Осіннє золото

Дарую людям пісню.

У 1991 році на честь 70-річчя від дня народження поета-пісняра при Березоворудському народному історико-краєзнавчому музеї була відкрита кімната Дмитра Омеляновича Луценка - "українського соловейка", чиї пісні, що стали класикою української естради, й досі звучать і бентежать душу не лише українців, а й росіян, канадців, поляків, французів.

Експозиція музейної кімнати розповідає про життєвий і творчий шлях поета, його зв'язок із рідним селом і зустрічі з односельцями, про проведення свят "Осіннє золото", що стали традиційними з 1991 року й щорічно проводяться в другу неділю вересня.

Портрети Дмитра Омеляновича, любовно написані і подаровані музею художниками І. Черниш та К. Чепігою, фотопортрети поета у вишиваних рушниках, вишитих майстринями - березоворудчанками Педяш Галиною Степанівною та Руденко Любов'ю Пимонівною, портрет Т.Г. Шевченка з луценкової оселі прикрашають стіни цієї кімнати.

Родинні фото з сімейного архіву Луценків, особисті речі Дмитра Омеляновича – вишивана сорочка, костюм, бойові і трудові нагороди поета, сувеніри, даровані йому трудівниками колективів, де він читав колись свої вірші – все це експонується на вітринах і стендах.

Творчим доробком поета стало 14 поетичних збірок, всі вони експонуються в вітринах, серед них і збірочка «За Березовою Рудкою» - особливо дорога землякам, бо це – спогад про рідне село, односельців, рідну землю, що зробила його поетом, а він у свою чергу прославив її у своїх віршах.

«Усе любов’ю зміряне до дна» - зветься одне з посмертних видань поета, назва якого красномовно говорить за всю його творчість. Ця збірка, як і збірочка спогадів «Як його не любити», куди ввійшли нариси про поета, його друзів, односельців, композиторів і співаків, що співпрацювали з поетом теж експонуються в одній з вітрин.

В 2001 році на честь 80 –річчя поета редакції газет “Вісті” та “Порадниці” заснували премію Дмитра Омеляновича Луценка «Осіннє золото», яка щорічно вручається на батьківщині поета в Березовій Рудці кращим творцям, виконавцям, пропагандистам українського слова та пісні.

Першими лауреатами цієї премії стали композитор Анатолій Пашкевич та співачка Раїса Кириченко, Герой України, повний кавалер ордена княгині Ольги народна артистка. Ці уславлені імена були продовжені іменами поетів Миколи Луківа та Вадима Крищенка, Леоніда Федорука та Михайла Ткача, Йосипа Фиштика, співаків Володимира Турця, Олександра Василенка, Ігоря Вовчака, Юлії Попової, Павла Мрежука, Тамари Дячук, співака і композитора з м. Запоріжжя Анатолія Сердюка, композиторів Володимира Костенка, Ігоря Поклада, полтавського композитора Олексія Чухрая, а також колективами виконавців: народною хоровою капелою «Мрія» Львівської комерційної академії та національний заслужений академічний народний хор імені Григорія Верьовки. Лауреатом премії «Осіннє золото» став також письменник заслужений журналіст України Анатолій Михайленко та радіо журналістка Олеся Білаш.

Дипломантами луценківської премії «Осіннє золото» стало багато визначних поетів, самодіяльних композиторів, співаків, серед них є імена березоворудчан: самодіяльний композитор, керівник Березеворудського народного хору Володимир Назаренко, що поклав на музику 22 вірші Дмитра Омеляновича, Котенко Олександр Володимирович, колишній директор БДАТу, що був ініціатором започаткування свята села «Осіннє золото».

Своєрідним подовженням музейної кімнати стала галерея Лауреатів і дипломантів премії «Осіннє золото», на стендах розповіді про лауреатів та дипломантів, їх портрети , та фотографії, що відтворюють фрагменти свята, у вітринах експонуються подарунки лауреатів: поетичні збірки, збірники пісень, сувеніри, фото, особисті речі та інше.

Колектив художньої самодіяльності БДАТу неодноразово виступав з концертами на ювілейних вечорах поета, земляка, як в рідному селі, так і в селах району, області. А в січні 2004 році на відзначення 15-річчя з дня смерті поета, був даний концерт в Київському палаці дітей та юнацтва. Ця подія теж висвітлена на стендах музейної кімнати.

Традиційне щорічне пісенне свято «Осіннє золото» у Березовій Рудці набуло популярності, приїздять на нього люди з усіх куточків України та близького зарубіжжя, гості свята теж дарують свої подарунки до музейної кімнати. Так інженер Укртелекому Тетяна Ліфанова подарувала вишиване панно з переліком пісень Луценка, а київський художник Костянтин Чепіга написав і подарував музею портрет Луценка, картини Київська весна», «Палац Закревських», портрет дружини Д.О. Луценка Тамари Іванівни та інші – вони також прикрашають стіни музейної кімнати. Вишивані серветки, рушники подаровані місцевими вишивальницями прикрашають музей, створюючи затишок у цих історичних стінах.

Кожному, хто відвідав музей ближчим стане наше прекрасне село та його надзвичайно цікава історія.

Найкращі враження від свята залишаються на все життя в учасників та гостей . А нам радісно, що пісня Дмитра Омеляновича Луценка живе не тільки серед українців, а й далеко за її межами. А якщо живе пісня, то живе і наш земляк, поет – пісняр Дмитро Луценко.