Якщо складно заснути. Поради для батьків

Сон – життєво-необхідний стан фізіологічного спокою людини, її відпочинку. Зараз, через постійний стрес в умовах війни та зміну звичного способу життя, ще більше людей зіштовхнулися з проблемами сну

.Уві сні ми проводимо третину життя, він потрібен нам як їжа та вода, отож якісний сон належить до базових потреб людини. Особливо актуальним питання відновлення сил та якісного відпочинку є для батьків, які мають бути у ресурсному стані, адже від них залежить ресурс їхніх дітей.

 Ділимося порадами для батьків як налагодити сон.

 Повний текст буклету за посиланням: https://uni.cf/3aj4UX4 Матеріали підготовлені спільно з UNICEF Ukraine

Як навчити дитину життєстійкості

Захищати свою дитину від різких злетів і падінь життя – це природний інстинкт кожного батька. Але виконати це не завжди можливо, особливо, коли діти дорослішають і стають більш незалежними. Крім того, сучасні діти відчувають величезний тиск через необхідність бути успішними у школі, спорті й запаморочливому розмаїтті позашкільних занять. Усі ці численні стреси можуть призвести до негативних фізичних та емоційних наслідків для здоров’я дітей. Хоча стреси й невдачі є частиною повсякденного життя, батьки й діти не повинні відчувати себе безпорадними. Тому для здорового, збалансованого та успішного життя дитини батькам необхідно допомагати їй розвивати стійкість, упевненість у собі  та здобувати навички ефективного реагування на стреси й виклики, які ставить перед нею саме життя.

Як виростити впевнену та психологічно врівноважену дитину?

Часто очікування батьків – навіть з найкращими намірами – можуть мати величезний тиск на дітей. Замість того щоб фокусувати свою увагу на отриманні дитиною високих оцінок у школі, учіть її ретельно працювати, докладати зусилля й ніколи не здаватись. Такі установки допоможуть їй розвивати життєві навички, необхідні для досягнення мети та вирішення проблем, і не дозволять опускати руки й засмучуватися із приводу кожної поганої оцінки.

Створення безпечної, сприятливої й турботливої домашньої обстановки також важливе для того, щоб дати дитині міцну опору у випадку виникнення стресових чи складних ситуацій. Докладіть усі зусилля, щоб ваша дитина завжди відчувала себе в безпеці й любові. Визначте межу, щоб вона знала, що добре, а що ні, і будьте послідовними у ваших висловлюваннях, очікуваннях і наслідках учинків дитини.

Навіть коли ви дуже зайняті й ваше життя рясніє безліччю подій, не нехтуйте часом для сім’ї. Адже це теж важлива частина створення турботливої, безпечної обстановки для дитини. При цьому одним з найкращих майданчиків для спілкування є сімейна вечеря. Це чудовий час, щоб зібратись усім разом, надавши кожному можливість поділитись подіями минулого дня й дозволивши собі як батькові залишатися в курсі всього, що відбувається в житті дитини. Інші прості, але ефективні способи, щоб разом провести час, – це спільні прогулянки після школи або вечері, розмова під час поїздки в машині або спільний обід за будь-якої слушної нагоди.

Як ще батьки можуть допомогти своїй дитині навчитись успішно вирішувати проблеми?

Допоможіть дитині набути здорові звички на все життя. Здоровій людині набагато простіше справлятися з будь-яким потенційним стресом або проблемою. Учіть дитину важливості повноцінного сну , хорошого харчування та систематичних фізичних вправ. Продуманий і зважений розпорядок дня допоможе їй реалізувати ці важливі аспекти.

Батьки часто недооцінюють значення сну. У період розвитку дуже важливо давати мозку дитини час для відпочинку від інтелектуальних навантажень під час навчання, а її організму час на відновлення. Якщо дитина добре відпочила, то зможе докласти більше зусиль і впоратися зі своїми завданнями більш ефективно та впевнено. Школярам молодших класів необхідно приблизно 10–12 годин сну на добу.

Раціон харчування також важливий для міцного здоров’я вашої дитини. Використовуйте п’ять груп харчових продуктів (фрукти, овочі, зернові, білкові та молочні). Пропонуйте дитині продукти всіх кольорів веселки й нові продукти, щоб розширити діапазон її смаку  та отримати велику поживну користь від того, що вона їсть. Також для підтримки здоров’я діти повинні щодня приймати 400 МО вітаміну D.

Систематичні фізичні вправи (принаймні 5 годин інтенсивних тренувань на тиждень, під час яких дитина, особливо хлопчик, добре пропітніє) також мають велике значення для доброго здоров’я та зменшення стресу. Обмежте час дитини за комп’ютером і для користування різними гаджетами. Педіатри рекомендують не більше двох годин на день за комп’ютером для дітей старше 2-х років.

Які основні ознаки стресу в дітей?

Стреси мають негативний вплив на здоров’я вашої дитини. Ви можете зрозуміти, що вона знаходитися у стресовому стані, якщо:

• скаржиться на головні болі й болі в животі;

• виглядає замкнутою, розсіяною або перевтомленою й не виконує того, що їй необхідно зробити;

• погано засинає й виглядає втомленою та роздратованою протягом дня;

• її успішність  падає, як і інтерес до школи та виконання домашніх завдань ;

• знижується інтерес навіть до тих занять, які раніше приносили задоволення;

• дівчатка у стресовому стані втрачають або набирають вагу, що може вказувати на розлад харчової поведінки.

​Як допомогти дитині навчитись долати стрес?

Не намагайтесь вирішувати проблеми вашої дитини замість неї самої. Набагато важливіше навчити її навичок, якими вона зможе керуватися протягом усього свого життя у складних ситуаціях. Дотримуйтесь таких рекомендацій:

• Учіть дитину хороших навичок управління часом , щоб не відкладати шкільні завдання та проекти на останню хвилину.

• Переконайтеся, що вона робить систематичні перерви в навчанні. Рішення шкільних завдань часто вимагає більше часу, ніж передбачається спочатку. Періодичні перерви й заняття улюбленим видом спорту допоможуть дитині відновитись після пережитих стресів.

• Відстежуйте те, чим займається дитина. Якщо шкільні завдання настільки складні, що їй доводиться пропускати заняття спортом, допоможіть їй вирішити цю проблему за допомогою відновлення балансу між різними видами діяльності. Спитайте в неї, який рівень навантаження дитина вважає розумним і чого готова позбутися, щоб успішніше справлятися з іншими складовими свого життя.

• Моделюйте хороші навички стрес-менеджменту (науки «управління стресом») – і пам’ятайте: для вашої дитини ви кращий приклад для наслідування. Порозмовляйте з дитиною про те, як вам удається ефективно справлятися зі своїм стресовим станом.

• Підтримуйте з дитиною постійний взаємозв’язок. Докладіть всі зусилля, щоби знати, що відбувається в її житті, і частіше звіряйтеся з її думкою і станом. Нехай дитина знає, що ви завжди поруч і готові обговорювати будь-яку її проблему.

ПРОТИДІЯ  ІНФОРМАЦІЙНИМ  ВІЙНАМ

Сучасні протистояння та війни – це, перш за все, інформаційні війни, які чинять тиск на розум та психіку людей. Інформаційні війни є інформаційними технологіями, що впливають на інформаційні системи, маючи на меті введення в оману масової чи індивідуальної свідомості, виведення з ладу або десинхронізацію процесів управління суспільством та його складовими, передовсім військовими. Різні види системного впливу здійснюються на індивідуальну і масову свідомість. Таких впливів достатньо багато: стаття в газеті, телепередача, тоталітарна секта, порада авторитетної людини чи експерта тощо. Усе це приклади того, як інформація впливає на прийняття нами рішень. Сучасний розвиток інноваційних технологій дозволяє швидко і масово поширювати інформацію, яку при цьому можна змінити до невпізнання. Усе це робиться для маніпуляцій думками, емоціями, ставленнями і врешті-решт поведінкою. Процес інформування – це процес відбору фактів. І факти, які ми вкладаємо собі у голову, напряму пов’язані з нашим світоглядом. Навіть один і той самий факт може бути по-різному сприйнятий двома різними людьми, незалежно від того, правдивий він чи ні. І часто людина не може сприйняти факт (навіть багаторазово підтверджений) виключно через те, що має зовсім іншу картину уявлень у себе в голові. Проблема ще в тому, що телебачення склало іншу систему сприйняття інформації – емоційність замість аналітичного мислення. Емоційне  збудження змушує нас шукати все більше інформації, проводити час за монітором у пошуках новин. Тож нам намагаються підкинути все більше інформації, часто неправдивої. Навіть якщо ми їй не віримо чи її пізніше спростують, свою справу вона зробила і посіяла зерно недовіри.

Як протидіяти інформаційним війнам? Необхідно вчитися (і навчати) відфільтровувати інформацію, а також знизити емоційне сприйняття. Варто говорити собі, що в кожної сторони є свої інтереси й інформація філь- трується відповідно до них. Шукати інші джерела, що можуть підтвердити чи спростувати факти. Виділити для себе декілька видань та журналістів чи громадських діячів, думці яких можете довіряти. Дуже важливо знаходити не тільки підтвердження своєї точки зору, але й шукати раціональні аргументи в інших. Важливим напрямом формування особистості в умовах навчального закладу має бути формування критичного мислення. Критичне мислення — (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження) — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. До операційного блоку критичного мислення належать такі процедури:

 • усвідомлювати проблему, встановлювати діалектичний зв’язок між суперечностями;
• доводити, добирати прийнятні, відповідні та несуперечливі докази;
• знаходити контраргументи;
• помічати факти, що суперечать власній думці;
• обґрунтовувати;
• оцінювати, співвідносити об’єкт з певною системою цінностей (існуюче з належним); вибирати одну із багатьох альтернатив; усвідомлювати обмеження, що накладаються на висновок (істинність висновку за певних умов); використовувати різні критерії та контексти.
• спростовувати;
• узагальнювати;
• висувати гіпотези;
• робити висновки.

Рекомендації вчителям:

• Проводьте заняття з дітьми, спрямовані на формування критичного мислення.
• Рекомендуйте колегам використовувати технології формування критичного мислення в процесі навчання дітей.
• Порадьте дітям і батькам отримувати інформацію з різних джерел, аналізувати і зіставляти її.
• Порадьте батькам та колегам знизити емоційне сприйняття отримуваної інформації.