Синтаксис мови програмування – це розміщення та порядок слів та символів у програмі. Символи, що використовуються у програмі утворюють алфавіт. Мова програмування Python має такий алфавіл:

• великі й малі літери латиниці та кирилиці;
• цифри;
• знаки операцій: + - * / = < > | & %;
• символи підкреслення і пробілу;
• синтаксичні знаки: . , ’ ” ( ) [ ] { };
• спеціальні символи: # ^ $.

Окремий інформаційний об’єкт (число, символ, рядок та ін.) називають величиною. Величина може бути константою (тобто постійною) або змінною.

Константи – це величини, значення яких не можуть змінюватися в ході виконання програми.

Змінні – величини, значення яких можуть змінюватися в ході виконання програми.

Існують певні правила, яким потрібно слідувати при іменуванні змінних:

1. Першим символом імені має бути літера чи знак нижнього підкреслювання '_'.

2. Решта імені може складатися з літер, чисел або знаків нижнього підкреслювання. Не можна використовувати спеціальні символи, такі, як /, # або @.

3. Не можна використовувати пробіли.

4. Не можна називати змінні іменами команд, наприклад, print.

5. Великі та малі літери розрізняються, тобто ідентифікатори Sum і sum інтерпретатор сприймає як дві різні величини.

Оператор присвоєння позначається знаком “=”.

У Python використовується динамічна типізація змінних, тобто у ході написання програми не потрібно оголошувати тип змінних, інтерпретатор зробить це сам.

Часто у програмі потрібно перетворити величини одного типу у інший тип даних. Для цього використовують такі функції:

bool() - перетворення об’єктів на логічний тип даних;

int() - перетворення у цілий числовий тип;

float() - перетворення цілого числа (або рядка) у дійсний тип даних;

str() - перетворення у рядок;

list() - перетворення у список.

Варто зауважити, що інформація про тип зберігається в об’єкті, а не в змінній.

Арифметичні оператори: + (додавання), - (віднімання), * (множення), / (ділення), // (цілочисельне ділення), % (остача від ділення), ** (піднесення до степеня).

Для роботи з числами можна використовувати стандартні математичні функції, які можна імпортувати у проект за допомогою команди import math. Цей модуль містить тригонометричні функції (sin(), cos(), tan(), asin(), acos(), atan()), функції перетворення радіан на градуси та градусів на радіани (degrees(), radians()), експоненту (exp()).

Крім того, найчастіше вживаними є такі функції:

Вбудована функція input – це засіб отримання результату введення з клавіатури.

Вона може виводити підказку, текст якої міститься в необов'язковому аргументі-рядку, і повертає введену користувачем відповідь у вигляді рядка. Наприклад:

n = int(input('Введіть число: ')) 

Для виведення даних на екран використовують команду print.