Web of Science

Web of Science (англ. WoS, раніше – Web of Knowledge) – плат­на пошу­кова плат­фор­ма, що об’єднує кілька бібліо­графіч­них і рефе­ра­тив­них баз даних рецензо­ваної наукової літера­тури. Колек­ція ґрунту­ється на індексі циту­вання нау­кових праць Impact Factor, розроб­леному одним із засновників науко­метрії Юджином Гарфіл­дом у 1960-х рр. Платформа Web of Science є власністю компанії Clarivate Analytics.

   WoS охоплює 17 баз даних; більш ніж 34 тис. рецензованих жур­налів, 134 тис. книг; 2,5 млн препринтів і 109 млн патентів.

   Територіальне охоплення

   Загалом цей ресурс застосовують користувачі із 120 країн світу. Біль­шість робіт опуб­ліковано в США (понад 3 млн) та Китаї (понад 2 млн). Матеріали представ­лено 130 мовами світу, проте 95% – англійською мовою.

   Структура Web of Science

   Хоча Web of Scienceє мультидисциплінарним наукометричним ресур­сом, він, порів­нюючи з базою Scopus, більше орієнтова­ний на при­род­ничі науки і точні дисципліни.

  Ядром платформи є наукометрична база даних Web of Science Core Collection (WoSCC), яка охоплює 254 пред­­мет­ні категорії, більш ніж 22 тис. журналів, 90 млн документів, 130 тис. книг, 220 тис. матеріалів конференцій 70‑ма мовами світу.

   До Web of Science Core Collection (WoSCC) входять наступні індек­си (покаж­чики) цитування:

  Science Citation Index Expanded (SCIE) – покажчик наукових журна­лів з при­родничих та технічних наук. Проіндексовано 8300 жур­налів із 150 наукових дисциплін. Максимальна гли­бина архіву: з 1900 р. Impact Factor розраховується.

  Social Sciences Citation Index (SSCI) – покажчик журналів зі сус­пільних наук. Про­індек­совано 2900 журналів з 50 дисцип­лін. Також проіндексо­вано окремі публі­кації, що стосуються даної теми з більш ніж 3500 кращих природничих і технічних видань світу. Макси­мальна глибина архіву: з 1900 р. Impact Factor роз­ра­ховується.

  Arts & Humanities Citation Index (AHCI) – покажчик видань з мис­тецтва і гуманітарних наук. Про­індексовано понад 1600 провідних журналів. Також містить окремі статті, що стосу­ють­ся даної теми з більш ніж 6000 ви­дань, у тому числі соціології. Враховуючи особливості циту­вання у гуманітарній сфері, для видань, включених лише до цієї категорії, Impact Factor не роз­раховується. Глибина архіву: з 1975 р.

  Emerging Sources Citation Index (ESCI) – мульти­дисцип­лі­нарний покажчик науко­вих видань, які задовольняють базо­вим критеріям включення до бази Web of Science Core Collection, але поки не мають достатньо високого рівня між­на­род­ного циту­ван­ня. Для журналів у цьо­му індексі Impact Factor не розра­хову­ється. Згодом видання прохо­дити­муть повторну перевірку і, за позитивної оцінки, вклю­ча­ти­муться до од­но­го з трьох клю­чових покажчиків: SCIE, SSCI або AHCI (з роз­ра­хун­ком Impact Factor для проіндек­со­­ваних у перших двох). Усі видання, що подаються на розгляд для індексації до основ­них індексів ESCI, SSCI, AHCI, можуть спочатку бути включені в ESCI. Глибина архіву: з 2015 р.

  Conference Proceedings Citation Index (CPCI) – покажчик мате­ріалів кон­фе­рен­цій з природничих, технічних, суспільних і гумані­тарних наук. Глибина архіву: з 2005 р.

  Book Citation Index (BkCI) – покажчик наукових книг з при­род­ничих, тех­нічних, суспільних і гуманітарних наук. Глибина архіву: з 2005 р.

  Index Chemicus (IC) – містить дані про структури і нові орга­ніч­ні сполуки, що опи­сано у провідних міжнародних виданнях. Глибина архіву: з 1993 р.

  Current Chemical Reactions (CCR) – колекція нових одно- та багато­ста­дій­них методів синтезу хіміч­них речо­вин. Джерелами інформації є як визнані наукові ви­дання, так і патенти з 36 па­тент­них відомств різних країн. Для кожного методу наведено детальний опис реакції і графічне представлення кожної стадії. Глибина архіву: з 1985 р.

  Наукометричний апарат Web of Science. Формула Impact Factor

   З 1961 р. для визначення популярності, перспективи і цінності жур­на­лів Юджи­ном Гарфілдом був розроб­лений Impact Factor. Цей коефі­ці­єнт вирахо­вують як сукупність посилань у спів­від­но­шенні до певного періоду часу. Impact Factor – мінлива вели­чина, що змінюється що­року. Як правило, вона вказує на рівень цито­ва­ності за два роки, що йдуть після публікації. Розрахунок ґрунту­­ється на трирічному періоді та здійсню­ється за форму­лою IF = A/B. Наприклад, розраху­нок жур­налу в 2023 р. виглядатиме так: IF = A/B, де А – кількість цитувань за 2023 р. статей, які опуб­лі­ко­вані за два попе­ред­ні роки, тобто за 2022 та 2021 роки, а В – сукупна кількість ста­тей, опублі­кованих у цьому журналі за аналогічний період.

  Дворічний термін аналізу пере­важає, але він не єдиний. Це обумов­лено полі­тикою деяких журналів: не завжди опубліко­ва­ний контент встигає роз­пов­сю­дитись у науко­вій спільноті за два роки і, відпо­відно, не завжди забез­пе­чується належне ци­ту­ван­ня. Отже, термін аналізу продовжується до 5 років.

Унікальний профіль автора з буквено-числовим ідентифікатором ResearcherID на Web of Science

  Обліковий запис Web of Science створюється безкоштовно, неза­леж­но від перед­плати даного ресурсу. Для цього потрібно заповнити реєстра­ційну форму на сайті WoS.

   Викладачам і здобувачам освіти Комунального закладу "Балтський педагогічний фаховий коледж" реєстрацію потріб­но здій­снити з ло­каль­ної мережі коледжу або звер­нутися до  бібліо­текаря за допомогою, якщо від­сутня можли­вість досту­пу до локаль­ної мережі. Це потріб­но для того, щоб мати віддалений доступ до всіх функцій та пошу­кових можли­вос­тей Web of Science. При реє­стра­ції в WoS користу­вачу автома­тично надається ResearcherID Web of Science – буквено-число­вий код із 9 знаків у форматі A‑0000-0000.

  Персональний Web of Science Profile може містити як про­ін­дек­совані, так і не проіндек­совані в базі даних Web of Science публікації дослід­ника. Тому бібліо­метричні метрики (індекс цито­ваності, h-index) будуть розрахо­вува­тися тільки для публікацій Web of Science.

Профілі установ

   Профілі наукових установ внесені до списку Organization-Enhanced List і є гото­вими пошуко­вими запи­тами при аналізі публіка­ційної активності уста­нови. Такі профілі можна знайти через вкладку “Роз­ширений пошук” у Web of Science, обравши на правій бічній панелі оператор пошуку OG=Organization-Enhanced та пере­йшовши до спис­ку профілів наукових уста­нов [Index]. У профілі наукової установи у Web of Science містить­ся інфор­ма­ція про офі­ційну назву установи, юридичну та віртуальну адре­си установи, а також пере­лічено всі наявні у базі даних профілі під­по­ряд­кованих установ. Наявність про­філю науко­вої установи дозволяє отриму­вати та комп­лекс­­но ана­лі­зувати низку науко­мет­рич­­них показників.

Як з’ясувати, чи присутній журнал у Web of Science?

   Щоб переконатися, що журнал індексується у Web of Science, треба зайти на сайт Thomson Reuters (Web of Science) за адре­сою https://mjl.clarivate.com/home. Там подано список усіх журналів, що індексу­ються у Web of Science, – Master Journal List (інша назва – Філадельфійський список). У вікно пошуку Search Terms треба ввести індекс ISSN журналу, у вікні вибору Search Type вибрати абревіа­туру ISSN і натис­нути кнопку SEARCH. Якщо журнал є в базі, відбудеться пере­хід на сторінку Master Journal List, що містить стислу інфор­ма­цію про цей жур­нал. Якщо система пошуку відповіла, що жур­нал не знай­дено (not found), то журналу немає в базі Web of Science. Журнал може належати до одного або кількох спеціа­лізованих індексів (39 ви­дань одно­часно при­сутні у трьох індексах) або до ESCI. Останній є “трену­вальною базою” у скла­ді Core Collection.

    Станом на грудень 2024 р. за даними Open Science in Ukraine у Scopus та Web of Science індексується 185 українські жур­нали.