На території Лозівського району активно проводяться заходи з благоустрою територій населених пунктів в рамках проведення щорічної акції «За чисте довкілля», люди частіше виходять на прогулянки за місто «на природу», працюють на городах, дачах тощо.

У зв'язку із цим Лозівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області нагадує про небезпеку іксодових кліщів, які саме в цей період активізуються та є переносниками збудників небезпечних інфекційних хвороб – бореліозу (хвороби Лайма), кліщового енцефаліту тощо.

Як відбувається напад кліща?

Кліщі підстерігають здобич сидячи на кінчиках травинок, листя нижніх гілок кущів. Вони підіймаються на травинку або стебло куща на висоту до півметра і терпляче чекають, коли поруч пройде жертва. Особливо багато кліщів в чагарниках, ділянках з великою кількістю сухої некошеної минулорічної трави (сухостої – це місця зимівлі та розмноження іксодових кліщів).

Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими тваринами. Кліщі непомітно і дуже міцно чіпляються кігтиками лапок за тканину або шерсть. Перекочувавши на свою жертву, кліщ шукає місця з ніжною шкірою. У людини він зазвичай впивається в шию, пахвові западини, в пахову область. У собак – за вухами, на холці, під пахвами, на животі. Прокушуючи шкіру, кліщ упивається глибше і починає смоктати кров. При цьому він дуже міцно закріплює свій хоботок слиною. Кліщ встромляє в шкіру свої щелепи і одночасно виділяє слину, яка є анестетиком – знеболюючою речовиною. Саме тому укус кліща безболісний і не помітний.

Обережно! Нітрати в питній воді

Нітрати – це солі нітратної кислоти, які є постійним складником природних вод і в невеликих дозах вони вважаються малотоксичними. В організмі під впливом кишкової мікрофлори нітрати перетворюються в нітрити, які є більш токсичними.

Нітрати в шлунку під впливом мікроорганізмів відновлюються до нітритів, канцерогенних речовин – нітрозамінів, особливо при зниженій кислотності.

Відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400, концентрація нітритів у питній воді не повинна перевищувати:

• у водопровідній – <= 0,5 мг/дм куб. (0,1)

• з колодязів та каптажів джерел – <= 3,3 мг/дм куб.

• у фасованій – <= 0,5 мг/дм куб. (0,1)

Нітрати швидко окислюють гемоглобін у метгемоглобін. У нормі в організмі людини в крові може бути 1-2 % метгемоглобіну. Якщо ця величина перевищується, то з’являються перші прояви гіпоксії (тахікардія, задишка, запаморочення).

Метгемоглобінемія супроводжується такими симптомами: задишка, ціаноз, головний біль, слабкість, втома, запаморочення, втрата свідомості.

До недавнього часу метгемоглобінемію вважали властивою дітям грудного віку, котрі знаходяться на штучному вигодовуванні молочними сумішами, під час приготування яких використовують питну воду зі значною концентрацією нітратів.

Також у групі ризику перебувають вагітні жінки, люди похилого віку, хворі на анемію, особи із порушенням обміну речовин, гормональних процесів, дихальної та серцево-судинної системи.

У більшості випадків метгемоглобінемія спостерігається в людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із нецентралізованих джерел водопостачання (колодязів, індивідуальних свердловин). Зазвичай поряд із джерелами водопостачання часто розташовані й господарські споруди для тварин, туалети з вигрібними ямами, які є джерелами органічних сполук. Такий стан призводить до масивного потрапляння їх до ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, якими наповнюються потім криниці.

Вилучити нітрати з криничної води практично неможливо.

Тож Лозівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області наголошує:

• якщо в питній воді вміст нітратів перевищує допустиму норму (50 мг/л), не можна використовувати її для пиття та приготування їжі;