання Червоної книги України.

Із 1954 року асистентом кафедри починає працювати випускниця Полтавського педінституту О.А. Стасілюнас, яка після закінчення цільової аспірантури у Всесоюзному інституті рослинництва та захисту кандидатської дисертації на тему: «Визначення гібереліноподібних речовин у різноманітних сільськогосподарських рослин у зв’язку з їх розвитком», стає доцентом кафедри. Під час тривалої викладацької роботи їй довелося розробляти багато нововведених курсів – «Мікробіологія», «Біогеографія», «Екологія»; створювати навчальні лабораторії; поповнювати колекції ботанічного саду екзотичними рослинами, зокрема, такими, як ґінкго, тсуга, тис та ін. У той же час вона вела науково-дослідну роботу з вивчення фізіологічних особливостей люцерни різного рівня плоїдності. Під керівництвом свого вчителя Д.С. Івашина брала активну участь в експедиціях із вивчення рідкісних і зникаючих рослин із метою їх охорони. Багато років творчо працювала заступником декана факультету з виховної роботи. Вийшовши на пенсію, підтримує зв'язок з кафедрою, активно займається громадською діяльністю. 

Із 1963 р. у зв’язку з хворобою П.Є. Сосіна на посаду завідувача кафедрою був обраний кандидат сільськогосподарських наук, доцент В.В. Бихун, який викладав курс «Ботаніка (анатомія та морфологія рослин) і «Фізіологія рослин». Його наукова діяльність була пов'язана з вивченням питань підвищення врожайності сільськогосподарських культур (зокрема, кукурудзи).

У 1966 р. кафедра ботаніки  отримує справжнього фахівця з генетики і цитології – Д.М. Щербину. Він одразу ж узявся за викорінення «лисенківщини» з освітнього процесу. Займався проблемами поліплоїдії в роді Люцерна. Викладав курси «Генетика», «Дарвінізм», «Основи сільського господарства». З 1972 до 1981 рр. він був завідувачем кафедри. Під його керівництвом виконано чимало студентських досліджень.

Із 1975 р. на кафедрі починає працювати асистентом В.В. Буйдін – випускник Полтавського педінституту. У 1980 р. він успішно захищає кандидатську дисертацію «Порівняльне вивчення особливостей дії деяких поліплоїдних речовин» і з 1981 до 1988 рр. керує діяльністю кафедри. За його безпосередньою участю в 1970-х – 1980-х роках розбудовувався біостаціонар «Лучки», оранжерейний корпус у ботанічному саду. В.В. Буйдін – активний поповнювач колекцій рослин відкритого і закритого ґрунту в ботанічному саду. Плідно працює з вивчення рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини, проводить цитогенетичні та фізіологічні дослідження з цінними лікарськими рослинами (зокрема, ехінацеєю пурпуровою), успішно займається селекцією хризантеми дрібноквіткової.

На початку 1980-х років на кафедрі працював як професор-консультант, доктор біологічних наук І.М. Голубинський, знаний за своїми працями із палінології.

У 1980 р. після виходу на заслужений відпочинок повертається на кафедру Д.С. Івашин і продовжує наукову й трудову діяльність. Він очолив природоохоронну роботу кафедри стосовно дослідження флори Полтавщини за участю викладачів та студентів біологів. Проведено десятки експедицій, виявлено нові місцезнаходження рідкісних та зникаючих видів й уточнено їх ареали. Матеріали щодо 110 видів опрацьовані ним і оформлені у Червону книгу рослин Полтавщини. У 1982 р. видана кафедрою науково-популярна робота «Щоб росли горицвіти». На основі копітких досліджень Д.С. Івашин науково обґрунтував створення більше як 70 заповідних об’єктів природи Полтавщини. Він значну увагу приділяв підготовці педагогічних кадрів. Значний практичний досвід, ерудиція дозволяли вченому популяризувати знання рослинного світу серед учнівської та студентської молоді, науковців, широких верств населення. Дмитро Сергійович є автором більше ніж 250 наукових та науково-популярних праць. 

У 1982 р. на кафедрі почала працювати асистентом Л.Д. Орлова. У 1984 р. вона захистила кандидатську дисертацію «Біоекологічні особливості та мінеральний склад дикорослих кормових рослин південно-східної України» і стала працювати старшим викладачем, а згодом доцентом кафедри.

За час роботи кафедри ботаніки, на ній плідно і творчо працювали доценти, кандидати сільськогосподарських наук Д.Л. Ващишина, Ж.Г. Пелипець, О.Г. Вовк, старший викладач Л.А. Верховод (Лазорко), асистенти Л.А. Кушніренко, Г.С. Кращенко, М.А. Донцова, А.І. Березовська та інші .

На початку 1980-х рр. на кафедрі залишені асистентами випускники факультету О.М. Байрак, С.В. Гапон, пізніше І.С. Беседіна (з 1988 р.) та Н.О. Стецюк (із 1991 р.).

У 1988 р. кафедру ботаніки об’єднують з кафедрою зоології у кафедру біології, якою керувала фізіолог тварин, доцент, кандидат с.-г. наук М.М. Саричева

У 1991 р. кафедру ботаніки знову відокремили в окрему кафедру, яку очолювала Л.Д. Орлова. Вона читає профілюючі курси з «Анатомії та морфології рослин», «Фізіології рослин», активно займається науково-дослідною роботою щодо вивчення лучних угідь Полтавщини [4]. Л.Д. Орлова займається визначенням кількісного та якісного складу лучних травостоїв, встановленням типів екобіоморф, з’ясуванням ценоморфного складу лучних фітоценозів, їхньої насиченості основними біоморфами й екоморфами Лівобережного Лісостепу України. Отримані наукові результати використовуються для оцінки сучасного стану лучних угідь регіону Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації.

Наприкінці 1980-х років і на початку 1990-х років на кафедрі активізується наукова робота. У 1993 році захищають кандидатські дисертації І.С. Беседіна на тему «Агарикоїдні базидіоміцети Придніпровської низовини (Лівобережний Лісостеп України)» та С.В. Гапон: «Мохоподібні Лівобережного Лісостепу України», навчається в аспірантурі, а згодом у докторантурі О.М. Байрак, в аспірантурі – Н.О. Стецюк. У 1993 році після закінчення нашого вищого навчального закладу на кафедру приходять асистентами Н.П. Коваленко, С.Б. Манжос, а у 1994 році – В.В. Оніпко, які після закінчення стаціонарної аспірантури у 2002 році захистили кандидатські дисертації: Манжос С.Б. на тему «Обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим на необроблюваних землях Лівобережного Лісостепу України», Оніпко В.В. «Біологічні особливості амброзії полинолистої та заходи боротьби з нею в агроценозах польових культур Лівобережного Лісостепу України». Доцент Манжос С.Б. на кафедрі викладала дисципліну «Генетика з основами селекції», розробила курси «Біотехнологія», «Основи селекційної справи». Доцент Оніпко В.В. викладала студентам курс «Основи сільськогосподарського виробництва», розробила спецкурси «Фермерське господарство», «Захист рослин».

У 1995 р. недовго, перед вступом до аспірантури, працювала  І.А.Коротченко.

Із 1996 року на посаду завідувача кафедри була обрана С.В. Гапон. Вона викладала курси «Систематика нижчих рослин», «Систематика вищих рослин», «Фітоценологія». С.В. Гапон плідно працює над науковою темою по бріофлорі [4]. Вона займається складанням схеми мохової рослинності України (у межах Лісостепу України); постійно поповнює гербарій кафедри та гербарій Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського; створенням Продромусу мохової рослинності України; комплексно вивчає бріорізноманітність природних, штучних та урбоекосистем Лісостепу України; виявленням рідкісних та зникаючих видів, розробленням заходів щодо їх охорони.

На початку 1997 року захищає кандидатську дисертацію Н.П. Коваленко «Історичний досвід реформування галузі землеробства Полтавщини (на прикладі реформи 1861 р.)», вона викладала курс «Основи сільськогосподарського виробництва» і «Мікробіологія».

Із 1997 р. на кафедру асистентом приходить Л.М. Гомля, яка у 2005 р. після стаціонарного навчання в аспірантурі захищає дисертацію «Рослинність долини р. Хорол та її флористичні і созологічні особливості». Викладає курс «Генетика», «Цитологія» на стаціонарному і заочному відділеннях.

У 2005 р. на правах сумісництва на кафедрі почав працювати В.І. Іщенко, а з 2007 р. він був прийнятий на основне місце роботи. У 2009 р. захистив кандидатську дисертацію «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності». Викладає предмети сільськогосподарського циклу.

Із 2005 року до цього часу кафедру очолює доцент, кандидат сільськогосподарських наук (із 2013 р. доктор педагогічних наук, професор) В.В. Оніпко, яка наразі наполегливо дбає про спільне розроблення та впровадження у навчальний процес кафедрою інноваційних методів підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, координує діяльність учителів міста й області з виконання науково-дослідницьких робіт учнів, проводить відкриті наукові семінари, педагогічні читання та круглі столи в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського для вчителів Полтавщини. Вона розробляє авторську систему професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до роботи в профільній школі, обґрунтовує організаційно-функціональну модель такої підготовки, вдосконалює технологічні засади й науково-методичне забезпечення системи підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін (на прикладі біотехнологічного профілю навчання учнів) в освітньому процесі ВНЗ III-IV рівнів акредитації педагогічного спрямування.

Із 2006 року на кафедрі на посаді доцента працює С.П. Пескун (Яланська). У 2009 році отримала звання доцента кафедри ботаніки. Основу навчального навантаження складали: «Цитологія», «Основи біотехнології», «Основи селекційної справи», «Методика викладання основ аграрного виробництва» та «методика викладання природознавства».

Після успішного захисту кандидатської дисертації у 2008 р. на кафедру працювати перейшла із кафедри екології та охорони довкілля доцент, кандидат біологічних наук Т.В. Панасенко (Дерев’янко). Розробила і читала курси «Радіобіологія», «Лікарські рослини» тощо.

Згідно наказу №13-р від 12.02.2015 на виконання рішення вченої ради університету з 14.02.2015 р. кафедру ботаніки та методики навчання біології об’єднано з кафедрою екології та охорони довкілля і перейменовано на кафедру ботаніки, екології та методики навчання біології [4]. Із кафедри екології та охорони довкілля залишилися працювати доцент, кандидат педагогічних наук М.М. Дяченко-Богун, доцент, кандидат біологічних наук Т.В. Шкура (Криворучко), асистенти О.В. Клепець та О.Р. Ханнанова. Доцент Н.О. Смоляр вступила до докторантури Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На сьогодні колектив кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології налічує 1 доктора наук (д.п.н., проф. Дяченко-Богун М.М.), 3 кандидати наук (к.б.н., доц. Гомля Л.М., к.б.н., доц. Шкура Т.В., к.с-г.н. асис. Рокотянська В. О.), 2 старші лаборанти (Кушнірчук А. М., Бова А.Ю.). До колективу кафедри також входять зовнішні сумісники: 1 кандидат наук (к.б.н. Красовський В. В.).

Сучасний склад кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології

За результатами проведених експериментальних досліджень захистили докторські дисертації:

2016 р. М.М. Дяченко-Богун (тема «Теоретичні і методичні засади реалізації здоров’язбережувальних технологій у професійній діяльності майбутніх учителів біології», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти).

У 2005 р. Л. М. Гомля захистила кандидатську дисертацію на тему "Рослинність долини річки Хорол та її флористичні і созологічні особливості" за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка.

У 2008 р. Т. В. Шкура захистила кандидатську дисертацію на тему "Рідкісні степові ефемероїди Лівобережного Придніпров'я (стан популяцій та наукові основи охорони) за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка.

У 2020 р. В. О. Рокотянська захистила кандидатську дисертацію на тему "Особливості прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у спермі кнурів-плідників за корекції вітамінно-мінерального живлення" (науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Шостя А. М.) за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин.